Обговорення користувача:Perohanych/Суспільний - громадський (15.11.2010—29.01.2011)

Повний архів: Обговорення_користувача:Perohanych/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Perohanych

Суспільний - громадський

Слова "суспільний" і "громадський" в українській мові аж ніяк не є синонімами!!!

Вживання "суспільний" замість "громадський" є калькою з російської й веде до примітивізації укр. мови, якою ми всі нібито так переймаємося.

[1], [2], [3]

kvandr, 17:50, 15 листопада 2010 (UTC)

Дуже корисна думка. Якщо не зважати на не авторитетність джерел, повівся б.--Kamelot 16:01, 15 листопада 2010 (UTC)

Згоден, що це не синоніми, але досить близькі терміни. Суспільна діяльність є дещо вагоміша, значущіша за громадську. Якщо діяльність поширюється на все наприклад українське суспільство, чи дає користь всьому суспільству — то це вже діяльність суспільна. Громадська діяльність — у моєму розумінні дещо вужча, більш «містечкова» чи вузькогалузева. --Perohanych 06:03, 16 листопада 2010 (UTC)

Суспільний - 1. Стосовний до суспільства. "Суспільне виробництво. Суспільні науки" (...) 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. "Суспільні класи. Суспільна формація. Суспільні відносини" (...) 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва, який являє собою спільне надбання. "Суспільні фонди споживання". 4. Який має, відчуває потребу жити у суспільстві, в колективі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - Перун: Київ-Ірпінь, 2005, с. 1417

Громадський - 1. Прикм. до "громада". 2. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний із ним. "Громадський обов'язок. Громадська організація". (...) "На громадських засадах". (...) 3. Належний усій громаді, усьому суспільству, колективний. // Призначений для загального користування. // В якому бере участь весь колектив. 4. Який добровільно обслуговує різні аспекти життя колективу. "Громадське доручення"

Там само, с. 263

• Сподіваюсь, це джерело - більш авторитетне?
• Критерій "у моєму розумінні" придатний, коли нема більш вагомого, коли над предметом ґрунтовно не працювали фахівці. Над укр. мовою працювали цілі покоління і щось по собі лишили. Наприклад, словники, художні та наукові твори з відповідною лексикою.
• "Громадська діяльність" - діяльність на громадських засадах.

kvandr, 21:00, 18 грудня 2010 (UTC)

Мова є живою, а не закостенілою і не може вміститися у всіх своїх залежних від контексту відтінках в жоден словник.

«Моє розуміння» ґрунтується як на авторитетних письмових джерелах (словники, художні твори), офіційних теле- і радіопередачах, кіно, а також усному фольклорі. Кожна особа — автентичний носій мови має право на власне відчуття значень того чи іншого поняття, що базується на всьому попередньому життєвому досвіді цієї особи.

Так от, у моєму розумінні, поняття «Громадська діяльність» не тотожне поняттю «діяльність на громадських засадах». «Громадська діяльність», на мій погляд, це діяльність в інтересах громади. «Діяльність на громадських засадах» — це, як правило, діяльність в інтересах громади але без зайняття офіційної регулярно оплачуваної посади. Для прикладу, розглядаю свою діяльність в якості як директора АПІТУ так і директора ВМ УА як «громадську діяльність». Проте не можу розглядати діяльність в якості як директора АПІТУ як «діяльність на громадських засадах», оскільки отримую за це регулярну платню. --Perohanych 19:08, 18 грудня 2010 (UTC)

• Як регулярний слухач сьогоднішнього Національного радіо і як людина заангажована в ТБ дуже застеріг би кожного від орієнтації в питаннях мови на теле- і радіопередачі - навіть офіційні (єдиний виняток - програма "Слово" на НР, неділя, 10.00). Прямий шлях до хаосу, який ми вже маємо.

• Уявляєте, якби такий, як я, поклався на "своє розуміння", наприклад, в IT і спробував там покерувати? Чомусь українці вважають, що укр. філологія - не наука й орієнтуватися на словники не варто. Краще на неуків з мас-медіа - здебільшого російськомовних. За цією логікою, Ін-т мовознавства й Ін-т укр. мови НАНУ можна безболісно розігнати (що наша влада майже зробила).

• Як свідчить практика, вся "незакостенілість" сучасної укр. мови полягає якщо не на поширенні суржику (серед "широких мас"), то на широкому вживанні кальок з російськоїю (серед "еліти"). Інших прикладів, боюсь, ніхто не наведе.

kvandr, 17:40, 27 січня 2011 (UTC)

У великій мірі згоден з викладеним Вами. Однак мова жива, невпинно розвивається і унормування у мові як і у праві має двояке завдання - з одного боку зафіксувати те що історично склалося, а з іншого боку - спрямувати дальший розвиток у правильному напрямку. --Perohanych 06:32, 28 січня 2011 (UTC)

На превеликий жаль, українська філологія себе вже років 100 як постійно дискредитує. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:05, 28 січня 2011 (UTC)

Я б не став робити таких узагальнень. Не вся і не завжди. Українська філологія - дуже широке поняття. Див. наприклад http://movahistory.org.ua --Perohanych 11:23, 28 січня 2011 (UTC)

Дуже радив би до ознайомлення: Труб Володимир. Суспільний чи громадський? // UCRAINICA IV, стор. 82-86

kvandr, 17:18, 29 січня 2011 (UTC)

Дякую. Ознайомився. --Perohanych 18:14, 29 січня 2011 (UTC)