Обговорення:Смерч
| Ця стаття є частиною Проєкту:Землезнавство (рівень: II, важливість: висока) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з землезнавством. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| II (розвинута) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Землезнавство має рівень «розвинута стаття». | |
|
Висока |
Важливість цієї статті для проєкту Землезнавство: «висока» | |
Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Землезнавство}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики.
| ||
| Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 2, важливість: найвища) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| II (розвинута) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «розвинута стаття». | |
|
Найвища |
Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «найвища» | |
Чим допомогти:
| ||
| Ця стаття є частиною Проєкту:Природничі науки (рівень: 2, важливість: висока) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Природничими науками. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| II (розвинута) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Природничі науки має рівень «розвинута стаття». | |
|
Висока |
Важливість цієї статті для проєкту Природничі науки: «висока» | |
Чим допомогти:
| ||
|
Стаття «Смерч» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту. |
| Рік | 2010 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|
| Переглядів | 4135 | 7829 | 13225 |
Заготовки до статті[ред. код]
Смерч — це атмосферний вихор, який виникає у грозовій хмарі й поширюється донизу, інколи до самої землі, у вигляді темного хмарного рукава діаметром у десятки або сотні метрів.
На морі іноді можна побачити одне з грізних і незвичайних явищ природи — водяний смерч.
Один з наймогутніших смерчів був у Білорусії в серпні 1956 року. Пройшовши майже 20 км кілометрів, він завдав багато руйнувань в селі Хутір Червенського району Мінської області. Швидкість смерчу дорівнювала 10 м/1сек. Його сила була величезною. У селі вихор підняв високо в повітря коня. Пізніше його знайшли розірваним на шматки за півтора кілометр від села.
Французький вчений Вейер вирішив зробити смерч власними руками. Він налив води на дно банки, пропустив через кришку скляну паличку і почав підігрівати посудину на спиртовому пальнику. Як тільки всередині закритої банки почала утворюватися водяна пара, вчений за допомогою маленького моторчика почав швидко обертати скляну паличку. Навколо цієї палички відразу ж утворився стовпчик туману. Це були частинки пари, які знаходились поруч із паличкою, вже встигли охолонути і почали обертатися разом із нею. Так Вейер отримав першу, верхню частину смерчу — смерчовий «хобот», що опускається до землі (або води) з грозової хмари. Залишалося отримати нижню частину смерчу. Для цього вчений, продовжуючи обертати скляну паличку, став повільно опускати її до води. Як тільки паличка наблизилася до рідини, вода закипіла і піднялася маленьким стовпчиком назустріч туманному стовпу. Штучний смерч було отримано! Цей дослід довів, що походження смерчів у природі пояснюється суто фізичними причинами, а саме — могутніми завихреннями повітряної маси при проходженні грозових хмар.
- Механізм утворення завихрень
Кожен бачив вири в ріці. Часто їх можна спостерігати під мостом. Вода, що біжить, б'ється об опори моста, відкочується назад і, стискаючись із потоком, який іде позаду, завертає вбік. У цьому місці й утворюється вир. Вода ту починає кружляти дзиґою. Подібні завихрення часто утворюються і за опорами.
Подібне явище відбувається і в повітрі — там, де температура і тиск шарів атмосфери, що лежать поруч, різко відрізняються. Повітря, як вода у вирі, отримує обертальний рух, і при цьому утворюються вихори і смерчі.
Піщані і запорошені вихори виникають, звичайно, в місцях, де земна поверхня дуже нагрівається сонячними променями. Від неї нагрівається і повітря. Наштовхуючись на менш теплі і більш щільні верхні шари, подібно до того як вода наштовхується на опори моста, гаряче повітря утворює завихрення. По спіральних колах воно швидко підіймається вгору. Утворюється повітряний стовп, що обертається, і починає втягувати в себе із землі всі легкі предмети.
Іноді вихори виникають при зустрічі повітряних потоків, зупинених якимись перешкодами, наприклад, високими горбами або горами. Грозові смерчі утворюються в повітрі там, де чорна грозова хмара обривається своїми кошлатими краями. Саме тут виникає різка різниця в температурі й тиску повітря. Повітряні потоки з різною щільністю і температурою завихрюються, починають обертатися все швидше і швидше. Швидкість обертання може досягти часом 80-100 і більше метрів за секунду. Це вже далеко не нешкідливий вихор. Усередині стовпа, що скажено обертається, утворюється розріджений простір і повітря тут дуже охолоджується. Від цього водяна пара, яка завжди знаходиться в атмосфері, утворює хмаринку. Ось чому смерч має вигляд хмарного стовпа, який спускається до землі. Як тільки він, скажено кружляючи, наближається до поверхні землі або води, назустріч йому піднімається повітряний або водяний потік. Іноді смерч виникає в товщі хмари, спочатку рухається у вигляді горизонтального вихору, доходить до краю грозової хмари, а потім спрямовується вниз.
— Ця репліка додана з IP 83.218.240.155 (обг.) 17:13, 14 жовтня 2007; підписано 12:03, 28 вересня 2020 (UTC).
дивна правка[ред. код]
diff by Спеціальна:Внесок/85.238.103.44 (має 57 правок).
- Смерч (також, торнадо, тромб)
→ Смерч (також, торнадо, тромб, циклон) - до поверхні води або землі
→ до поверхні та за метеорологічними характеристиками являє собою циклон - Швидкість руху повітря всередині смерчу досягає 200 м/с при сильній висхідній складовій
→ Швидкість руху повітря всередині смерчу біля землі зазвичай складає до 200 км/год при сильній висхідній складовій, що створюється через декілька хвилин опісля торкання землі воронкою, з-за створення локального мезоциклону[ru][джерело не вказане 1340 днів]
- В усіх україномовних АД загальновизнано, що смерч це не циклон: найменший циклон має діаметр сотні кілометрів. "Розрізняють два основні види циклонів — позатропічні й тропічні. Позатропічні мають діаметр від тисячі до декількох тисяч кілометрів. Тропічні мають менші розміри: сотні, рідко — більше тисячі кілометрів". "The most extreme tornadoes are more than two miles (3 km) in diameter". Визначення Merriam-Webster (cyclone) не стосується української мови.
- Досягає 200 м/с = 720 км/год. Страшилка? Ні, невелике перебільшення: зазвичай 50 м/сек, досягає (can attain) 130 м/сек. "Most tornadoes have wind speeds less than 110 miles per hour (180 km/h). The most extreme tornadoes can attain wind speeds of more than 300 miles per hour (480 km/h).
- Щоправда, після правки описано більш докладно.
- висхідна складова створюється через декілька хвилин опісля торкання землі воронкою, з-за створення локального мезоциклону[ru] - дивне твердження, немає АД, схоже на ОД. Для чого писати?
Існує думка diff, що автор цих правок 85.238.103.44 є троль з вікібізнесу.
Правки троля підлягають швидкому скасуванню. Помилився, не троль.
— Yuri V. (о•в) 23:17, 28 вересня, 15:49, 29 вересня 2020 (UTC).