Обговорення:Український танець

а якщо не народний, і не сценічний → то не український?--Albedo 18:09, 27 січня 2011 (UTC)

Кадриль, Полька

«Перепрошую, але французька (Придворна) "кадриль" та чеська "полька" - не є українськими танцями, а Народними українськими танцями й поготів. Це ж стаття про - українські танці».

В Україні дуже поширені російські, білоруські, чеські, польські, румунські, молдавські, грузин­ські, угорські і навіть французькі народні твори (пісні, танці, інструментальна музика тощо). Російські камаринська і бариня, білоруські лявониха і крижачок, польські краков’як та мазурка, чеська полька, угорський чардаш, молдавський жок, румунські інвертито, сирба, французька кадриль та інші міцно ввійшли в побут українського народу, стали невід’ємною складовою частиною репертуару професіо­нальних і самодіяльних виконавських колективів. Побутування їх виявляється в найрізноманітніших формах, а саме: побутування танців без значних змін, вплив їх на українські танці і, навпаки, засвоєн­ня українським народом деяких з них. Так, польський краков’як, російська бариня, білоруська лявони­ха і угорських чардаш побутують на Україні здавна, без будь-яких істотних змін у хореографічній композиції і музичному матеріалі. Тим часом під час першої світової війни до Європи і, зокрема, на Україну був занесений моряками з Північної Америки танець "Ту-степ" (два кроки), який всюди нази­вають "Карапет" (поширене вірменське чоловіче ім’я). І цей досить простенький за хореографічною композицією танець став зразком для створення інших йому подібних танців. Як уже відмічалося, у нас всюди танцюють такі парні масові танці, як "Коробочка", "На річечці" та "Страждання" (назви цих танців походять від популярних російських пісень, під мелодії яких їх танцюють). Проте за характером хореографічного малюнка, танцювальних рухів (голубці, дрібушки, кружляння тощо), які використову­ються в них, це вже нові варіанти "Ту-степа" з характерним українським національним забарвленням.

Зрозуміло, що подібна форма культурних зв’язків у танцювальному народному мистецтві має більш глибоке коріння, ніж тільки побутування.

Багато танців інших народів, які давно побутують на Україні, зазнають значних змін як в хорео­графічному, так і в музичному відношеннях. Зберігши попередню назву і загальні ознаки форми, вони поступово набувають рис національного українського народного танцювального мистецтва.

В художньому житті українського народу такими рисами відзначаються чеська полька та фран­цузька кадриль. Кадриль — французький танець, який пізніше почали називати "Лансьє". Саме тому на Україні його часто називають "Лінцей", або "Ланець" [2, 30-31].

Чеська полька блискавично облетіла весь світ, захопивши всі прошарки населення, її почали танцювати від малого до великого. Особливо широкого розповсюдження полька набула на Україні. Тут в народі виникає багато хореографічних варіантів цього танцю, які поступово набувають характерних рис української народної хореографії. Створюються десятки, сотні його нових мелодій. І тепер польку в нас вважають українським народним танцем.

Майже те саме сталося на Україні з французьким танцем "Кадриль", хоча до останнього часу ніхто з хореографів і музикантів-фольклористів не звертав на це належної уваги. Якось під час кіно­зйомок кадрилі в с. Мигалки Бородянського району на Київщині, було звернено увагу на ті слова і ви­гуки, якими танцюрист оголошував про зміну танцювальної фігури. Серед них трапилось слово "просо". Яке ж відношення може мати це слово до французької кадрилі? Виявилося — найбезпосеред- ніше, бо ця фігура танцю була побудована на основі відомого стародавнього українського хороводу "Просо". Учасники танцю вишиковувались у дві лінії, одна проти одної і майже так само, як в хороводі "Просо", рухались одна одній назустріч і потім відступали на свої місця. На відміну від хороводу все це виконувалось в дуже швидкому темпі.

В цілому колишня французька кадриль, яка із салонів потрапила в побут народу, нівелювалась. За музичним та хореографічним матеріалом — це український народний танець, який зберіг лише зага­льну форму виконання французької кадрилі. Яскравим прикладом щодо цього може бути кадриль "Шалантух" (хлопець, який вештається серед молоді без пари), записана в с. Маринин, Соснівського району, Ровенської області. Хлопець-шалантух — провідний танцюрист в колективі. Він, хвацьки танцюючи з ве­ликим березовим ціпком в руках, задає "тон" в танці, оголошує про зміну танцювальної фігури.

Кожний його вихід перед зміною фігури — майстерно виконаний яскравий сольний хореографі­чний епізод. Він повністю побудований на засадах української народної хореографії. Решта учасників, зберігаючи послідовність фігур та загальну форму кадрилі, будує ці фігури також на основі українських народних танцювальних рухів.

Отже, французька кадриль, як і чеська полька, були зразком для створення їх нових варіантів на засадах української народної хореографії. Зважаючи на це, полька і кадриль віднесені до українсь­ких народних побутових танців. Вони свідчать про те, що взаємозв’язки культур різних народів мають велике значення у створенні не тільки нових форм танцювального мистецтва, а й його стилістичних особливостей. Полька і кадриль зберігають загальні ознаки творів народу, в якого вони запозичені, і набувають кращих характерних рис національного мистецтва [2, 32-34].

— УКРАЇНСЬКИЙ ТАНЕЦЬ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО

--Лобачев Владимир (обговорення) 09:47, 24 листопада 2020 (UTC)

Українські народні танці / упоряд., авт. вступ. ст. і прим. А. І. Гуменюк, ред. П. П. Вірський. – Київ: Наукова думка, 1969. – 610 c.
Назва танців і номер сторінки з описом:

ПОЛЬКА

• Полька «Санжра» — 256
• Краснянська полька — 257
• Балабинська полька — 260
• Поліська полька — 262
• Крижова полька — 263
• Колгоспна полька — 265
• Полька «Плескач» — 269
• Полька «Коханочка» — 270

КАДРИЛЬ

• Охромієвицька кадриль — 274
• Держанівська кадриль — 279
• Красилівська кадриль — 284
• Подільска кадриль — 290
• «Волинянка» — 291
• Поліска кадриль (лінцей) — 294
• Іванківська кадриль — 299
• «Ланце» («Линець») — 301
• Кадриль — 308
• Українська кадриль («Дев'ятка») — 313
• Кадриль «Шалантух» — 316 --Лобачев Владимир (обговорення) 10:28, 24 листопада 2020 (UTC)