Обговорення:Циммерманн (прізвище)

@Andriy.v, Lystopad, Yakudza, Mykola7, Goo3, Visem та Submajstro: Вітаю. Прошу перейменувати назад на Ціммерманн. Пояснюю: к-ч @NachtReisender:, який перейменував на теперішню назву, не читав уважно С. 176 цього видання Правопису, де чітко сказано: 7. Російську букву и передаємо... А в цьому варіянту Правопису - це С. 144—145. Дякую. Також прошу перейменувати всі статті, які вчора перейменував NachtReisender. Дякую. --Vujko Mytró (обговорення) 09:45, 7 грудня 2022 (UTC)

@Бучач-Львів: У правописі чітко зазначено, що правило "стосується і прізвищ інших народів". Неуважно читали якраз Ви. --NachtReisender (обговорення) 15:56, 7 грудня 2022 (UTC)

NachtReisender. Жартуєте? --Vujko Mytró (обговорення) 16:25, 7 грудня 2022 (UTC)

NachtReisender. Наразі ви б мали визнати, що мали вказати в статтях і С. 176 того джерела. Зараз я не маю можливості читати Правопис. Коли прочитаю - доповню відповідь. С. 159 того джерела, яке ви вказали, ви пропустили. --Vujko Mytró (обговорення) 16:30, 7 грудня 2022 (UTC)

NachtReisender. Прочитав ще раз. Оскільки те, про що ви кажете, є частиною п. 7 § 144 - перекладу слов'янських!! прізвищ та імен - про переклад саме російської и, і там серед прикладів - Цицерон (також 2 грузинські прізвища, по 1-му - вірменське, англійське, середньоазійське, французьке, але - без німецьких!), то певну легітимізацію ваше перейменування має. Але! § 144 не регламентує перекладу німецьких прізвищ! Тому те, що написане на С. 159, є важливішим! Тому ваші перейменування - помилкові. --Vujko Mytró (обговорення) 16:48, 7 грудня 2022 (UTC)

@Бучач-Львів, ВП:МОВА, п.2: "Нові слова або вузькі терміни, яких нема у словнику, пишуться за аналогією зі спорідненими словами, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису". В уліфі знаходимо слово "Циммервальд". Тому мої перейменування зовсім не помилкові. --NachtReisender (обговорення) 21:51, 7 грудня 2022 (UTC)

З точки зору С. 159 (127) Правопису - дрібна помилка. Окрім того, Ціммерман(н) - явно не нове слово чи явище. PS. Це суб'єктивне, але зазвичай укр. мовою завжди чув Ціммерман(н), а от російською - Циммерман(н). Те саме - Ціцерон - Цицерон. --Vujko Mytró (обговорення) 22:15, 7 грудня 2022 (UTC)

Подвоєні м і н - § 137. С. 131. --Vujko Mytró (обговорення) 09:49, 8 грудня 2022 (UTC)

NachtReisender. Шкода, але вчора й нині ви вже вдалися навіть до фальсифікації джерел. Розумієте, тут у першу чергу - енциклопедія. Також мушу ще раз вам нагадати, що в українській мові доволі часто є -ці (візьміть бодай закінчення назв населених пунктів!), на відміну від російської, у якій - тільки ци (хоч загалом икання притаманніше нам). --Vujko Mytró (обговорення) 10:35, 8 грудня 2022 (UTC)

@Бучач-Львів Ви зараз провадите оригінальне дослідження. І яка ще, заради Бога, "фальсифікація джерел"? --NachtReisender (обговорення) 12:04, 8 грудня 2022 (UTC)

Знаєте, чи ви думали, що ваші дії, і тим більше ваші безпідставні твердження про нібито ОД (бо саме ваші дії у цих статтях і є ОД, бо ви ну ніяк не збираєтеся зважати на те, що Правопис вимагає, бо вас особисто це не влаштовує, себто варіянти прізвищ Ціммерманн, Ціммерман, Ціммер) — просто забирають мій час? Якщо вам це байдуже, то мені - ні. Фальсифікацією джерел - наскільки розумію - називають випадки, коли твердження в джерелі про один факт подають у вікіпедії як підтвердження иншого. Якщо на С. 127 цього видання Правопису чітко сказано, що I. І пишемо: 3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова, і саме для варіянту прізвища Ціммерманн я й навів цю примітку, а ви, не виправивши № сторінки, просто виправили Ціммерманн на Циммерманн, то це і є фальсифікацією джерел. --Vujko Mytró (обговорення) 13:53, 8 грудня 2022 (UTC)

Ось це - Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн \\ Ворожбит О. Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн: «Розмовляти з Росією знову можна буде лише тоді, коли там вже не буде Владіміра Путіна» - теж, як ви кажете, моє ОД? --Vujko Mytró (обговорення) 14:10, 8 грудня 2022 (UTC)

Оскаржений підсумок

Щоб закрити тему наведу повний текст параграфу на сторінці 177 останнього видання правопису. Ось повний текст того абзацу, який обидва користувачі обговорюють:

3) буквою и: а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Дорóжин, Лóчин, Чúчиков, Гáршин, Шúшкін, Гóщин, Щиглóв, Цецúлін; це стосується і прізвищ інших народів: Джигарханÿн, Жильєрóн, Тажибáєв, Чиковáні, Абашúдзе, Вáшингтóн, Цицерóн та ін., а також Чингісхáн; але перед голосним пишемо і: Жіонó, Тиціáн, Ціолкóвський

Те, що це зауваження розміщено в розділі "Правопис слов'янських прізвищ", справи не міняє. Це положення не нове, діє з 1993 року, його вже багато разів обговорювали на сторінках Вікіпедії. До цього у запозичених із західних мов іменах і прізвищах після "ц" писали "і", тому в УРЕ та багатьох інших джерелах Ціммерман. --yakudza 23:13, 8 грудня 2022 (UTC)

• П. 7 пар. 144 "Слов'янські імена та прізвища" Правопису говорить про написання російської "и". Неслов'янські імена та прізвища, відповідно до пар. 145, пишемо у відповідности до вимог пар. 121-140 Правопису. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 пар. 129 I. I. І пишемо: 3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатрíче, Грíмм, Дідрó, Дíзель, Овíдій, Рíчард; Анрí, Мéдічі, Россíні.--Юрко (обговорення) 14:38, 11 грудня 2022 (UTC)