Обговорення:Самбір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: ДмитрОст у темі «Із Самбірського району» 11 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це герб і прапор чи різні герби на різні періоди? Prima_klasy4na 20:27,11 квітня 2009 (UTC)

1) Це схоже на прапор? 2) Жоден з них не є гербом, в шиї оленя на гербі міста більше нема стріли — NickK 20:33, 11 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Із Самбірського району[ред. код]

Самбір — розташований на лівому (північному) березі ріки Дністер, притоки якої — Млинівка і Дубрівка — пропливають через територію сучасного міста, омиваючи з південного й північного боків його центральну середньовічну частину. Найвищою точкою Самбірського району є гора Виділок(858 м) поблизу с. Сприня,на межі із Старосамбірським районом. Крайніми точками Самбірського району є: Північна (с. Никловичі), Південна (г. Виділок), Західна (с. Рогізне) та Східна (с. Сусолів)

Історія міста сягає в далеке минуле. Воно виникло на місці давньоруського поселення Погонич, яке, як гадають, займало територію вздовж сучасної вулиці Т. Шевченка (колишня В. Терешкової, раніше Перемишльська) і північного берега річки Млинівки. Припускають, що неподалік від цього селища, на пагорбі, де зараз стоїть церква Різдва Богородиці і колишній костел бернардинів, знаходилося давньоруське укріплене городище, одне з багатьох на Прикарпатті. Невідомо, коли виник Погонич. У 1929 році на території цегельні по вулиці Перемишльській були знайдені бронзові предмети (сокири, серп, браслет та ін.), які походили з ІХ—VІІІ століття до нашої ери. На віддалі 18 км на південний захід від Погонича знаходилось давнє княже місто Самбір (сучасний Старий Самбір) — адміністративний центр Самбірської волості, яке у 1241 році знищили татаро-монголи. Уцілілі жителі цього міста переселилися в Погонич, який з часом розрісся і його назвали «Новим Самбором», а знищене татаро-монголами місто стало «Старим Самбором». З 1390 року за давнім Погоничем утвердилася назва «Самбір». Але в документах до 1450 року місто іменується і Самбором, і Новим Самбором, і — по-старому Погоничем. Обидва міста мали іще одну назву: Старе Місто і Нове Місто.

Самбір лежав на перехресті важливих торгових шляхів, які вели на схід і захід, до Львова, Дрогобича, Перемишля, в Угорщину і Польщу, що значною мірою зумовило економічну активність і матеріальний добробут міста в епоху середньовіччя.

У 1340 році Самбір, як і всю Галичину, завоювали польські феодали на чолі з королем Казимиром ІІІ. Остаточно ці давньоруські землі відійшли до Польщі лише у 1387 році після короткочасного їх перебування у складі Угорського королівства. В складі польської держави колишня Самбірська волость, яка була княжою власністю, стала одним іх чотирьох повітів Перемишльської землі Руського воєводства і приватною власністю польських королів і магнатів.

У 1387 році власником Самбірщини (території між Добромилем і Стриєм) став магнат Спитко Мальштинський. Цей маєток йому дістався від короля як подарунок за військові заслуги під час загарбання давньоруських земель. У 1390 році Самбір — колишній Погонич отримав магдебурзьке право і в тому ж році поруч з старим містом (з східного боку), на низькому відкритому пагорбі почали будувати нове місто на зразок західноєвропейських готичних міст.

Сьогодні Самбір — місто обласного підпорядкування, центр району. Віддаль від Львова до Самбора 73 км.

Інформація про Самбір у Самбірському районі. Якщо не треба, то видалити її і звідси. --ДмитрОст 09:05, 10 листопада 2012 (UTC)Відповісти