Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Пишемо про Закарпаття разом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вчитель-методист Гафинець Валентина Петрівна Мукачівська ЗОШ І-ІІІ ст.№2 ім. Т.Г.Шевченка
Релігійні молодіжні організації Мукачева, їх дієвість на шпальтах періодичних видань

Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках молодіжного руху «молода людина не лише проходить соціалізацію , здобуває необхідний досвід, але й само –реалізується [3-84]». Ці рухи є осередком формування локальних молодіжних культур і стилів життя. Молодіжний рух складають союзи, спілки, громадські, молодіжні фонди, релігійні молодіжні об΄єднання, молодіжні секти, філії, підприємства. Діє в Україні 60 молодіжних організацій, 300 – регіональних. Після падіння тоталітарної системи значний відсоток молоді звернувся у пошуках реалізації до релігії. Це пов΄язано з національним рухом, що набув своєї кульмінації у 1991 році. Молодь, яка брала участь у цих рухах, здебільшого декларувала свою приналежність до таких конфесій, як католицька церква, Українська православна церква. Також великий відсоток молоді звернувся до протестантських церков, різноманітних сект. У Різдвяному посланні Папи Римського Івана Павла ІІ сказано: «Спаси нас, Боже, від великого зла, яке роздирає людство у ці перші роки третього тисячоліття. Позбав нас від війн, від морального спустошення молоді, насильства, які обрушуються на слабких і вразливих. Спаси нас від сум’яття духу…..[8-103] ». Сучасна релігійна ситуація в Україні в цілому відповідає загальноєвропейському стану духовного життя. Це, перш за все, визнання свободи совісті та «вільного обирання віросповідання , деклароване Конституцією України [6-10]». На законодавчому рівні статус молодіжних організацій визнано Законом України «Про молодіжні та дитячі організації» від 1 грудня 1998 року та Законом України «Про свободу совісті та релігійних організацій» від 16 червня 1992 року [5-8]. Сьогоднішній світ прагне знищити все насправді духовне і до неможливого підносить лише тілесне : «Молодь багато часу проводить у спортзалах лише з однією метою – справити гарне враження, багато звертається до пластичних хірургів, щоб змінити те, що не подобається . Як християни , маємо турбуватися не лише про тіло нашого ближнього (здоров’я, дім , працю , добробут ), а й про душу [ 2 -96 ]». За допомогою організацій молоді люди мають можливість повніше реалізувати свої інтереси, запити, потреби, тобто самореалізуватися як особистості [9-76]. Іван Павло ІІ зауважив, що «не можна добре виховувати дітей без молитви . Духовне керівництво і сповідь допомагають молоді правильно розпізнавати життєві покликання і охороняють їх від розгубленості, ступаючи на дорогу самостійного життя [7-79]». Молодь, за словами Папи Бенедикта ХVI, часто поранена життям, обумовлена недозрілістю особистості, спричиненою родинною пусткою, помилковими виховними методами чи негативним або травмованим досвідом. [ Благовісник .-2004. -№4.- С. 27 ]. Багато молодих людей, які вдавалися до втечі у ризиковані та насильницькі стилі поведінки, до наркотиків та алкоголю, стають ізгоями суспільства. Сьогоднішнє наше прикре економічне становище має одну причину – кризу моральності. А цю кризу породив брак взаєморозуміння, брак любові. Люди хворіють на дефіцит любові. Виникла потреба у організації спільнот, які б об’єднували людей у вирішенні проблем суспільства. Занепад духовності призвів до деградації молоді. Заснування молодіжних організацій, зокрема релігійних, було викликано часом. Вони стали «острівцями віри, надії, любові». Головна мета молодіжних релігійних організацій – це дати змогу молодій людині сформувати свій християнський світогляд, втілити у життя все найкраще, те, що дає можливість жити у вірі, злагоді з совістю, удосконалювати духовний розвиток людини. Молодіжні релігійні організації покликані об’єднувати молодь навколо церкви, привернути до релігійного та морального життя, навчити любити Бога, служити Йому і отримувати незчисленні ласки від Нього [1-186]. Вони дозволяють адекватно відрегулювати стосунки молоді з державою. « Дуже важливо правильно формувати сумління дітей і молоді [8-85]». На Закарпатті діє понад 18 молодіжних організацій та товариств Мукачівської греко-католицької єпархії та 16 організацій і товариств православної церкви. Молодіжна греко-католицька організація «Товариство Серця Марії» ї з 1997 року по 2005 рік мала друкований орган Мукачівської єпархії «Фатіма», на сторінках якої висвітлювала свою діяльність. З 2005 року часопис не видається. На даний час матеріали діяльності організації друкуються у журналі «Благовісник». Дієвість православних організацій друкується у часописі «Православний літопис». Після виходу з підпілля Мукачівської єпархії починають відроджуватися молодіжні греко-католицькі організації. Передумовою їх організації була потреба молодих людей у постійному духовному супроводі, адже пройшовши катехизацію, молодь хотіла і надалі отримувати нові знання, і що немало важливо, перебувати у спільності своїх ровесників, які під час катехизації ставали добрими друзями. Головою молодіжної комісії Мукачівської єпархії єпископ І. Семедій призначив отця Івана Ісайовича. Молодіжні спільноти почали створюватися по всій єпархії, але найскоріше вони були засновані у Мукачеві, Ужгороді та Королеві. У 2005 році в Мукачівській греко-католицькій єпархії діяло 16 молодіжних організацій: «Воскресіння» м.Ужгород, «Аве Марія ім.Теодора Ромжі» смт. Королево, «Товариство Серця Марії» м. Мукачево, «Відродження» м. Хуст, «Сіль Землі» с. Репинне, «Товариство Пресвятої Євхристії» смт. Перечин, «Діти Марії» с. Імстичево та ін. На даний час кількість молодіжних організацій значно збільшилася. З кожним роком засновуються нові спільноти. У 1992 році монахиня Августина Зейкан ЧСВВ започаткували молодіжну спільноту. Згодом молодше покоління підросло і примножилося, і тому виникла потреба поділити молодь за віком. У 2000 році при Успенському соборі діяли три організації: «Весела ораторія», «Діти Марії», «Товариство Серця Марії». Вони приймали і приймають по сьогоднішній день, крім групи «Діти Марії», активну участь у мали житті церкви, пригортають до себе дітей та молодь і зближуються з Богом. У лютому 1994 року була створена найменша група « Весела ораторія». До неї входили діти віком від 8 до 13 років. Покровителем дитячої організації є Пресвята Діва Марія та святий Іван Боско, який заснував першу ораторію. Діти з радістю приходять кожної суботи до церкви, і за час проведений разом, багато дізнаються нового. Зустрічі проходять у жартах, грають у веселі ігри, дістають християнську науку, роблять постанови на тиждень, мають свої обов’язки ораторця. Ця організація є найстарішою при єпархії. Їй виповнилося вже 18 років. Група «Діти Марії» складалася із дітей віком від 13 до 15 років. Їх покровителькою була Пречиста Діва Марія, і їм вона приділяє особливу увагу. Мало сьогодні таких підлітків, які у їхньому віці шукали Ісуса, жадають помочі Марії. Діти з радістю з приходять на зустрічі, іноді зі своїми дитячими проблемами, невирішеними на їх погляд, питаннями. І тут знаходять відповіді на них. Зустрічі проходять у вигляді діалогу, і кожен має право висловлювати свою думку, когось виправити, порадити, щось сказати. Кожного разу моляться десятку з Вервиці, що ще раз свідчить про те, що вони під заступництвом Марії і моляться за світ, за навернення грішників. Старша молодь продовжувала збиратися під керівництвом сестри Августини і згодом у неї виникла ідея заснувати організацію. 21 вересня 1996 року у Мукачеві було засновано молодіжний християнський центр «Товариство Серця Марії» («ТСМ»). Колись за часів переслідування так називалося підпільне товариство, яке мало своє скорочення « ТСМ.» Основним духівником і керівником центру була сестра Августина, але після офіційної реєстрації було обрано президента і двох заступників. Засновниками були о.Мирон Бескид та с.Августина Зейкан ЧСВВ. Перші члени «ТСМ» були вихідцями з дитячої організації «Весела ораторія». Покровителькою «ТСМ» є Пречиста Діва Марія. Члени організації є особливими почитателями Непорочного Серця Марії. До організації входить молодь віком від 15 років і старше. Провідниками духовного життя є о.Йосиф Ловска та с.Дія Загорська, ЧСВВ. «ТСМ» має свого президента, члени співпрацювали з парохіальним часописом «Фатіма», який друкувався з 1997 по 2004 рр. Життя організації можна поділити на три аспекти: духовне життя, відпочинок, фізична праця. В духовному аспекті членів «ТСМ» з’єднують спільні мотиви, Богослужіння, Вечірні кожної суботи та зустрічі в «хижці», на яких ведуться бесіди на різні теми, які стосуються як духовного, так і сучасного життя. Розглядають питання про те, як залучати молодь до церкви, планують заходи. Паломництва, хресні дороги, прощі збагачують духовний світ молоді, залишають в пам’яті багато цікавих спогадів. Наступний аспект – відпочинок є найулюбленіший . Від початку заснування «ТСМ» кожного року єпархія організовує табори : «Gredo 95-99», «Simba - 1998», «ABBA - 2000», «Emaus - 2001», основною метою яких було зближення між собою і Богом. Третій аспект – фізична праця. Цей спосіб, аби зблизити членів, винайшов о. Йосиф. Це – прибирання церкви, подвір’я. У період 1996-2000 центр налічував більше 20 молодих людей. На даний час організація налічує 25 членів. Вона має свою символіку – зелений прапор з написом «ТСМ», а також зелені галстуки . .З 2000 року за ініціативи молодих прихожан Святого-Миколаївського Мукачівського монастиря, з благословенням духівника монастиря, нині преосвященного Федора єпископа Мукачівського і Ужгородського, було створено братство при монастирі на честь святого преподобного Сергія Радонезького. Старшим братства було призначено Ярослава Возняка. В ході зустрічей молоді проводились живі бесіди про реалії сучасного життя. Почавши з 8 осіб, на даний момент братство нараховує сотні учасників. Керівником з 2002 року й по сьогодні призначено протоієрея Василя Юрину. На сьогоднішній день постійна кількість активних учасників -25, загальна - понад 60 членів. Метою братства є духовне самоутвердження та місіонерська робота. Молодіжне братство офіційно зареєстровано, має статут, символіку. На прикладі цього братства почали утворюватися інші молодіжні спільноти. На сьогоді нараховується 5 одиниць : Мукачівське, Ужгородське, Станівське, Дубриницький православний молодіжний центр. Спільними зусиллями учасників братства Сергія Радонезького та Басараба Сергія побачило світ духовне видання «Колядки», яке розповсюджується в церковних лавках єпархії. Дуже часто здійснюються паломницькі поїздки до святинь нашого краю, в регіони України, близького зарубіжжя. При римсько – католицькій церкві існує молодіжна спільнота «Effata». До 2010 року видавала католицький молодіжний журнал «Для тебе». Молодіжна спільнота організовує зустрічі під гаслом «Молодь – наше майбутнє». Діяльність молоді висвітлювали замітки, статті у журналі «Для тебе», який Мукачівська дієцезія на даний час не видає. Римсько – католицька церква має друкований орган – газету «Світло», дві останні сторінки друкують матеріали, у яких висвітлюється діяльність молодіжної спільноти (спільні молитви, Богослужіння, поломництва). Пріоритетним завданням молодіжних релігійних організацій є християнське виховання, яке є більшим добром, ніж усі добра світу. Головна мета молодіжних об’єднань - це дати змогу молодим особистостям сформувати свій християнський світогляд, втілити у їх життя все найкраще, що може зробити їх духовно багатою людиною. З легалізацією греко-католицької церкви з’явилася можливість, необхідність відновити все те, що впродовж чотирьох десятиліть було знищено. Відновити все те хороше , набуте нашими предками, розвинути, примножити . Таку мету поставили собі у Мукачівському Успенському храмі засновники часопису «Фатіма». Адже преса – це одне із джерел масової інформації, духовного розвитку та виховання . У 1997 році на день П’ятидесятниці, тобто на свято зіслання Святого Духа з’явився перший номер часопису «Фатіма». Він став духовним провідником для вірників. Редактором призначили М. Роман. Тираж часопису 500 примірників, вартість благочинна. Зареєстрована газета в Мукачівській парохії, комп’ютерний набір і верстальні роботи виконувало таМППВКФ «МАК». Виходив часопис раз у місяць, мав вигляд журналу А 4 і друкувся на 4 сторінках, пізніше на – 8. Часопис виконував виховну та навчальну функцію. Містив багато повчальних і пізнавальних матеріалів, роз’яснень догм віри, висвітлював дієвість молодіжних організацій: «Товариство Серця Матері», «Веселої ораторії», «Діти Марії». Протягом 1997р .2000 - 2004 рр. друкувався у чорний – білому кольорі, з 1998 по 2000 рр. – у синьому й зеленому кольорах.[ Додаток 1]. Логотип газети – палаюче серце Марії, обгорнене терновим вінцем.[ Додаток 2 ]. Назва часопису походить від села Фатіми (Португалія). Дітям – пастушкам з’явилася Пречиста Діва Марія. По всій країні почали виголошувати ім’я «Фатіма», яке обіцяло надію і мир : «10 грудня 1925 року Діва Марія з’явилася у сяйві хмаринки і з нею Дитятко Ісус. Пресвята Діва Марія поклала руку на плече Луції і показала на серце,обгорнене терням, яке тримала у другій руці. В цю хвилину Дитятко Ісус сказало : «Май співчуття із серцем Пресвятої Матері, обійняте терням, яке невдячні люди неустанно ранять і нема нікого, хто би чинив надолуження і вибрав те терня [Фатіма.- Нульовий випуск присвячується 80-річчю появи Божої Матері у Фатимі, 1997.- С. 2 ] ». За жанровою природою всі публікації у «Фатімі» (1997- 2004 рр.) можна поділити на: інформаційні – замітки, репортажі, інтерв’ю; аналітичні – статті, коментарі, огляди; художньо-публіцистичні – нариси, портрети . . Тематик а часопису різноманітна. Її можна поділити на 4 групи: Катехитична тематика (навчання прав віри, свята, пояснення Божих заповідей, святих тайн, прохальні молитви і проповіді); Історична тематика (про часи підпілля, про мучеників церкви, видатні духовні постаті); Духовне життя церкви (храмові свята, першопричастя, будівництво храмів, дозвілля членів дитячої організації «Весела ораторія» та членів «ТСМ»); Поетична сторінка (духовні пісні, вірші, казки, легенди, кросворди для ерудитів, власні вірші членів «ТСМ», привітання ювілярам). У нульовому випуску часопису за 1997 рік Світлана Щеглюк, студентка Мукачівського педучилища коротко ознайомила читачів з діяльністю молодіжної організації «Товариство Серця Матері», яка була заснована у вересні 1996 року при Успенському соборі. Сама назва організації говорить, що покровителькою молоді при храмі є Пречиста Діва Марія, її Непорочне любляче Серце. Напрям, який обрали члени «ТСМ» - бути добрими дітьми Марії, наслідувати її в чеснотах: покорі, чистоті, терпінню, любові. Цікавою, на наш погляд, є рубрика «Колонка редактора». Автор подає цікаві статті про Богоявлення, про Пречисту Діву Марію, її об’явлення у різних місцях світу, нариси про єпископів, священиків. Для цих матеріалів характерна повчальність, смиренність, святість: «В 17 ст. в Іспанії Мати Божа в об’явленнях сказала слідуюче: «Він, (Бог) спершу дав нам свого сина, котрий є Мудрістю, а потім Святого Духа, що є любов’ю [ Фатіма. -1997. -№1.- С.1 ]». Такі статті є їжею для душі молоді, тим дороговказом, який потрібен їм у повсякденному житті. «Це не ви Мене обрали, а я Вас». Під таким заголовком надруковано статтю про о.Мирона Бескида з нагоди 53-річчя з дня відправлення ним першої Cлужби Божої. Отець Мирон Бескид та с.Августин Зейкан ЧСВВ є засновниками «ТСМ». Вони протягом багатьох років працювали з молоддю. Саме вони виконали основну роботу, яка запам’ятовується на землі і запишеться на небі – вони зібрали молодь, дали основу духовному життю, показали дорогу, якою мають йти члени молодіжної організації. У багатьох номерах часопису друкуються матеріали, присвячені молоді. Серед них важливе місце мають повчальні статті під назвою «Наука для молоді». Автор у доступній формі тлумачить значення людських чеснот у житті людини: «Продовжувати людське життя на землі можуть виключно дві особи, злучені між собою подружнім зв’язком, Святою Тайною Подружжя. Урядова реєстрація т.зв. цивільний шлюб, недостатня, бо не є св. Тайною. Можна використати природний спосіб, але в жодному разі не штучнй.Не можна в штучний спосіб запобігати вагітності, бо це великий гріх[ Фатіма. -2000. - № 24. -С. 4 ] ». Постійні рубрики часопису «Катехизацїя дорослих», «Катехизація дітей», «На допомогу батькам та вихователям», які веде о.Мирон Бескид, не можуть залишити байдужим жодного читача. У статтях, коментаріях на теми: «Є один Бог», «Релігія», «Гріх», «Про віру», «Благодать Божа» о.Мирон дає настанови для молоді: «Без віри жодна людина, жодний народ, суспільство не може існувати, бо вірити – означає прийняти за правду те, що інший нас навчає. Коренем пізнання є віра, яка є особливим достоїнством людини [Фатіма. – 1998. - № 10. - С.7] ». Отець Мирон Бескид навчає читачів релігійності через катехитичні статті: « Існування Бога можна пізнати також з голосу совісті, совість – це внутрішній голос людини, який оцінює наші дії, чи вони добрі, чи вони злі. Ми відчуваємо це самі в собі [ Фатіма, липень – червень, 2000, с.6]». «Причиною, що призводить до гріха, є вільна воля, викликана внутрішнім світом і зовнішнім виявом, а також спокуси і злі нахили [ Фатіма . -1999. - № 16. - С.7]». У рубриці «На допомогу батькам і вихователям» подається цікавий матеріал про гордість, її прояви та наслідки. Гордість – один із семи основних гріхів людини. Ми всі живемо під її більшим чи меншим впливом, причому від народження до смерті. «Наша гордість помирає через 15 хвилин після нашої смерті [ Фатіма . -1998. - № 11. - С. 2 ]». Уроки катехизації розміщені в рубриці «Сторінка для найменших». Розповіді про Бога, хрест Господній, як правильно хреститися, розповідь про життя перших людей на Землі, школа молитви. Дописувачами є як священнослужителі, так і члени молодіжної організації «ТСМ». Катехизація – навчання християнських правил. Навчання в тому значенні, що може бути виконане, як для інших, так і по відношенню до себе, що є нашим обов’язком, як християн, бо своїм життям маємо свідчити Христа, того, який любить і прощає, чого, як і не гірко, практично немає в нашому суспільстві. Катехизацію замінила « вулицезація» або « кафезація». Ця проблема чим далі, тим сильніше набирає обертів. І захоплює, на превеликий жаль, людей з різними соціальним статусом, а особливо молодь. Захоплення алкоголем, наркотиками призводить до жахливих наслідків – вбивства, самогубства, абортів, розбитих сімей, безцільно блукаючих дітей по вулицях. Як бачимо, сучасний світ, як ніколи, потребує катехизації, тобто християнського виховання, виховання у твердій вірі в Бога, постійній надії і живій любові до Нього, що не може супроводжуватись без любові до ближнього. Приходячи в молодіжні релігійні організації, молодь не встигає помітити, як з Божою допомогою міняється їхнє життя, вони набувають організаційних здібностей, стають справжніми лідерами. При Успенському соборі існують три організації : «Весела ораторія», «Діти Марії», «ТСМ», які приймали і приймають активну участь у житті церкви, співпрацювали із парохіальним часописом «Фатіма». На сторінках газети члени «ТСМ» друкують замітки, огляди, поетичні твори, у яких ознайомлюють читачів із діяльністю організації. « І фестиваль молодіжної творчості релігійних організацій Мукачівської греко-католицької єпархії» – під таким заголовком вийшла стаття редактора на першій сторінці часопису. [ Додаток 3 ] . За ініціативою та організацією членів «ТСМ» у листопаді місяці 1997 року проходив перший фестиваль молодіжної творчості. До участі у фестивалі зголосилися ще 3 організації: Молодіжний центр «Воскресіння» м.Ужгорода, центр «Аве-Марія» ім.. Т.Ромжі с.Королево Виноградівського р-н, молодіжний центр «Промінь» м.Мукачево. Кожна молодіжна організація підготувала програму, присвячену життю і діяльності великомученика Преосвященного Теодора Ромжі. За 2 дні роботи молоді люди взаємо пізналися, подружилися, зрозуміли, що їх об’єднав дух Божої любові: «Молоді люди зрозуміли і відчули на собі невидиму дію девізу Преосвященного Теодора: « Вмерти за Христа – значить жити вічно [ Фатіма .- 1997. - № 5. - С.1 ] ». Цікавою є замітка членів «ТСМ» про першу зустріч католицької молоді в Мукачеві, яка відбулася з 22 по 23 травня 1999 року під девізом «Дорога до дому Отця»: « Така подія – вперше в нашому скромному містечку. На цій зустрічі були присутні представники, яким виповнилося 14 років з усієї області. На конференції обговорювали питання, які цікавили молодь. Після вирушили на гору Ловочку. Під час походу відтворювали хресну дорогу. [ Фатіма . – 1999. - № 16. - С.8] ». У замітці про відзначення Cвята пам’яті мученика Теодора Ромжі розповідається про форум, який відбувся у Будинку школяря. Активну участь у ньому взяли члени «ТСМ»: « 18 жовтня 1997 року, після Архієрейської літургії члени «ТСМ» разом з о.Мироном та С.Августиною вирушили у паломницький похід по місцях, якими останній раз ходив єпископ - мученик [ Фатіма . – 1997. - № 9.- С. 3 ] ». У багатьох номерах вміщено замітки про щорічні зустрічі молоді. Традицією стало для членів «ТСМ» на Новий рік їхати на зустріч до Тезе. Молодь із більш, як 30 країн, близько 80 учасників зустрілися у Варшаві у 2000 р.. Протягом 4 днів проходили св. Літургії, під час яких читання Апостола і Євангелія велося на різних мовах. Після літургії обговорювались різні теми : «Блаженні смиренні серцем», «Відкрий глибину людської душі», «Вплив алкоголю та наркотиків на людську особистість». Кожен із учасників зустрічі поніс у своєму серці: «Те, що було пережите, не можна просто так забути і залишити в спокої. Треба продовжувати в тому ж дусі – дусі любові до Бога, через любов до ближнього [ Фатіма. – 2000. - № 20. - С.5]». Про цікавий і змістовний відпочинок молоді надруковано у часописі. Щорічно члени «Веселої ораторії» та «ТСМ» відпочивають в літніх таборах. Мета – набратися сил, оздоровитися, прожити у гармонії з природою. З нагоди 5-річчя «ТСМ», її члени вирушили у велопробіг «дев’ять зупинок» селами району «Вело-2000». Незабутні пригоди, труднощі, пов’язані з важкими підйомами, ремонтами велосипедів, нікого не засмучували, а навпаки, надавали сил, завзято рухатись вперед. Про літній відпочинок «ТСМ» - «Тиса 2004» під Чорною горою. (Виноградівський район ) цікаво розповідається у статті газети про організований відпочинок під опікою о. Йосипа Ловски, який надовго запам’ятається дівчатам і хлопцям. Кожен навчився жити в спільноті, перевірити свої можливості, піднятися на сходинку вище у духовному житті та фізичному розвитку. У багатьох номерах надруковано нариси та портрети про Святих, їх діяльність та заслуги перед церквою : Іван Боско, Святий Тома Аквінський, свята Ріта, святий Валентин, святий Томас Мор. Читачі часопису, ознайомлюючись з життям цих святих, дізнаються про їх подвижницьке, мученицьке життя, виховують у собі високі людські якості. Рубрика «Тема номеру» друкує матеріали «Молитва за родину», «Чи знаєш ти своє покликання в житті, або навіщо в наших церквах іконостас». Цікавою є стаття, адже читач дізнався, що таке іконостас : «Іконостас у наших храмах виконує морально – навчальну функцію. Він вчить нас жити так, щоб наша вічність була щасливою. На ньому ми бачимо історію людства [ Фатіма. – 2001. - №12. - С. 5]». Цікавою і повчальною є стаття про родину. Сім’я – це найменша, але найважливіша клітинка суспільства. Яка родина, такий народ, такий цілий світ. Виховання людини починається в сім’ї. Повчальною для людини є байка-притча: « Плів павук свою павутину, він робив це дуже ретельно і старанно: спочатку провів товсту основну нитку, а до неї приєднав всі інші. Павутина видалась на славу! Але через деякий час павук вирішив її переробити. Взяв і відрізав основну нитку. І вся споруда впала [ Фатіма . – 2001. - № 5. - С. 6] ». Так і в наших сім’ях: ми забуваємо, що основою родини є віра. Коли нема віри, немає злагоди в сім’ї. Родина тримається на любові. Зразками християнського виховання є статті, о.Мирона, в яких наголошується, що « Син Божий поєднався з кожною людиною, людськими руками працював, людським розумом мислив, людською волею діяв, людським серцем любив [ Фатіма . – 1997. - № 17. - С.5]». Інтригуючим є повідомлення в рубриці «На останок» про те, як думали про Бога великі люди перед лицем смерті. Багато видатних політиків, вчених, письменників перед смертю зверталися до Бога, просили прощення ( Ф.Енгельс, Карл Маркс, Ленін, Генріх Гейне, Вольтер, Сталін, Рібентроп та інші : Карл Маркс : « Я насміхався над небом, я це точно знаю. Моя душа, яка колись належала Богу, тепер належить пеклу. Так, вічність – це наші вічні муки [ Фатіма . – 2004. - № 4. – С. 8]». У часописі є цікаві розповіді про різдвяні , новорічні та великодні свята. Автори розповідають про ялинку, звідки вона прийшла, традицію ставити її на святвечір: « Встановлювали ялинку на святвечір, що передує Різдву. Чому? Існує повір’я, ніби в різдвяну ніч небо відкривається, і можна просити від Бога та ангелів, що забажається. Через деревце – пишну зелень для навколишньої природи, через ялинкові прикраси – нажитки господарського і родинного добробуту й благополуччя [ Фатіма. – 1999. - № 19. - С.7]». До Великодня для дітей та молоді розміщено матеріали про писанку, інтерпретацію символів на ній. Постійними дописувачами часопису є члени «ТСМ». Замітки, репортажі, огляди містять цікавий матеріал, у якому автори наголошують на важливості катехизації дітей, розповідають про різні заходи, які священики о.Мирон та о.Степан, с.Августина допомагають на сторінках газети розібратися молоді у складних життєвих питаннях, направляють на правильний шлях єдності, любові та миру. На релігійних уроках вивчають духовні пісні, щоб співати у церкві на різних урочистостях. Різні духовні вечори сприяють прагненню до спільноти. У рубриці «Дитяча сторінка» вміщено смішинки, прислів’я, легенди, власні вірші, присвячені Теодору Ромжі та різним святам. На останній сторінці члени організації вітають з релігійними святами вірників, ювілярів з днем народження, виносять подяку жертводавцям, які сприяють проведенню свят, видрукуванню номерів «Фатіми», щомісячно друкується календар релігійних свят . Члени організації « Весела ораторія» були активними дописувачами до газети. У рубриці «Сторінка веселої ораторії» діти друкували до великих свят власні вірші, легенди, казки , духовні дитячі роздуми « Загадковий дім», « Чому не можна грішити». Дев’ятирічна Катерина розмірковує: « Кожен наш гріх, недобре слово, наш поганий вчинок – це колючий гвіздок, який прибиває Ісуса до хреста, це нова рана на Ісусовому тілі[ Фатіма, квітень, 2004, с. 7]». .Цікавою є розповідь про святвечір: «Першою магічною дією свята було добування вогню. Господиня діставала кремінь і кресло, які останні 12 днів лежали під іконами. Перехрестивши тричі, вона викрешувала новий вогонь. Потім ним розпалювала в печі 12 полін і починала готувати 12 святвечірніх страв. Основною обрядовою стравою є кутя. У святвечір за традицією всі члени родини мають бути дома, а хто спізнився, той цілий рік блукатиме поза хатою [ Фатіма . – 2004. - № 13. - С. 7] ». У рубриці «Звичаї і традиції» члени «ТСМ» друкували матеріали про культуру часів Ісуса, традиції святкування різних свят. Пізнавальною є стаття про «Моду», тобто про одяг, взуття, зачіску, яку носили за часів Ісуса: « Обув, сандалі виготовляли по розміру ноги і довгий шкіряний ремінь пропускали поміж пальцями. Перед тим, як увійти в чужий дім чи святилище, сандалі завжди знімали. Праву сандалю знімали раніше лівої. Людина, що продавала своє майно, знімала свої сандалі і вручала її покупцю в знак переходу власності. Сідина вважалась знаком похилого віку. Чоловіки інколи заплітали коси. Пізніше стали підстригувати волосся. Але по боках поряд з вухом волосся ніколи не стригли. Це заборонялось законом, як язичницький звичай. Ця заборона до цього часу дотримується ортодоксальними євреями [ Фатіма. – 2004. - № 13. - С. 6 ]». За 2003 рік на сторінках з’явилася рубрика «Сторінка для молоді». Дописувачами є члени «ТСМ». У статтях дописувачі наводять життєві приклади , намагаються пояснити своїм одноліткам важкі щоденні проблеми, як не стати на хибний шлях: «Людина повинна прагнути до святості, бо створена на подобу Божу. Друже, чи тобі не страшно? Адже вона є нелегкою, вона терниста, колюча і вузька, але в кінці її є світло [ Фатіма. – 2003. - № 1. - С. 5]». Виховною є стаття про кохання і закоханість. Методом протиставлення автор пояснює, яка різниця між закоханістю і коханням. У статті наведено переконливі факти й аргументи щодо їхньої різниці: «Закоханості характерна споживацька логіка; коханню – логіка буття, пізнання. Закоханість легка, проте вона спорожнює; любов важка, але вона наповнює [ Фатіма . – 2003. - № 2 .- С.6]». Цікавими є замітки про паломництво членів «Веселої ораторії» та «ТСМ» до копії Туринської плащаниці: « Незабутні враження від побаченого, неймовірна сила енергії охоплювала кожного, хто торкнувся до плащаниці. Вона дає якусь силу, незнаючу досі нікому. Багато вчених, експертів проводили дослідження, намагалися доказати чи вона є справжньою, нерукотворною. Постоявши декілька хвилин біля плащаниці, помічаєш образ постаті людини – це Ісус Христос [ Фатіма. – 2003. - № 2. - С .7]». Переконуєшся, що це факт не видуманий, не уявний, а справжній, реальний. Часопис «Фатіма» виконував інформативну, просвітницьку, катехизичну функцію, поглиблював знання вірників про християнське вчення віри, моралі, сприяв духовному піднесенню молоді. Він став джерелом духовного і морального відтворення, мав велику популярність серед вірників Мукачівської греко-католицької єпархії. Як уже зазначалось, у Мукачеві діють молодіжні релігійні організації різних конфесій. Їх діяльність висвітлюють певні релігійні видання. Дослідивши матеріали часописів, ми дійшли висновку, що основними видами формації молодого християнина є інтелектуальна і духовна, розвиток яких повинен йти паралельно. Формація (від лат. означає – освіта, вид ) – тип, будова чого – небудь, відповідно визначений ступінь розвитку. Інтелектуальна формація –розвиток розумових здібностей, навчання основних правил віри. Це , на нашу думку, творчість молоді. « Молодь завжди тісно пов’язана з творчістю: творчість завжди є ознакою того, що за нею криється молода душа. Якщо молода душа не живе творчо, а піддається впливу мас і моди, якщо вміє не більше, ніж повторювати те, що роблять усі й скочується зі схилу людського, не буде творчо молодою людиною, тобто не буде молодою. Ззовні, можливо, виглядатиме молодою, але носитиме старість у душі [ 1 -320 ].

Основними формами роботи інтелектуальної формації є фестивалі духовної пісні, конкурси, єпархіальні зустрічі, концерти, вертепи, катехитична олімпіада, футбольні турніри на кубок Теодора Ромжі, КВК, єпархіальні зустрічі з першопричасниками.
Духовна формація – це виховання духовності, кінцевим результатом якої є спасіння душі. Вона представлена такими формами, як : рожаниць,    літургія,  паломництво,   проща,  катехизація,  хресні дороги тощо.

Так, як часопис « Фатіма» припинив своє існування у 2004 році через фінансові труднощі, ми дослідили діяльність молодіжних організацій на шпальтах сучасних релігійних виданнях « Благовісник» та « Православний літопис» протягом п’яти років. Проте редакція « Фатіми» не втрачає надії, що в найближчому майбутньому відродить часопис.

Компаративним методом ми дослідили матеріали часописів про дієвість греко – католицької молодіжної організації  Товариство Серця Марії ( ТСМ ) та православної молодіжної організації Сергія Радонезького.
Здійснивши аналіз матеріалів часописів, ми дійшли висновку, що найбільш поширеними формами інтелектуальної формації є фестивалі духовної пісні, фестиваль « Різдвяна ніч», різдвяний вертеп, різдвяні концерти, фестивалі- конкурси « Божий дар» , Пасхальні фестивалі, форуми, зустрічі, брейн – ринги, різні конкурси, катехитичні олімпіади тощо

. Щорічно на Закарпатті проходять молодіжні фестивалі духовної пісні. Тринадцятий молодіжний фестиваль духовної пісні відбувся у Міжгір’ї : « Радо та люб’язно зустріли господарі свята гостей. Виступи учасників були неперевершені, оплески переходили у шалені овації. Тут можна було побачити не тільки досвідчених юнаків та дівчат їз молодіжних центрів області, а й початківців .Пісня лилася від щирого серця, даруючи бадьорий та радісний настрій. Нагороди, незабутній відпочинок, похід у гори запам’ятають учасники назавжди [ Благовісник.. – 2009. № 9-10. - С.12]».

У рубриці « Церква і молодь» у часописі « Православний літопис» друкуються матеріали про різні фестивалі, конкурси, форуми, зустрічі, хресні дороги, паломництва, брейн- ринги, дозвілля членів молодіжної організації. Молодіжний фестиваль « Різдвяна ніч» став уже традиційним серед молоді міста. Греко- католицька організація «ТСМ» та православна організація імені Сергія Радонезького щорічно напередодні Різдва Христового цікаво і змістовно проводять цей захід. Мета духовного фестивалю полягає у зміцненні віри та проповіді моральних устоїв у серцях дітей та батьків : « Головним леймотивом заходу була любов, заради якої народився Господь, наш Ісус Христос [ Православний літопис. – 2010. - № 10. - С.10 ]».

Мукачівське братство уже кілька років на свято Різдва Христового відвідує дитячий інтернат. Такі зустрічі стали уже доброю традицією. За допомогою небайдужих людей вручили дітям святкові подарунки.: « Головна мета таких заходів – донести радість та тепло Різдвяних свят . Не тільки на свята, а й майже кожної неділі учасники братства приходять до дітей на співбесіди [ Православний літопис, січень. – 2011. - №1. – С.7]». Цікавою є замітка у « Православному літописі» за 2010 рік про змагання на вияв церковної ерудиції. Вперше в історії Мукачівської православної єпархії було проведено змагання між молодіжними організаціями Ужгорода, Мукачева, Перечина, Станова : « Такі змагання передбачають подвійну ціль : системну роботу в молодіжних організаціях над вивченням церковного вчення та ніби школу для всіх охочих глядачів, яким вони будуть показані [ Православний літопис. – 2010.- № 5. - С.7 ]». . Молодіжні організації беруть участь у всесвітніх форумах. «Всесвітні Дні Молоді стали великим і захоплюючим свідоцтвом, яке молодь дає про себе, стали потужним засобом євангелізації. Бо в молодих людях є потужний потенціал добра і творчих можливостей [ 7 – 104 ]. « ТСМ» взяла участь у світовому Дні молоді в Мадриді. Біля 150 чоловік з різних релігійних організацій представляло Закарпаття у Мадриді. Основне гасло СДМ : « Вкорінені й збудовані на Христі, зміцнені у вірі». Спогади учасниці форумув : « Наші думки потайки приходили до Христа, який ініціює корінення, будування та зміцнення вірних. Особливо молодим потрібен цей дорогоцінний фундамент. Молоді люди молилися і дякували Богові. Сповненою переживань була хресна дорога вулицями Мадрида, де разом із молоддю був Папа Римський Бенедикт 16 [ Благовісник. – 2011. - № 9-10. - С.1-2]”.

 « Братська поїздка» - під таким заголовком надрукована стаття у православному журналі про поїздку молоді до Києва. По запрошенню Київського Іонинського братства прибула молодь до Києва для участі в Міжнародному форумі православних братств, присвяченому питанням організації та реалізації молоді в церковних об’єднаннях : « В рамках форуму проводились творчі зустрічі, інтелектуальні змагання, на яких наші учасники гідно здобули перше місце. Також молоді пощастило побувати на щорічній виставці- ярмарці православної продукції, де було презентовано духовний , творчий та інтелектуальний потенціал майстрів церковного напрямку  [Православний літопис. – 2010. - № 3. – С. 7]» .

За ініціативи єпархіального відділу у справах сім’ї та молоді у Мукачеві було проведено фестиваль –конкурс « Божий дар». У ньому взяли участь молодіжні організації міста та району. Мета конкурсу - пошук і підтримка талановитих дітей, підлітків та молоді Закарпаття. Члени МО відвідали центр для дітей хворих на церебральний параліч. Вони принесли дітям подарунки, організовували ігри : « Назавжди запам’ятаються очі дітей, які світилися щастям та радістю. Беручи участь у різних іграх, діти на мить забули про свою хворобу, були веселі, спритні. Найважчим був момент прощання. Діти тримали нас за руки і не хотіли відпускати. Те, що відбувалося у наших серцях, не можна передати словами [ Православний літопис. – 2011. - № 11. - С. 17 ]». Рік – 2011 в православній єпархії названо на честь архімандрита Василя ( Проніна ). З цієї нагоди засновано журналістську премію, видання пам’ятних знаків та богословських трудів, проведення наукових конференцій, таборів, паломництв на регіональному рівні.

Десять років виповнилося від дня заснування Мукачівського братства Свято – Миколаївського монастиря імені Сергія Радонезького. Молоді прихожани 10 років тому виявили бажання зустрічатись і поза межами храму, щоб мати можливість більш доступно отримувати відповіді на цікаві для них релігійні та життєві питання. Ці зустрічі поступово набули систематичного характеру і чималої кількості. Разом на зустрічі, разом на допомогу сестрам у послухах, разом в паломництва та відпочинок .Мета зібрань – допомогти тим, хто приходив у храм по традиції віднайти живу сутність християнства в реальному практичному житті : « Почавши з 8 осіб, на даний момент братство нараховує до сотні учасників. Основна рушійна сила бли зько 50 юнаків та дівчат. Керівником є протоієрей Василь Юрина. На прикладі цього братства в області почали гуртуватись інші молодіжні зібрання, яких зараз в єпархії нараховується п’ять одиниць : Мукачівське братство, Ужгородське, Перечинське, Станівське братство,,Дубриницький православний молодіжний гурт [ Православний літопис. – 2010. - № 16. - С.5]».

Проаналізувавши матеріали часописів, ми прийшли висновку, що основними формами духовної формації молодіжних організацій були паломництва, прощі, хресні дороги, літургії, першопричастя. Паломництво – це релігійно – покутський акт, якому притаманний дух молитви, самопожертви та любові . Паломник, на відміну від туриста, переживає подорож до святих місць набагато глибше. Вже з перших століть християни мандрували до святих місць, освячених присутністю Спасителя, Пречистої Богородиці та святих Божих угодників. Людське довір’я до чудотворних паломницьких місць опирається, насамперед, на Боже провидіння по всіх кінцях землі. На жодних місцях не сходить із неба так багато ласк, як на вимолених століттями паломницьких чудотворних місць. Тільки на певних територіях б’ють лікувальні джерела. Аби отримати Божу ласку, потрібно йти до паломницьких місць, бо саме тут нас Господь швидше слухає. Члени молодіжних організацій здійснюють паломництва до святих місць. У травні 2010 року мукачівська молодь греко- католицької єпархії відвідала місто Львів : « Під час походу кожен мав змогу ще раз переосмислити свої цілі, ставлення, бажання, намагання, прощення, побачити це все в іншому світі, маючи неоціненний досвід більшого зближення з Господом під час прощі[ Благовісник . – 2010. - № 6. - С. 15 ]». Прочани дісталися до невеликого села Унів. На його території є Унівська Свято – Успенська лавра. Паломники мали змогу прикластися до Унівської чудотворної ікони. У вересні 2011 року група паломників, до складу якої входили і члени «ТСМ» відвідала чудотворне паломницьке місто Європи – Лурд, яке розташоване на півдні Франції. Лурд – надзвичайно мальовниче містечко. Місце паломництва до Лурду є особливим : « Група вирушила в дорогу до Божої Матері, котра об’явилася в Боговибраному містечку, куди з’їжджаються паломники з усього світу. Побували в купелях зі святою водою. Свята вода з чудотворного джерела вгамовує духовну спрагу, виліковує різні хвороби [ Благовісник. – 2011. - № 11. - С .7 ]».Паломники, наділені Божою ласкою, сповнені любов’ю до Христа повернулися додому. Назавжди запам’ятають цю поїздку члени « ТСМ». Молодь постійно здійснює хресні дороги. У замітці « Молодь на Хресній дорозі на Каполну – Лису гору» мова йде про те, що щорічно на Хрестопоклонну неділю збираються сотні молодих людей Тячівського, Хустського, Виноградівського, Мукачівського районів біля Руського поля під горою Каполна – Лиса, щоб пройти стаціями Хресної дороги : « У неділю 22 березня 2009 року під Каполну зібралось понад 500 молодих людей. Молитви при стаціях підносила молодь із різних парафій. Чудову атмосферу не порушувала навіть холодна погода. Ще й по закінченні Хресної дороги довго звучали молодіжні співи на вершині гори[ Благовісник.. – 2009. -№ 4. – С.13]». Глибоким ліризмом відзначаються розповіді про свято Першого Причастя членами «ТСМ» на сторінках часопису. Зустрічі з першопричасниками є систематичними у роботі молоді. З кожним роком усе більше дітей віком 8 – 9 років вперше приступають до Святої Тайни Євхаристії. Для дітей і батьків незабутнім є цей день : « Серця батьків тріпочуть від радості, на очах рідних – сльози. Сльози блаженства. Адже нема нічого кращого у світі, як приймати у свої серця Живого Бога. Ця подія стане провідною зіркою в житті дітей, які вперше прийняли у свої серця Ісуса [ Благовісник. – 2007. - № 8. – С. 20 ]». Активно й цікаво проводять члени молодіжних організацій дозвілля. Влітку 2011 року Молодіжний табір на честь 100 – річчя з дня народження архімандрита Василя ( Проніна ) запросив на літній відпочинок молодіжні православні братства. Десять молодіжних колективів Мукачівської єпархії взяло участь у футбольному турнірі та брейн – ринзі. До Дня Перемоги асоціація бойових мистецтв ім..Святого Миколая спільно з православною єпархією провели святковий спортивний турнір. Мета заходу – духовно – патріотична –спортивна робота з молоддю [ Православний літопис. С .17 ]». Підсумовуючи сказане, слід наголосити, що молодіжні організації активно працюють у нашому місті. Вони є осередком духовного виховання. Їх дієвість сприяє формуванню стійких моральних цінностей, зміцненню віри, духовному самовдосконаленню. Члени « ТСМ» за покликом серця стали священиками, закінчили Ужгородську богословську академію. Інтелектуальна та духовна формація є одним із інструментів соціалізації молодого покоління.

Сучасний молодіжний рух виник в період трасформації політичної системи від  тоталітаризму до плюралістичної демократії. Його бурхливий розвиток визначався певними соціально – економічними проблемами, яке переживає українське суспільство.
Молодіжний рух в Україні продовжує змінювати свої форми, методи, засоби роботи. З’являються нові структури, вирішуються раніше приховані тенденції. 

Після падіння тоталітарної системи значний відсоток молоді звернувся у пошуках реалізації в релігії. Молодь брала участь у національному русі після 1991 року, декларувала свою приналежність до різних конфесій.

Сучасність – це криза моральності, яку породив брак взаєморозуміння, брак любові. Виникла потреба в організації спільноти, яка б об’єднала людей для розв’язання проблем соціуму. « Сучасна молода людина з трудом навертається до віри, оскільки її лякають вимоги моралі, які ставить перед нею віра [ 7 – 164 ]». 
Заснування молодіжних релігійних організацій було викликано часом. Вони стали « острівцями віри, надії, любові». У 1996 році почали створюватися по єпархіях молодіжні спільноти. При Успенському соборі греко – католицької єпархії були засновані три організації : « Весела ораторія», «Діти Марії», « Товариство Серця Марії», а при Мукачівському Свято – Миколаївському монастирі молодіжна організація ім.. прп. Сергія Радонезького. Мета зібрань – допомогти тим, хто приходив у храм по традиції, віднайти живу сутність християнства в реальному практичному житті.
Молодіжна організація « ТСМ» співпрацювала з часописом парохії  «Фатіма ». Він виконував інформаційну, пізнавальну, виховну функції.  Часопис пропагував духовні й моральні цінності, висвітлював діяльність молодіжних організацій, поглиблював знання читачів про християнське вчення віри, моралі, сприяв духовному піднесенню молоді. Він став джерелом духовного і морального відтворення, мав велику популярність серед вірників. 

Усі публікації часопису можна поділити на : інформаційні, аналітичні, художньо – публіцистичні. Замітки, репортажі, статті, коментарі, портрети відповідають класичним журналістським жанрам. Власні вірші, казки, легенди є зразками творчості їх авторів, членів « Веселої ораторії», « Діти Марії», «Товариство Серця Марії».

Сучасні релігійні видання « Благовісник» та «Православний літопис» продовжують висвітлювати дієвість молодіжних спільнот. Інформувати людей про діяльність молодіжних організацій та культової  практики – основне завдання релігійних періодичних видань.

Основними видами формування світогляду молодого християнина є інтелектуальна та духовна формація. Інтелектуальна формація – це розвиток розумових здібностей, навчання основних правил віри. Найефективними формами є фестивалі духовної пісні, різні конкурси, єпархіальні зустрічі, катехитичні олмпіади, брейн – ринги тощо.

Проведення цих заходів сприяє єднанню у вірі, пошуку і підтримці талановитих дітей, підлітків та молоді, проповіді моральних цінностей в серцях дітей та батьків.

Виховання душі душі, духовності, кінцевим результатом якої є спасіння - це прерогатива духовної формації. У часописах вони представлені різними матеріалами, зокрема : паломництва, прощі, хресні дороги, катехизація, Богослужіння, у яких беруть участь члени молодіжних організацій.

Інтелектуальна та духовна формація є одним із інструментів дієвої соціалізації молодого покоління. 

Релігійні видання, на шпальтах яких висвітлюється діяльність молодіжних організацій, реалізують такі аспекти, як: піднесення духовного рівня молоді, утвердження в суспільстві християнських принципів, сприяння духовному росту, підкріплення та зміцнення у християнській вірі читачів.

Молодіжні організації є осередком християнського виховання. Їх дієвість сприяє вихованню та формуванню стійких моральних якостей, зміцненню віри, духовному самовдосконаленню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Буела Карлос. Молодь у третьому тисячолітті : - Л. : Добра книжка, 2009. – 383 с. 2. Вишковський П. Християнська етика і засоби масової інформаціі : Путівник для молоді, батьків, катехитів, вихователів. Київ, 2006. – 104 с . 3. Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ ст..– К.: 1997.– 221 с. 4 . Закон України. « Про молодіжні та дитячі організації // Урядовий кур’єр. – 1999 . - № 4 . – С. 10 5 . Закон України. « Про свободу совісті та релігійних організацій» від 23 квітня 1991 року. - № 987. 6 . Іван Павло 11. Переступити поріг надії . – Київ – Львів , 1995 . – 168 с.

7 . Іван Павло 11 . Вставайте , ходімо. – Львів , 2005 . – 165 с . 

8 . Піддубна В. Релігійні організації як юридичні особи // Право України . – 2005 . - № 4 . – 107 ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

  1 . Часопис « Благовісник» - 2007. - № 8. 
                      « Благовісник» - 2009. - № 4, 9, 10. 
                      « Благовісник» - 2010. - № 1, 5, 7. 
                      « Благовісник» - 2011. - № 9, 10, 11, 12. 
 2. Часопис « Православний літопис» - 2010. - № 3, 5, 10, 16. 
                    « Православний літопис» - 2011. - № 1, 4, 7, 11.
 3. Часопис « Фатіма» - 1997. – нульовий номер 
                    « Фаміма» - 1997. № - № 1, 5
                    « Фатіма» - 1999. - № 16, 19.
                    « Фатіма» - 2000. - № 20, 24. 
                    « Фатіма» - 2001. - № 2. 
                    « Фатіма» - 2003. - № 1, 2. 
                    « Фатіма» - 2004. № 2, 3, 13, 14.