Обговорення користувача:Юрій Булка/Архіви/2012/квітень

Про вивчення української мови

Спасибі що не забуваєте. Шаблон про переведення я почав ставити на кожну, або на кожну другу статтю. Якщо хочете можете поглянути на мої статті які я постарався перевести якомога краще. Що може докаказать що мій український потяхоньку улучшаеться:

• McDonnell Douglas KC-10
• Іл-78
• Чо-ко-ну
• Сифонофор
• Вогнеметник
• Вогнемет T-148

Ці статті і справді кращі. Але, хоч як мені неприємно це казати, у них я таки познаходив часом досить грубі помилки. Та навіть ваше речення: «Якщо хочете, можете поглянути на мої статті, які я постарався перевести якомога краще. Що може докаказать що мій український потяхоньку улучшаеться». Тобто це все одно є ближчим до суржику, ніж до української мови. Вибачте, я не хочу вас образити. Я тільки хочу, щоб ви розуміли, що ніякий машинний переклад не замінить знавця мови. Міша, якщо хочете могти по-справжньому писати статті в нашій Вікіпедії, а не робити це, як зараз, через инших людей, зробіть перерву, і прочитайте кілька книжок українських авторів, подивіться кілька фільмів... Вивчіть мову, а тоді повертайтесь до створення статей. І знайте, я бажаю вам тільки добра, і я переконаний: так для вас було б краще. --Юрій Булка (обговорення) 00:27, 13 березня 2012 (UTC)

перевести: Це я забув: я мав на увазі перклав

потяхоньку улучшаеться Що стосується цього, то да, я не знав як це перекласти.

Пишу по Русский, ибо письмо будет длинным: Может быть я слишком себя оцениваю. Но посудите сами, захотел бы я исправлять свои статьи если мне не хотелось учить ваш язык? Ну так вот, конечно эти статьи у меня лучше а именно потому, что я учусь. Конечно, они не идеальны, но это лучше чем та каша которая у меня была в течении этого года. Я на вас ни чуть не обижен, зачем? Я вас прекрасно понимаю, вы хотите мне добра, но я хочу того же. Что касаеться Tigga, то это скорей моя вина, ибо я ему не сказал о моём договоре с вами. Я подумал что все уже в курсе.

Я полюбил украинскую Википедию, не потому что меня выгнали с той (однако, это тоже правда), а потому что я люблю работать с теми людьми которые готовы мне помочь, научить, и при возможности похвалить за ту или иную работу. Я не требую особого вознагрождения за мой труд, однако я получил медаль на АнгоВики, за развитие статей по биологии. Я, точно так же как и вы, тружусь не ради себя, а ради потомства. Я верю в то что Россия и Украина, не смотря на свои разные культуры, обьём земли, и прочих отличий, имеют очень много общего. На столько много, что ни одна другая страна не может похвастаться той же историей что и наши страны. К сожалению, большинство людей этого не замечают. Побывав у вас я понял где мой дом, где у меня будут друзья и товарищи, которые мне могут помочь, расказать, и покакать, как и что делать. Даже блокировки которые я здесь получаю, они ни чуть меня не обижают. Меня обижает скорей всего то что говорят про ваш раздел на русской, что я счетаю совсем не правда. Я понимаю, что иногда я вам надоедаю, но я настолько полюбил этот раздел, столько у меня здесь замечательных друзей: Вы, Krystofer, Tigga, Shao, Kvach, даже Буник, которого я к сожалению уже не вижу тут.

Я понимаю что количеством не правильных статей я ни чего лучше не сделаю. Но, заметьте как у меня начался 2012 год, по сравнением с предыдущим? У меня всего один друг на АнглоВики, и 5 на русской, а здесь, у меня все друзья. И здесь будет мой дом на века: Украинская Википедия

Что косаеться авторов, так я прочел несколько поэм Тараса Шевченко, мне он очень понравился. Про фильмы, интересно, а где мне достать фильм Наталка полтавка? У меня с ней марка есть из Украины 2010 года, 75 лет фильму.--Mishae (обговорення) 03:29, 13 березня 2012 (UTC)

Знаєте, я дуже радий чути, що в нашій Вікі у вас багато друзів: це те, за що я переживаю: що у нас (в Україні) замало добрих людей залишилось. Я нічого не маю проти того, щоб ви писали статті, хочеться тільки, щоб ви робили це на повних правах: як і инші учасники. А для цього вам тільки треба трохи часу присвятити українській мові, щоб могти нею вільно і правильно писати.

Щодо фільму «Наталка Полтавка», знайшов на YouTube нову (1978) версію цього фільму, але сам не дивився, тому не можу казати, наскільки він якісний. Ось фільми, які я бачив, і знаю, що вони дійсно добрі:

• «Білий птах з чорною ознакою»
• «Тіні забутих предків»

Але насамперед раджу вам почитати — прозу. Наприклад, хоча б того ж Івана Франка, Івана Нечуя-Левицького, і дуже раджу «Україну в огні» та «Зачаровану Десну» Олександра Довженка. Як тільки ви почнете читати, вам одразу захочеться більше, і тут я вам вже не зможу порадити, бо сам, на жаль, читав ще дуже мало.

Про Шевченка колись (у дев’яностих) зняли 12-серійний фільм, ось лінк до першої серії:

• http://www.youtube.com/watch?v=Xb0ige7plGM

Думаю, вам, як і мені, сподобається. Хай щастить. --Юрій Булка (обговорення) 17:51, 13 березня 2012 (UTC)

Почав дивитися Тараса Шевченко. Що у вас означає бабалей, и дирий, або дірий? Це єдині питання: актёры все украинские, або есть и русские (в небольшом количестве)? Мені дуже сподобався!

Кстати, не хочу вам указывать, но вы уверены что пишеться і инші учасники а не і инші користувачи? Один участник так пишет, другой сяк, и самое интересное, не простые люди а администраторы! Хотел бы понять как правильно.--Mishae (обговорення) 02:54, 14 березня 2012 (UTC)

Якщо йдеться про слово «учасники» чи «користувачі», то, як на мене, обидва варіянти правильні. Якщо ж про слово «инші» чи «інші» — то тут в українців погляди розходяться. На моїй сторінці користувача ви можете побачити шаблон «Цей користувач — прихильник Проєкт Правопису 1999 р.» (чи якось так) — тобто я є прихильником реформи правопису, запропонованої інститутом мовознавства того року.

Щодо слів, про які ви питали у першому абзаці, то, мушу зізнатись, я не зовсім розумію, про що ідеться. Ви б могли мене зорієнтувати, в яких моментах фільму ви їх чули? --Юрій Булка (обговорення) 21:04, 14 березня 2012 (UTC)

Спасибо. Середина 1-ї серії. Перше слово: 16:26 Друге: 28:48. Зараз дивлюся 2-у серію.--Mishae (обговорення) 23:39, 14 березня 2012 (UTC)

На жаль, я не знаю, яких «бабалей» вони мають на увазі. Це — якесь старе слово, яке тепер не почуєш. Щодо другого, то біля 28:48 я такого не чув, але там були слова «бандура», «на дереві», можливо просто подібно звучить... --Юрій Булка (обговорення) 00:34, 15 березня 2012 (UTC)

Дякую. Подивився другу серію, але тут схоже більше мені незрозумілих слів, однак, не настільки що б кинути навчання вашого ґарну мову! Можете допомогти мені перекласти ось ці слова?:

Перші 2 хвилини: Очалекумитство, маечиство, при будки. Де то після 3:00 брежня. У 12:19: Шаблями. На 22:20 Малювати. Досвил на 32:44. Якщо ви є учасником проекту про правопис 1999 року, то чи можете ви мені розповісти історію? Получається у нас мова одна, а пишемо ми на ньому по різному? Якщо це пов'язано з політикою, то можете не хвилюватися, я не ображуся. :) Може бути нам варто створити 2 різні Українські Вікіпедії, як це зробили наші брати Білоруси?--Mishae (обговорення) 16:15, 18 березня 2012 (UTC)

Вибачте, що не відписував, мав багато всього на голові. Деякі з тих слів, що ви написали, мені важко упізнати, але то нічого: за першим разом всі слова неможливо схопити. Ось слова, які я упізнав: шаблями — рос. саблями; малювати — рос. рисовать; дозвіл — рос. разрешение.

Дякую, що запитали про правопис. Це трохи довга історія, але я постараюсь компактно. Я дізнався про це, коли робив спроби перекладати програми. Але ще з дитинства мене бентежили деякі речі в тому, як ми пишемо чужомовні слова, насамперед німецькі, такі як Leipzig — Лейпциг чи Mannheim — Маннгейм. Я знав, що в німецькій ei вимовляється як ай, і мені традиційне написання видавалось грубою помилкою. Другою проблемою, яка мені не давала спокою, було передавання англійського h нашим х, якщо у нас є г.

Після того я дізнався про існування Проєкту. Я перечитав передмову, де був історичний екскурс, кілька статей. Мене зацікавило те, що там було. Багато що в мові «сідало на свої місця» — винятків ставало менше, і, що було не менш важливо, відчувалась якась внутрішня узгодженість і навіть музичність, дзвінкість мови.

Але найважливіше відбулось потім. Удома я знайшов рад книжок і кілька газет, або виданих давно, перед 39 роком (цього року Радянський Союз ввійшов у Львів), або тепер, з поверненням до автентичних традицій. Мене вразило те, що всі ті правила були колись звичною справою, люди так писали, а старші люди дотепер так говорять. Я навіть знайшов тутешню газету, де було написання инший, хоч це, ніби, не галицька традиція.

Усе це мене переконало. Я зрозумів, наскільки сильними були втручання в українську мову радянської системи. На цій, радянській українській мові виховані мої батьки і їх батьки, але як тільки мені відкрилась правдива українська, я відчув, що вона нікуди не ділась, і перейшла через покоління підсідомою пам’яттю.

Але, на жаль Проєкт не прийняли. І навіть там, намагаючись іти плавно, творці не наважились скасувати неправильне написання Лейпциг і тому подібні. Лише щодо нових слів дозволялось писати правильно. І навіть такий компромісний варіянт не прийняли... Основну історію ви можете прочитати тут.

І я не вірю в те, що на офіційному рівні є шанси зараз на будь-який культурний ріст. Усе має йти від людей. Але дві українські Вікіпедії я б не створював, щоб не ділити вікіпедистів. Треба просто набратись терпіння, і чекати, поки суспільство, значною частиною якого є вікіпедисти, самостійно виробить собі шлях наведення ладу в мові, і сприяти цьому. Якщо я щось зможу тут допомагати, то старатимусь. Дякую, що цікавитесь. --Юрій Булка (обговорення) 19:22, 18 березня 2012 (UTC)

Я б векипедистов тоже не делил, однако, у берлоруссов две, у китайцев, и у норвежцев. Но, они все приходят друг к другу на помощь. Вы чего-то упомянули о том что вы нашли газету на Украинском языке 1939 года. Я слегка удивлен, ибо Украина вошла в состав СССР в 1923 году. А значит, и язык тоже уже не был украинским, а русским. Однако, не буду отрицать того что во время немецкой окупации Украины, немецкая Reich Post выпускала марки проштампованые Ukraine, с 1944-1945 год. Что косаеться языка, то это мне чего-то напомнило: Понимаете, наши языки все когда-то были единными, ибо мы все выросли из Киевской Русси. Скажем, буква є, если меня память не изминяет существовала как и в украинском, так и в русском языке. Другое дело, пока в Украине она осталась, в России, в 1922 её убрали. Таким образом получаеться что не только украинский язык поплатился, но и русский в том числе. Опять же, если меня память не изменяет, оба языка вышли в свет, из русской словестности, языка которого в Википедии к сожалению нет. Однако странно, Англиканская Википедия существует, почему бы русской словесности тоже не начать свою историю с "нуля"?! Но, как я понял, есть такое понятие как "мертвые языки", и язык русской словесности именно к ним и относиться. Изночально, мне казалось что украинский тоже был на гране вымирания, особенно при советской власти, но как сейчас вишу вижу, и слышу по вашей повести, не все потеряно. К счастью, история каким-то странным образом умудряеться сохранить хоть какой-то дакумент, или упоминания о том или ином событии, и умудриться написать это на своём языке. Папа у меня Москвич, а мама из Таганрога. И как мне мама рассказывала, не редко дедушке моему доводилось общаться именно с Украинцами, по рыболовской части. А был ли этот язык Украинский или русский, ни он, ни мама, уже не помнят. Дед правда, в 1998 году умер, так и не выучив ни одного слова на вашем языке. Кстати, большое спасибо за перевод слов. Я извиняюсь за то что я их не так пишу, но сами понимате, если б вы смотреми фильм на русском без сабтитров, вы тоже самое бы писали. Типа: разрешеніе.--Mishae (обговорення) 00:55, 20 березня 2012 (UTC)

Частина України, яка була під владою Польщі, себто Східна Галичина, увійшла до складу СРСР лише у 1939 році, після підписання Пакту Молотова-Ріббентропа. Саме тому я мав можливість читати нерадянізовану газету, датовану 1934:) Українська мова не вимерла, але добре постраждала. Проте, розумієте, справа не в мові. Справа в культурі — епоха конвеєра, безрелігійного соцреалістичного та урбаністичного суспільства, Чорнобиля, страчених політв’язнів і відпущених на волю зеків, підробних ветеранів та непокараних масових убивць, знищила дуже багато того, що знищувати не можна. Тому-то всі страждають зараз від корупції, безкарности, жорстокости, і простої грубости в житті, поводженні з дітьми, з тваринами, з друзями, з близькими... Я дуже сподіваюсь, що прийдешні епохи дадуть нам можливість берегти найважливіше — доброту.

Якщо матимете будь-які запитання про українську мову, чи музичну культуру (тут я ще мяю якийсь мінімум знань), питайте:) --Юрій Булка (обговорення) 01:37, 20 березня 2012 (UTC)

Мой язык тоже пострадал, однако, может быть не настолько как ваш. Самое ужасное это когда какая-нибудь культура "заваевывает" другую, буть это мирным путём или нет. С одной стороны, культуру при желании можно и преобщить, как это в СССР было. После распада, если меня память не изминяет, культуры каждой страны вернулись на своё место. Но, присутсвие русской культуры по сей день существует во всех республиках. Пример тому будет Белоруссия, конечно, язык есть, национальные кострюмы тоже. Но когда я задал вопрос в Бел Вики зачем им нужно два языка, и почему большинство Белоруссов говорит на русском (так они мне и сказали)? На это был ответ: "крассивый язык". Впрочем, я ничего против не имею, Украинский и Русский оба тоже безусловно крассивые языки, иначе я б на них не писал.:) Но за красотой стоит другое: История. И история языка это самое ценное. Без истории языка, не один язык бы не ожил. Не украинский, не англиканский (язык британцев 12 века), на котором есть не много статей в Википедии. Не говоря уже о языках индейцев, которые благодаря Википедии тоже ожили. А ведь эти языки ни как не переводяться. Пример этому будут языки как Чувашкий, Руссинский, Удмунт, и другие племяные языки которые благодаря компьютерной технологии опять увидели свет. Будут ли люди говорить на этих языках, может быть. В настоящее время у нас больше языков чем стран в котрых мы живем. Даже такие маленькие страны как Чечня, Дагестан, Ингушетия, у них тоже есть свой язык, и своя культура в том числе. Культура, которая к сожалению вымирает, ибо в закавказее погибает половина народа каждый год. Не смотря на военные ситуации все страны живут, процветают, развивают свою культуру...

Помню у меня в колекции были марки из Бурьятии 1995 года. Вроде бы город являлся тогда, и до сих пор являеться частью России. Однако, почта есть, и почему-то своя. Тоже самое и с Чечней, Абхазией, и другими "маленькими странами". Если я не ошибаюсь, язык индейцев был очень близок к Чувашкому, но к сожалению в 1860-1870 годы почти что умер. Как я говорил раньше, не было бы языка, не было бы истории его, а значит, врядли он мог бы ожить в 21 веке или позже. В настоящее время люди изобретают даже свои языки. Примеру этому будет автор фэнтэзи, Толкиен, который изобрел язык эльфов. Будет ли человечество на нем говорить в наше, или позднее время? Кто знает, может быть и будет.

Не зря, любая фантастика доказывает реальность. До 1999 года все думали что только инопланетяне могут клонировать, а сейчас, все человечество этим озабочено. Интернет тоже был под вопросом, однако слухи о том что он из себя будет представлять начались в 1960-е годы. Первый компьютер был выпущен в 1950 году, однако он стал "персональным" только в 1992. Ракету, на котрой полетел Гагарин в 1961 году, была запланирована в 1903, но беда была в том что не было топлива для такой технологии в то время. Как ни странно, и при создании ракеты в 1960 году, и при создании её идее в 1903 году, был русский инженер... Для меня, клонирование это вход в новый мир. Мир, в котором человек будет здоровым, и для меня как для инвалида это очень важно. Не только для меня, но для моих друзей тоже. В настощее время в Америке нащитываеться около 600,000 людей с аутизмом, а если включить другие заболевания, получаеться 10,000,000 если не больше. И с каждым годом, нас становиться больше. Пройдет время (надеюсь меньше века), и дети наших детей будут жить не в доброте, а в мире где человек может существовать без ограничение на психическое здоровье. А ведь именно такие аутисты как Инштейн, Стивен Спилберг, и Иссаак Ньютон, развили науку, и телевидение. В этом веке, не только культура и язык будет развита, но и медицина в том числе. Ибо уже начали омолазивать клетки, добавляя человеку лишние 5 лет, а нам это всегда нужно...--Mishae (обговорення) 02:59, 20 березня 2012 (UTC)

Посмотрел 3-ю серию Тараса Шевчнеко. Что у вас означает "Видний", "Тикиш", "спук" "устодендик" "лавчания" (Все слова появлються до 25 минут). А этого хорошо, я оставшиеся 15 минут смотрел без перевода, уже успех. Однако, мне после первых двух серий, очень хотелось есть, ибо Украинцы вкусно готовят!:)

Что до Пакту Молотова-Ріббентропа я и не знал что Украина была частью этого. Я думал что Сталин и Гитлер поделили Польшу а не Украину, ибо так сказано в каждом учебнике. Однако, я вам верю, ибо вы знаете историю своей родины больше чем я знаю про неё.--Mishae (обговорення) 00:56, 25 березня 2012 (UTC)

Щодо слів, які ви написали, то я упізнав лише одне: «лавчання», тобто «навчання» — рос. учеба. Инших, на жаль, не пізнаю. А ви не пробували читати прозові твори когось із тих, кого я вам написав? Може, так для початку було б легше. Щодо Пакту Молотова-Ріббентропа, Україну не ділили, а лише її західну частину забрали в одного колонізатора, і віддали иншому. Те, що відбувалось підчас війни у Львові було дуже страшними злочинами проти всіх, хто мислив не по совєцьки, зокрема події в Тюрмі на Лонцького. --Юрій Булка (обговорення) 09:21, 26 березня 2012 (UTC)

Не знаю, може бути і було б легше. Але оскільки у вас два написання того ж слова, то й чути два. Так, я намагався читати Шевченка, але оскільки захворів, не можу в сусіднію бібліотеку зайти. А так, я з задоволенням! Звичайно, моя мама може бути заскочет до бібліотеки сьогодні. візьме аудіо CD українською, типу, "Вчимося як говорити з української".--Mishae (обговорення) 17:35, 26 березня 2012 (UTC)

Хорошо, я попробывал во всех наших библиотеках в Миннесоте, несмотря на то что у нас проживает не маленькое количество украинцев, книг на этом языке нету. Не только книг, но даже аудио кассет или компакт дисков с "учимся говорить по украинский". Теперь что делать?--Mishae (обговорення) 18:14, 12 квітня 2012 (UTC)

Гм, ось тут є деякі корисні посилання, зокрема й на авдіокниги українською. Що ж до української мови, то тут є колекція корисних посилань...

Краще дякую--Mishae (обговорення) 15:42, 14 квітня 2012 (UTC)