Обговорення користувача:Albedo/01-16-2008—02-06-2008

unused

Вилучення зображень, які не використовуються - це засіб боротьби з зображеннями із сумнівною ліцензією. Якщо в зображення все нормально з ліцензією, не треба його вилучати - воно може знадобитись потім --Ілля 19:55, 17 січня 2008 (UTC)

Але ж Вікіпедія — не сховище зображень.--Ahonc (обг.) 23:01, 17 січня 2008 (UTC)

МедіаВікі не завжди правильно повідомляє статус використання зображеня і часто це може призвести до вилучення зображення, яке насправді використовується --Ілля 19:57, 17 січня 2008 (UTC)

Ті зображення, що вилучені, вже використовувались у статтях. І якимось чином стали не потрібними. А окремих зображеннях дійсно немає ліцензії. --A® 04:16, 18 січня 2008 (UTC)

Категорія:Політичний устрій за країною

Чи не краще до цієї категорії відносити відповідні категорії, а не статті, як це робиться з персоналіями, географією та іншими темами? Крім того, коли це Баварія стала країною?--Oleksii0 17:22, 20 січня 2008 (UTC)

хай поки буде, можна буде потім видрібнити на окремі регіони, що потріббне в даному випадку. Категорії, зрозуміло, теж кварто включити. Зараз гляну, чи є такі. Ні, немає. До речі, кат. політичний режим слід об'єднати.--A® 17:26, 20 січня 2008 (UTC)

Є ще дуже схожі категорії. Я сам створював Категорія:Політика Уругваю, Категорія:Політика Бразилії. Можна їх об'єднати, бо матеріалу замало щоб створювати схожі категорії. "Політика" мені подобається дещо більше, бо включає і політичну історію.--Oleksii0 18:04, 20 січня 2008 (UTC)

Категорія устрою — системна, вона описуватиме системні процеси, абстрактні. Твої ж Категорія:Політика Уругваю, Категорія:Політика Бразилії — конктретні — диктотори, президенти, путчі, дефолти… Одне другому не шкодить. /П.С. Щось в мене зараз нестійке сполучення з Вікіпедією/--A® 18:12, 20 січня 2008 (UTC)

re-categorisation per CFD

пер що рекотегорізасьйон? Можна змінити червоне посилання на синє? --А1 19:10, 20 січня 2008 (UTC)

ready to use.A®

It is not English Wikipedia. It is Ukrainian one.--Ahonc (обг.) 19:25, 20 січня 2008 (UTC)

thank you for hint:)A®

registered, not work--A® 13:45, 31 січня 2008 (UTC)

It doesn't work because you are stupid. You can't use it.--Ahonc (обг.) 13:48, 31 січня 2008 (UTC)

Імена

Будь ласка не перейменовуйте статті з короткими але відомими іменами персоналій на повні, але не відомі імена, як «Бжезинський Збіґнев» та «Бжезинський Збігнев Казимир», або «Кінг Стівен» та «Кінг Стівен Едвін». Назва має бути короткою та достатньою для ідентифікування людини. --Tigga 13:00, 21 січня 2008 (UTC)

Tigga, чому ти всім нав'язуєш свої правила?--Ahonc (обг.) 13:06, 21 січня 2008 (UTC)

Це з порад - «Назва має бути по можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті». --Tigga 13:20, 21 січня 2008 (UTC)

Так давайте писатимемо просто Бжезинський.--Ahonc (обг.) 13:21, 21 січня 2008 (UTC)

Я не проти, але ім'я Збігнев Казимир доволі коротке, таке, що все-таки дозволяє використовувати його як по можливості коротке.--A® 15:30, 21 січня 2008 (UTC)

Вилучення

Так не годиться. Якщо переносити в словник, то потрібно робити відповідні перенаправлення. Інакше ми ніколи не бачитимемо і створюватимемо статті знову й знову. Дядько Ігор 19:40, 21 січня 2008 (UTC)

wikt:User:Albedo/Словникові статті — про це йдеться?--A® 19:42, 21 січня 2008 (UTC)

Посилання на словник, так. wikt:дефект, наприклад. Інакше залишаються дірки типу дефект і знову створюватиметься стаб. Дядько Ігор 19:46, 21 січня 2008 (UTC)

це було б добре. По-перше, зараз таких статей, не існує (?), по-друге, при з'яві вони вилучатимуться як ВП:КШВ та копіво (не секрет, що там чимало з СЛОВНИК.НЕТ). Але запропонована ідея добра.--A® 19:47, 21 січня 2008 (UTC)

Схоже, що вікісловник не робить першу букву великою. wikt:Дефект не існує, а wikt:дефект існує. Можливо, потрібно залишати у вікіпедії редирект на вікісловник. Дядько Ігор 19:52, 21 січня 2008 (UTC)

у вікісловнику різяться велика і мала буква. Тому слова слід іменувати малою. --A® 19:59, 21 січня 2008 (UTC)

До Ігоря (того, що дядько :)): не треба робити перенаправлення на вікісловник. ВОни все одно будуть вилучені. Може ви не помічали, але, коли пропонується створити нову статтю, один з рядків: Глянути слово у ВікіСловнику, братньому проекті.--Ahonc (обг.) 20:04, 21 січня 2008 (UTC)

Не бачу такого. В який саме момент? Дядько Ігор 20:13, 21 січня 2008 (UTC)

Наберіть в адресному рядку браузера (або перейдіть за посиланням), наприклад http://uk.wikipedia.org/wiki/канва (одна з тих статей, що була вилучена) і дивіться четвертий зверху рядок.--Ahonc (обг.) 20:24, 21 січня 2008 (UTC)

в інших вікіпедіях є спеціальній шаблон який каже, що тут статті нема, а є у вікісловнику --Ілля 20:30, 21 січня 2008 (UTC)

Ок, але не працює. Канви нема. канва є, звичайно, але треба, щоб програма робила першу літеру малою. Інакше люди не бачитимуть. Дядько Ігор 20:32, 21 січня 2008 (UTC)

А може у словнику редиректи поробити?--Ahonc (обг.) 20:33, 21 січня 2008 (UTC)

о ні, біліберда вийде.--A® 21:45, 21 січня 2008 (UTC)

треба на вікіпосилання а звичайний http url, тоді все працюватиме --Ілля 10:32, 22 січня 2008 (UTC)

• А чи потрібна у словнику така «словникова стаття» як wikt:концепція обліку по первісній вартості. Я звичайно розумію, що потрібно вилучати із Вікіпедії сміття але чи потрібно воно у словнику? --yakudza พูดคุย 14:11, 22 січня 2008 (UTC)

це проблема двох проєктів. Якщо тут не вилучили — пробелма тут, якщо й там — відповідно. Зрештою, припустім, там би не появилось, мені б сказали — проігнорував…--A® 20:24, 22 січня 2008 (UTC)

AWB

А як ти це за допомогою AWB додаєш? А в дизамбігах хіба треба персоналії?--Ahonc (обг.) 20:52, 21 січня 2008 (UTC)

якось додав. Клепка ж в голові є:)

Бела I

Навіщо ставиш ДІУ стаб, якщо в довіднику більш немає інформації?--Kamelot 05:57, 22 січня 2008 (UTC)

Я хочу всі стаби зібрати в купу. Ми ж однотематичні стаби збираємо,чи не так? А якщо джерело відоме, це вже + до верифікованости, якої тут не густо. Коротше, поки стаття не добра чи вибрана, вважаю, це потрібне--A® 19:01, 22 січня 2008 (UTC)

---

Хіба? [1] --yakudza พูดคุย 08:59, 22 січня 2008 (UTC)

Особливо категорія в тему.--Ahonc (обг.) 09:38, 22 січня 2008 (UTC)

Я промахнувся. Під час роботи. Там були ще два чи три, я їх вже виправив/доповнив. Дякую за увагу. Врешті, поганого би не було, бо інколи в категоріях бачиш «чужака» й випраляєш, та все ж, слід бути начеку. Ще раз подякував.--A® 19:01, 22 січня 2008 (UTC)

Права на цей день

Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)#Права на цей день --Ілля 10:18, 22 січня 2008 (UTC)

Типові ланки систем автоматичного регулювання

Ви можете користуючись наявною літературою, зокрема тією невеликою книжечною, яку я вам дав у електронному вигляді поставити ці ланки? У мене тут певні технічні і часові труднощі — там багато математики (формули), а я з нимив у вікіпедії ще не так просто працюю. Поставите «ланки»? Думаю, що для вас це просто. Електроніка у Вас є. Білецький В. С.

Професоре, у мене була не так давно перестановка комп'ютера, і я не можу знайти Ваших файлів у пошті теж не бачу. Можливо, варто переслати повторно, або ж скажіть, що слід подати — форумли ланок чи їх вигляд?--A® 17:13, 22 січня 2008 (UTC)

Шановний! 1. Що стосується «перестановки комп»ютера" — то будь-яка перестановка файлам не шкодить. 2. Так як ви вислані раніше файли «важко приймали», потім — не використали, як планувалося, а потім зовсім загубили, то думаю, що пересилати знову не варто. 3. Щодо статей по ланках керування — то там повинно були, зрозуміло, все що й у будь-якій подібній Вікіпедійній статті — тобто ВСЕ — і дефініція, і опис, і формули, графіка (схемні рішення). Білецький В. С.

Ваша справа.—A® 18:36, 22 січня 2008 (UTC)

Не одержавши відповіді (ви, як видно, на це не чемні) повторюю своє питання: "Ви можете користуючись наявною літературою, зокрема тією невеликою книжечною, яку я вам дав у електронному вигляді поставити ці ланки? У мене тут певні технічні і часові труднощі — там багато математики (формули), а я з нимив у вікіпедії ще не так просто працюю. Поставите «ланки»? Думаю, що для вас це просто. Електроніка у Вас є - книга яка у вас пропала є на vesna.org.ua i experts.in.ua" Білецький В. С.

ДІУ

Не махлюй. Це стаття з інших джерел, а не якогось, невідомо якого, довідника. Джерела вказані. Якщо тобі подобається розставляти шаблони, розставляй. Але розставляй їх з головою.-- Alex K 19:12, 22 січня 2008 (UTC)

Заджи, я додам з довідника, адже Користувач:Silkmann/Довідник з історії України/Перелік статей ми — напівпусті.--A® 19:14, 22 січня 2008 (UTC)

• ЗУПИНИСЬ! [[2]] Нащо ставити на вибрані статті шаблон, що вони незавершені? --yakudza พูดคุย 20:16, 22 січня 2008 (UTC)

  Він, мабуть, за списком статей працює - без перевірки змісту...--Leon 20:19, 22 січня 2008 (UTC)

Взагалі-то я, дійсно, зі списком працюю, але, стаття не містить Категорія:1659 (Категорія:Події 1659), Категорія:Червень, автор — не курсивом. том це стаб, хоч і вибраний:)--A® 20:22, 22 січня 2008 (UTC)

О_о --Leon 20:38, 22 січня 2008 (UTC)

Стаття не може бути вибраним стабом. Див. Вікіпедія:Шкала якості статей.--Ahonc (обг.) 20:43, 22 січня 2008 (UTC)

А якщо немає ще й наголосу, то то взагалі вандалізм! --Leon 20:45, 22 січня 2008 (UTC)

Бот

Albedo, чи не пора зробити собі бота? За твоїми редагуваннями з AWB важко побачити інші зміни.--Leon 20:14, 22 січня 2008 (UTC)

Тоді такі редагування [3] можуть залишитись непоміченими. --yakudza พูดคุย 20:18, 22 січня 2008 (UTC)

Беру пропозицію назад :))--Leon 20:18, 22 січня 2008 (UTC)

В МЕНЕ є акаунт, але чомусь він написав мені software disabled, коли я увійшов.--A® 20:20, 22 січня 2008 (UTC)

Знову

Редиректи з варіантами назви не вилучаються — вилучено «Калашніков Віктор Іванович» ‎(хибна назва) --Ілля 14:03, 27 січня 2008 (UTC)

хибна назва. Є багато користувачів, які притримуються думки, що хибні назви необхідно вилучати. До чого тут знову?? Якщо ти схочеш попасти на статтю, ти попадеш. А створювати ілюзію правильності, чи правильно?--A® 14:06, 27 січня 2008 (UTC)

Довідка:Переадресування --Ілля 14:30, 27 січня 2008 (UTC)

хіба що 5→ чому ні? :)--A® 14:39, 27 січня 2008 (UTC)

не виконується жоден з пунктів за вилучення, проти вилучення пункти 2 і 3 --Ілля 14:47, 27 січня 2008 (UTC)

Перенаправлення запобігатимуть розставленню невірних посиланьДовідка:Переадресування--A® 14:49, 27 січня 2008 (UTC)

це ж і є пункт проти вилучення --Ілля 14:51, 27 січня 2008 (UTC)

хз… Назва за правописом, що ще треба? — Це написав, але не підписав, користувач Albedo (обговорення • внесок).

Ви хоч читали пункт правила про який говоримо? (Перенаправлення запобігатимуть (..) створенню дублюючих одна одну статей завдяки, наприклад, (..), частої помилки при написанні — на правильний варіант). На офіційних сайтах вживається обидва варіанти прізвища --Ілля 14:54, 27 січня 2008 (UTC)

ми перекриваєм редиректом у такому разі (навіть, на якийсь час). Але, порушення норм мови — ознака поганого тону. Недарма ж я питав, як вірно (хоч і здогадувавсязнав напевно).--A® 14:57, 27 січня 2008 (UTC)

Інтерв'ю

Альбедо, чи не викладали ви скани вашого інтерв'ю, як то обіцяли в оголошеннях на головній сторінці? --Shao 22:03, 27 січня 2008 (UTC)

поставлю обов'язково, раз є інтерес. --A® 06:09, 28 січня 2008 (UTC)

Щодо статусу цього файлу: хіба він може бути в PD? Адже це відсканована сторінка журналу (чи газети), а журнал захищається АП.--Ahonc (обг.) 09:33, 28 січня 2008 (UTC)

я поміняю як сам файл, так і ліцензію. дякую.--A® 10:22, 28 січня 2008 (UTC)

---

2Alex K → для зображень fair use мусить бути fair use rationale див. Зображення:Fair use rationale scheme by Albedo (uk).svg. Якщо формальностей не виконано, яке ж це fair use?--A® 10:22, 28 січня 2008 (UTC)

Статус зображення Зображення:Albedo's interview.djvu

Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії зображення Зображення:Albedo's interview.djvu. Однак на сторінці опису зображення немає супровідної інформації відносно джерела, авторства та ліцензії, або ця інформація неповна. Якщо ви не є автором даного зображення, ви повинні якось обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело зображення, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли дане зображення, а також умови використання зображень із даного сайту.

На сторінці опису зображення завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою випущене дане зображення. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{GFDL-self}} для того, щоб ліцензувати зображення під GFDL або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.

Якщо ви завантажили й інші зображення, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами картинок не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені видалити завантажене вами зображення із сервера.

Дякуємо за розуміння. Ahonc (обг.) 09:34, 28 січня 2008 (UTC)

Відновлюй і давай став fairuse. Видаляти треба з головою.-- Alex K 09:44, 28 січня 2008 (UTC)

14:44, 18 листопада 2007 Albedo (обговорення | внесок) вилучено "Зображення:Gopack4.JPG" ‎ (no license)

Гайнкель_Ернст

Обговорення:Ернст Гайнкель#Особлива думка --Ілля 10:26, 28 січня 2008 (UTC)

Навіщо видалили картку Ніжина

Ось і все запитання --Бунаков МП 17:22, 28 січня 2008 (UTC)

?????????????????????????????????????????????????????????????????

19:20, 28 січня 2008 Albedo (обговорення | внесок) вилучено "Панютине" ‎ (зміст: «{{DisambigG}} * Панютине — село, Запорізька область, Оріхівський район, Омельницька сільська рада * Панютин...»)

А причина яка?--Ahonc (обг.) 20:44, 28 січня 2008 (UTC)

поставлено на швидке. там писало, щось на зразок, що один пункт знятий. Спеціяльно для тебе глянув лог q-delete|село Орыхывського району знято з облыку 22 лютого 2007 рок Kamelot--A® 20:47, 28 січня 2008 (UTC)

Ти взагалі не перевіряєш, треба вилучати чи ні, а вилучаєш усе підряд. Причину то хоча б можна було написати?--Ahonc (обг.) 20:51, 28 січня 2008 (UTC)

Спотворений Кейдж

Як розуміти Твої дії? це редагування безпідставно вилучає зображення зі статті Кейдж Джон (для порівняння - моя версія із зображенням і Ваша версія без зображення). Після того ти знищуєш зображення як "невикористовуване" -

04:34, 27 грудня 2007 Albedo (обговорення | внесок | заблокувати) вилучено "Зображення:John Cage pl2.jpg" ‎ (unused)

Поясни свої дії будь ласка --А1 07:40, 29 січня 2008 (UTC)

пропускаєм.--A® 09:48, 29 січня 2008 (UTC)

Кого?--Ahonc (обг.) 10:24, 29 січня 2008 (UTC)

Albedo, поясни свої дії --А1 10:37, 29 січня 2008 (UTC)

Wikipeditor

Чи не могли б ви скинути Wikipeditor на мою Е-пошту romas на ukrpost.ua? --AS ^sa 18:37, 30 січня 2008 (UTC)

Якщо можете, викладіть будьласка посилання на програму та віхідні коди в темі Wikipeditor Voron 17:42, 24 жовтня 2010 (UTC)

Сотні щойно здійснених редагувань

Прекрасно! А тепер так же швидко добав картки до усіх статей, які ти помітив шаблоном {{без картки}} --Tomahiv 22:44, 30 січня 2008 (UTC)

це посмішка?--A® 06:03, 31 січня 2008 (UTC)

Ні, я серйозно. Пора б вже взятися за ефективнішу, нагайнішу роботу --Tomahiv 18:23, 2 лютого 2008 (UTC)

а саме?--A® 19:02, 2 лютого 2008 (UTC)

Я багато корисного - добавляти картки до статей, писати нові статті, вікіфіковувати. --Tomahiv 20:13, 2 лютого 2008 (UTC)

То ти ідеш за якоюсь заздалегідь визначеною програмою, за якимсь планом. Чи все те відбувається стихійно - що побачив, те виправив, не залежить від того добро воно чи ні, потрібно воно чи ні --Tomahiv 21:16, 2 лютого 2008 (UTC)

якщо програма намічається, я її здійснюю. Якщо є можливість покращити, і є бачення цього.--A® 21:19, 2 лютого 2008 (UTC)

Підтримую прохання Tomahiv'а добавити картки! --А1 21:24, 2 лютого 2008 (UTC)

я не проти. Будем усі разом ставити їх?--A® 21:25, 2 лютого 2008 (UTC)

Я не бачу в них сенсу. Але ще більше не бачу у картках "без картки" --А1 21:37, 2 лютого 2008 (UTC)

то чого ж тоді ставите задачу:)? |стосовно музики, пропоную глянути у пл. вікі — вони там, приміром, муз. твори авторів у картку групують. Що для візуалізації запропонуєте Ви?|--A® 21:39, 2 лютого 2008 (UTC)

Альбедо, Не думай, що я тобі дорікаю, чи засуджую твою діяльність. Я навіть її схвалюю. Велика кількість редагувань зараз необхідна укрвікі, того вимагає наш загальний рейтинг. Тим паче, що займаєшся ти категоризацією - деякою мірою - це одна з найважливіших проблем нашого проекту. Та, розумієш, у нас тисячами у категоріях типу "статті без картки", "статті до покращення стилю", "статті, які потребують вікіфікації". З твоєю енергією і спроможністю швидко здійснювати великий обсяг роботи, можна було би добитися небачених результатів. Ось сусіднє есперанто - у них спільнота всього 3 з чимось тисячі користувачів. Але ж одна з найбільших вікіпедій світу і я б не сказав, що вона "стабова". Там знайдеться що почитати, а їм чим похвалитися. Тому треба братися до роботи, і то вже! --Tomahiv 21:39, 2 лютого 2008 (UTC)

ну я думаю. Протягом останніх днів було ботовано понад тисячу правок, і, гадаю, не без користі. Особливо у пляні категоризації. Статтями без стилю займуся найближчим часом. Не обіцяю зробити з них ляльку, але попрацюю же. Вікіфікація — справа непроста, і, далеко не проста. Ба, й атяжна у часі. тому, якщо ми хочемо, аби Вікіпедії мала якітсь на виході — кожемо повинен покращити контент. Там же у кожній позиції — не одна сотня статей.--A® 21:43, 2 лютого 2008 (UTC)

Чим тобі заважають редиректи?

1. 20:55, 1 лютого 2008 Albedo (обговорення | внесок) вилучено "Г. Г. Команов" ‎ (На статтю Г. Г. Команов не вказує жодна стаття.)

Г. Г. Команов - не стаття, це перенаправлення.--Leon 19:14, 1 лютого 2008 (UTC)

пусте перенаправлення. --A® 19:15, 1 лютого 2008 (UTC)

Чому пусте?. ВП:КШВ не передбачає вилучення перенаправлень, якщо на них "не вказує жодна стаття".--Leon 19:18, 1 лютого 2008 (UTC)

ВП:ВЗ

А звіт про вікізустріч буде?--Ahonc (обг.) 19:21, 3 лютого 2008 (UTC)

pavlosh пообіцяв написати--A® 19:22, 3 лютого 2008 (UTC)

технологія і стандарт

технологія і стандарт - це різні речі, не можна тупо міняти одне на інше

[4] . GWT це веб-технологія, але не стандарт --Ілля 19:54, 3 лютого 2008 (UTC)

я ще не перекатегоризував. Воно має відноситись до ґуґл--A® 19:55, 3 лютого 2008 (UTC)

ви про всі галузі знань знаєте, що куди має відноситись? --Ілля 19:59, 3 лютого 2008 (UTC)

запрошую до роботи--A® 20:00, 3 лютого 2008 (UTC)

ця і подальші статті перенесені у ВікіСловник

Немає правила, за яким можна самовільно вилучати статті на підставі їх словниковості --Ілля 21:01, 3 лютого 2008 (UTC)

Gmail

Вітаю! Досі під прекрасним враженням від позавчорашньої зустрічі. Зареєструвався на Gmail як fvl955. Матимете час і бажання запрошуйте до "щебетівні" на Gmail, звичайно мені ще треба буде повчитися користуватися. Також, попри всі перешкоди, чекаю на розміщення інтерв'ю. Здається, я знову забув про звертання на "Ти".-- Володимир Ф 07:45, 4 лютого 2008 (UTC)

Навзаєм. Я ще трохи застуджений, тому багацько часу інтернету і компу не приділятиму. Якщо що, гукну в щебетівню. Радий, що ти (теж писав Ви:) теж знайомий вже з Gmail . Інтерв'ю поставлю найближчим часом.--A® 19:06, 4 лютого 2008 (UTC)

Радий знову почутися і велике дякую (зі всіх точок зору) за інтерв'ю. Може є сенс підправити оформлення запитань, щоб ціле запитання було на сірому фоні чи то така задумка, щоб виділялась перша стрічка запитання? І найшвидшого одужання. -- Володимир Ф 06:25, 5 лютого 2008 (UTC)

Я тимчасово його подав текстом, далі воно буде висіти як графічний файл. --A® 15:41, 5 лютого 2008 (UTC)

Все інтерв'ю цікаве, особливо зацікавився з питання №13.-- Володимир Ф 14:33, 6 лютого 2008 (UTC)

---

Текстова версія інтерв'ю

В такому випадку пропоную вам орієнтовний список запитань. Відповідайте, на ті, які ви вважаєте за потрібне. Можливо певні запитання, потрібно змінити, можливо у вас є цікава інформація, «під яку» варто створити питання, можливо у вас є кращі запитання… В будь-якому випадку ціль статті – донести до читачів більше інформації про українську Вікіпедію, а не відповідати на велику кількість запитань. Отже:

1.. Що на сьогодні являє собою українська Вікіпедія? українська Вікіпедія – це близько 80 ТИСЯЧ статей станом на сьогодні та близько 8 тисяч користувачів (так іменуються люди та роботи-користувачі системи). Українська Вікіпедія — мабуть, дійсно найбільша, найповніша на сьогодні серед українських енциклопедій представлена у мережі. Найповніша за охопністю тем, динамікою поповнення, розробки тощо. І досить сира. Дуже багато статей не те що короткі, без джерел, з позначками того чи иншого ступеню недороблености.

2.. Коли ви приєднались до проекту і в якому стані (порівняно з нинішнім)він перебував тоді? 1.Я приєднався у 2004 році. На моїй сторінці в українському розділі Вікіпедії наявна оновлювана статистика, скільки днів я у ній допрацьовую. В якому стані перебувала утоді українська Вікіпедія? Було близько 22-23 тисяч статей, буквально двома-трьома тисячами менше, аніж у російській. На час мого приходу уже була розвинута тема античної міфології (грецької, римської), - зауважу, що антична спадщина як клясична має і мусить бути ознакою Вікіпедії як такої. Було чимало статей, які охоплювали історію, зокрема України, різну термінологію, тобто перший приціл усе ж був. Було додано більшість наявних на сьогодні статей з Енциклопедії українознавства, статті щодо метеорології тощо. Якщо порівняти 23 тисячі із форматом паперового видання, це була б книжка-енциклопедія, вірніш, енциклопедичний словник, формату А5 із 500 сторінок. Були статті, створені не одним дописувачем, які почали обиратися як вибрані, пішла ширша розкрутка проекту, і кожен, що захоплювався цією справою з боку споглядання більше, ніж пасивно, долучався до справи. Це з позитивного боку. З негативного, потойбічного - тисячі статей були некагоризовані, не було вибудовано дерева категорій. Категорія (тема) – це риса, яка дозволяє формувати статті одного пляну, тематики, галузі, хронології тощо у єдність, система категорій (дерево, граф) – та річ яка виникає з поєднання категорій у щось більше, взаємопов'язаність їх, перехід з однієї до другої, взаємодоповнювальність, дозволяє переходити, ознайомлюватися, обробляти та багато що іще з купою схожих (а, отже, чи вірніше, насамперед, категоризованих), статей. Статті, що появлялись у той час, були доволі короткими, подеколи, вони й лишились такими й по сьогодні, хоч матеріял для доповнення їх існує і лише трошки потрібно, аби допрацювати їх. З цієї точки зору завдяки розробкам опрограмування ми отримали можливість бачити розміри статті, доповнень (у байтовому вимірі) а з боку коритстувачів, чи вірніше Спільноти (Спільнота – сукупність користувачів, які формують Вікіпедію, користувачами можуть виступати й незареєстровані люди, і вони, у ряді випадків можуть мати внесок у тисячі редагувань) отримали правила і поправки на вимогу щодо мінімальної статті чи критерії в якості, як також критерії значимості, інші правила і поради. До речі, чимало правил, довідок уже було перекладено на момент мого входу у Вікіпедію (зараз, припустім, довідок перекладається не так багато), а оскільки мене цікавила й адмінстративно-технічна сторона, я стараюсь у міру можливості, вирішувати ці питання. Щодо медій (звуки, зображення, таблиці тощо). Це, питання якості, оформлення статей, усього оточення було доволі непростим. Зображення були некатегоризовані зовсім, що виключало можливість повторного їх використання у схожих статтях, або ж ставало справою, важкою для відшукання. Правове підґрунтя завантажених медія було неясне. З одного боку якісні статті (з тієї ж біології, серед якої багато вибраних статей) вимагали багато, причім якісних, зображень, з иншого боку, знайти такі, та ще й вільні, - доволі важко. І все це (написання стаття, оформлення, у тому числі – розмітка, текст, який ми бачим синім чи червоним кольором, залежно від того чи ця стаття уже є), відшукування зображень, категоризація, посилання на схожі статті в инших вікіпедіях – інтервікі) – покладалось практично на одну людину, автора. На нього, в кінцевому випадку, покладається і достовірність поданих даних, вказання джерел, прописання ліцензій медіям тощо. Це в якісь мірі полегшилось зараз тим, що чимало користувачів приймає участь у проєкті, а також частковій автоматизації рутини.

3.. Як би ви оцінили темпи зростання вітчизняної Вікіпедії? Темпи зростання вітчизняної Вікіпедії наочно відображаються графіком, укладеним оним із наших користувачів, у минулому адміністратором, який можна побачити за поданою адресою. Також темпи зростання було зведено у таблицю як частину історії української Вікіпедії. Також, графічні чи табличні дані наявні на сервері статистики фонду як кожного мовного проєкту, так і українського зокрема. Щодо оцінки, тут можна сказати ось що. По-перше, ми не маємо надмірної кількості статей, сьогоднішні теми не перевищують 500 сторінок денно, створених користувачами. Можливе також автоматизоване створення заготовок (заливка статей ботом), але, по-перше, зараз вона технічно нереалізована, по-друге, технічно необґрунтована, і, без погодження із Спільнотою може викликати протест. Хоч, завдяки заливкам, які видно з графіку, в певні моменти ми подолали певні кількісні рубежі, навіть десь там колись переплюнули инші мовні проєкти із приблизно такою ж кількістю статей. Відзначу тут, що для певних мовних проєктів сама автоматизація, заливка, переплювання якогось мовного проєкту є чи не одним із основних завдань, і можна ільки радіти, що наша вікіпедія не скотилась до цього. Щодо якісної оцінки: українська Вікіпедія не відповідає вимогам часу, або, принаймні, слабо і дуже слабо відповідає цим вимогам. Тут що головне? Відбулися вибори у Хорватії минулого тижня? Слід написати про це у статті дати, наприклад, 18 листопада. Слід поглянути чи є розділ Вибори у статті Хорватія, і внести дані. А, можливо, є стаття про вибори у Європі, чи виборчу систему, і, якщо вона відрізняється у Хорватії, слід доповнити цю статтю. Про партії Хорватії, статей, припускаю, узагалі немає. А про них вже можна сказати пару слів на даному етапі, беручи інформацію з відкритих джерел, преси, й поповнюючи та актуалізуючи у міру зміни ситуації. Так розвиваються найбільші вікіпедії, і хоч такі статті подеколи можуть бути дуже короткими, зате вони вловлюють момент. А вже від цього йде відхід назад. Хоч єдиного методу творення енциклопедії, паче, вікіпедії, немає, але слід користуватись.

4.. Які теми та напрямки в енциклопедії є найактуальнішими серед україномовних авторів?

Історія України, гірництво, сучасні події, кіно, література, біографічні статті, географія, біологія, генетика, інформаційні технології. Може чогось не перлічиВ, даруйте, по пам'яті.

5.. Загальновідомо, що автором статті в енциклопедії може стати кожен. З

огляду на це постає питання конфліктних ситуацій, суперечок. Чи мають вони місце? Конфлікти бувають, але слід розрізняти надуманість, тролінг, та власне суперечки. Тролінг це відволікання від всього актуального у русло, яке нікуди не веде. Надуманість виникає там, де стаття містить усі погляди, наприклад про УПА, але хтось старається видати котрийсь за єдино правильний, політику партії. Можуть й бути суто технічні конфлікти, коли декілька людей працюють в той же момент над однією статтею, і лише система вирішує, хто був перший, але це не конфлікт думок, тому про це не говоритиму. Суперечки загалом, бувають різні, чи то щодо статей, поводження з користувачами, повноваженнями, наявнісю змін тощо, тому тут надати загальний опис усього не вийде. Скажу лиш, що є такі моменти, як суттєва зміна статті, у тому числі зміна за розміром, байтами, й загалом, усі спірні моменти мають удостовірюватися джерелами, а всякі істотні правок мають прописуватися у короткому описі змін. Без цього вони можуть бути відкинуті до попередньої версії статті, також стаття може бути заблокована від усілякого роду вандалізмів тощо. Загалом, більше про це можна довідатись на самому просторі вікіпедії. Для користувача, який працює над статтею, воно не становить загрози, якщо він не несе якогось дестуктивізму. А допрацювання статей, навіть повна переробка – до кращого, що занчить, якщо є інтерес до теми, її слід розвивати.

6. На головній сторінці проекту завжди можна побачити актуальну кількість зареєстрованих користувачів. А який відсоток з них реально та регулярно працює над енциклопедією?

У нас є сторінка Вікіпедія:Найактивніші, де зазначено користувачів із вагомим внеском. У нас є сторінки автори добрих статей, вибраних статей. Поточну активність можна бачити зі сторінки останніх редагувань та нових статей, а також зі свого списку спостереження (для зареєстрованих користувачів; якщо в ньому є чимало статей). Ведеться статистика на розділі статистики Фонду. Загалом, діє принцип Парето 20% користувачів роблять внесок у 80% й навпаки.

7.. Чи не володієте ви даними про регіональну структуру серед авторів нашої Вікіпедії? Скажімо, можна сказати, що більшість авторів проживає в Києві чи іншому місті? Сказати можна. Найбільша кількість – з Києва, Львова, Донецька, іних міст (за поданою користувачами інформацією). Колись була ідея подавати своє розміщення на мапі, це виглядало досить цікаво, але мабуть зараз не всі про це знають, і не всім це цікаво.

8.. Які вони трудові будні, адміністратора Вікіпедії?

Це, мабуть найважче питання із запропонованих, тому я не одразу спромігся відповісти на нього, хоч й відповідав у зазначеній послідовності питань. По-перше, є така хвороба як віпедіоголізм, і як тільки трапляєтесь можливість, я перекладу її для українського загалу. Суть у тому, щоб відповісти на низку запитань, і, оцінюючи які, можна визначити, чи ви – вікіпедіоголік. Одним серед них, яке до речі, додає чимало балів у цьому опитнику, є як часто ви заглядаєте на сторінку нових редагувань. Так от, для користувача зі стажем, а особливо для адміністраторів, бо більшою мірою вони – такі ж фанатики, ільки, може трохи більші, - заглядання на цю сторінку дає картину редагувань в режимі реального часу. Звісно, є й инші можливості перевіряти найостанніші редагування, але тут акцент на тому, що таким чином найдосвідченіші користувачі тримають руку на пульсі найостанніших подій, реагуючи на них. І тому, практично кожна зміна з цього списку, йде декілька редагувань в ближчому проміжку часу, ба, навіть стаються конфлікти у доступі, про які я казав. Є люди-адміністратори, це помітно, які практично днюють і ночують при вікіпедії, й це не риса якоїсь конкретної версії, а, фактично, процесу. Процесу, в який включена, також, й українська версія. Це може залежати від багатьох факторів, та, все ж, будучи я, припустім, відсутній у мережі, можу помітити прикладення адміністраторів до будь-якого поточного контенту. Але, знов-таки, досвід та внесок кожного – індивідуальний, й не можна зводити співпрацю чи роботу до чогось спільного мірила. Одні адміністратори можуть активізуватись на якісь надто вагомі моменти життя Спільноти, решту посильний чи косметичний внесок, але у нас у розділі, немає людей, які, так и мовити, не заробили б свого адмініства. З другого боку, робота адміністратора може нести й непопулярні кроки, коли приведення контенту, змісту і вмісту до наявних чи потенційних вимог може обертатись осудом окремих користувачів, груп їх, затягувати у конфлікти чи тролінг. Резюмуючи, можна сказати, що на адміністраторів покладається виключне право, чи пак, обов'язок у актуалізації контенту. Цього від адміністраторів вимагають як зареєстровані, так і не зареєстровані користувачі. Оскільки статей, де зміни впроваджувались би автоматично, обмаль, якщо й такі є, відповідно, робити є. Окремо можна виділити роботу адміністраторів у пляні проведення зборів вікіпедистів, так званих вікізустрічей, промоції вікіпедії тощо. Хоч моя скромна особа практично не має причетності до цього, однак, не слід забувати діяльності колег у цьому керунку. Іще одне загальне міркування, можливо, воно буде цікаве для ваших читачів. Про активність кожного адміністратора можна довідатись за спеціяльно сторінкою за цією адресою. Крім того, можна також довідатись, для цього у нас є відповідний шаблон, пройшовшись по усіх редагуваннях адміністраторів. З них зокрема, можна побачити, наприклад, що хтось з адміністраторів повилучав тисячі категорій, серед яких були найбезглуздіші, і. За які свого часу не було заблоковано бота, який вносив ці редагування. З них можна довідатись про сотні, якщо не тисячі блокувань вандалів, вандалів, які тихо-тихо, особливо у часи, коли можливостей патрулювання, перевірки було куди менше, ніж зараз. З них можна також довідатись про війни редагувань тощо. Це все свідчення того, що Спільнота жива, ніщо людське їй не чуже, має ознаки життєтворного організму:). Багато поточних питань, які стосуються власне адміністраторів, публікуються на сторінці Запити до адміністраторів, і я було сказано, крім робочих питань, конфліктних, може бути й флуд і тролінг. Також, адміністратори реагують на сторінці Спільноти, званій Кнайпою, де зібрана уся дискусійна сторона вікіпедії поза основним (тобто простором статей) простором. Можна додати до діяльності адміністроторів заохочення новачків, а також перевірку і корекцію їх редагувань, обговорення з ними і про їх внесок, можна додати пам'ятку, з якою варто ознайомитись, і якщо ви підтримуєте, як адміністратор, брати за основу в роботі. Слід сказати також про те, що творення лише однієї вікіпедії – річ важка, непотрібна, так би мовити, і власне постає питання співпраці міжмовних версій, окремих користувачів, розділів, груп користувачів, розробка спільних тем. Доводиться також подавати запити на автоматизацію окремих процесів, користувачам у тих мовних версіях, яв яких вони активні, за відсутности в українській версії програмістів, які б забезпечували цей процес. За сприяння адміністраторів постають спеціяльні сторінки, що вказують на статті, на які є бгато мовинх посилань, а відсутні українські, ведеться робота над тематичними поповненнями, актуалізацією самого процесу як збирання відсутніх статей-лінків (слід сказати, що відсутні статті у вікіпедії, - матеріял, який має не меншу цікавість, як наявні статті), атк і творення гілок-категорій для статей, формулюючи таким чином майбутні візії та напрямки роботи над категоріями та статтями, порталами та шаблонами, хронологічними списками та тематичними вікіпроєктами.

9.. Скільки часу в середньому забирає така робота? В кожного по-різному, але, мабуть не менше 5 годин. Зараз активність адміністраторів може варіюватись, як он-лайн, так і оф-лайн, але не варто вирізняти адміністраторів у якусь касту, адже це звичайні користувачі, яким надано права вилучення/відновлення, якщо спрощувати. Багато адміністраторів пишуть статті, причому не погані, а добрі чи вибрані, а для цього потрібен, окрім усього иншого час. Активність у мережі – не ознака того, скільки адмінство відбирає, чи пак, займає часу.

10.. Чи можна вести мову про певну групу користувачів, які складають

«ядро» української Вікіпедії, і на плечах яких лежить основна робота?

Така група є. Все ж, її складають найактивніші. Хоч до цього оберемку долучаються нові люди, навіть роблять вагомий внесок, стають адміністраторами, група не росте надто великими темпами. Для дослідження цього феномену можна скористатись сторінкою Вікіпедія:Найактивніші, пройшовшись по певних архівних її версіях, зіставити. Якщо б ми мали понад 200 активних членів ядра, якщо б внесок, наприклад, десятитисячників (10 тисяч редагувань, 10 тисяч статей), зростав би із переміщався б у вищу категорію, наприклад 5-тисячників, а отих 200 активних членів, що були перед тим із 500-внеском, переходили у вищу категорію, це було б доволі непоганим показником. Це щодо якості ядра, вірніше змін у ньому. А так, можна сказати, що нинішня спільнота зробила все це для себе і робить, несе свій хрест для майбутніх доповнювачів. Хоч при цьому чимало із перелічених користувачів з помітним внеском, гне ведуть на сьогодні активної роботи. Хоч, наша група жива, і ті користувачі, які долучаються, пишуть свої статті на теми, які їм цікаві. Це і теніс, і війни, і мистецтво, і елктроніка, і фізика. Можна також виділяти користувачів за інтересами, зазначеними на сторінці зацікавлень, можна переглядати внесок кожного, віднаходячи статті, як зредаговані, так і створені ними, натикаючись на купу цікавих для вас статей, про які, можливо, би б й ніколи не здогадались. І завдяки тому, що у нас все-тки більш менш нормальна категоризація, зручність користування нашим розділом досить непогана, що й теж сприяє зросту наших користувачів.

11. З огляду на порівняно невелику кількість україномовних інтернет-джерел значна кількість статей у вітчизняній Вікіпедії є простим перекладом відповідних статей з російської чи англійської Вікі. Як ви оцінюєте такий стан речей?

Не підтримую цю думку. Українська Вікіпедія має свої джерела, свій шлях розвитку, хоч переклади теж є і в цьому немає нічого поганого, ба більше. По-перше, статті не конче творять на українському інтернет-контенті. По-друге, просто передрук сайтів, інтернет-джерел – це копіво, те, що вилучається як порушення авторських прав, тому великої різниці, яке джерело немає. Інтернет-джерела добрі як відкриті й доступні, це правда, і слід користуватись якнайбільше цією можливістю для верифікації, для джерельної бази. Тепер приклад щодо статей з російської чи англійської Вікі. Практично, немає статей про Львів в українській вікіпедії, але в російській вони є. Якщо люди беруться розробляти тему, вони, мабуть спершу перекладуть відповідну статтю. До речі, є така програма, до неї теж варто долучати користувачів вікіпедії. Вонабула озвучена на ламах ua_wikipedia, сторінки у Живому журналі, присвяченій українському розділові вікіпедії, про те, що слід упровадити політику якнайбільшого цитування інернет-джерел. У зазначеному повідомленні лінки ведуть на англомовні сторінки, тому найближчим завданням є переклад цих статей для українського загалу, ще одного завдання для адміністраторів, хоч часто цим займаються й не адміністратори.

12. Значно б допомогти в наповненні української Вікіпедії могла б друкована україномовна література, левова частка якої випущена ще за радянських часів. Чи дозволяє таке використання ліцензійна політика Вікіпедії?

Загалом, видання до 1971, 1975 років не містять позначки про копірайт, так як СРСР приєднався до Міжнародної конвенції з авторських прав у ... році. Але існує таке поняття як 50 років зі смерті автора, яке охороняється законодавцем. Також відомо, що термін дії авторського права було продовжено з 30 до 50 років на наших теренах.

В українській вікіпедії уже представлені вільні матеріяли, як радянського, так і діяспорного видань. Загалом, наробка джерельної бази як такої, по-перше, відбувається на тематичних сторінках-вікіпроєктах. Там, користувачі, які зацікавленні у розробці теми, формулюють постановку задачі та шляхи її вирішення. Виділяти окремо як літературу,Як ви кажете, випущену ще за радянських часів, можливо й немає сенсу, адже можна в цілому говорити про вільну і невільну літературу, по-перше, по-друге, можна говорити й про те, що вільна література є у діяспорі, наприклад купу літератури з українознавства, дослідження української літератури (смішно, але в нас немає статті про українську літературу, хоч така найбільша серед слов'янських після польської). Можна також сказати про це, що постання українських вільних бібліотек, тобто видань, які вийшли до прийняття конвенції чи котрі уже утратили давність авторського права має вирішуватись на ширшому рівні, адже вікіпедія – не книгозбірна, не джерелозбірня, для цього також існують відповідні у тому числі, вікіпроєкти, у тому числі й українською мовою. Якщо у світі проблемою цифрування давніх, незакопірайчених книг займаються потужні, й підтримувані фінансово проєкти як от Ґуґл-бук чи проєкт Ґутенебрґ, або постають за підтримки інституцій, фінансуються донорами чи державою – у нас це питання фанатиків, любителів, кого хочете, як загалом, гуманітарна політика ведеться не у тому руслі.

13. Якщо порівнювати звичні друковані енциклопедії з їхнім онлайновим конкурентом Вікіпедією, то на чию користь буде таке порівняння?

Колись, перед тим як було засновано проєкт Вікіпедії, його ідейними попередником можна вважати енциклопедичний проєкт під назвою... Суть його була у тому, що статті пишуться виключно професіоналами. Ця енциклопедія у мережі велась англійською мовою, і містила всього лиш ... 20 статей. 20 статей, підготовлених експертами.

Натомість, проєкт Вікіпедії на сьогодні – близько 10 мовних версій по 500 тисяч статей, 1 двомільйонна, купа значних за кількістю, але дещо менших в об'ємі мовних версій. Про феномен беде сказано нижче, адже прозвучало таке питання.

На чию користь порівняння? Будь ласка, англійська вікіпедія – більша за Енциклопедію Британіки, російська – більша за Велику радянську енциклопедію, українська – порівняння навести поки що не можу, лише можу звернутись до окремих цифр. Близько 80 тисяч статей, понад 4 мільйони слів, не включаючи коду (атка статистика ведеться, до речі, використання бази може бути корисних з погляду досліджень частотності мови тощо, про це було написано також у ВП:ІУВ). Найповнішим (вірніше, найбільшим)енциклопедичним виданням, яке було видане в Україні, було, мабуть 11-томне видання УРЕ, як українською, так і російською мовами. Були видання УРЕС (енциклопедичних словників, тематичних тощо; повний перелік, який можна доповнювати ви можете переглянути тут). Було видання Енциклопедії українознавства, з якої більше 5000 статей – у Вікіпедії (варто уточнити, бо можливо, навіть і 8000 статей лягли в основу українського розділу; причому, це ще не всі статті і не всі імена з історії, яку наказали забути). Віриться, ми отримаємо усі статті з цієї енциклопедії. За своїм обсягом ці, паперові енциклопедії, словникового масштабу, що значить, що при редагуванні їх зазначалась, квотувалась кількість знаків, друкованих аркушів, решти оформлення, яке мало припадати на статті, розділи тощо. Недавно я зустрічав вимоги щодо оформлення екологічної енциклопедії, яку мають намір видавати в Україні (чи, навіть, видають). Там теж регламентація обсягу. Натомість, Спільнота вікіпедистів, регламентує нижню межу, нижче якої це – не стаття. Як порівняння можна також відзначити й оформлення, яке у будь-якому випадку буде на нашу користь. Зараз, щоправда, позначки якості статті можуть більше займати місця, ніж решту оформлення, але, є статті, навіть надто короткі, оформлені буде гарно. Оформлення, - річ важлива, надто, коли воно перетворює рядову статтю у добру чи вибрану. Зображення – теж елемент вмісту й до нього пристосовуватимуться ті ж критерії ліцензійності, що й до статей. Тут можна відзначити, що в паперових енциклопеіях надається увага оформленню, вона не несе такого змісту й вмісту, як у електронних версіях енциклопедій. У нас мапи можуть бути із прямими посиланнями на регіони, шаблони, які переноситимуть у часові рамки, зображення, що відображатимуть різні аспекти питання.

Можна відзначити й направленість вмісту. Себто, редколективи визначали спрямованість письмових енциклопедій. У нас такої спрямованості, можна сказати, немає, немає й редакційної політики. Це не значить, що зовсім немає, а немає за принципом, як немає цензури, якоїсь залежність когось від когось. Є процес вдосконалення і горнило якості, через яке можуть проходити дуже багато статей, навіть ті, що були колись вибраними. В ряді мовних версій, зокрема, англійській та російській, наявна така стаття як Вікіпедія:Незвичайні статті (я невдовзі постараюсь зробити аналогічну й для нашої вікіпедії). На цій сторінці користувачі можуть ознайомитися із незвичними статтями, які можуть бути дуже цікаві, можуть бути дуже специфічні, але, зазвичай, не підійшли б для паперових енциклопедій. Серед польського сегменту таких статей, я, серед иншого ознайомився зі статтею П'янка, що й була свого часу перекладена звідти. У нас сред запитів на статті міститься запит «Майонезна баночка». Щоправда, подавальник його не уточнив, що б в кінцевому результаті він хотів би отримати від статті, проте, навіть про такий вузький предмет можна написати свою, відповідну статтю, доповнювати (власне, принцип доповнюваності, є теж одним із тих, які вирішують при кваліфікуванні статей у поточний відтинок часу), можливо, зробивши її, навіть колись, вибраною.

Користувачі. Хоч користувачі – слово яке у Вікіпедії має свій зміст, тут можна було б виділити як власне дописувачів, так і читачів, які, можливо ніколи не писатимуть сюди. Можна також, хай навіть умовно, виділити людей, які у конкретний проміжок не мають інтернету, відтак не можуть приймати он-лайн участі. Вікіпедія звернена як до авторів статей, так і до приймальників вмісту, безпосередніх читачів. Дописувачем може бути особа від 5 років до глибокої старості, - це закладено було політиками Фонду, відтак, ми дозволим переказати цю тезу іще раз. Вікіпедія не накладає обмежень на віковий, соціяльний, освітній, локаційний (місце проживання) ценз. Навіть в українській вікіпедії є дуже молоді користувачі, які, притім, активні. І їх участь у вікіпедії, припускаю, двонаправлена, - вони довідуються нове, як і пишуть нове. Видавець-користувач може відстежувати найактуальнішу інформацію, подавати її у безліч статей (тут я навів приклад, як це можна здійснити). Інформація не чекає застарівання, не чекає редактора, який урізатиме кількість знаків, її поява – уже причина редагування у вікіпедії, кількість яких залежить і від інтересу, і від змінності явища, багато чого іще, але в цей час стаття вже існує і вже доробляється. Мало того, вона у отй же час може проходити будь-які обговорення, чи то на спеціяльній сторінці обговорення статті, чи обговореннях більш ширших, які, можливо, заторкуватимуть правила і політики Вікіпедії.

Вістеження змін, актуалізація помилок. У паперових видання, після того, як зроблено первинний видрук, стаття проходить коректуру, додається чи виправляється зміст, додаються аркушики змін, неточностей, що помічені. Решту помилок, які не зауважені своєчасно, чекаю наступного накладу, якщо такий буде, або ж гнівної рецензії, інколи з якими кінцевий читач може ознайомитися, а може – й ні. В електронній версії, двигунці, рушії, на якому працює Вікіпедія, є можливість відстеження змін, є можливість проглядати (та й відкидати) зміни, є можливість лишати сумнівний текст непомітним для читача, але, із замітками для подальшого редагування статті. Є купа різних інструментів, які уможливлюють як відлагодження статті у процесі написанні, вже опублікованої, зрештою, навіть найбільші нісенітниці мають бути видимі, й кореговані. Кореговані, як тільки це буде можливо. І помилки тих же Великої радянської енциклопедії, Британіки, ба, навіть в наших, українських енциклопедіях, які використовуються, трапляються такі, і тут вони мають змогу бути віднайдені і скореговані. Можна було б додати, що дослідники, потенційно можуть, і, можливо, публікують свої вивірені розвідки, завдяки чому така інформація може мати іще більшу цінність.

Окремо можна було б відзначити, як порівняння Енциклопедії сучасної України та вікіпедії, чи, наприклад, Большой россійкой енциклопедії та російського розділу. Ну по-перше, ці видання видаються, на них є бюджет, і може вийти така чи инша кількість томів. По-друге, навіть коли том на букву «Б» уже давно видано, доповнення у паперовому вигляді з'явиться не раніше, ніж вийдуть усі томи. По-третє, зазвичай, ті ж статті у паперових енциклопедіях будуть меншими. Меншими у всякому разі. Хоч користання паперовими енциклопедіями й зручне, відсутній пошук, індексація, а це- очевидні переваги електронної форми. Електронна форма не займає багато місця – лише простір, що обмежуєтсья коробкою диска, чи жорсткого, чи оптичного. Я якщо б ви хотіли отримувати інформацію з актуальних наприклад 10 різномовних енциклопедій, скільки б вам знадобилось місця для паперів? Скільки полиць?

14. Вже порівняно тривалий проміжок часу пошукові сервери присвоюють достатньо високий рейтинг сторінкам Вікіпедії, але більшість користувачів з України якщо й заходять туди, то на російські версії статей, оскільки ведуть пошук саме російською мовою. Чи є якийсь шанс побороти таку невіру в україномовні інтернет-джерела?

Як Ви сформулювали проблему, так я й попробую на неї відповісти. Як мені здається, саме Вікіпедію, чи пак, український розділ найкраще індексує Ґуґл (до речі, відколи я довідався про індексацію Вікіпедії, якраз придають мої перші відомості про неї, перший внесок і реєстрація як користувача). Ґуґля при цьму не враховує української морфології, що є мінусом, але не наскільки великим, зрештою мова не про це. А ось інші пошуковики, які підтримують українську (слов'янську, кириличну) морфологію – це системи Яндекс, Рамблер тощо. Також, здається, MSN. Природно, щоб дістати більшу релевантність пошуку, краще вести пошук російською мовою, ніде від того не дінешся. Або бути упевненим, що отримаємо те, що запросили на вході, й шукати українською мовою. Я тримав руку на пульсі, коли велися прохання про включення в індекси української Вікіпедії до Яндекса. Шкода, сам пошук системою Яндекс не дає того результату, на який вона спроможна у принципі. Крім того, мабуть наявна й русифікаторська політика, коли навіть інтерфейс пошуківки yandex.ua не перекладений на українську мову. Отже, загальна проблема у відсутності належної індексації з одного боку. З другого боку, є проблема цитування. Якщо у російському сегменті цитованість власне російської вікіпедії доволі велика, про українську цього не скажеш. І біда не лише у користувачах, але, також, і й у якості статей. Задайте, для цікавості пошуковий запит «Вікіпедія» по українському сегменті. Загалом, часто цитують Вікіпедію, зокрема й українську, мережні спільноти, той же Живий журнал, преса. У решті спільнот це, мабуть, малоспостережно. Ось тут криється особистий фактор. Розкриття Вікіпедії, чи ширше, вікіпроєктів для різних спільнот, від фотографів, дизайнерів до любителів котів, манги тощо. З третього боку, є проблема у самих українських пошукіках. Назвіть нормальну пошуківку для українського сегменту? Для початку, для України? Втоді україномовних ресурсів по всьому світі, Австралії чи Брунею, Флориди чи Владивостока. Є пошуківки «Сова», пошук на Біґмірі, але чого ви можете жадати від них, якщо в них немає українського інтерфейсу, якщо, пошук в них, ак для галочки? Якщо система не індексує енциклопедичного контенту, яка від неї користь? Решту пошуківок, якщо такі є, або працюють на російських двигунцях, або просто не призначені для пошуку документів українською мовою.

15.. Чим ви, особисто, можете пояснити світовий феномен успіху Вікіпедії? Моментів дуже багато, тому спробую окреслити тезово.

1. Громадження власної інформації. Все, що може бути цікавим для вас і подане за вимогами, енциклопедії, перетворюється у потужний інструмент. 2. Колективна робота. Те, що могли б написати ви, але не можете, напише хтось інший, і теми матимуть розвиток. 3. Надзвичайно продуктивні інструменти обробки, підтримки, відстеження. 4. Колективний розум. Інтервікі – те, що дозволяє з легкістю координувати, поправляти статті у ряді проєктів. 5. Мотивація. Мотивація авторства, мотивація якісної статті, яку приємно споглядати (решту мотивів буде у статті Вікіпедія:Хто, навіщо та сумужних, які у свій час будуть перекладені). 6. Вдосконалюваність. Хоч статті являють собою статичний матеріял, мало статей водночас може бути зредаговано, сама їх наявність – по-перше, спонука до розвитку тем, категорій. По-друге, матеріял, уже наявний, не втрачається, а розширюється. 7. Вільний контент. Є перевага вільного використання. Не відомо, наскільки широко ця перевага використовується, але, однозначно, за принципами маркетингу, переваги продукти перетворюються у вигоди для кінцевого споживача.

16.. Які перспективи в майбутньому, на ваш погляд, в української Вікіпедії? Важко говорити, можливо, використання у наукових цілях, навчальних. Були прецеденти цитування Вікіпедії у судах, що вже само по собі – небувале явище (цитування – не в Україні).

17.. Щоб ви могли порекомендувати людям в яких є бажання підтримати проект, проте вони не знають з чого почати, або просто не впевненні в своїх силах?

Чи ви дизайнер, чи графік, чи журналіст, чи школяр, чи технар, ви можете знайти ту щось для себе. Якщо цього мало, творіть. Творіть і корегуйте, адже й корегувати є багато чого. МИ вітаємо новачків, обіцяємо не накидатись на них. Ви ж дивіться, приглядайтесь, що маємо зараз, кажіть, що не так, що і як зробити кращим, які ви бачите можливості. Не лякайтесь коду, пишіть простим текстом, слідуйте основним політикам, висловленим у 5 правилах, решту навчитесь, опробуєте навіть у тому ж грамайданчику. Якщо ви хочете бачити свої статті, графіку, себе як авторів, творців – вам сюди.

Ще один момент. Як вас в статті представити? Адміністратор української Вікіпедії Albedo? Чи краще буде назвати ім’я? Я, наприклад, в журнальних статтях вказую своє справжнє ім’я, вважаю, що так краще. Однак, якщо ви прагнете зберегти інкогніто – ваше право.

Будь ласка, представте мене як адміністратора української Вікіпедії Albedo. Моє дійсне ім'я – Ігор, прізвище уточнювати не буду, гонорор не беру:). Навіть за оприлюдення прізвища невідомо, які преваги воно мені може надати.

З повагою, Гудима Андрій