Обговорення:Преображення Господнє

Ця стаття є частиною Проєкту:Релігія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з релігією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Релігія.
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про релігію! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Релігія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання: Статистика відвідуваності статті «Преображення Господнє»

Співвідношення зі статтею «Спас (свято)»

Все ще стосується святкування, пропоную перенести до статті Спас (свято). Тут залишити лише біблійний опис події Преображення. --Perohanych (обговорення) 18:32, 16 серпня 2012 (UTC)

А інтервікі відповідні є? --Лобачев Владимир (обговорення) 19:40, 16 серпня 2012 (UTC)

Не зрозумів питання. Ця стаття про подію Преображення Ісуса Христа, а про свято Преображення Ісуса Христа є окрема стаття Спас (свято), яка включає також і народні традиції святкування. --Perohanych (обговорення) 06:22, 17 серпня 2012 (UTC)

Можно по-русски (украинским я действительно плохо владею)? Я имел ввиду, что интервики на статью Преображення Господнє, т.е. статьи в иноязычных Виках, рассказывают как о Преображении, так и его праздновании. В тоже время есть в руВики статья о Яблочном Спасе, где собраны народные традиции. Яблочный спас -- это древнерусский праздник, который РПЦ приняла. У других христианских народов такой праздник (Яблочный Спас) отсутствует. А в руВики периодически идут баталии на тему «зачем в христианском празнике подробно описывать "языческие" обычаи». Аналогичная ситуация: Сырная неделя и Масленица; Обрезание Господне и Щедрый вечер; Рождество Иоанна Предтечи и Иван Купала; Троицкая неделя и Русальная неделя и т.д.. --Лобачев Владимир (обговорення) 09:26, 17 серпня 2012 (UTC)

Відповідатиму українською — мабуть Ви її принаймні розумієте, якщо беретеся за редагування укр-вікі.

Я виходив з суто практичних міркувань, спрямованих на збільшення популярності статей української Вікіпедії. Спробуйте поґуґлити «Спас» чи «Свято Спаса» і «Преображення господнє». На «Спас» - на порядок більше посилань. Люди на порядок частіше і вживають для позначення свята термін «Спас» і відповідно шукають його частіше. А перейшовши на статтю Спас (свято) — вони знайдуть саме те, що шукали.

Стосовно інтервіків — поправив в ру-вікі і в ен-вікі, додавши посилання на розділ в українській статті, який стосується традицій святкування.

Стосовно «это древнерусский праздник, который РПЦ приняла» — до прийняття християнства назва свята не могла містити слова «Спас», тому що Спас — це Ісус Христос. І не факт, що святкування дозрівання яблук давніми слов'янськими племенами проводилося саме 19 серпня.

Насамкінець. Якщо в ру-вікі є стаття «Яблочный Спас», то не факт, що стаття в укр-вікі, яка найбільше за змістом відповідає цій статті, мусить мати таку саму структуру чи вміст. --Perohanych (обговорення) 10:18, 17 серпня 2012 (UTC)

"Якщо в ру-вікі є стаття «Яблочный Спас», то не факт, що стаття в укр-вікі, яка найбільше за змістом відповідає цій статті" - тут не спорю, структуры могут отличаться. Главное, чтобы идентичность понятия самих статей (события, явления) сохранялась. И о народном. Если в статье "Спас" есть раздел "Традиції святкування", где приведены украинские народные традиции, то может тогда стоит праздник считать не чисто церковным, а христианским и народным (народно-христианским)? Если "чисто христианский праздник" - то народному там не место. --Лобачев Владимир (обговорення) 11:03, 17 серпня 2012 (UTC)

Я так розумію, у Вас немає заперечень і на інші мої аргументи. :-)

Стосовно означень — «народно-християнське» чи «чисто християнське». Усі великі, особливо дванадесяті християнські свята є одночасно народними для українського, російського, та й інших християнських народів, і в кожного народу ці свята мають свої особливості святкування. Як і в одного великого народу, такого як український чи російський є окремі особливості залежно від клімату, близькості тих чи інших сусідів. Кожен народ переломляє «чисто християнські» традиції через свою ментальність, світосприйняття. Як і нема поняття «чисто християнське» свято. Адже у християн крім основних гілок християнства, різних патріархатів, є ще й десятки деномінацій, кожна з яких святкує зі своїми особливостями. --Perohanych (обговорення) 12:06, 17 серпня 2012 (UTC)

Повної ідентичності поняття в також неможливо досягти, якщо це не природничі статті, а статті з суспільної тематики. Та навіть значення окремих слів не ідентичні. Якщо «яблуко» воно і в Росії «яблоко», то українське «свято» і російське «праздник» мають неоднакове семантичне значення. --Perohanych (обговорення) 12:15, 17 серпня 2012 (UTC)

"Я так розумію, у Вас немає заперечень і на інші мої аргументи". Просто я не люблю спорить :). Посмотрите Ильин день. Праздник вроде христианского святого, но древние иконы и содержание мало связано с церковным представлением. Еще моя бабушка, регулярно посещающая церковь, рассказывала, что ""после Ильи" нельзя купаться. Мол, Илья ездит по небу на колеснице, запряженной тремя конями, а 2 августа (по н. ст.) он "поссал в пруд" и в деревенском пруду уже не купаются. А когда что-либо в доме теряла, то просила Домового: "Домовой, поиграй, да отдай". Вот такие "христианские" обычаи у нас. Часто под внешней христианской формой скрывались древние верования славян. Или, к примеру, посмотрите "христианские" иконы: Троица_1729, Флор и Лавр. А фильм о "христианских идолах" (Хранилище вологодского музея)? Поэтому я бы называл т.н. "христианские" праздники русских, украинцев и белорусов -- "народно-христианскими". У христиан греков, коптов или ирландцев порой совсем иной взгляд на христианские праздники. --Лобачев Владимир (обговорення) 13:04, 17 серпня 2012 (UTC)

Додав інтервікі у Ильин день --Perohanych (обговорення) 15:18, 17 серпня 2012 (UTC)