Обговорення:Церква Святих Бориса і Гліба (Вишгород)

Ця стаття є частиною Проєкту:Релігія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з релігією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Релігія.
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про релігію! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Релігія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання: Статистика відвідуваності статті «Церква Святих Бориса і Гліба (Вишгород)»

Нехай жарти не заважають нам серйозно міркувати. Пропоную розділити статтю на дві. Див. приклад: Собор святого Івана Хрестителя (Перемишль) (значення). Щодо "так вказано в джерелах" продовжити на СО відповідної статті. --Bulka UA (обговорення) 20:49, 7 січня 2013 (UTC)

Переніс дискусію сюди. Моя думка щодо цього: мені здається зручнішим варіант, коли вся історія церкви буде в одній статті. Я розумію, що естетичніше б було створити дві картки (статті) на кожну архітектурну споруду, але практичнішим було б залишити одну статтю і для читача такий варіант був би зручнішим. Крім того, в літературі та єдиній енциклопедії з статтею про цю церкву, її історія та опис нероздільний і викладений однією статтею; починається з першої 5-ти купольної церкви Бориса і Гліба (зведеної перед мурованою), і продовжується аж до сучасної (стаття про церкву в Православній енциклопедії). Але якщо Ви все ж таки хочете розбити статтю, я нічого проти не маю. Але давайте я спочатку завершу цю статтю. Можливо за цей час хтось натрапить на неї і висловить свою думку, чи Ви самі зміните намір її розділяти. Я повідомлю Вас, коли завершу її. --A.dmyme (обговорення) 07:41, 9 січня 2013 (UTC)

1. Існує кілька свідчень скільки було куполів у першої церкви. 2. Ймовірно саме ця церква була спершу Василівською, а потім перехрещена на Бориса і Гліба. --Bulka UA (обговорення) 13:21, 10 січня 2013 (UTC)

1. Автори посилаються на літописи з описом церкви, де вона згадується з 5 куполами. Інша кількість мені не зустрічалась. 2. Я переглянув літературу якою користуюсь, там де йде мова про цей період — цілком виразно Василівська церква і наступна відокремлені одна від одної. Є також посилання на Нестора і його «Чтение о житии и погублении Бориса и Глеба» з описом, як Василівська церква згоріла у 1020 році. Крім того церков між Василівською та мурованим храмом було дві: першу 5-купольну змінила 1-купольна у 1072 році.

Так виглядає стаття про староруську церкву на основі вже доданого у вікі матеріалу, а так про церкву російську. Це дві різних будівлі і помилково зливати їх в одну статтю. Пропоную статтю розділити вже поки це легше зробити і далі працювати за двома напрямками. --Bulka UA (обговорення) 17:30, 19 січня 2013 (UTC)

Розділив. Дякую за допомогу. Я дещо переробив ваш варіант і, напевно, ще декілька разів перероблятиму те що вийшло ). Стосовно церкви - це дискусійне питання. Архітектурні споруди, так, різні. Але сучасна є історичним продовженням попередніх. Тому, для мене є несуттєвим їх розділення, і я вважаю це незручним для читача. Естетичнішим було б викласти все в одній статті. --A.dmyme (обговорення) 10:40, 23 січня 2013 (UTC)

Тут я з вами не погоджуся. Сучасна будівля не є ні історичним ні архітектурним ні будь-яким іншим продовженням попередніх. --Bulka UA (обговорення) 10:54, 23 січня 2013 (UTC)

В літературі подається, як одна й та ж церква. --A.dmyme (обговорення) 11:09, 23 січня 2013 (UTC)

Невже кожну бздуру слід тягнути до Вікіпедії. Подається звісно заангажованими авторами які намагалися плоди русифікації подати як повернення до витоків до яких вони стосунку не мали. Яким чином сучасна будівля може бути продовженням ви мені краще скажіть? --Bulka UA (обговорення) 11:17, 23 січня 2013 (UTC)

Я кажу те що наведено у літературі. Саме на неї посилається стаття при написанні внизу сторінки. Зараз ви змінили текст на власні роздуми, але посилаються вони на вказану мною літературу. --A.dmyme (обговорення) 12:24, 23 січня 2013 (UTC)

Редагування користувача Bulka UA

1. Ви змінили вступ видаливши з нього згадку про храм Бориса і Гліба часів Київської Русі. Чим Ви мотивуєте це видалення? В описі змін ви вказали "точніше визначення", в чому була не точність? 2. Ви замінюєте текст «русько-візантійський стиль» на «синодальний напрям», такий напрям архітектури не існує. Я додам посилання на джерело саме русько-візантійського стилю, якщо завгодно. 3. Ви переформатували текст, і виділили «опис» з підтеми «церкви 1862-1943 років» в окрему тему. Опис церкви був даний за період до руйнування у 1943, до сучасної церкви він не має жодного відношення. Зараз схоже, що опис дає уявлення про сучасну церкву. Чим Ви мотивуєте такі дії? Крім того Ви редагуєте статтю на якій висить шаблон, що просить не редагувати та не змінювати її. --A.dmyme (обговорення) 12:24, 23 січня 2013 (UTC)

Шаблон не забороняє редаґувати статтю іншим учасникам. Визначення замінив на більш точне через те, що попереднє розтікалося мислію по дрєву. Про староруську церкву є в тілі статті. Цього цілком досить. Щодо синодального напряму ви можете його собі відкрити перейшовши за посиланням. Також існує література з цього питання. Опис храму повинен бути відділений від історії храму. З розділу Опис і так зрозуміло, що йдеться про храм перед нім-рад війною. Напр. «Церква мала...», « Довжина церкви за центральною навою була...», «Дах притвору був односхилий...» щодо іконостасу взагалі дати проставлені. --Bulka UA (обговорення) 13:35, 23 січня 2013 (UTC)

Це питання ввічливості, а не заборони. Я повернув вступ ВІДНОВИВШИ БЕЗПІДСТАВНО ВИДАЛЕНУ ВАМИ ІНФОРМАЦІЮ; те що церква зводилась на фундаменті давньоруської церкви, і те що вона планувалась, як відновлення тієї церкви — це факт, підтверджений літературою, що наведена в кінці статті. Саме це стало причиною зведення церкви, і тому ця інформація є важливою для викладення у вступі. Стосовно архітектури — приводьте незаангажоване АД, яке доводить Вашу позицію. --A.dmyme (обговорення) 16:30, 23 січня 2013 (UTC)

Що за бздури ви верзете? Ніхто не збирався там нічого відбудовувати. Поверніться до конструктивного діалогу. ІЩЕ ОДНЕ ВАЖЛИВЕ ЗАУВАЖЕННЯ: ЧОМУ В СТАТТІ ВІДСУТНІ ПОСИЛАННЯ НА УКРАЇНСЬКОМОВНУ ЛІТЕРАТУРУ? --Bulka UA (обговорення) 16:41, 23 січня 2013 (UTC)

Я намагаюся з Вами знайти порозуміння. Я наводжу Вам інформацію з джерел, на яку ставлю посилання у тексті і яку Ви знову видаляєте. Це марна справа? Ви її видаляєте і звинувачуєте мене у неконструктивності. Ви впевнені, що Ваша заангажованість дозволяє Вам нейтрально підходити до написання цієї статті та вести конструктивний діалог? --A.dmyme (обговорення) 17:01, 23 січня 2013 (UTC)

Архітектура

Те що Борисоглібська церква належить до синодального типу церков немає жодного сумніву. Наведене вами посилання на церковне джерело в даному випадку не може бути АД. --Bulka UA (обговорення) 10:08, 26 січня 2013 (UTC)

Я пропоную долучити 3-ю сторону для вирішення конфлікту. Я не проти, якщо Ви самі долучите будь-кого з адміністраторів для його вирішення. Моя позиція щодо суперечки: Архітектурний стиль — google-у не відомий синодальний тип в архітектурі, тому у мене є сумніви, що він взагалі існує і чи не маргінальне це твердження. Більша частина інформації в цій вікістатті взята мною зі статті в журналі «Труди Київської Духовної Академії», в якому публікують свої роботи в тому числі і доктори наук. Я менш досвідчений за пана Bulka UA, але в мене є сумніви, що це джерело в даному випадку не може бути АД. Автор статті — доцент Київської Духовної Академії, стверджує, що церкву виконано в русько-візантійському стилі (або неовізантійський, під такою назвою він зустрічається в статті «Муровйовки»), пан Bulka UA з ним не погоджується і видаляє цю інформацію аргументуючи: «Подається звісно заангажованими авторами які намагалися плоди русифікації подати як повернення до витоків до яких вони стосунку не мали». Також, одна з церков, яка значиться у статті «Муравйовки» виконаною у синодальному стилі (Іллінська церква (Дубно)), має статтю у вікіпедії де називає свій стиль русько-візантійським (на момент написання цього коментарю). Також, жодної згадки про синодальний стиль я не знайшов у вікіпедії. Чому користувач Bulka UA намагається змінити інформацію саме про цю церкву, не виправляючи подібні "помилки" в інших статтях про церкви (на момент написання цього коментарю), які він сам (наскільки я розумію) додав у відповідний підрозділ в статті «Муравйовки», і де, можливо, не зустрів би жодного опору, у мене викликає тільки питання. Вступ — пан Bulka UA видаляє зі вступу згадку про те, що церква побудована на місці храму Бориса і Гліба часів Київської Русі. Що є дуже важливим фактом, завдяки якому ця церкву взагалі була зведена. І якщо навіть вона зводилась, для затвердження спадкоємності Російської імперії від Київської Русі, це не привід перетворювати вступ на фарс починаючи його словами, що «Церква Бориса і Гліба це зразок(!) російської синодальної(?) храмової архітектури». А за посиланням на синодальну архітектуру ми дізнаємося що «муравйовки — це білоруська народна назва церков Московського патріархату». Я хочу відразу зауважити, що я не буду проти, якщо в розділі статті про сучасну (відбудовану) церкву буде згадка, що: «зараз вона, як і інші церкви УПЦ МП, має „білоруську народну назву — Муравйовка“», або згадку, що: «будучи виконаною в русько-візантійському (або новоруському, або неовізантійському (але існуючому!)) стилі, вона ні чим не вирізнялась з поміж інших, що зводились в ті часи». Також нічого не маю проти, якщо в статті буде інформація, що існує версія за якою церкву, як і багато інших, зводили для знищення української архітектури (або іншого, чого забажає мій візаві), але з посиланням на джерело, чи відповідну статтю (напр. Муравйовки). Проте я категорично проти викладання подібного у вступі, тому що для цієї теми є окремі статті, а тут мова йде про архітектурну споруду. --A.dmyme (обговорення) 12:26, 26 січня 2013 (UTC)

«Труди Київської Духовної Академії» є афілійованим джерелом інформації. Інформація зі статті повинна бути підтверджена з незалежних вторинних джерел. На щастя такі існують і є загальнодоступними. Також раджу вам ознайомитися з Вікіпедія:АД#Джерела іноземними мовами. --Bulka UA (обговорення) 21:51, 29 січня 2013 (UTC)

"жодної згадки про синодальний стиль я не знайшов у вікіпедії.." згадки є (яндекс), але що з цього? Усі ці т.з. АД за логікою п.Bulka UA, не можуть ними бути, оскільки усі вони є такими ж саме "афілійованими джерелами інформації".. Джерелами, що наскрізь пронизані антирусизмами.. "Синодального стилю" в архітектурі немає. І ніколи не було.. В жодному спеціалізованому довіднику він не згадується. Це - новояз, сучасний політичний винахід занадто перетурбованих провінціальною хворобою самовизначення, який вони зазвичай використовують для підвищення самооцінки. Посилатися на нього можна виключно з поміткою "т.зв.", та й те виключно в критичному сенсі.. Башлык (обговорення) 09:20, 31 січня 2013 (UTC)

Т.зв. "Синодальний стиль" ("синодальний тип", "синодальний напрям") - це новомовне идеологічне визначення колишніх україно-російських міждержавних релігійних відносин, яке не має нічого спільного с архітектурним терміном "стиль". Т.зв. "синодальний стиль" ніяким чином не визначає особливостей архітектурної композиції, тектоніки, особливостей планування.. Термін використовується виключно в публіцістичної та політичної сфері та виключно для проявлення негативно-нігілістичного ставлення до російського імперского впливу на українську культуру тих часів.. Звісно, його (термін) можна використовувати у відповідних статтях (навіть в сабжі як додаткове пояснення в історії вібіру Тоном архітектурного рішення), але ні в якому разі не для визначення архітектурного стилю храму.Башлык (обговорення) 14:09, 31 січня 2013 (UTC)

"усі вони є такими ж саме "афілійованими...". Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — № 19. — С. 54—61. спокійно оперує поняттям «синодальний тип» і подає історію його впровадження на Волині. Інститут має предостатньо фахівців з дерев'яної сакральної архітектури, щоб не пропустити маргінальщини. Цікавою є сторічної давності цитата Ф. Вовка, яка опосередковано стосується "свободи творчості". Я не звіряв дослівно із сайтом risu, де статтю через кілька років передруковано. [1] Але якщо сторони забажають ознайомитись з оригіналом — можу вислати фотографії сторінок.--Cepгій (oбг.) 09:49, 1 лютого 2013 (UTC)

Якщо Ви помітили, в усіх наведених АД (й тих, що видає гуглояндекс) термін "синодальний тип" застосовується здебільшого з поміткою "так званий". Навіть ті нечисленні експерти та історики архитектури, на яких Ви посилаєтеся, цілком розуміють, що в дійсності такого архітектурного стилю немає.. Бо він відображує не архітектурні особливості храмів, а рівень впливу Синоду на українське релігійне і політичне середовище. Вікіпедія (і в тому числі, українська) - це насамперед енціклопедія, яка повинна містити виключно точні, перевірені та несумнівні відомості, без жодних слідів політичної, релігійної та національної заангажованності. Але якщо метою укрвікі все ж такі є у будь-який доступний спосіб, в тому числі доречним і недоречним застосуванням з кожного приводу подібної термінології, зайвий раз нагадати північному сусідові свої історичні образи і претензії, то я тоді пас .. тоді можете відкочувати мою правку без сорому .. Башлык (обговорення) 11:34, 1 лютого 2013 (UTC)

До речі, ми настільки захопилися "синодальним стилем", що в гарячці спору упустили головне - архітектура церкви і не в русько-візантійському стилі.. Русько-візантійский стиль - це насамперед, пятиголів'я. Саме в цьому виявлялася його синодальність, оскільки саме цього вимагав Синод. А проекти церков для провінцій, в тому числі і "наш" сабж, можна цілком віднести до (також так званого) "руського стилю", який по суті був своєрідним різновидом архітектурної еклектики другий половини XIX ст. Візантийського в цьому стилі було лише те, що він повністю відрізнявся від західних. Отже, пропоную або взагалі видалити усі згадки про русько-візантийський стиль (мало що там протоиерею здалося), або замінити його на руський стиль (тоді звісно бракує АД).Башлык (обговорення) 21:33, 2 лютого 2013 (UTC)

Вартість

В яких рублях - "катеринках", "миколайках", радянських..? дореформених, післяреформених.. номінованих, деномінованих? І взагалі, до чого тут вартість церкви? Башлык (обговорення) 08:26, 31 січня 2013 (UTC)

В срібних. Я вікіфував "руб", щоб було зрозуміло. Графа вартості є в шаблоні, я тільки заповнив її. --A.dmyme (обговорення) 16:54, 2 лютого 2013 (UTC)

По перше, вікіфікація "срібного рубля" в "рубль" - це саме по собі щось нонсенсоподібне, бо рубль існує як сучасна валюта суверенної сучасної держави і до срібного не має ніякого відношення, тим паче - цінового. По друге, Ви помістили показник вартості в тому місці, де (крім головних характерізуючих відомостей) розміщуюється фото зовсім іншої будівлі, побудованої зовсім в іншому часі, за іншім проектом і що головне, зовсім за інші гроші.. Я можу Вам з абсолютною впевненістю сказати, що вартість церкви на знимку кілька десятків мільярдів.. Карбованців. Отож, якщо у Вас немає даних щодо дійсної вартості церкви (а їх у Вас немає) то треба цю стрічку просто видалити, або не заповнювати.. Щоб не мозоліла око.. Досить того, що ця ціфра приведена у відповідному розділі статті.Башлык (обговорення) 20:45, 2 лютого 2013 (UTC)

Але рубль це лише назва валюти, яку носять грошові одиниці сучасних держав (не одна), яку також носили колишні держави. Уточнення (на мою думку) зайве, рік побудови у церкви вказаний тому сплутати ніхто не зможе. На картці фото відбудована церква, що в картці також вказано. Саме це ж дало Вам змогу визначити її вартість в карбованцях. Вам напевно слід орієнтуватися по тому, чи зрозуміли Ви що та вартість значить, коли вперше її побачили. Якщо так, то й у інших не буду в цьому сумнівів. Тому вирішуйте самі. Краще залишити незаповненою, щоб картка залишилась повною, якщо вона знадобиться, наприклад, для копіювання. --A.dmyme (обговорення) 21:46, 2 лютого 2013 (UTC)

Але рубль це лише назва валюти.. Саме з цієї причини, така вікіфікація там недоречна. Як власне й "вартість", бо вносить лише плутанину і виглядає, на мій погляд, досить дикувато.. В історії церкви ця сума - лише певна дрібна частка в її історичної загальної балансової вартості, яку вона отримала виключно на крихітному часовому етапі свого існування. Називати цю суму вартістю церкви це приблизно те ж саме, як оцінювати вартість людини витратами на таксі до пологового будинку./ бо усі подальші витрати - це "витрати на удосконалення, оздоблення та реконструкцію" Башлык (обговорення) 12:54, 3 лютого 2013 (UTC)

Щодо вартості хочу втрутитись. Я вперше щойно прочитав статтю. Скажімо так, не зовсім зрозуміло до чого ця вартість, з першого погляду. Краще прибрати цей текст з таблиці, бо вона була відбудована, а отже і вартостей фактично дві. Можна згадати у тексті, але не у картці.--Divega (обговорення) 15:52, 3 лютого 2013 (UTC)

Вступ

Як ведеться вступ до статті повинен давати визначення теми. У нашому випадку заявлена тема статті Церква cвятих Бориса і Гліба у Вишгороді. Отже у вступі повинно йтися про культову будівлю названу ім'ям православних святих Бориса і Гліба розташовану у місті Вишгороді. Зараз у вступі дослівно "збудована на місці давньоруського храму-усипальниці Бориса і Гліба, що був зруйнований у 1240 році військом Монгольської імперії. Будівництво храму було завершено 1863 року. В період Другої світової війни храм був зруйнований. Його реконструкцію було завершено у 1998" подається історичний сурогат. Зовсім не подається характеристика об'єкта про який йдеться з архітектурної точки зору. Читача вводиться в оману твердженням про зруйнування будівлі під час німецько-радянської війни. Вказується лише дата завершення реконструкції. Вступ доцільно переписати. Моя пропозиція: "— зразок російської синодальної храмової архітектури другої половини XIX століття, значно пошкоджений під час німецько-радянської війни. Реконструйований протягом 1993-1998 років." 1. Подається стисла характеристика будівлі. 2. Стисло подаються найважливіші моменти з історії будівлі. --Bulka UA (обговорення) 10:34, 4 лютого 2013 (UTC)

Вступ таки, ніякий, але церква - не зразок.. і ніколи ним не була.. Будь-який зразок, це насамперед - "найкращий та найяскравіший серед іншіх подібних".. Відколи церква у Вишгороді стала найкращою та найяскравішою? Хто і де це визначів? По друге, вона не синодальної архітектури. Про це писав вище. Те, що її запроектував Тон у той час, коли Синод видавав якісь там укази щодо архітектури церков аж ніяк не означає, що вона синодальна. По третте, писати історію церкви в преамбулі - енціклопедічний моветон.. Для цього є відповідний розділ. В преамбулі повинна бути стисла інформація, із визначенням сабжа діюча\недіюча, вид закладу, конфесія, підпорядкованність, розташування. Все інше - у відповідних розділах. Дати будівництва і відбудови в тому числі Башлык (обговорення) 14:02, 4 лютого 2013 (UTC)

Башлык ви плутаєте зразок і взірець. Саме про взірець можна сказати "найкращий та найяскравіший серед іншіх подібних". Зразок натомість відповідає сутності синодальної архітектури. Вжито в значенні будівля зведена за типовим проектом. Які докази, що дана церква не синодальної архітектури? З початку ХІХ століття існувала заборона на будівництво церков в українському стилі. Їх обов'язково слід було споруджувати за канонізованим Синодом взірцями. Сабж у даному випадку не виняток, а лише підтвердження. Щодо історії церкви у вступі то вона цілком виправдана. Будівля не стояла незмінною протягом часу свого існування. І читач повинен вже зі вступу довідатися, що йдеться не про автентичну муравйовку. Згоден із необхідністю детальнішого опису у вступі розташування церкви, нинішніх власників і користувачів будівлі. --Bulka UA (обговорення) 16:15, 4 лютого 2013 (UTC)

Якщо вже конкретно щодо "зразково-взірцевої" термінології, то ці обідва терміни часто-густо використовують один за одного, бо вони міняють смислове наповнення в залежності від контексту. В даному (Вашому) контексті термін "зразок" має дещо негативно-іронічне тлумачення, щось на кшталт російського "образчик", а зовсім не "один з примірників" або "за деякими ознаками можно віднести до..". Тому, будь ласка, не будемо про термінологію.. Щодо доказів, то тут важче.. Бо важко даказати відсутність того, чого немає.. Немає синодального стилю. Ви протягом діскусії вільно додаєте до "синодального" то стиль, то тип, то архітектура.. Важко апелювати, бо не совсім зрозуміло, що конкретно Ви хочете доказати.. Що був "синодальний стиль"? Чи "синодальний тип"? Першого немає і не було, другий - неканонічне і неенціклопедічне словосполучення і тому звісно може застосовуватися будь де.. Якщо Ві наполягаєте на застосуванні цього терміну, будь ласка.. застосовуйте його в історічному розділі, в контексті пояснення, чому була обрана саме така архітектура, а не інша.. тобто відповідно його дійсному змісту. Але в контексті архітектурно-планувального визначення споруди застосування цього терміну неприпустимо.. Бо він нічого, крім політично-релігійних історічних україно-російських відносин не визначає.. Щодо вступу, то я би скоротив його до: що за споруда, де знаходиться, коли побудована, кому належить. Ну і зрозуміло, спочатку визначитися з датою будівництва.. 1863-й чи 1998-й рік. Я за останній. Наприклад "збудована в 1998 році на місці зруйнованої в період.. бла-бла-бла .. церкви XIX ст.".. А решта - в розділах. Ну, то таке.. не так вже й важливо.. Башлык (обговорення) 16:14, 5 лютого 2013 (UTC)

Ідеальна ситуація коли курча курку вчить. Зразок. Взірець. Наполягаю саме на вживанні першого. Щодо ваших заперечень синодальної архітектури церкви то у статті Муравйовки є посилання на відповідну літературу. Ознайомлення з нею допоможе вам ліквідувати суттєві світоглядні прогалини. На пропозицію скорочення вступу пристати не можу оскільки вона позбавлена аргументів. --Bulka UA (обговорення) 08:11, 6 лютого 2013 (UTC)

Зразок. Взірець. Наполягаю саме на вживанні першого. Сподіваюсь, Ви уважно читали те, що процітували.. :)) Крім 1-й частини 1-го пункту статті "Зразок", практично усі інші пункти тлумачать це слово як "найхарактерніший". див. ч.2,п.1 - "Предмет за яким можна скласти уявлення про інші подібні предмети", п.2 - "Ой, чи це ж то, браття, та не приклад,(...) Не зразок єднання та братання?", п.3 - "Той, якого варто наслідувати; взірець, приклад", п.4 - "Вид, форма чи спосіб, прийняті як типові для виготовлення або влаштування чого-небуць (...) Я дав їм зразок, як треба папір до банку писати", п.5 - "Покажіте, будьте ласкаві, ваші .. зразки. Мені треба сорочку вимережити і лиштвою пошити". Тобто, в усіх варіантах зразок розглядається, в першу чергу як приклад для наслідування, приклад, на який потрібно ровнятися.. Саме тому я казав про схожість застосування термінів, бо практично завжди цей термін використовується в значенні "взірець". Але все це для нашого спору дійсно не має ніякого значення. Я не проти слова "зразок". Я проти його вживання в статті у вищезазначеному контексті, адже в цьому випадку речення набуваэ крітично-публіцістичного змісту.

Щодо "синодальной архітектури" я не заперечую. Я про це вам вже казав.. Я заперечую проти "синодального стилю". Ви, або дійсно не відчуваєте різницю між словосполученнями і тому не розумієте про що йдеться, або навмисно намагаєтеся ввести в статтю латентне русофобське забарвлення. Дякую Вам за турботу про моїх освітніх прогалинах. Люди не перестають мене дивувати .. А щодо вступу, то я не збираюся з Вами дискутувати з приводу преамбули статті і тим більше не збираюся представляти на Ваш розгляд які-небудь аргументи. Мені не потрібно ні для чого Вашої згоди. Статті в енциклопедіях - це результат осмисленого викладу накопичених людством знань, а не результат договірних відносин між незнайомими людьми. Частина яких до того ж, судячи по всьому, не є спеціалістами в архітектурі. Кажучи Вашою мовою, "курчаті потрібно ще дуже довге просо клювати, щоб почати вчити курку". Башлык (обговорення) 13:01, 6 лютого 2013 (UTC)

Крім особистого сприйняття слова зразок більше немає що додати? Не лише специфічні філологічні словники містять слово воно зустрічається й у архітектурних словниках. Зокрема в згаданому виданні Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. — Львів: ІН НАН України, 2006. Звісно ставити примітку на слово зразок у вступі ніхто не буде. Вважається що укрвікі користуються люди які хоча б на початковому рівні володіють українською мовою. Теж саме щодо стилю. --Bulka UA (обговорення) 13:51, 6 лютого 2013 (UTC)

Костянтин Тон

Будь ласка подайте верифіковане джерело на авторство Костянтина Тона. --Bulka UA (обговорення) 16:52, 6 лютого 2013 (UTC)