Обговорення:Термодинаміка

Стаття «Термодинаміка» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей. Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	11775	20817	28033

Критика преамбули

Ввважаю, що преамбула статті потребує суттєвих змін. 1.Твердження, що термодинаміка є розділом теоретичної фізики є спірним.. У курсі теоретичної фізики Ландау і Ліфшица, класична термодинаміка відсутня . Відсутня вона також у переліку області досліджень теоретичної фізики в Українській Вікіпедії. У Новому політехнічному словнику під ред. Ішлінського (рос.) зазначається, що термодинаміка це розділ фізики. В англомовній Вікіпедії вказано, що це розділ макроскопічної фізики, те ж саме бачимо у книзі Р. Хаазе «Термодинамика необратимых процессов» (М.1967, с.9), цитую: (рос.) «Классическая термодинамика является одной из ветвей классической макроскопической физики». У Радянському Енциклопедичному Словнику за 1984р. вказано, що термодинамика є розділом фізики, вивчаючим найбільш загальні властивості макроскопічних систем. У підручнику Сивухіна «Общий курс физики» на стор.9 вказано: «Термодинамика является одной из важнейших частей физики». Твердження, що термодинаміка є частиною теоретичної фізики зустрічається у книгах Леонтовича «Введение в термодинамику», Нащокина «Техническая термодинамика» і Кваснікова «Термодинамика». Останній взагаілі вважає , що теоретична фізика почалась з Ньютона. Зверніть тако ж увагу на те, що у статті цієї Вікіпедії вказано: «Основною задачею теоретичної фізики є формулювання законів природи на основі даних, отриманих в експериментальних дослідженнях… Формулювання законів природи спирається на емпіричні дані й використовує метод індукції. Задачею теоретичної фізики є формулювання гіпотез, моделей, теорій» і так далі. А ось що пишуть у монографіях і підручниках з термодинаміки: «Известно, что термодинамика – наука дедуктивная, черпающая своё главное содержание из двух исходных законов,..». (Путилов К.А. Термодинамика. Наука 1971с.8)

«Метод термодинамики заключается в строгом математическом развитии постулатов термодинамики – исходных аксиом, …Термодинамика не использует никаких гипотез, т.е. предположений, требующих последующей опытной проверки. В частности, термодинамика не использует никаких гипотез и теорий строения вещества.» (Белоконь, Н.И. Основные принципы термодинамики. М Недра. 1968 с.5, 7)

«… Термодинамика не вдаётся в рассмотрение микроскопической картины явлений. Она рассматривает явления, опираясь на извлеченные из опыта основные законы (начала). По этой причине выводы, к которым приходит термодинамика, имеют такую же степень достоверности, как и лежащие в её основе законы. Савельев И.В. Курс общей физики, т. 1 М. Наука 1970 с.424.»

«термодинамика не оперирует какими- либо моделями строения вещества и вообще непосредственно не связана с представлениями о микроструктуре вещества…В основу термодинамики положены два основных закона…Используя только эти два закона , методом строгой дедукции можно получить все основные выводы термодинамики. (Кириллин В.А. Техническая термодинамика. М. 1983 с.4)»

«…предмет изучения термодинамики и статистической физики один и тот же. Существенное отличие их друг от друга состоит в методах исследования, поэтому они излагаются раздельно.. В то время как термодинамика изучает свойства равновесных физических систем, исходя из трех основных законов, называемых началами термодинамики, и не использует явно представлений о молекулярном строении вещества, статистическая физика…с самого начала опирается на молекулярные представления о строении физических систем.».Базаров. И.П. Термодинамика. М. 1991 с.9 З процитованого вище можна зробити висновок, що класична термодинаміка суттєво відрізняється від теоретичної фізики як по основній задачі, так і по методу досліджень. Виходячи з цього, віднесення класичної термодинаміки до розділу теоретичної фізики викликає серйозний сумнів.

2. Термодинáміка — розділ теоретичної фізики, що стосується законів явищ поширення та збереження тепла. Розрізняють феноменологічну та статистичну термодинаміки. Остання в свою чергу поділяється на класичну й квантову.

Визначення терміну «Термодинаміка» у вище наведеному тексті застаріле. Воно має відношення до термодинаміки дев’ятнадцятого століття. Те ж саме можна сказати і про подальший зміст преамбули. (Відносно терміну статистична термодинаміка, також є заперечення. Переважна кількість джерел використовують терміни статистична фізика або статистична механіка). Цитую (рос.): «В настоящее время принимается следующее общее определение: Термодинамика - наука, исследующая разнообразные явления природы (физические, химические, биологические, космические и т. п.) в свете двух основных законов, называемых первым и вторым началами термодинамики.» Белоконь Н.И. Термодинамика.М. Госэнергоиздат, 1954. с.11.

«Термодинамика первоначально возникла как наука о превращении тепла в работу. Однако законы , лежащие в её основе, имеют настолько общий характер, что в настоящее время термодинамические методы с большим успехом применяются для исследования многочисленных физических и химических процессов и для изучения свойств вещества и излучения.» Савельев И.В. Курс общей физики, т. 1 М. Наука 1970 с.424.»

«Термодинамика является одной из важнейших частей физики. Её выводы достоверны в той же мере, в какой достоверны аксиомы, на которых она построена. Эти выводы используются во всех разделах макроскопической физики: гидродинамике, теории упругости, аэродинамике, учении об электрических и магнитных явлениях, оптике и пр. Пограничные дисциплины – физическая химия и химическая физика – в значительной своей части занимаются приложениями термодинамики к химическим явлениям.» Сивухин. Д.В. Общий курс физики т.2 М. Физматлит, 2005.

У преамбулі начисто відсутня характеристика методу класичної термодинаміки і не відзеркалена відміна його від методів статфізики. --Thermokon (обговорення) 03:27, 24 квітня 2016 (UTC)