Обговорення категорії:Паланки Війська Запорозького Низового

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Yakudza 16 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шановні, а як бути з Єланецькою паланкою, на захід від Кальміуської, полковники якої засвідчені в архівних документах 18 ст. Дивіться:

Після поразки Петра і бiля Прута кордони Росії були перенесенi з узбережжя Азовського моря на вододiл Мiусу, Кальмiусу - Луганi, Бахмута, Кривого й Сухого Торця, а з останнього - в межирiччя Орелi й Самари. Територiї, що опинилися пiсля встановлення нового кордону у складi Кримського ханства, активно освоювалися запорожцями, які організували свої рибнi промисли не лише на пiвнічному, але й на східному узбережжi Азовського моря, зокрема на Єйськiй косi. Отже не дивно, що на початку iснування Нової Сiчi крiм Кальмiуської в цьому регiонi iснувала ще й Єланецька паланка, яка пiсля розмежування земель вiйська Запорізького й Донського в 1746 р. опинилась у складi останнього. Саме це й послужило поштовхом до численних претензiй і сутичок між обома товариствами в подальшому.

iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/12/articles/sec5/s5a5.html

Особливо великих змін зазнали східні кордони Кальміуської паланки. Викликані вони були не тільки розширенням створеного в 1708 р. Бахмутського повіту Азовської, а після її ліквідації, Воронезької губернії, але й подальшим розселенням, особливо під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр., в Приазов’ї донських козаків. Підтримувані царським урядом заходи донських козаків в освоєнні Північного Приазов’я призвели до частих сутичок між ними й запорожцями, зокрема за узбережжя Азовського моря на схід від Кальміусу, де в першій половині 40-х рр. знаходилась Єланецька паланка. Уряд створив у 1743 р. спеціальну комісію, на яку поклав обов’язки детально вивчити причини цих суперечок і провести розмежування земель Війська Донського і Запорозького. Після трирічної роботи комісії сенатським указом 1746 р. кордон між двома козацькими вольницями встановлювався по р. Кальміус та її лівій притоці Грузьській.

Серед єланецьких полковнивів згадуютьс в 1743 р. Павло Таран, у 1744 р. – Осип Баран, у 1746 р.- Леонтій Таран. Останні приклади переконують,що на початку 40-х рр. поруч з Кальміуською паланкою існувала й Єланицька на схід від Кальміусу.

www.cossackdom.com/articles/p/pirko_kpalanka.html

Дякуємо. Потрібно напевне написати статтю Єланецька паланка. --Yakudza -พูดคุย 10:06, 30 листопада 2007 (UTC)Відповісти