Обговорення:Суржик

Якби тільки на східній. Кажуть вже й Поділля охопив.--A1 20:40, 23 серпня 2006 (UTC)

На східній його вживають коли розмовляють українською.--Hasgone 20:45, 23 серпня 2006 (UTC)

Шевченко

Якщо читати видання Шевченка нередаговані під сучасну українську мову (яскравий приклад - купюра номіналом 100 грн.) то видно що він писав саме суржиком.

"просторіччя"

А чи не є це слово само по собі проявом суржику? :) --pavlosh 14:21, 31 серпня 2006 (UTC)

просторіччя - літературне слово, див. http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%F0%EE%F1%F2%EE%F0%B3%F7%F7%FF ToriAmos 15:02, 31 серпня 2006 (UTC)

Щиро дякую! :) --pavlosh 15:23, 31 серпня 2006 (UTC)

проникає

Хто знає правильний відповідник в українській мові? --pavlosh 14:46, 31 серпня 2006 (UTC)

Таке слово є в укр мові. Чи Ви питали Синоніми? --Silkmann 15:05, 31 серпня 2006 (UTC)

таке слово є, див. http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%F0%EE%ED%E8%EA%E0%F2%E8 ToriAmos 15:08, 31 серпня 2006 (UTC)

Щиро дякую вам обом! :) --pavlosh 16:09, 31 серпня 2006 (UTC)

піджини

Цікаво, хто відніс масе до цієї категорії?--A l b e d o ^@ 18:41, 10 вересня 2006 (UTC)

Стаття по суржику російською мовою занчно інформативніше. Чого вартий тільки факт існування суржика в 18 ст., до формування літературної української мови! РОІ

а чого вартий такий факт? --Dgri 21:25, 27 червня 2007 (UTC)

Відсутність чергування "о/і" або "е/і"

Тут це подано як харктерну рису суржику. Однак, у статті Середньонаддніпрянський говір згадується про нерегулярність переходу давнього о в і в ряді говірок (напр., воз, кóстка. порóг, рáдост’). Де межа між діалектним та суржиковим проявом цього явища? --P.Y.Python 01:40, 9 травня 2009 (UTC)

У збірці творів Котляревського наведено його лист, де викладаються спостереження про чергування звуків. У Полтавській губернії чергуються о/і, у Чернігівській - о/у (як у польській).

Краще назвати це "непослідовність чергування", адже саме чергування о-і наддніпрянським говорам властиве, безумовно. У слові "рід" чуємо "і", а в слові "народ" - "о", хоча склад в обох випадках закритий.--Asandor (обговорення) 05:39, 12 березня 2013 (UTC)

Глобальний суржик

Судячи із джерел - це 100% оригінальне дослідження, не думаю, що цьому місце у Вікіпедії. --yakudza 23:39, 14 січня 2010 (UTC)

Стовідсотково не місце, так само як і статті Глобальний суржик.--Leonst 07:47, 15 січня 2010 (UTC)

Характерні риси, приклади

Прибрав "первий" з українізованих російських слів. Причина:

по-перше, словники таке слово знають (як розмовне); по-друге, етимологічний словник спростовує думку про російське походження, це просто давніша форма.--Asandor (обговорення) 05:44, 12 березня 2013 (UTC)

Суржик як змішання мов

При чому тут суржик до біблії. Там навпаки з єдиної мови виникло безліч мов і "суміш мов" в біблії означає група мов, а ніяк не суржик.-- Volodimirg (обговорення) 14:12, 18 січня 2016 (UTC)

Забираю тексту явне оригінальне дослідження і не по темі, якщо хтось наведе авторитені джерела про суржик в біблії тоді можна повернути. Розділ абсолютно не стосується суржику, а мова йде про єдину мову. Слово змішання застосовуєтсья в значенні як порушувати порядок, вводити хаос, а ніяк не утворення суржику. Що підтверджується і наведеною цитатою Філона Александрійського

„А Моисей, желая, дескать, быть правдивым, отделил разумных от неразумных, ибо засвидетельствовал общность лишь для людского языка. Но и это — всего лишь предание. А вот рассечение единого языка на бесчисленные наречия, которое Законодатель называет «смешением», произошло, говорят они, ради освобождения от грехов, чтобы люди не могли уже сговориться и совместно творить преступления, но чтобы стали как бы глухи друг к другу… не брались за совместные дела. (10) “

Вце це було б доцільніше у статті про якусь міфічну єдину мову, а не про суржик. Тому забираю, оригінальний текст для огляду переношу сюди (див нижче) -- Volodimirg (обговорення) 13:36, 19 січня 2016 (UTC)

Суржик як змішання мов

Таке явище як суржик (змішання мов) люди почали осмислювати вже в стародавні часи. Так вже у Святому Писанні зустрічаємо ідею про те, що людство, первісно єдине, з єдиною мовою, поділилось на окремі язики (племена), кожен з яких мав власну мову, говірку загальнолюдської мови. Ці новоутворені мови почали змішуватись між собою і призвели до змішання мов і появи сучасних літературних мов, насправді сумішей (суржиків) різних мов різних стародавніх племен і народів. Тобто вже тоді було запропоновано ідею про те, щоб розглядати єдину загальнолюдську мову, якою користується людство, як суржик (суміш) окремих мов. Змішання мов (суміш мов, суржик мов) у грецькому перекладі Святого Писання називається σύγχυσις γλωσσών або γλωσσική σύγχυσις, у латинському — confusio linguarum. Згадка про змішання мов у Святому Писанні: "На всій землі була одна мова і слова одні. Рушивши зі Сходу, вони (люди) знайшли на землі Шінеар рівнину і поселилися там. І сказали [вони] одне одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна. І сказали вони: збудуємо собі місто і башту, висотою до небес; і вчинимо собі ім'я передніше, аніж розповсюдимося по лицю всієї Землі. І зійшов Господь оглянути місто і башту, котрі споруджували сини людські. І сказав Господь: Ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони чинити, і не відмовляться вони від того, що задумали вчинити. Зійдімо ж, і змішаймо там мову їхню так, щоб один не розумів мови іншого". (Бут. 11:1-7) Також ідея загальнолюдської мови у вигляді суміші мов розглядається у роботі відомого стародавнього мислителя Філона Александрійського «Про змішання мов» (De confusione linguarum): „А Моисей, желая, дескать, быть правдивым, отделил разумных от неразумных, ибо засвидетельствовал общность лишь для людского языка. Но и это — всего лишь предание. А вот рассечение единого языка на бесчисленные наречия, которое Законодатель называет «смешением», произошло, говорят они, ради освобождения от грехов, чтобы люди не могли уже сговориться и совместно творить преступления, но чтобы стали как бы глухи друг к другу… не брались за совместные дела. (10) Но людям это явно пошло не на пользу. Ибо, разделившись на племена и не владея больше одним наречием, они, тем не менее, опять преисполнили землю и море злодеяниями, подчас такими, о коих и поведать невозможно. Ибо причина совместных преступлений — не в речи, но в сходстве душевных стремлений к греху. (11) Вот безъязыкие: кивками, подмигиванием и прочими движениями и жестами они способны объясниться так же легко, как и посредством слов, не говоря уже о том, что порочность одного племени, имеющего не только общий язык, но общие законы и обычаи, бывает такова, что может перевесить грехи всего рода человеческого, (12) да и незнание чужих наречий ведет к тому, что тысячи и тысячи людей оказываются неспособны предвидеть нападение врага и терпят поражение, а знание, напротив, помогает отразить грозящие ужасы и опасности. Стало быть, общность наречий скорее благотворна, нежели губительна, поскольку и поныне ничто так не способствует благополучию жителей страны, в особенности коренных, как языковое единство. (13) С другой стороны, изучив множество чужих наречий, человек легко располагает к себе всех владеющих ими, как будто уже доказал свою приязнь, ибо словесное общение — надежное свидетельство общности с людьми.“ Ідеї про загальнолюдську мову, як суржик мов зустрічаються у середньовічних християнських богословів: «Христианство, обращающееся с проповедью ко всему миру, совершает поворот и к другим языкам, а не только к греческому и латинскому. Для христианских богословов характерно утверждение того, что все разнообразные языки выступают как равноценные разновидности единого, всеобщего по своей сущности человеческого языка, хотя субъективное предпочтение к греческому и латинскому продолжает сохраняться.»

«Ознаки суржику» в літературній мові?!

• «українізовані» форми російських дієслів — … дівся (подівся), унаслідував (успадкував), … отдав (віддав), отключив (вимкнув);

Словник фіксує наслідувати (зі значенням, у т.ч., успадковувати), діватися/дітися, відключати/відключити. У південно-східних говорах можлива заміна префіксу й прийменника від- на од- (що може помилково сприйматись як російський от-).

• на російській мові замість російською мовою; — той же словник фіксує вживання «на» «при позначенні мови як засобу спілкування між людьми.» — «Ось ідуть Кавказ і Україна, Білорусь і спереду — Москва, і від молдаванина до фінна на усіх язиках все співа» (що є переінакшеною фразою з Шевчена — «на всіх язиках (а не всіма язиками!) все мовчить») P.Y.Python (обговорення) 16:23, 28 липня 2016 (UTC)

Діалект

Чому не написати, що «суржик», це територіальний діалект?

Фонетичний суржик

@Храбръ: Ви видалили розділ «Фонетичний суржик», а неясність залишилася. Нетрудно здогадатися, що хтось може без особливих проблем повернути цю інформацію, визнавши Вашу правку вандалізмом. Пропоную створити розділ «Поширені хибні уявлення про суржик», де докладно описати недоречність і ненауковість терміна. З повагою --В.Галушко (обговорення) 13:57, 24 грудня 2018 (UTC)

Сумнівно

"..елементи ігор з мовою та орфографією.." — Це написав, але не підписав користувач Анатолій 2000 (обговорення • внесок).

Коли з'явився суржик

Коли виникло це явище? Ще 1863 році писали таке: «У Курській губернії костюм малороса є суміш малоросійського з великоросійським, там і в говорі помічаєте таку ж суміш; у глибокій Малоросії, де костюм самостійний, — мова чиста, малоросійська.» (По поводу «живописной Украины» // Современникъ, 1863, с. 153). --ZxcvU (обговорення) 22:29, 20 березня 2020 (UTC)