Обговорення:Підляська мікромова

Треба виключити з переліку згадки про "просту мову" так називають свій діалект білоруси Білосточчини. А українці кажуть на свої діалекти "своя мова". Подивіться посилання свої на "просту мову" і зразу переконаєтесь що вона білоруська! --Budiak 11:36, 17 грудня 2010 (UTC)

Є дві групи білорусів Білосточчини: більша група "підляші", що мешкають між Бугом і Нарвою (ідентифікують себе у більшості своїй як білоруси, приблизно 2 тис. ідентифікують себе як українці) та білоруси, які мешкають біля Білостоку (ідентифікують себе виключно як білоруси). Діалекти різні.

4 діалекти "підляшів" утворюють діалектний континуум, він тягнеться від р. Буг (м. Константинув) до р. Нарва (м. Заблудув). Грубо кажучи, з півдня на північ у цьому діалектному континуумі збільшується кількість білоруських рис і зменшується кількість українських. Але українських - більше (я дивився доповідь 1938 р. Najwazniejszy zjawiska jazykowe ruskie w gwarach miedzy Bugiem i Narwia, там усі ці ізоглоси прописані - автор - Kuraszkiewicz - говорить, що на південь від р. Нарва "південна" або "південно-східна вимова" тобто українська).

Всі ці діалекти називаються і "проста мова", і "своя мова", а ще "тутейша", "мейсцова" та "руська" (такого розрізнення, що білоруси називають свій діалект "проста мова", а українці "своя мова" немає - окрім іншого див. сайт "Svoja.org" - самоідентифікація білоруська, діалект український).

Можливо (не знаю) білоруси навколо Білостока теж називають свій діалект "проста мова" ...--Yevhen 13:19, 17 грудня 2010 (UTC)

Ви вчитайтесь в тексти на "простій мові". В них є усі ознаки білоруської мови. Про поділ "своя" - "простая" знаю з досвіду, слів Е.Смулкової та інших дослідників. Знайду про поділ в текстах, вишлю вам. Завів статтю [Своя мова]. З часом можемо інтегрувати їх у одну. Я ще напевно додаватиму матеріал про "свою мову" у лемків.--Budiak 22:07, 17 грудня 2010 (UTC)

ОК, де вона локалізується, ця "проста" білоруська мова ? Бо мова "між Бугом і Нарвою" - мова білорусів-підляшів - не білоруська: ось приклад зі "Svoja.org":

Сіоголітні фэстываль можна назваті юбілеjным. Бо сіêм то важна, таінственна лічба. В сіêм ліêт чоловіêк пэрэступае пэршы порôг дорослості — ідэ в школу. Чы мы, як орґанізаторы, вжэ дорослы, тяжко сказаті. Важнэ, коб однак в сіêтуj дорослості оставатісе троху дітятом. А вэсна то такі час, колі з дітячою радостіою знов і знов одкрываем Божы свіêт.

Майже так говорять на Північній Волині, на Берестейщині: немає білоруського акання, цекання, ѣ перейшла у дифтонг як у всіх північних діалектах української мови. А де локалізована "проста мова", про яку ти говориш --Yevhen 19:26, 18 грудня 2010 (UTC)?

Я кажу саме про ті посилання, що ви помістили під статтєю. Вони з околиць Кринок (неподалік од Гродно). Там де знаходиться славетна "вілла Сократес" етнічного білоруса Сократа Яновича. Тобто "Моя країна "простої мови" та "Словничок "простої мови" з іншої теми - говірки білоруської мови. В Ігнатюка є згадка про використання українцями сполучення "проста мова", але то скоріше вийняток. Переглядав [Своя мова]?

Ти ще прямою цитатою переклали слова Максимюка про стан національної свідомості. Але справа не тільки в кількосних змінах (зменшенні "білорусів" і появі українців яких там геть не було), але й в якісних (рівень свідомості українців і більшості "білорусів" на Північному Підляшші разюче відрізняється).--Budiak 20:47, 18 грудня 2010 (UTC)

ОК, тобто прибрати посилання на "просту мову" = білоруську ? У мене пропозиція до тебе - ти не міг би написати статтю про "просту мову" (=білоруську), тоді можна було б чіткіше розвести "свою мову" Білосточчини (тобто фактично український діалект) та "просту мову" (= білоруську, на Північному Підляшші ? - я так розумію). --Yevhen 14:57, 19 грудня 2010 (UTC)

Добре. Створив статтю простая мова. Дещо нагадує своя мова. Треба ще буде попрацювати. Як бачиш використав твої матеріали в Посиланнях. Такщо тепер з розмежуванням буде простій --Budiak 20:41, 20 грудня 2010 (UTC)