Обговорення:Пушкін Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Парус у темі «Пушкін і Україна» 5 місяців тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаття «Пушкін Олександр Сергійович» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.
Рік 2010 2011 2012 2013
Переглядів 20469 41205 53764 63533

Які ж це плани "навіював" Пушкіну цар Микола? І коли ж це Пушкін був "відданий офіційній ідеології"? Тут справа тонша: у вашому зображенні Пушкін нічим не відрізняється від такого собі підспівувача офіційній владі (на зразок Лебєдєва-Кумача), а насправді точка зору поета на історичну роль Росії мала своїм джерелом не вплив царя і не страх перед покаранням, а склалася як наслідок його індивідуальних роздумів про історію та історичний процес взагалі. Шевченко мав право заперечувати точку зору Пушкіна, бо був поетом. А автори енциклопедії цього права не мають - вони повинні викладати факти і не відстоювати якусь одну з точок зору. Тому у фразі "тенденційно висвітлено шведсько-російсько-українську війну" слово "тендеційно" слід замінити на щось більш нейтральне - наприклад, "висвітлено шведсько-російсько-українську війну з позицій інтересів Російської імперії", або "Пушкін співчував російській політиці експансії в Україну", або ще якось інакше. Те ж саме стосується й інших частин статті (на жаль, Пушкіна у ній представлено лише з боку його зв*язків з Україною), де у загальному тоні виявляється тендеційність у першу чергу самих авторів статті.

О творчестве[ред. код]

Что-то совсем мало написано собственно о творчестве. Только с позиции его отношения к Украине и украинскому языку. А разве он был обязан во что бы то ни стало любить украинский язык? Ведь он был прежде всего русским поэтом! 91.151.242.61 06:46, 2 серпня 2008 (UTC)ИраВідповісти

Этот проект развивается по принципу "сделай сам" ...kw 14:17, 8 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Панове і не забувайте — українською... --Ігор з Києва 23:06, 8 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Правка[ред. код]

За правилами української мови імена іноземного походження транскрибуються так, як вони звучать в рідній мові. Тобто, не Олександр, а Александр. Надія - Надєжда, Василь - Васілій, тощо. Переробіть статтю, будь ласка. --Klia 15:47, 26 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Наведіть, будь ласка, посилання або ще краще точну цитату із правопису, яка б підтверджувала ваші слова. Коли я його перечитував останній раз, передавати імена російських персоналій потрібно було як Олександр, Надія, Василь тощо. --yakudza พูดคุย 20:15, 26 квітня 2009 (UTC)Відповісти

"В українському правописі іншомовні імена, прізвища, географічні назви і под. записуються двома способами: транскрипцією (коли українське написання відповідає звучанню запозиченого слова) і транслітерацією (коли написання запозиченого слова побуквено переноситься з його власної графічної системи в іншу, зокрема українську). Наприклад: Гете - Гьоте, Ватсон - Уотсон, де на першому місці транслітерований запис, а на другому транскрибований." http://ukrajinskamova.org.ua/orfohrafiya-morfolohichnyj-ta-fonetychnyj-pryntsyp-pravopysu/

Це старе, транслітерація згодом була викинута з правопису. Також Практична транскрипція: "Практична транскрипція не виходить за межі знаків алфавіту мови, що запозичує. Для прикладу, практична транскринція чужомовних слів українською мовою використовуватиме тільки 33 літери української абетки без жодних додаткових знаків. Фонеми, яких немає у мові, що запозичує, замінюють близькими до них за звучанням."

Поважайте інші мови! Пушкін не був українцем, не жив в Україні та не мав українського паспорта тож його ім'я слід писати за правилами транскрибування. --Klia 15:02, 28 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Я вас прохав дати не фантазії та тему вашого розуміння про принципи правопису, та посилання на якісь аматорські анонімні сайти, а точну цитату із українського правопису. Ось посилання на його онлайн версію [1]. --yakudza พูดคุย 15:21, 28 квітня 2009 (UTC)Відповісти
"Написання власних найменувань як засобів ідентифікації особи мають максимально відбивати їхній фонемний (звуковий) та графічний склад у мові-джерелі." Приклад: Ґете, Геґель.

Проект правопису 1999 року

1. Громадяни України мають право іменуватися згідно з національними традиціями.
2. Прізвища, імена та по батькові громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису.
Кожний громадянин України має право на виправлення помилкового запису свого прізвища, імені та по батькові відповідно до законодавства України.
3. Іншими мовами прізвища, імена та по батькові громадян України передаються відповідно до встановлених нормативів.

Стаття 40 Проекту Закону України про мови станом на квітень 2009р. http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31504

Вибачте за грубість, але чому б Вам не написати у себе на екрані комп'ютера Пушкін Алєксандр Сєрґєєвіч і реготати собі донесхочу. Тут місце публічне, а в чинному правописі сказано, що слов'янські прізвища перекладаються, ось навіть Караткевіча переписали як Короткевич. Так за правописом. --Дядько Ігор 16:43, 29 квітня 2009 (UTC)Відповісти
1)Але ж чомусь він не Геґель, а Георг Вільгельм Фрідріх Гегель за чинним правописом. «Проєкт» — це гарна річ, але в українській Вікіпедії використовується чинний правопис, а не «проєкт» чи харківський правопис. Проект Закону про мови наразі є однією з тисяч ідей наших депутатів, та й поширюється він лише на громадян України, до яких Пушкін не належить. Зрештою все вищезгадане жодним чином не поширюється на іменування статей. Та й хотів би я побачити Грушэвськый Мыхайло Сэргийовыч чи щось таке. І тоді буде інша розмова — NickK 16:51, 29 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Ви слушно кажете - цей проект поширується тільки на громадян України. Щодо Грушевського - в російській мові рідко використовується транскрибування(приклад - Alejandro пишуть Алехандро, згідно з вимовою, а не Алеяндро), тому - Грушевский, доречі до 1999 р. в Україні також використовувалась транслітерація. Щодо Геґеля - він таки Геґель.

§ 95. G 2. У власних назвах людей (іменах, прізвищах) відповідно до g у мові-джерелі пишемо ґ, а відповідно до h — г: Верґілій, Ґеорґ Вільгельм, Фридрих Геґель, Ґеорґ Фридрих Гендель, Васко да Ґама, Магатма Ґанді, Федерико Ґарсія Лорка, Вінсент ван Ґоґ, Ґрета Ґарбо (Ґустафссон), Едвард Ґриг, Курт Ґеорґ Кісинґер та ин. Ґ (літера)

В Україні часто нехтують іменами: Анну записують як Ганну, Дарію - як Дарину. У першому випадку є два похідних імені - грецьке Анна та юдейське Hanna, у другому - це два різних імені. Дарія походить від імені візантійського імператора - Дарій. Дарина - від староруського Дарьона, Дарена, тобто подарована Богом.

Доречі, щодо Караткевича: "Білоруські прізвища передаються за традицією: Журавський, Короткевич" Але це російська традиція, тобто русизм. Якщо ми поважаємо білорусів - ми повинні писати: Уладзімір Караткевич. Думаю, це справа часу. Реготати й думки не було, я поважаю кожну мову і намагаюся наблизитися до оригіналу, не вигадуючи своє. --Klia 00:02, 3 травня 2009 (UTC)Відповісти

Ви праві в усьому щодо Ґ, крім єдиного: «проєкт» 1999-го був відхилений, він так і не набув чинності, тож попередній правопис чинний і досі. Щодо імен, то це не так, особисто я знаю кількох людей з записаними в паспорт іменами, які суперечать правопису та яких нема у словнику. Щодо білорусів, то ми їх, звісно, поважаємо, але не настільки, щоб підлаштовувати під них правопис та вводити в українську мову невластиві їй буквосполучення — NickK 11:04, 3 травня 2009 (UTC)Відповісти
"Діючий правопис, натомість, не визначає коли писати Г, а коли Ґ і каже у обидвох випадках використовувати одну і ту ж літеру — Г (§ 86)." Український правопис. Прізвище Караткевич - білоруське, не українське, тому невластивих словосполученнь тут бути не може. Доречі, про гісторію цього звичаю: "А чому, власне, російські імена (часто — і прізвища) обов’язково перекладають українською мовою? І чому українські неодмінно «русифікуються» в Росії? Виникла ця традиція ще за царських часів, коли український не мав прав мови, і всі імена та прізвища записували та вимовляли по всій Росії в російськомовному варіанті; лише в україномовному середовищі їх вимовляли українською. Так сталося, що українці, які жили в Україні, мали тоді два варіанти імені: рідний та іншомовний. Комуністичну систему ця традиція влаштовувала цілком: адже українці Петро, Михайло, Микола, залишивши Україну, одразу ж автоматично перетворювалися на Петра, Міхаїла і Ніколая, легко розчинялися в російськомовному середовищі і за бажання могли одразу ж видати себе за росіян, поступово ними й стаючи насправді, — тим паче, що бути росіянином було набагато престижніше, а іноді й безпечніше. А росіяни, опинившись в Україні або проживаючи тут, через свої «українізовані» імена та прізвища великих зручностей не відчували, оскільки сфера застосування української мови була незначною та продовжувала невблаганно зменшуватися." http://www.day.kiev.ua/152781/ --Klia 23:42, 3 травня 2009 (UTC)Відповісти
Це ж ви не мені відповідаєте?--Дядько Ігор 17:14, 29 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Ні, звісно, був конфлікт редакцій, тому й вийшло так негарно — NickK 17:17, 29 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Нужны факты[ред. код]

Коллеги,
На мой взгляд, в статье многовато необоснованных утверждений, например:

українська народна образність не знайшла майже ніякого відбитку в його творчостi

Откуда это следует? Разве строки "малыш уж отморозил пальчик, ему и больно и смешно, а мать грозит ему в окно..." не могли относится к жителям киевской или полтавской губерний? Для чего такие сомнительные оценки в энциклопедической статье? В любом случае, сведения должны быть подтверждены ссылками на АИ - поставил запрос на источник. kw 04:49, 11 листопада 2009 (UTC)Відповісти

Твори[ред. код]

Вилучила згадку про три твори. Або вже писати розлого про творчість, або не писати взагалі. --Erud 16:25, 8 червня 2010 (UTC)Відповісти

Національність О.С. Пушкіна[ред. код]

http://sd.org.ua/news.php?id=20864 Валерій Бебик Кінець російського міфу: Пушкін – єврей!
Ну, еврей, то й що? Як казала моя бабуся - Пушкінзон. Вона народилась в Одесі, їй було видніше... Ільф, Петров та Катаєв теж євреї, але всі вони писали не ідішем, не івритом, а російською, тому всі вони - російські письменники.--Сарапулов (обговорення) 21:16, 6 серпня 2013 (UTC)Відповісти

Автопереклад[ред. код]

«Широкій публіці, переймався падінням пушкінського таланту, було невідомо, що кращі його твори не були пропущені в друк, що в ті роки йшов постійна, напружена»… --91.245.79.63 09:36, 27 березня 2016 (UTC)Відповісти

Список українських перекладів[ред. код]

  • Ось звідси можна взяти більш повний список і розширити підрозділ

--Piznajko (обговорення) 04:19, 27 лютого 2017 (UTC)Відповісти

Пушкін і Україна[ред. код]

Пропоную винести цей великий розділ з бібліографією на мові в окрему статтю. На мою думку він має другорядне знаяення для статті і займає великий простір. Якщо створювати такий розділ, то треба і по іншим країнам писати, щоб це не суперечило логіці побудові статтей. Я розумію патріотизм пана Пізнайка, але він писав лише цей розділ, тоді як головна тема статті на той момент — не була повністю написана, що виглядає м'яко кажучи не серйозно.--Парус (обговорення) 21:11, 26 листопада 2023 (UTC)Відповісти