Обговорення:Русанівський Віталій Макарович

Ця стаття є частиною Проєкту:Харківщина (рівень: невідомий, важливість: низька)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Харківською областю. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Харківщина.
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Харківщина: «низька»
	Чим допомогти: 1. Список постійних завдань проєкту 2. Список актуальних завдань проєкту 3.Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Харківщина» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із Харківською областю. 4. Потребують вашої уваги Незавершені статті. 5. Вікіпроєкт «Харківщина» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Харківську область. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Харківську область, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!

Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 8 червня 2007 року.

Не знаю такого --Вовка 16:15, 8 квітня 2007 (UTC)

читай більше. Він доволі відомий науковець, провадив, зокрема, орттографічний словник укр. мови.--A l b e d o ^® 17:12, 8 квітня 2007 (UTC)

Да ну --Вовка 17:20, 8 квітня 2007 (UTC)

Однозначно. Візьми в руки паперові ортографічні словники (напр., 1994, «Довіра»).--A l b e d o ^® 16:18, 12 травня 2007 (UTC)

Для початку, не читаючи статтю, не завадило б додати картку:Особа--Kamelot 16:36, 12 травня 2007 (UTC)

Однозначно, але на фоні всього решти, це дрібниця яку і ми можемо зробити.--A l b e d o ^® 17:22, 12 травня 2007 (UTC)

Завваги як вибрану

1. стиль — не академічний
2. відсутня вікіфікація
3. роззрізнений текст

Зрештою, перелічувати довго. Див. Вікіпедія:Шкала якості статей. Якщо стаття матиме наповнення ми поможемо. Зверніть увагу на факти і відсутність будь-яких оцінок. Оцінки даватиме чиатч і час.--A l b e d o ^® 16:40, 12 травня 2007 (UTC)

від онука, якщо ви не сприймете це надто ритгористично, хотілось отримати ТЕ, чого ми не віднайдемо у відкритих джерелах: про роботу, про творчі пошуки, про працю Науковця, можливо, якісь рукописи для ілюстрації, знімки з колегами. Все, ЩО може бути ЗНАКОВИМ, вагомим, енциклопедичним (ми ж усі хочемо ВИБРАНУ статтю і готові до цього прикластись). Суттєво розширити, якщо можливо, текстівку. РОзкажіть в загальному і продамонструйте у частковостях, деталях. НЕ подавайте сухого, або надуманого, оцінного матеріялу

Напишіть також, чи був від членом КПРС/КПУ, не потрібно це утаювати, використайте дані з енциклопедії:

РУСАНІВСЬКИЙ Віталій Макарович (25.VI 1931, Харків) — укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1969, академік НАН України з 1982. Закін. 1954 Київ. ун-т. З 1957 працює в Ін-ті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (з 1964 — заст. директора, 1981 — 96 — директор). У 1978-93 — академік-секретар Відділення л-ри, мови і мистецтвознавства НАН України, в 1989-90 — голова МАУ. Розробляє проблеми сучас. укр. літ. мови, її історії, істор. граматики, взаємозв’язків української та ін. слов’ян, мов. Автор праць: «Значення і взаємозв’язок граматичних категорій виду і часу в українській мові XVI — XVII ст.» (1959), «Структура українського дієслова» (1971), «Дієслово — рух, дія, образ» (1977), «Слов’янські міжмовні зв’язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI — початку XVIII ст.» (1978), «Українська мова» (1978, у співавт.), «Життя слова» (1978, у співавт.), «Походження і розвиток східнослов’янських мов» (1980), «Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов» (1985), «Українська граматика» (1986, у співавт., рос. мовою), «Структура лексичної і граматичної семантики» (1988). Наук. керівник автор. колективів і один з авторів праць «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» (1969), «Філософські питання мовознавства» (1972), «Науково-технічний прогрес і мова» (1978), «Історія української мови» (т. 1 — 4, 1978 — 83), «Граматика чеської мови» (1992) та ін. Як член редколегії «Словника української мови» в 11 томах (Держ. премія СРСР, 1983) розробляв проблематику лексикографування термінології різних наук, зокрема сусп.-політичної. Значне місце в працях Р. займають питання методології лінгв. досліджень. Співголова редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000). Літ.: Сологуб Н. М. Він пізнав і слово, і життя. «Трибуна», 1990, № 11. О. С. Мельничук.

Завважте, у статті не має бути ніяких скорочень. --A l b e d o ^® 17:22, 12 травня 2007 (UTC)

Стаття безперечно може бути доброю і вибраною, але треба допрацювати. Я б порадив вам забрати ті страшні таблиці і написати простим текстом історію життя вченого. Таблиці тут недоречні, ви ж пишете про біографію, а не про білогічний вид. Розбийте на підрозділи Біографія, Наукова діяльність, Досягнення, тощо. В цих підрозділах можна зробити ще менші теми: ранні роки життя, навчання, робота над якоюсь працею. Щоб можна було нормально прочитати без таблиць. Добавте фото міста чи інституту де він живе чи викладає. Матеріалу достатньо - його треба тільки нормально впорядкувати. Дивіться по іншим статтям самі і питайте інших, вам радо допоможуть.--Hillock65 18:43, 12 травня 2007 (UTC)

:::Мову слід ущільнити: зараз ніби-то розмовний стиль. Якщо брак матеріалу, пройти передмови та післямови усіх видань покійного, заглянути в періодику — мусить там щось найтись...--лк 18:32, 2 липня 2007 (UTC)

громадянство - українське

??? ---- Ілля 14:41, 13 травня 2007 (UTC)

А що?--Hillock65 15:33, 13 травня 2007 (UTC)

формально зафіксований правовий зв'язок людини з державою, який передбачає певну сукупність взаємних прав та обов'язків. Який може бути зв'язок у небіжчика? А ще раніше було громадянство СРСР. ---- Ілля 16:07, 13 травня 2007 (UTC)

То може це поле не потрібне, це в більшості випадків стосується громадян іншої країни, які не живуть на батьківщині. --Hillock65 17:53, 13 травня 2007 (UTC)

А що з карткою. Останні дві строки будуть заповнені і їх взагалі прибрати?--Kamelot 15:08, 16 травня 2007 (UTC)

Русанівський Віталій Макарович

На жаль, це максимальна інформація, яку можна розмістити про науковця. Навіть в офіційній бібліографії НАН України ви не знайдете більше. Залишається додати тільки про родину та нагороди.

А відзнаки та нагороди будуть, чи прибрати цей пункт?--Kamelot 16:08, 16 травня 2007 (UTC)

А які його заслуги конкретно перед наукою? Що він вперше відкрив чи зробив? Який його внесок?? Це треба написати, бо у статті лише суха біографія і список праць. Цього замало.-- Alex K 18:07, 16 травня 2007 (UTC)

А що значить: в офіційній бібліографії НАН України ви не знайдете більше. бібліографія — суть перепис книжок, праці і життєвих віх, вона має, сказати б, формат. Це не абсолют, якого слід триматись. більше можуть сказати живі люди, инші джерела, які не настільки формалізовані. Так, якщо Науковець проводив лінгвістичні дослідження у полі, на етнічних теренах, про це можуть сказати записи, живі люди, які стикались із ним; якщо він провадив працю з Картотекою мови, можливо, навіьт якась одна, але вагома помітка на картці, могла б сказати зщось Спільноті про особу, ба, більше, ніж офіціоз. Можливо, Науковець був членом, притім активним, товариства «Знання» УРСР, слід про це сказати. Якщо був партійним праціником, ідеологічно обробляв колектив, зближував братні мови, лагодив колиску тих-таки батніх мов — належить і про це сказати. Якщо праця була така ж славетна, як у академіка Білодіда, — істина вимага освітлити й це. Тут мені згадались такі іще моменти: якщо Науковець вів діяріуш — чи не можна озвучити якісь думки? Чи можна бодай фрагментарно, освітлити шляхи пошуку (я так розумію, його родина була філологічна, можливо, й нащадки йдуть його стезею і могли б зробити ТЕ, чого чекати від инших доведеться дуже довго). Згадав також добру статтю про Білецький Володимир Стефанович — чомусь вона не така суха, чомусь усі чимало вікіпедистів оцінили цю статтю. Гадаю ,це не був реверанс шановному професору, всяк раз, там теж є що почерпнути. Наостанок, сподіваюсь, я не надто вимогливий до статті::::)--A l b e d o ^® 18:40, 16 травня 2007 (UTC)

Батько

Здається мені, що про батька в розділі забагато інформації. Про нього ж є окрема стаття. Не розписувати тут же про всіх родичів до сьомого коліна--Kamelot 16:28, 18 травня 2007 (UTC)

хто позакреслював попередні думки ? --Minia 20:10, 18 травня 2007 (UTC)

Автор статті — внук Русанівського. Я зняв закреслення. --OlegB 20:36, 18 травня 2007 (UTC)

Ця людина на погоду режимові обстоювала зросійщення української мови

Цей науковець - типовий гвинтик радянської машини зросійщення. Після кривавої різанини, що його вчинила влада проти українських науковців у 1930-х, винищивши весь цвіт українського мовознавства, офіційна наука змогла породити лише ось таких людей, що таврували й цькували незгодних, як от Антоненка-Давидовича, Людину, якій боліло за рідну мову. Такі як Русанівський обстоювали лише русифікаційні тенденції, роблячи українську - мертвою мовою. Жодна праця цього науковця не мала такої користі, як праці того ж Антоненка-Давидовича, Олени Курило, Миколи Синявського - науковців, що не писали творів на кшталт "Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй", повних диферамбів лише російській мові. Будучи постійним членом радянських провописних комісій щодо української мови, ця людина продовжувала курс "науковців" типа Хвилі, вбиваючи українськість нашої мови. Порівняйте видані під керівництвом Русанівського правописи з правилами Синявського, з отою глибиною вродженого знання ріної мови.Romari81 16:37, 5 листопада 2011 (UTC)

Був прихильником комуністичного режиму та зросійщення української мови.

Прохання надалі не вилучати посилання на його шовіністські погляди. .

Укотре хтось вилучає цю інформацію. Востаннє написали "Вилучена цитата з чиєюсь суб'єктивною не грунтовною думкою", що цікаво, вилучив хтось зі нікнеймом Rusanivsky. Чи не його нащадок? Synyća Vusata (обговорення) 20:31, 16 листопада 2020 (UTC)