Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка10

Ukraine

• (ukr. Шаблон:Lien) (1926-2003)
• Feodor Berezine (1960-)
• Volodymyr Vynnytchenko (1880-1951)
• Шаблон:Lien (1945-) et (1968-)
• Шаблон:Lien (1965-)
• Andriy Kourkov (1961-)
• Henry Lion Oldie (1963-) et (1963-)
• Шаблон:Lien (1920-2006)
• Шаблон:Lien (1958-)
• Шаблон:Lien (1933-2005)
• Шаблон:Lien (1934-)
• Шаблон:Lien (1958-)
• Шаблон:Lien (1952-)

http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?1895 роман http://librusec.ucoz.de/forum/7-19-1 http://knigo.com/extelop/authors/ http://knigo.com/extelop/authors/m/mielke.htm

• https://www.youtube.com/watch?v=Sb0RTtoriVU

https://www.youtube.com/watch?v=u_sojLkyoaA

https://www.youtube.com/watch?v=yNMvfjKEznM

Самойлов

А як вам ця новина

https://dnipro.karabas.com/gleb-samojlov-the-matrixx-2 , як би дати "відсіч" цьому суб`єкту https://www.om1.ru/news/world/70575/. І що та СБУ робить, правильно кажуть там половина гебні. --Yasnodark (обговорення) 17:00, 20 жовтня 2017 (UTC)

Yasnodark вітаю, з Глібом якраз все гаразд, він опозиціонер і з братом давно у великій сварці. Натомість Вадим дійсно викликає питання щодо здорового глузду, але його в Україні немає і, сподіваюсь, не буде. «Журналісти» просто переплутали Вадима та Гліба в «новині», не дивуйтесь. Ось фото Гліба на виступі проти путіна. Ось ще одне джерело. Прошу вас приділити трохи часу і розширити статті про обох братів. Дякую вам! --

Дякую за роз'яснення, проте як так можна помилятися, навіть дійшов помилкових висновновків через хибність статті. Пам`ятав, казали про соліста "Агати Крісті" Самойлова, що накурений лнером, побачив афішу, набрав "Гліба Самойлова" у гуглі у поєднанні з Плотницьким і одразу знайшов надане мною вам хибне твердження у статті, чим узагальнив та підтвердив інформацію: отак довіряй, проте перевіряй, причому не раз і не двічі. Іноді через подібні журналістські ляпи і війни відбуваються.

Взагалі у нас з цими списками та ставленням до артистів — повна катавасія. Яскравий приклад: це як Безруков казав, після його у появи у списках підписантів на підтримку дій Путіна у Криму, що йому сказали, що це для уникнення геноциду місцевого російськомовного населення, який та збираються вчинити, для запобігання майбутньої війни з Україною та для можливості вільного волевиявлення місцевого населення. Потім після літніх активних дій РФ на сході він публічно приніс вибачення та сказав, що його ввели в оману. А вже після цього його внесли до чорного списку і Геращенко казав, що якщо чорносписочники принесуть публічні вибачення і покаються їх викреслять зі списку, тобто список створювали не дивлячись на те, чи хтось їх вже приносив. До речі, згодом після внесення до списку - вибачення Безрукова вже було знайти надскладно. А тепер і згадок про це немає. Так само з Табаков: людина "іносказательно" щось сказала, ще й українською мовою, а її витлумачили на свій лад і одразу до списку. Той же Гафт: потрапив до обох списків — білого, а потім і чорного без вилучення з першого одразу — і ми не знаємо - яка його спражня позиція - біла чи чорна. Адже путінського листа він підписав на тлі серцевого нападу, і чи не був він викликаний примусом чи тиском - нам не відомо.

Так само з тими, хто літав до Криму: а який в них вибір: або відмовитись від своєї аудиторії чи родичів, або летіти. Бо уявити, що вкрай зайнята людина може їхати півтори доби їхати потягом, потім - їхати на таксі чи кілька км йти пішки, та стояти години у чергах, знов таксі, і потім ще чимось (або летіти до Дніпра з пересадкою, а потім машиною до Криму з проходженням двох КПП) - дуже складно. Чому б просто не зателефонувати людям з СБУ: та домовитись про розмову по скайпу з вимогою до артиста надати пояснення що його позиції по Криму і якщо він публічно заявить, що Крим - наш, тобто український, то нехай туди хоч лісом, хоч вплав преться, якщо росіяни пустять після подібних заяв, а якщо заявить, що "Крим - наш" у всій красі, то буде вагомий ватнозапрвлений аргумент на користь заборон чи краще початку кримінальної справи.

А то від Яковлєвої завжди чув лише гарне про Україну та негатив у бік росіян та їх поводження з українцями у РФ до війни, і через візит до Криму не тим шляхом - їй заборонили бачитись з матір'ю у Харкові. Тим часом з майже 600 підписантів путінського листа та десятків тисяч депутатів ЛДПР, ЄР, КПРФ та чиновників режиму у чорному списку лише сотня, певно Яковлєва і Лоліта, про позицію якої Кузьма перед смертю сказав, що вона все розуміє і правильно мислить, - наші найбільші вороги. Я вже не кажу про Ані Лорак: вона ніколи не ставала на бік Кремля, завжди була аполітичною та антивоєнною людиною нейтральних поглядів. Так вона себе вела під час усіх 3-х революцій - це про нейтральність. Щодо антивоєнності - багато в чому через смерть її брата в Афгані. Тож вона проти будь-якої війни як явища. так само себе вели Веллс, Ле Ґуїн, Браннер, Муркок, Керрі - виявляючись іграшками та корисними ідіотами в руках реального зла та конструкторів війни, не усвідомлюючи на чийому боці грають. Під знаходження у журі "Голосу країни" вона засуджувала хоч і не у самий прямий спосіб окупацію Криму та агресію. Також вона казала, що виступ у Криму під військовими РФ - це фейк. Такий самий фейк - її переїзд до РФ - весь час війни вона жила виключно в Україні, виїзжаючи до Росії лише на гастролі. не відрізняючись від мільйонів українських заробітчан, зокрема західяківякі такі дурні, що їдуть до РФ на заробітки після служби в АТО). На відміну від більш одіозних Шповалій (ще за роки до війни на настійливі прохання Горбачової,сказати що вона має стьосунок до України - вона вперто твердила, що на "Іграх патріотів" представляє Росію) та Шмарченко (тепер дружина Грізліщука - ката Стуса та учасників путінських мітингів по анексії Криму у перших рядах - буде щось у нас будувати https://tv.ua/news/showbiz/oksana-marchenko-budet-stroit-doma-nuzhdajushchimsja-99334.html), що постійно там живуть, а сюди приїздять по бабло. Церемонія нагордження здається - з чого все поялося записувалася завчасно і там є суворі неустійки. Так само підставою було новорічне відео з аплодисментами Лорак - Газманову, Кобзону та Валерії, аплодисменти пишуться окремо, а потім їх під кладають редактори, інша справа - в неї розуму не вистало це передбачити. Та наш голова генштабу раз за разом нічого не передбачав - лише 4 котли і 4 підриви складів - чого варті? А збиті літаки та гелікоптери, і а накази не стріляти по колонах чого варті. І все йому з рук сходить. І що разу - я не думав яне гадав, що браття такі підлі - аж їм вірив... А це звичайна співачка, просто без надчіткої позиції. Тож ніколи не треба робити поспішних висновків. Правильно казав Скрипка - це спецоперація ФСБ по відчудженню в нас артистів - ми самі її відчцралися і кинули в обійми тих, хто просто її не цькував і поводився як з людиною. Тих, хто часто і є нашими ворогами спражніми. Ой скільки баланди настрочив - пробачте за купу тексту, а з дружиною ведмедя все ж треба щось робити, бо вже дістала її пика на центральному ТБ. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 21 жовтня 2017 (UTC)

https://www.youtube.com/watch?v=rjb-Am2XIEM https://www.youtube.com/watch?v=m4eJiu3kkNU https://www.youtube.com/watch?v=2NGQ78T26U4 https://www.youtube.com/watch?v=9vYT1Mg0GP0 https://www.youtube.com/watch?v=bdW_hBwIKpw https://www.youtube.com/watch?v=j4G5EFRZPXM https://www.youtube.com/watch?v=bjqNPcHPjsc https://www.youtube.com/watch?v=oSF19rlvl7I https://www.youtube.com/watch?v=C63G_apw30g https://www.youtube.com/watch?v=mHBEmdQLBVU https://www.youtube.com/watch?v=KwD3EEXjMZw https://www.youtube.com/watch?v=N5pmxv2WN-0

Зразок був вкрай невдалий, я б його ніколи не дав його я приклад, створювачка обіцяла поліпшити під час місячника та поки глухо, тож я додав необхідний стопець, а вам тепер варто додати де треба назву мовою оригіналу, а в інших випадках — додати дослівний український переклад назви. Ви гарно почали та тепер прошу працювати надалі у наміченому напрямку, краще не встигнути зробити протягом місячнику низку років (хоча з вашими темпами - гадаю у вас це вийде), ніж зробити усі роки в куцому варіанті.

Щодо іншого - це складне та риторичне питання

Довге обговорення
— ви мабуть 15-й мене питаєте про те сумнозвіне патрулювання — та поки вперто не хочу встрягати у ті дрязги, інша справа - якби там було прозоре голосування замість обговорення - я б можливо змінив свою думку, а в обговореннях вирішує не більшість, а окремішна каста меншості великих, яка завжди на варті, і навіть самі повідомлення людям, що знати не знають про наявність того чи іншого обговорення - в них збурює гнів, бо на заклики їх самих відгукнеться сама порожнеча, це як Росія вимагала в України припинити польоти авіації, бо сама не мала змоги застосовувати її на сході, надалі кажучи про свою неучасть. Яскравий приклад — по цьому питанню означеного місячника. Якось один нині колишній адмін надав мені автопатрульного автоматично - такий ґвалт піднявся, що за добу в мене його забрали натиском, хоча інший адмін з японським ніком роздає їх десятками одноосібно на право і на ліво і нікого це чомусь не хвилює. Тож не хочу витрачати місяці на ті пустопорожні обговорення з відомим результат і битися за те, що нічого не дає окрім престижу та зручності не даю не хочу. А потім у разі випадкового псевдотріумфу - можуть піти номінації одна за одною — витрачати стільки часу на безглузду балаканину - |} нащо воно мені треба? З повагою --Yasnodark (обговорення) 14:04, 26 жовтня 2017 (UTC) [Користувач:Romanbibwiss|Romanbibwiss]] "тц" читається та транслітерується як "ц", тож прошу перейменувати статтю. Місце Учасник Кількість створених статей Кількість поліпшених статей, окрім наддрібних поліпшень Кількість створених категорій Кількість створених шаблонів Кількість поліпшених шаблонів бали Загальний обсяг внеску, кілобайт бали Додаткові бали за довершеність статей Загалом, бали 1 Haida 69 0 4 0 0 73 610 610 240 927 2 Андрій Гриценко 55 0 0 0 0 55 454 454 201 710 3 Jphwra 45 2 0 0 0 47 267 267 116 430 4 NV 8 1 0 0 0 9 123 123 44 176 5 Олесь Діброва 9 0 0 0 0 9 119 119 43 171 6 Inflicted Voodoo 15 3 0 0 0 18 91 91 39 148 7 Alex Blokha 17 0 0 0 0 17 73 73 43 133 8 Brunei 4 3 3 0 0 10 51 51 18 79 9 Perohanych 12+1 0 0 1 0 13 38 38 22 73 10 KHMELNYTSKYIA 1 0 0 0 0 1 48 48 8 57 11 Manefon1989 3 0 0 0 0 3 40 40 11 54 12 Олег 1 4 0 2 0 5 30 30 13 50 13 Сергій Липко 5 0 0 0 0 5 30 30 14 49 14 Parnikoza 1 0 0 0 0 1 41 41 6 48 15 Словолюб 4 0 0 0 0 4 24 24 14 42 16 Розум 0 8 0 0 0 8 21 21 13 42 17 VicMel 2 0 0 0 0 2 27 27 10 39 18 GrigorTa 4 0 0 0 0 4 24 24 9 37 19 Nikolay.sinitskiy 2 0 0 0 0 2 21 21 8 37 20 Віщун 0 3 0 0 0 3 26 26 8 37 21 G.Tuono 2 1 0 0 0 3 22 22 7 32 22 RainbowUnicorn 1 3 0 0 0 4 19 19 9 32 23 ЯдвигаВереск 1 1 0 0 0 2 21 21 8 31 24 Микола Василечко 2 0 0 0 0 2 20 20 7 29 25 Стефанко1982 1 1 0 0 0 2 11 11 3 16 26 visem 2 1 0 0 0 3 5 5 5 13 27 Mykola Swarnyk 1 0 0 0 0 1 7 7 3 11 28 CickSlowUnion 0 2 0 0 0 2 4 4 2 8 29 Yasnodark 0 1 0 0 1 2 2 2 4 8 30 Pvladko 0 1 0 0 0 0 1 1 1 3 31 Шиманський Василь 0 0 0 0 1 1 2 2 3 {U|Камарад Че}} , триває місячник фантастики, що офіційно завершується 10 листопада, для участі в тематичнику запрошую зареєструватися на його сторінці. Дуже потрібні ваші знання угорської для перекладу наступних потрібних статей: Марія Сепеш, Петер Жолдош, Дьйюла Фекете, Шандор Сатмарі, Лазло Льорінц, Океанія (роман), Роман про століття прийдешнє, Золтан Чернаї, Йозеф Черна, Подорож до Фа-мі-ре-до, Надзавдання, Повернення вікінга, Контрапункт (роман), Мертві не мають тіней, Оксигенія, Подорож до Капілярії, Діагноз (роман), , що представлені у угорськомовному розділі. Проте будь-який інший внесок на фантастичну тематику також буде сприйнятий позитивно. Під час можливої відповіді прошу пінгувати. Океанія (роман), Роман про століття прийдешнє, Місце Учасник Кількість створених статей Кількість поліпшених статей, окрім наддрібних поліпшень Кількість створених категорій Кількість створених шаблонів бали Загальний обсяг внеску, кілобайт бали Додаткові бали за довершеність статей Загалом, бали 1 KuRaG 31 4 28 8 71 71 531 531 104 706 2 Mr.Ilia T 61 0 0 1 62 62 353 353 141 555 3 Truefair 48 0 2 0 50 389 389 141 570 4 くろねこ 8 20 5 2 35 35 111 111 58 204 5 Андрій Гриценко 7 1 0 0 8 8 91 91 28 127 6 Стефанко1982 7 0 0 0 7 73 73 28 128 7 Yukh68 1 0 0 0 1 1 56 56 8 65 8 В.Галушко 1 0 0 0 1 1 45 45 7 53 9 Oleksandr Tahayev 1 0 0 0 1 1 34 34 7 42 10 Inflicted Voodoo 3 0 0 0 3 3 28 28 9 40 11 Nickispeaki 3 0 0 0 3 3 28 28 6 37 12 Flural 1 0 0 0 1 1 20 20 5 26 13 Yasnodark 0 28 0 28 28 14 Mr.Rosewater 1 0 11 11 4 15 Flavius 1 0 0 0 1 1 7 7 4 12 16 Jphwra 3 1 4 4 6 6 17 Visem 1 0 1 0 2 2 2 2 1 5 18 Glorin 0 0 1 0 1 1 0 0 1 Доброго дня! по-перше, правила у нас переважно однакові (зокрема рід практично завджи той самий), це дійсно авторитети у жанрі: єдину на просторах колишнього СРСР писали понад 10 найавторитетніших критиків: головний редактор Гаков-Ковальчук, що викладав фантастику у західних університетах та є автором статті до знаменитої англомовної енциклопедії та інші не менш поважні люди, саме критики-фантастикознавці - Бритиков, Халлимбаджа, Мешавкін, Бугров, Харитонов, Буличов тощо, тобто ті прискіпливі люди, що поважають та знають жанр, а зневажають його чи копіпастять рід чи інші невідомого слова з інтернету чи зокрема з вікіпедії. Як це роблять часто наші чи російські літературознавці-новороби чи специ з інших жанрів. Таку саму думку займають не менш поважні критики та фантасти Ант Скаландис та Павло Амнуель. На жаль, у нас жанрових критиків їх віку немає, там у нас лише фантастонижчежанровики, що до цього жанру ставляться зверхньо і не вважають за потрібне детально розбиратися, що до чого. Це не заважає таким людям на провідних каналах казати Дніпро у середньому роді, як і фентезі писати у середньому. Що стосується більш молодшого покоління, то тут маємо з десяток помітних українських жанрових критиків, що займаються виключно фантастикою. Серед них свою думку висловили Михайло Назаренко та Яна Дубинянська, що вважають так само, що фентезі слово — жіночого роду.--Yasnodark (обговорення) 13:52, 1 жовтня 2017 (UTC) Місце Учасник Кількість створених статей бали Обсяг створених статей, кілобайт бали Додаткові бали за довершеність статей Додаткові бали за необхідність статей проекту Додаткові бали за статті, створені в офіційні терміни Кількість створених шаблонів бали Кількість створених категорій бали Обсяг створених шаблонів, кілобайт бали Обсяг створених категорій, кілобайт бали Кількість поліпшених статей бали Обсяг поліпшених статей, кілобайт бали Кількість поліпшених шаблонів бали Обсяг поліпшених шаблонів, кілобайт бали Загалом, бали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Романюк Семен Миколайович Основна інформація Національність українець Професія педагог, хормейстр Колективи Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка, Київське музичне училище імені Рейнгольда Глієра Семе́н Микола́йович Романю́к — український педагог, ректор Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка і одночасно керівник Київського музичного училища імені Рейнгольда Глієра у 1928—1932 роках. Загальні відомості У складні в політико-історичному сенсі 1928—1932 роки хормейстер С. М. Романюк працював ректором Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка і одночасно очолював Київське музичне училище, яке входило до його складу. За деякими даними він не мав відношення до жодної галузі мистецтва, раніше викладав педагогіку у Запоріжжі. За іншими даними — був посереднім хормейстром. Сучасники негативно оцінювали його діяльність. За роки керівництва «він зробив багато для розвалу системи навчання, що складалася десятиліттями, але цього не допустив професійно згуртований колектив».. Романюк розглядав питання про призначення на посаду керівника диригентського відділення Інституту імені М. В. Лисенка всесвітньо відомого диригента Олександра Кошиця, який перебував в еміграції, поставивши умову, щоб Кошиць спершу повернувся до СРСР. Проте через нерішучість не дочекався його повернення і призначив на вакантну посаду іншого знаного диригента Н. Ф. Городовенка. З листа С. Ф. Тележинського (декан диригентського факультету) до О. А. Кошиця від 25.12.1928: «що ж до хитань і нерішучості Романюка, то це залежить, по-перше, від його вдачі, а по-друге, від того, що він зв'язаний партквитком: він чогось боїться рішуче діяти у Вашій справі». Щодо цього О. Кошиць звернувся до Романюка з саркастичним листом: «Шановний Семен Миколайович. З „Пролетарської правди“ довідався я, що на посаду, яку Ви мені так мило пропонували, Ви провели Н. Ф. Городовенка. Я дуже радий, що ребус з моїм запрошенням до Київського Інституту нарешті вирішився, притому ще до мого приїзду на Україну, а не „по моїм повороті“, як Ви писали.» При цьому, О. Кошиць схвально відгукнувся про призначення саме Городовенка, диригента з європейським ім'ям. За словами Валер'яна Ревуцького, «Семен Романюк (людина із зовнішньою маскою Шевченка — лисина і вуса — але з примітивним мисленням)», був слухняним виконавцем наказів «згори». «За буржуазно-націоналістичну ідеологію» він звільнив з інституту фольклориста і музикознавця Дмитра Ревуцького. Його брату композитору Левку Ревуцькому на пропозицію звільнити і його, оскільки погляди у братів однакові, Романюк відповів: «Ви — інша справа. Ви залишаєтесь. На це я маю наказ… згори». Семен Романюк слугував владі, дотримувався партійної дисципліни, підкреслював своє бідняцьке походження. Так на зборах педагогічного складу Інституту імені М. Лисенка заявив, що походить з «такої бідної, такої бідної родини, в якій, мабуть, ніхто з присутніх у залі не жив». Та все ж, незважаючи на проведення ним партійної лінії, С. М. Романюк був репресований у середині 1930-х років. Примітки Віктор Черноус Загальна інформація Повне ім'я Черноус Віктор Миколайович Прізвисько Chorik Громадянство  Україна Народився 9 жовтня 1984(1984-10-09) (39 років) Проживання Вінниця Стійка правша Зріст 169 Сайт https://facebook.com/viktor.chorik.chernous/ Професіональна кар'єра Боїв 18 Перемог 15 Поразок 2 Нічиїх 1 Аматорська кар'єра Боїв 217 Поразок 28 Віктор Миколайович Черноус (нар. 9 жовтня 1984(19841009), Вінниця, Україна) — український професійний боксер. Біографія Навчався у місті Вінниці в середній загальноосвітній школі №11. Після закінчення школи вступив до Вінницького торговельно- економічного університету КНТУ Провів 217 поєдинків в яких 189 здобув перемогу Був членом національної збірної України, Чемпіон України. Переможець багатьох національних та міжнародних турнірів. Учасник чемпіонату світу Куба, Гавана. Переможець: Чемпіонату України Молодіжних ігор України Призер міжнародного турніру Призер міжнародного турніру Бидгош, Польша.2002 Переможець Кубка Балатону Венгрія.2002 Переможець Кубка Чорного Моря.Севастополь.2002 Переможець міжнародного турніру Клічко.г.Бердічев.2002 Фіналіст міжнародного турніру Польща, Вроцлав 2003 фіналіст М-Т, Кличко м.Бердичів 2003. Фіналіст Кубка Чорного моря.Судак 2003. Переможець М-Т в Сербії, Золоті перчаткі.2003. Нагороджений призом найкращого боксера турніру. Фіналіст Кубка Норвегіі 2004. Переможець М-Т в Россіі Нерюнгрі 2004. Призер Кубка Норвегии 2005 Переможець М-Т Кличко м.Київ 2005 Фіналіст М-Т на призи Кличко 2006 Переможець матчевої зустрічі Україна-Корея2006 м.Севастополь. Переможець М-Т в Нідерландах 2007 р У єдиній та найповнішій енциклопедії фантастики на теренах колишнього СРСР http://www.fantastika3000.ru/authors/h/harness.c/harness.htm вживається слово "люди", що і відповідає спражньому перекладу https://translate.google.com.ua/?tl=ru#en/uk/men , людина - це man https://translate.google.com.ua/?tl=ru#en/uk/man . про це звісно знав головний редактор енциклопедії Гаков, що викладав фантастики у багатьох західних університетах. в усіх енциклопедіях вживається дослівний переклад назв творів мовою енциклопедії, і це не є ОД, не перебирайте, у нас майже нічого не перекладено, особливо з фантастики, так само значно частина фільмів більш раннього періоду не були дубльовані українською та не означає, що нам треба вживати назви мовою оригіналу, бо це енциклопедія українською мовою, і вона повинна давати орієнтир — варіант найточнішого перекладу, а вже. Кар'єра професіонала Файл:VIKTOR CHERNOUS.jpg В 2008 році розпочав професійну карєру в Австралії Провів 18 поєдинків 15 перемог 2 поразки 1 нічія В 2010 році отримав титул чемпіона Австралії у місцевого боксера Джемса Гілтроу. В 2011 році переміг чемпіона Нової Зеландії і відібрав два пояси WBO interim WBO Pacific якими володів Новозеландець В 2011 році посів 1-місце в рейтингу Oriental Asia Pacific Federation та 7-місце в рейтингу WBO ASIA Примітки [[Категорія:Українські боксери Олег Вікторович Шинкаренко Народився 20 лютого 1976(1976-02-20) (48 років) Запоріжжя Громадянство  Україна Діяльність журналіст,письменник Мова творів українська Жанр оповідання, роман, драма, вірш Премії Лауреат премії видавництва "Смолоскип" (2006) |Lib= Оле́г Ві́кторович Шинкаре́нко (нар. 20 лютого 1976) — український журналіст та письменник. Біографічні відомості Олег Шинкаренко народився 20 лютого 1976 року у Запоріжжі. Закінчив Запорізьку інженерну академію (інженер з автоматики та контрольно-вимірювальних приладів), Класичний приватний університет (перекладач з англійської) та Міжнародну Академію Журналістики (Intajour, Hamburg). Працював інженером, а також кореспондентом декількох місцевих видань. З 2008 року мешкає у Києві, де займається журналістикою. Редагував сайт літературного конкурсу "Коронація слова". З 2002 року очолював Запорізький кіноклуб "Сходження", керував кіноклубом при видавництві «Смолоскип». Знімав відеоматеріали для проекту ВідеоТеКа (видеоподсайту «Телекритика»). Під час Євромайдану написав багато статей про події в Україні для американського сайту The Daily Beast. Писав також для проектів Institute for War & Peace Reporting та Future Challenges. З 2013 року працює на "Громадському Радіо", для якого створював два авторських подкасти: "Філософський Барабан" та "Механіка Революції". Наразі разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини створює подкаст "Правова Абетка". Творчість Література Перше оповідання написав наприкінці 80-х. Шкільне захоплення науковою фантастикою, постмодернізмом та чорним гумором вплинуло на стиль його прози, надавши їй вкрай гротескного нахилу. Друкувався у журналах «НАШ», «ШО» та «Хрещатик». У 2006 році отримав літературну премію від видавництва «Смолоскип» за збірку оповідань «Як зникнути повністю» («Смолоскип». Київ, 2007). У 2009 році закінчив перший роман під робочою назвою «Смачного!», присвячений молодіжній субкультурі людожерів. У 2013 році написав роман «Кагарлик» — сатиричну антиутопію про життя в Україні у 2114 році, через сто років після вторгнення російської армії та багатьох інших трагічних подій. Роман присвячено пошукам відповіді на питання про справжню ідентичність людини. Книжка видана у 2014 році у «Видавництві Сергія Пантюка». Друге видання роману вийшло у 2015 році у видавництві «Люта Справа». Третє видання роману «Кагарлик» у перекладі англійською мовою вийшло у видавництві Kalyna Language Press. У 2016 році написав роман «Перші Українські Роботи», який вийшов у видавництві «Люта Справа». У 2017 році написав роман «Череп», який вийшов у видавництві «Люта Справа». Музика У 1994 році створив музичний ансамбль «Пропаганда чутками». Надалі грав у групах «Реліктові вантажівки», «Школа танців» та «Роза». У 2009 році створив студійний проект «Сирени Титану», в рамках якого записує альбом на вірші сучасних українських поетів. Кіно У 2007 році написав кіносценарій для фільму режисера Наталі Рекункової «Зникнення Вавілонова» за мотивами власного оповідання зі збірки «Як зникнути повністю». Дослідження У 2014 році, працюючи інтерном в Institute for Public Affairs (IVO), Slovak Republic, написав дослідження «Ukrainian media market in a period of transformation after the Euromaidan». Політичне переслідування За негативні відгуки на адресу тоді чинного Президента Януковича В.Ф., був запрошений на співбесіду в СБУ, після чого пояснив, що різкі вислови вживав «під впливом емоцій», що вибачається перед тими, кого ці вислови могли образити, і що «постарається» більше нікого не ображати. Янукович назвав історію з допитом блогера Олега Шинкаренко в прокуратурі "перегином СБУ". У відповідь Олег Шинкаренко заявив, що «Єдине, що народ може робити, коли його дошкуляє своїми діями влада, — лаятися і погрожувати…» Посилання singing_foot - Блог Олега Шинкаренка Інтерв'ю з Олегом Шинкаренком на порталі "Буквоїд" Інтерв'ю з Олегом Шинкаренком на "Радіо Свобода" Кіносценарій Олега Шинкаренка "Старенькі" (читає автор) Переклади Олега Шинкаренка на сайті премії METAPHORA Примітки [[Категорія:Українські письменники] [[Категорія:Уродженці Запоріжжя] [[Категорія:Лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»] [[Категорія:Шинкаренко Олег Вікторович|*] «Перші Українські Роботи» Автор Олег Шинкаренко Ілюстрації Андрій Гончарук, Bob Basset Дизайн обкладинки Андрій Гончарук Країна Україна Мова Українська Жанр сатиричний агро-кібер-панк Видавництво Люта Справа Видано 2016 Видано українською 2016 Тип носія на папері, у напівтвердій обкладинці, формат 210 х 160 х 14 мм. Сторінок 224 Тираж 1000 ISBN 978-617-7420-06-3 «Перші Українські Роботи» — фантастичний роман, третя книжка українського письменника Олега Шинкаренка. Вийшов 2016 року у видавництві «Люта справа» тиражем 1000. Роман написаний українською мовою у жанрі авантюрно-сатиричної наукової фантастики і має закручений сюжет. Зміст Події роману розгортаються в Україні у XXII столітті. Гібридна війна з Росією все ще триває, але дві ворогуючі країни домовилися, аби уникнути людських жертв, відправляти на лінію зіткнення лише роботів. Взагалі роботи проникли у всі сфери людського життя: вони й на ринку, і в парламенті, і під землею, і в космосі. Поступово вони витісняють людей із їхніх звичних сфер життя, відбирають робочі місця, але не всі готові із цим змиритися. Таємнича терористична організація «Рух проти заліза» розпочинає анархічну війну проти кіборгів. Поступово ситуація з роботами виходить з-під контролю. Спочатку лінійний і стандартний сюжет роману роздвоюється, розтроюється, починає пародіювати сам себе і всі відомі твори на цю ж тему: від «Казок роботів» Станіслава Лема до «Чи сняться андроїдам електровівці?» Філіпа Діка. Рецензії, презентації та номінації Рецензії на роман опублікували Олег Коцарев, Галина Левченко, Ія Новицька, Інга Естеркіна, Ярослава Стріха, Тарас Антипович, Андрій Рущак, Тетяна Калитенко, Тетяна Трофименко, Станіслав Бондар , Святослав Чирук . Роман було презентовано на Львівському Форумі видавців, у київській арт-галереї «Дукат», книгарнях «Є» Харкова, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, в Ужгородській обласній бібліотеці, у Карловому університеті у Празі та у Братиславській книгарні «Panta Rhei» (Словаччина). Роман обговорювався в радіоефірі каналів Громадське радіо, програмі «Книжковий базар» на Радіо Ера, і програмі «Культ особи» на УР2, а також на телебаченні на тернопольскому каналі ТВ4, на вінницькому каналі ТРК "Вінтера" у програмі "Екватор Дня" , у програмах «Вечірній тепловізор» і «Ранок на Тисі» У січні 2017 року Харківський літературний музей номінував роман «Перші Українські Роботи» на здобуття Шевченківської премії з літератури. Примітки Посилання Олег Шинкаренко. Перші українські роботи. books.lutasprava.com. Процитовано 5 вересня 2016. Уривок з роману «Перші Українські Роботи» на сайті Читомо Сторінка роману «Перші українські роботи» на Goodreads.com [[Категорія:Шинкаренко Олег Вікторович] [[Категорія:Науково-фантастичні романи України] [[Категорія:Науково-фантастичні романи 2016] [[Категорія:Україномовні романи] «Кагарлик» Автор Олег Шинкаренко Ілюстрації Андрій Гончарук Дизайн обкладинки Андрій Гончарук Країна Україна Мова Українська Жанр сатиричний агро-кіберпанк Видавництво Люта Справа Видано 2015 Видано українською 2015 Перекладач(і) Kaharlyk Тип носія на папері, у напівтвердій обкладинці, формат 210 х 160 х 14 мм. Сторінок 240 Тираж 1000 ISBN 978-966-97508-3-9 Попередній твір 2014 Наступний твір 2016 «Кагарлик» — роман Олега Шинкаренка, вперше вийшов у видавництві Сергія Пантюка в 2014. написаний у жанрі антиутопії, кібер-панку та роману-дороги, що зображує життя в Україні через сто років. Роман перевидавався у 2015 у видавництві «Люта Справа» і у 2016 році у видавництві Kalyna Language Press (UK). Історія створення Блок пам'яті. Ілюстрація до роману «Кагарлик». Роман починався 12 грудня 2012 року як Facebook-сторінка, на якій автор щодня публікував рівно 100 слів — повідомлень із паралельної реальності майбутнього. Проект одразу планувався як мультимедійний, автор написав для нього декілька музичних фрагментів у жанрі «конкретної» музики, використовуючи замість музичних інструментів звуки навколишньої реальності (стуки по пральній машині, холодильнику, батареї, каструлям, звук роботи електродвигуна кавомолки, уривки із сербських православних хоралів), поєднані у абсурдні колажі, які ілюстрували сюжетну канву. 7 травня 2013 року автор вирішив закінчувати роман у традиційній формі паперової книжки, тому припинив публікацію фрагментів на Facebook-сторінці. Останній онлайн-епізод має номер 9300. Переклад роману Стівен Комарницький переклав роман у серпні 2016 року, книжка вийшла 30 вересня 2016 року у Великій Британії у видавництві Kalyna Language Press. Уривок з перекладу роману англійською вже з'явився у свіжому номері видання Index of Censorship. Зміст і головні теми Відбулася російська окупація, внаслідок якої Україна повернулася у середньовіччя. Головний герой, чию свідомість використали для виготовлення комп'ютерів російських військових супутників, намагається повернути втрачену через це пам'ять та свою дружину. Для цього він вирушає у загадкове місто Кагарлик, де в результаті випробування новітньої зброї назавжди зупинився час. Головні теми роману Неможливість існування адекватної копії свідомості через постійну та непередбачувану зміну оригіналу. Критика агресивної семантичної монополії — намагання встановити єдину версію сенсу будь-чого за допомогою грубої сили. Недовіра до пропонованої версії реальності і, як наслідок, — постійний пошук її альтернативи. Прагнення людей, наляканих свободою та відповідальністю, яку вона передбачає, жити у просторі із уповільненим часом, що не вимагає реакції на можливі несподівані зміни. Персонажі роману Православний російський бойовик Михайло Калашніков' Його мова штучно сконструйована за допомогою онлайн словника церковно-слов'янської мови. Оскільки сам бойовик народився наприкінці ХХІ сторіччя, то штучний характер його мови виглядає досить реалістично, бо і він сконструював її самостійно, як ідеологічно-вірну мову. Інформація, яку повідомляє Калашніков в своїх монологах, являє собою набір химерно перемішаних чуток та брехні офіційної пропаганди, з яким не можна сперечатися, бо він не здатен до діалогу, не міркує і не еволюціонує. В цьому сенсі Калашніков — ідеальний морфон, тобто мертва, «заморожена» копія свідомості, записана на електронний носій. Цікаво, що Калашніков пропонує Олександру Сагайдачному свою допомогу у вигляді корисних порад, але той продуктивно користується нею тільки один раз — в останньому епізоді роману, коли рішення вже по суті прийняте. Повідомлення Калашнікова — це білий шум, який може іноді формувати корисні поради, але чисто випадково, немов генератор випадкових чисел. Дід Петро Мешканець одної з хатин на окраїні Кагарлика. Завдяки ньому та його коню з возом, Олександр Сагайдачний потрапляє в Кагарлик. Сагайдачний каже, що дід Петро «був людиною тупуватою та вів безглузде рослинне існування». Пізніше, після символічної смерті діда Петра, винахідник синкретичної версії християнства отець Андрій розповідає, що Бог відмовився керувати світом, «бо йому набридли люди… тож він давно спустився на землю та працює десь, ким доведеться». Олександр Сагайдачний приходить до висновку, що дід Петро і був Богом за версією отця Андрія. Саме цей факт і пояснює те, що Сагайдачному вдалося залишити Кагарлик на возі діда Петра. Ніякими іншими шляхами зробити це було би неможливо, оскільки в місті зупинився час. Юрій Гагарін Негативна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном «Богородица», який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. Вкрай інтелектуально обмежений, Юрій Гагарін оперує виключно штампами пропаганди та мовою ненависті для посилення та утримання на потрібному рівні власної агресивності. Завдання Юрія Гагаріна — відслідковувати пересування на поверхні Землі осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації (головним чином — чоловіків-гомосексуалів) та фізично знищувати об'єкти, які можуть призвести до занепаду моралі або послаблення існуючої державної влади. Зовнішні відеофайли Відеоролик до роману "Кагарлик". Funny Russian Sputnik (FRS) Позитивна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном «Богородица», який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. FRS вийшов з-під контролю Москви і діє на власний розсуд. Це дозволило йому сформувати незалежну критичну самосвідомість. Фактично перебуваючи у стані «морфона» (тобто «замороженої» копії свідомості) FRS здатний до активних та продуктивних дій. Його мова, на відміну від Юрія Гагаріна, досить багата, складна та метафорична. FRS каже, що він є справжнім автором тексту роману «Кагарлик», який у свою чергу є коротким викладом безкінечного п'ятивимірного оригіналу, що не може бути відтворений цілковито у тривимірній реальності. Отець Андрій Єдиний мешканець району Майдану Незалежності в Києві. Живе у напівзруйнованому Українському Домі, видобуваючи тепло від спалення великої кількості паперових портретів невідомої йому людини, яка, ймовірно, є поетом Тарасом Григоровичем Шевченком. Отець Андрій вирощує на Майдані картоплю та буряк, розробляє свою власну синкретичну версію християнства, яка не має Бога і не сподівається його знайти, тому цілковито зосереджена на спробах побудови адекватної картини навколишньої реальності. З цією метою отець Андрій разом із майором Григоренко прослуховують (втім, без всякого успіху) величезну колекцію морфонів давно померлих киян, що зберігається в руїнах супермаркету «Ашан» на Петрівці, який в далекому минулому постраждав від влучання російської крилатої ракети. Критика Михайло Бриних Ще трохи, і буде Кагарлик, Літакцент: «Роман, попри невеликий обсяг, нафарширований багатьма цікавими ідеями, а їхнє поєднання — то навіть претендує на цілковиту оригінальність…» Connectome. Ілюстрація до роману «Кагарлик». «На київському Майдані Незалежності вирощують картоплю, руїни супермакету „Ашан“ передаються у спадок, наче родовий маєток, кілька божевільних претендентів на посаду мера Києва намагаються перестріляти один одного». «…в деталях, які стосуються війни російсько-української, автор, як би це м'яко сказати, справляє враження добре тренованої баби Ванги. Хочеться довго й виснажливо плювати через ліве плече, коли наштовхуєшся на передбачення, які протягом останніх місяців вже стали частиною нашої історії…»'' Андрій Курков Книжкові відкриття-2014 від знаних книголюбів, Читомо «Роман Олега Шинкаренка „Кагарлик“, складенний з блоків по сто слів, найкраще відповідає моєму розумінню про роман-голограму, роман, що складається з майстерно вирізаних пазлів, які сам читач має зібрати в повноцінну картину вигаданого автором життя. Правда, життя, вигадане автором, збіглося багато у чому з новою реальністю, що прийшла в Україну наприкінці минулого року. Але наближення реального життя України до роману „Кагарлик“ не є визначальним для мене при оцінці цього чудового і талановитого твору». Стівен Комарницький Стівен Комарницький: Поступово знаходимо друзів української літератури у Британії, Читомо «Читаючи роман „Кагарлик“, ми зрозуміли, що він буде мати успіх у Великій Британії серед людей, які люблять вишукану літературу. Привертає увагу експериментальна форма книжки і винахідливе використання наративних технік, а також оригінальна структура: ніколи не вгадаєш, що саме очікує в наступному епізоді. Це, безумовно, захоплює увагу читача. Я знаю, що в Україні існує одне з найпотужніших літературних і художніх середовищ у Європі. Всі ці автори експериментують, грають із формою. Роман „Кагарлик“ свідчить про це». Morphone. Ілюстрація до роману «Кагарлик». Іван Семесюк Запис у Facebook від 16 вересня 2015 року: «…я нарешті у спокійній обстановці, вдумливо і з розстановкою, прочитав наново перевиданий роман Шинкаренка „Кагарлик“ і дійшов висновку, що це можливо найкраща книга з тих, що трапилися мені за останні роки два. Шинкаренко працює з українськими фобіями і культурними кодами мов з пластиліном, дуже філософічно, дотепно, ржачно (що важливо) і глибоко. Раджу почитати. Дуже насичена мова, густа мов борщ. Крім того видно, що автор ерудований, як книжкова шафа, і уважний. Взагалі, гумор для розумних — це рідкісне явище, і „Кагарлик“, можна сказати, є чудовим взірцем цього явища». Олег Коцарев Коли втілюються фантазії письменників-абсурдистів, День: «Одна з українських літературних новинок, що вже встигла побувати на Лепцігському книжковому ярмарку, — нова книжка прозаїка, журналіста і блогера Олега Шинкаренка „Кагарлик“ — витримана в естетиці абсурду та в традиціях антиутопії». «Олег Шинкаренко — чи не найпослідовніший абсурдист у сьогоднішній українській літературі. Й хоч, як і кожен дуже безпосередній автор, подекуди він помітно перегинає палицю, ця естетика в нього справді органічна. Хитка рівновага стриманої, небагатої лексики та розігнаної гойдалки фантазії на тлі вкрай скептичних, влучних, але локальних спостережень про життя суспільства робить письмо Шинкаренка ефектним і переконливим». «…суть „Кагарлика“ не так у динаміці, як у „картинках“ посткатастрофічного життя, в змальованих ситуаціях. У них же його сила і цікавість». Галина Левченко «Кагарлик»: російсько-китайська ядерна війна Або П'ятивимірний роман про українське життя, Буквоїд «Маючи на меті деконструювання актуальних суспільно-політичних міфів, автор образно акцентує в сучасному українському інформаційному просторі феномени віджилі і руйнівні, але які потребують, все ж, виокремлення їхніх „фігур“ із загального тла і якщо не знищення, то принаймні знешкодження. Базовою стратегією моделювання світу в романі „Кагарлик“ постає так звана „позитивна“ чи „конструктивна“ пародія, об'єктом розвінчання якої є ідеологія у її найрізноманітніших варіантах і проявах: від так званої „духовності“ й абсолютизації певних релігійних переконань — до окремих примарних „цінностей“, від гіперболізованого культу певних подій національної історії — до героїзації та апокрифізації окремих суспільно-політичних чи культурних діячів». Neuron. Ілюстрація до роману «Кагарлик». Яна Онишкевич Кагарлик Олега Шинкаренка: Фантомний спогад про майбутнє, yanaimonstry.blogspot.com «Кагарлик» — це такий собі літературний Кубик Рубіка, який, втім, немає одного єдиного правильного вигляду, а радше нагадує ті п'ятивимірні романи, про які згадує у своєму тексті автор. Микола Леонович Олег Шинкаренко. Кагарлик, mykolan.wordpress.com «Є фантастичні твори — мисленнєві експерименти, в яких задаються нині неможливі умови і можлива на них реакція, здійснюються прогнози майбутнього. Інші, до яких належить „Кагарлик“, у чудовних декораціях звертають увагу на актуальні проблеми». Роман Кабачій Запис у Facebook від 25 вересня 2015 року: "..Шинкаренко вживає різних стилів мови (від псевдоцерковнослов'янського до псевдокобзарського) і теж різних мов. Російською у нього говорять згадані борці за православіє головного мозку («сразу же испочну речь свою дивномудрую об Росии да об том, како возможно возвернуть всея ея пространные завоевания. Вопервых конешно же надобно от содомитских грехопадников избавитца немедля и лутше их оскоплять»), нерідко сам автор («вы, наверное, догадались, что я пишу пятимерный роман на моем родном украинском языке. Именно его вы сейчас и читаете»), українською головний герой, Біджир а також автентичні мешканці України, а їх україномовних за підрахунками автора, лишилося 2154 людини. А також він вдається до мокшанської — мови антиросійських повстанців («Син Шиндяя Вєдяєнь Коломас сидів у московській в'язниці. Він був бойовиком терористичної організації „Шумбрат, Мордовія“…»), китайської — мови якою заговорила влада Росії після програної війни («Я забув російську мову», — сказав якось президент Росії), а також івриту". Переклади Oleh Shynkarenko. Kaharlyk. Translated from Ukrainian by Stephen Komarnyckyj. London: Kalyna Language Press Ltd., 2016. 182 pp. ISBN 978-0993197253 Посилання У часи Януковича я вирішив налякати українців війною з Росією – письменник Олег Шинкаренко Tribe Magazine. Issue 41. Artcom: Oleh Shynkarenko. Interview by Bahar Muller Ucraina. Šynkarenko, la distopia del dissidente Kaharlyk, l'Ucraina del 2144 immaginata su Facebook diventa romanzo distopico Kaharlyk: il romanzo distopico scritto su Facebook per evitare la censura The Ukrainian Facebook Novel that is getting an English translation Five innovative ways social media has been used to avoid censorship «My Book» Story by Oleg Shynkarenko at Deutsche Welle Kaharlyk, il romanzo distopico nato su Facebook An Excerpt from Kaharlyk by Oleh Shynkarenko "A Very Funny Nightmare: " A Q&A with Oleh Shynkarenko A novel written on Facebook during the Euromaidan protests will be published in English Літогляди Сущука: «Кагарлик» Олега Шинкаренка 100 років після російської агресії: Олег Шинкаренко про роман «Кагарлик» У Варшаві відбулась презентація книги Олега Шинкаренка "Кагарлик" Олег Шинкаренко пише сатиричний роман про російських бойовиків War, in pieces: Ukrainian protest literature Dystopian Ukraine novel, written on Facebook during protests, gets English translation THINGS INVISIBLE TO SEE: RUSSIA'S VANISHING ACT ON UKRAINE AND THE COUNTRY'S LITERARY RENAISSANCE Ukraine's executed renaissance and a kickstarter for one of its modern successors «Страх перед війною з Росією втілився у життя не тільки українців, але й Європи і США» — Олег Шинкаренко (інтерв'ю з автором роману «Кагарлик» на сайті «Радіо Свобода») Стівен Комарницький: Поступово знаходимо друзів української літератури у Британії ОЛЕГ ШИНКАРЕНКО — ПРО «КАГАРЛИК», РОСІЮ, САТИРУ ТА ЕПОХУ «ПІСЛЯ КНИЖОК» Олег Шинкаренко: «Для мене було сюрпризом, що Бабай з мого роману вже в Україні» (інтерв'ю з автором роману на сайті видавництва «Люта справа») Відео читання уривків з роману «Кагарлик»: Олег Лишега, Юрій Макаров, Андрій Миколайчук, Ростислав Семків, Ірина Славінська, Микола Леонович, Вано Крюгер Презентація роману «Кагарлик» у Freud House (Аудіозапис, модератор: Любко Дереш) Повідомлення про презентацію роману «Кагарлик» у Братиславі на сайті МСЗ України Повідомлення про презентацію роману «Кагарлик» у Вільнюсі на сайті МЗС України Фотоальбом презентації роману «Кагарлик» у будинку-музеї родини Венцлових у Вільнюсі Інтерв'ю Олега Шинкаренка сайту ilikenews з приводу презентації роману у Вінниці Інтерв'ю Олега Шинкаренка порталу ru.delfi.lt з приводу литовської презентації роману «Кагарлик» Слово Куликову ГОСТЬ ПРОГРАММЫ — ОЛЕГ ШИНКАРЕНКО ОЛЕГ ШИНКАРЕНКО — ПРО ПЕРЕВИДАННЯ «КАГАРЛИКА», РОБОТІВ ТА КАМПАНІЮ НА KICKSTARTER Відео презентації роману «Кагарлик» у Літературному Целанівському центрі в Чернівцях Роман «Кагарлик» у програмі Василя Шандро «Україна єдина» Роман «Кагарлик» у програмі Олександра Янковського «Соціальна країна» {{ВП-портали|Література|Фантастика|Наукова фантастика|Сучасна українська література} [[Категорія:Антиутопічні романи] [[Категорія:Сатиричні романи] [[Категорія:Науково-фантастичні романи 2014] [[Категорія:Науково-фантастичні романи України] [[Категорія:Україномовні романи] [[Категорія:Шинкаренко Олег Вікторович] [[Категорія:Кіберпанк] Інститут суспільно-економічних досліджень (ІСЕД, Institute for Social & Economic Research, ІSER) – неурядовий аналітичний центр, основною діяльністю якого є аналіз державної політики. Інститут базується у Києві. Місія аналітичного центру: підвищувати ефективність управління суспільними ризиками та запобігати їхньому впливу за допомогою якісного аналізу та моделювання державної політики в соціально-економічній сфері та сфері людських ресурсів з метою перетворити Україну на сильну європейську державу. До аналітичної команди входить 20 експертів. Серед них: Анатолій Максюта, Ярослав Жаліло, Ігор Яковенко, Юрій Федчишин та Андріан Прокіп. Тип: громадська організація Дата утворення: липень 2015 р. Веб-сайт: iser.org.ua Діяльність: Аналіз державної політики та моніторинг поточної ситуації в економічній, соціальній та енергетичній сферах та у сфері інформаційної безпеки, підготовка пропозицій щодо її вдосконалення Проекти нормативно-правових актів Висновки до законопроектів та рекомендації органам влади Комунікація та адвокація реформ Організація семінарів, тренінгів та навчань для урядовців, народних депутатів, представників місцевих громад та бізнесу. Напрями роботи: Макроекономічний аналіз; фінанси; інвестиційний розвиток; розвиток підприємництва; енергетика; податки; соціальна політика; державне майно; медицина; право; захист прав споживачів; регіональна політика; зовнішня політика, інформаційна безпека, електронне урядування. Експертна робота у 15 робочих групах при органах влади та 4 громадських радах. Розробка законопроектів (№№ 2142а, 2623, 2151а, 3491, 3143, 3759, 2767, 2501а-1, 3035) Аналіз та публікація висновків до законопроектів. Аналітичні дослідження: «Політика економічного прагматизму»; «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень»; «Нова регіональна політика»; «Вісім державницьких пріоритетів для України»., презентовано у парламенті 6 лютого 2017 р. «План зміцнення енергетичної безпеки України до 2020 р.», презентовано у парламенті 10 липня 2017 р. «Стратегія зовнішньої політики України», презентовано у парламенті 23 червня 2017 р. Примітки Прагматичні підходи до стратегічних рішень. Нотатки із зустрічі в Інституті суспільно-економічних досліджень 2. Інститут суспільно-економічних досліджень. 3. Анатолій Аркадійович Максюта. 4. Жаліло Ярослав Анатолійович. 5. «У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: "Стратегія зовнішньої політики України». 6.«Круглий стіл» на тему: «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень». 7.Перший трильйон, або чи вистачить грошей у державному бюджеті України на 2018 р. [[Категорія:Громадські організації України https://www.nkj.ru/archive/articles/12677/ https://otvet.mail.ru/question/40753361 https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=866402453431617&id=130909963647540 GoPro Karma Тип Квадрокоптер Виробник GoPro Початок експлуатації 2016 Статус експлуатується Основні експлуатанти цивільні особи Роки виробництва 2016 - теперішній час Вартість одиниці $799 (без камери) - $1099 GoPro GoPro Karma — квадрокоптер фірми GoPro, призначений для аматорської фото - та відеозйомки. Має розкладну конструкцію. Початок продаж у 2016 році. Історія GoPro Karma в рюкзаку з комплекту поставки GoPro Karma разом з камерою Hero 5 black Перші згадки у пресі про проект дрона від GoPro з'явилися навесні 2015 року. Однак ще в 2014 році компанія вела переговори з DJI, щоб та випускала власні квадрокоптери під маркою GoPro. Результатів не вдалося домогтися, тоді була зроблена спроба укласти аналогічний договір з 3D Robotics (3DR), при цьому планувалося використовувати контролери компанії 3DR. Після других невдалих переговорів у середині 2015 року GoPro вирішила взятися за повністю самостійну розробку. Задовго до появи Karma у продажу, на офіційному сайті компанії з'явився тизер, знятий на проектований дрон. За заявами GoPro квадрокоптер повинен був бути анонсований на початку 2016 року, однак терміни прем'єри кілька разів переносили. Презентація продукту відбулась 23 жовтня 2016 року. Особливості GoPro Karma розвиває швидкість польоту до 54 км/год, максимальна висота польоту складає 3,2 км. При цьому тривалість польоту не перевищує 20 хвилин. А дальність польоту від точки зльоту обмежена 3 км. Змінний акумулятор має ємність 5100 мА/год. На пульті управління, який працює до 4 годин, є вбудований сенсорний HD-дисплей з діагоналлю 5 дюймів. Grip Можна зняти підвіс з квадрокоптера і закріпити на палиці GoPro Karma Grip. І використовувати цю систему як електронний стедікам, роботи якої від одного акумулятора вистачає на 1 годину. Окремо від комплекту така система стабілізації в США коштує 300 доларів. Сумісність GoPro Karma підтримує роботу з камерами GoPro 5 Black, GoPro 5 Session, GoPro 4 black і silver. Події В кінці жовтня 2016 року через кілька днів після старту продажів з'явилося кілька повідомлень про порушення роботи системи електроживлення дрона під час польоту. З-за чого кілька квадрокоптеров розбилися об землю. На щастя, люди не постраждали. 8 листопада 2016 року GoPro вирішила зупинити продажі Karma. Всі реалізовані дрони в кількості близько 2500 штук були відкликані з поверненням грошей власникам і компенсацією у вигляді безкоштовної камери GoPro 5 Black Edition. Після ряду таких інцидентів Уряд США і країн Євросоюзу ввела заборону на польоти дронов в деяких зонах, таких як аеропорти. Ціна Вартість GoPro Karma в США на 23 жовтня 2016 року в мінімальній комплектації склала 799 доларів. У даний набір камера не входить. Комплект GoPro Karma та Hero 5 Session коштує 999 доларів. Комплект GoPro Karma та Hero 5 Black Edition варто 1099 доларів. Комплект Квадрокоптер Пульт управління Підвіс з рамкою для закріплення і стабілізації камери на дрон Ручка Karma Grip, яку можна використовувати окремо від дрона як систему стабілізації Кільце-адаптер для кріплення Karma Grip до інших власникам 6 пропелерів Кейс для переноски Акумулятор Зарядний пристрій Конкуренти DJI Mavic — $999,00. Найкомпактніший квадрокоптер DJI DJI Phantom Xiaomi Mi Drone 3DR Solo Yuneec Typhoon H Autel X-Star Premium Parrot AR.Drone — квадрокоптер французької фірми Parrot Див. також GoPro DJI Freefly Systems — виробник дронів і систем стабілізації для зйомки з повітря DJI Inspire — напівпрофесійний квадрокоптер DJI Посилання GoPro Karma. - Karma на офіційному сайті GoPro Вячеслав Мальцев. НЕ ГЕВАРА Депутат Саратовской областной Думы третьего созыва по Кировскому избирательному округу № 5 г.Саратова, заместитель председателя областной думы Вячеслав Мальцев НЕ ГЕВАРА В кабинете заместителя председателя Саратовской областной думы Вячеслава Мальцева висит большой портрет известного революционера Чегевары. Это его кумир. О себе Мальцев любит говорить, что он «боец». Боец по призванию, боец по характеру, боец по профессии. В конце восьмидесятых годов, Мальцев один из первых в Саратове занялся частной детективной деятельностью и охраной, организовав сыскное бюро «Аллегро», где он стал генеральным директором. Юрист по образованию, служил три года в пограничных войсках, работал два года участковым инспектором, и поэтому создание подобной фирмы, которая существует и по сей день, для Мальцева было, с его знанием и опытом, вполне логично. Но все-таки, главным с начала 90-х годов для Мальцева стала политика. Мальцев - один из долгожителей Саратовской областной думы, и работает здесь уже третий срок. В 1994-1996 годах - председатель комитета Думы первого созыва по законности, борьбе с преступностью, безопасности и защите прав личности. В 1996-1997 годах - заместитель председателя областной Думы. С сентября 1997 года - член комитета областной Думы второго созыва по бюджетно-финансовой политике, налогам и использованию собственности области и комитета по вопросам законности, работе с территориями и общественными организациями. С мая 2005 года Мальцев - заместитель председателя Саратовской областной думы. У любимого певца и композитора Мальцева Фреди Меркури есть песня «Show must go on» - «Шоу должно продолжаться». Что для Мальцева политика и статус депутата? Он как-то сказал: «Это не спорт, скорее хобби. Причем, хобби для экстремалов», и далее, Мальцев проводит параллель с прыжками с парашютом: « Однажды заразившись этим, человек не подлежит излечению». Некоторые политические аналитики определяют стиль политика Мальцева, скорее, как популистский. Один из депутатов коммунистов как-то заметил в кулуарах областной думы: « Да вы только посмотрите на него, он же лентяй, просидел десять лет в думе, и ничего не делал...». Да, с одной стороны, Мальцев довольно вольно, если не сказать, легкомысленно относился к депутатским обязанностям, и мог, например, неделями не посещать заседания областной думы. Так было, например, тогда, когда Мальцев уехал в Волгоград, где оказывал поддержку на губернаторских выборах мэру города Волгограда Юрию Чехову. Мальцев, в общей сложности, в этот период времени, не посещал заседания областной думы около двух лет. По другому, впрочем, и быть не могло. Тогда Мальцев был в глухой оппозиции по отношению к Аяцкову, в то время, как облдума была полностью на стороне прежнего губернатора. Мальцев был и остается всегда в первый рядах оппозиции власти, и это скорее в наших условиях не популизм, а все-таки активная гражданская позиция. И чтобы решится на такое, надо быть как минимум смелым человеком. О себе он говорит так: «Я человек импульсивный, решение принимаю сразу... Не зря говорят - "не будите лихо, пока оно тихо". Мальцев был единственным из депутатов Саратовской областной думы, кто выступил открыто против бывшего теперь губернатора Дмитрия Аяцкова. Без преувеличения можно сказать - в том, что Аяцков перестал быть губернатором, огромная заслуга Мальцева и его общественного движения «Фонд борьбы с Аяцковым», который организовал и возглавил Мальцев. «Долой Аяцкова!»- это был главный и основной лозунг этого фонда и его активистов в 2004 и 2005 году. Почти два года огромный транспарант с надписью «Долой Аяцкова1» висел над офисом фирмы Мальцева «Аллегро». Эта общественная организация, под руководством Мальцева организовывала пикеты зданий областного правительства и сбор подписей за отставку Аяцкова. Их было собрано более 50 тысяч, и они были посланы в приемную президента России. Один из активистов «Фонда», Игорь Кармишин, объявил голодовку под лозунгом «Долой Аяцкова!» летом 2004 года. В палатке напротив здания Саратовской областной думы он жил 12 дней, и все эти дни не принимал пищу, одновременно с этим, здесь же был организован сбор подписей за отставку Аяцкова. Любопытно, что пиарщики со стороны Аяцкова организовали рядом с палаткой другой пикет : «Ем в поддержку Аяцкова!», где молодые люди ели колбасу с хлебом, приглашая то же самое сделать прохожим. Одним из завершающих этапов борьбы «Фонда» с губернатором Аяцковым стал так называемый «поход на Москву» летом 2004 года, когда в Москву отправилось несколько автобусов с активистами и там, в столице, они организовали митинг с обращением к Президенту о немедленной отставке Аяцкова. Было и немало оригинальных акций у «Фонда борьбы с Аяцковым»- 9 ноября активисты во главе с Мальцевым, провели пикет у клуба "Джуманджи". В это время к клубу съезжались гости на помпезное празднование дня рождения губернатора Дмитрия Аяцкова, а около 20-ти пикетчиков держали плакаты "Долой Аяцкова", "Аяцкова под суд!" и "С днем рождения ДФ!". Их пытались разогнать сотрудники милиции, но этому помешали Вячеслав Мальцев, депутат гордумы Владимир Мальков и бывший секретарь экс-вице губернатор области Александр Мирошин. Не позволил грубо обойтись с манифестантами и прибывший на место начальник ОблГУВД Александр Шинкарев. Однажды, в узком кругу, Мальцев, человек остроумный и если говорить на молодежном сленге, несколько «отвязанный», произнес смеясь, такую фразу : «  Эх, жалко, что я не болен раком. А то бы обвязался гранатами и пошел в кабинет к Аяцкову на прием...». Почему именно Мальцев пошел в открытую атаку на губернатора Аяцкова? Мнения сходятся в одном - был момент, когда Аяцков «заблокировал» бизнес Мальцева. На одной из своих пресс конференций Мальцев как-то заявил : «  Аяцков разваливает экономику региона...Я имею к нему и личные претензии. Он задушил мою фирму, а в 1999 году указал коррумпированным милиционерам пришить мне уголовное дело". Будучи, по его собственным словам, человеком чрезвычайно злопамятным, в своих действиях Мальцев руководствуется обидой, пусть даже она была нанесена ему много лет тому назад. Первый раз его обидел губернатор, когда, как он выразился Мальцев однажды, «отнял у него бизнес». Легальный бизнес Мальцева был сосредоточен в охранной фирме «Аллегро», а затем и в созданной им первой частной службе скорой помощи «Аллегро-М». В период предвыборной кампании в Государственную Думу, а Мальцев выдвигался по Саратову, в сведениях об имуществе, поданных в избирком в 2003 году, Мальцев ни словом не обмолвился о двух названных выше бизнес-структурах. Известно, что Мальцев владел 100% акций некоего ООО «24 Карата», а его совокупный доход за 2002 год составил 477 тысяч 261 рублей (около 40 тыс. рублей в месяц). В результате проверки УМНС по Саратовской области тогда выяснилось, что Мальцев являлся учредителем не в одной, а в трех коммерческих организациях, но в каких именно - точно не известно. На «отнятие бизнеса» Мальцев ответил демаршем, став единственным депутатом облдумы, который проголосовал против закона Саратовской области «О земле». Еще раньше, в декабре 1999 года, когда Мальцев принимал участие в качестве кандидата в выборах в Госдуму, против него была совершена провокация - ему подбросили в автомобиль пакетик с белым порошком и пистолет. Скандал тогда, тем кто организовал провокацию, еле удалось замять, а Мальцев вышел победителем - через суд сумел доказать свою правоту. Он подал иск к газете «Известия», которая рассказала о случае, связанным с задержанием Мальцева во время выборов в Государственную Думу в декабре 1999 года, а также о пистолете и пакетике с белым порошком. Моральный ущерб был оценен судом в 1 тысячу рублей. Областная газета «Саратовские вести» тоже проиграла суд Мальцеву, и выплатила ему 5 тысяч рублей. «Вот во сколько сегодня оценивается честь и достоинство депутата», - сказал тогда на пресс-конференции Мальцев. Сегодня депутат и заместитель председателя Саратовской областной думы Вячеслав Мальцев возглавляет общественное экологическое движение «Будущее». «Будущее» и Мальцев активно выступают за закрытие предприятия по переработке химического оружия в поселке Горный Саратовской области и против начала строительства производства по переработке цианида натрия на базе завода «Оргсинтез». Такая позиция противоречит официальной политике губернатора Саратовской области Павла Ипатова, который, лоббировал проект по переработке цианида в Саратове. «Когда я начинал кампанию борьбы в Горном, я не знал, какое там место займет Ипатов. Как только я начал бороться за Горный, и за права его жителей, он тут же перешел в другие окопы и стал бороться с нами. Поэтому для меня тут все ясно. Сейчас, на самом деле, борьба с Горным, это борьба с Ипатовым. Но он сам стал на эту сторону, и его туда никто не толкал. Когда мы начали кампанию в Горном, Ипатова еще не было. Нам сказали определенные люди, что если мы сейчас будем двигать по Горному, то Аяцкова оставят. Сказали, что лучше помолчать. Пока. И мы молчали в тряпочку, наступая на горло собственной песне, потому что мы понимали, два зла получим - Горный и Аяцкова. Решили действовать поступательно - уничтожить сначала Аяцкова, а потом Горный». Не менее активно Мальцев и «Будущее» борются за запрещение производства цианида в Саратове, этого опаснейшего вещества. Мальцев написал официальное письмо В. Алекперову ( «Оргсинтез» принадлежит «Лукойлу»), где фактически предъявляет ультиматум - если не прекратятся работы по строительству производственных мощностей по производству цианида натрия, то «Будущее» объявит бойкот продукции «Лукойла» на территории Саратовской области. Ответа на свое официальное письмо Мальцев так и не получил. Ответный шаг экологов, как обещает депутат, не заставит себя ждать. В частности, уж готовы специальные знаки из металла ( наподобие тех знаков, что на дорогах) с изображением символики «Лукойла», а на этом фоне- череп с костями. «Такие знаки мы развесим на всех автозаправках «Лукойла»- пообещал Мальцев. Оценивая политику губернатора Павла Ипатова, депутат Вячеслав Мальцев говорил, что сегодня в «Саратовской областной Думе депутатов, недовольных политикой нового губернатора большинство. Просто это большинство пока не высказывается». Взаимоотношения Мальцева с губернатором изменились после выборов депутатов Саратовской городской Думы. Эти выборы для Мальцева вообще могут стать поворотным моментом в политической судьбе. В майском прямом эфире одного саратовского телеканала, где ведущий откровенно «тупил» и едва не схватил инфаркт от прямоты нашего героя, Мальцев проводил популярные параллели между членами Единой России и одной из самых не популярных категорий осужденных в российских тюрьмах. В подаче звучала истерика, голос срывался, краснели уши, но депутат говорил уверенно и подготовлено, так говорят только когда либо сами в это очень верят, либо знают наперед, чем все кончится и поэтому нечего не боятся. Мальцев, человек с хорошей памятью, долго помнящий зло. В январе 2006 года, когда предвыборные альянсы уже начали принимать зримые очертания, Мальцев просил у Грищенко и его полититехнологов не столько деньги на кампанию «Народной Воли», сколько участия. Он искренне хотел, чтобы его «уважили», как ветерана войны с Аяцковым, как «своего парня», как хризматичного политика, который почему-то решил, что заслужил при жизни «памятник». Присутствие «народовольцев» в составе городской думы стало бы тем самым прижизненным памятником Вячеславу Мальцеву. Реально, абсолютно одинокому «борцу», ни кто ожидаемый респект так и не высказал. Единороссы справедливо посчитали, что кормить и нянчить Мальцева - дорого. Потом «Народную Волю» сняли с выборов, позже восстановили, потом была эпатажная и бесполезная рекламная кампания «Дышите свободно!». Потом были выборы и результат, который не устроил всех. Потом пошли процессы внутри Единой России, ее столпы потеряли былую незыблемость, и это стало катализатором многих политических процессов в Поволжье. И вот теперь, если не сильно «колобродить», а быть яснее и проще: Мальцев вместе с Ипатовым, лидерами думской оппозиции и группой раскольников - конституционистов с сомнительной репутацией играет против Володина. Выглядит все это временами неубедительно: Поимцев и Аржанов против Володина... Думаю сторонников у Вячеслава Викторовича только прибавится, ибо «скажи мне кто твой враг и скажу кто ты». Но не будем делать спешить, вот прочитаем это «Личное дело» в недрах Интернета лет через 5, тогда и будем делать выводы. Я думаю, что эта часть книги жизни Вячеслава Мальцева может стать самой интересной, в хаосе бурных событий, влекущих эту незаурядную личность в загадочное политическое завтра. «Личное дело» нашего героя закрывать пока рано. Сергей Михайлов, специально для United Volga Официальная справка Мальцев Вячеслав Вячеславович Заместитель Председателя Думы, член Совета Думы, член комитета по вопросам государственного строительства и местного самоуправления, член комитета по общественным отношениям и информационной политике, председатель контрольной комиссии, член депутатской группы "Единая Россия". Мальцев Вячеслав Вячеславович родился 7 июня 1964 года в г.Саратове. Образование высшее: в 1987 году окончил Саратовский юридический институт им. Д.И.Курского по специальности "Правоведение" с присвоением квалификации "Юрист" После окончания в 1981 году средней школы № 8 г.Саратова работал статистиком в Кировском райкоме ВЛКСМ и учился на вечернем отделении Саратовского юридического института. С 1982 года по 1985 год проходил службу в пограничных войсках. После службы в армии продолжил обучение на дневном отделении Саратовского юридического института. С 1987 года по 1989 год Мальцев В.В. работал участковым инспектором Заводского РОВД г.Саратова, а с 1989 года по 1996 год - генеральным директором Саратовского сыскного бюро "Аллегро" (ССБ "Аллегро"). В мае 1994 года был избран депутатом Саратовской областной Думы первого созыва и по апрель 1996 года являлся председателем комитета по законности, борьбе с преступностью, безопасности и защите прав личности, а с апреля 1996 года был заместителем Председателя Саратовской областной Думы. В августе 1997 года Мальцев В.В. был избран депутатом Саратовской областной Думы второго созыва. Являлся членом комитета по бюджетно-финансовой политике, налогам и использованию собственности области и членом комитета по вопросам законности, работе с территориями и общественными организациями, работая одновременно директором ЗАО ССБ "Аллегро", затем ЗАО ССБ "Варяг-ВМ". С ноября 1999 года по апрель 2002 года работал в комитете по вопросам законности, работе с территориями и общественными организациями на профессиональной постоянной основе. В апреле 2002 года был избран секретарем Саратовской областной Думы и работал в данной должности до окончания срока полномочий депутатов Саратовской областной Думы второго созыва. В сентябре 2002 года Мальцев В.В. избран депутатом Саратовской областной Думы третьего созыва, а на первом её заседании - секретарем областной Думы, в должности которого работал до декабря 2003 года. С апреля 2005 года - заместитель Председателя областной Думы. Самый странный правый «Медуза» рассказывает политическую биографию Вячеслава Мальцева Meduza15:43, 26 августа 2016 РЕКЛАМА НА МЕДУЗЕ МедиакитЦеныНативная рекламаСвязаться Фото: Кристина Кормилицына / «Коммерсантъ» 22 августа на телеканале «Россия-1» стартовали предвыборные дебаты. В первом же выпуске кандидат от партии «Парнас» Вячеслав Мальцев призвал к импичменту президента Владимира Путина. За два месяца до этого совершенно неизвестный московским оппозиционерам Мальцев поразил членов партии своей победой на праймериз и чуть не вызвал раскол в ней своими ксенофобскими высказываниями. В целом он является одним из самых ярких и неоднозначных кандидатов среди всех баллотирующихся в парламент. «Медуза» рассказывает о том, как Мальцев создавал «Единую Россию», был приятелем нынешнего куратора российской политики Вячеслава Володина и стал бескомпромиссным борцом с режимом. Депутат Вячеслав Мальцев родился в Саратове в 1964 году. После школы работал в райкоме ВЛКСМ, служил в погранвойсках и учился на вечернем отделении Саратовского юридического института. После окончания университета в 1987 году устроился участковым инспектором Заводского РОВД Саратова, но через два года ушел оттуда, потому что, по его словам, «Заводской отдел бросали разгонять демонстрантов (в феврале 1989 года в Саратове начались массовые митинги против КПСС — прим. „Медузы“)». В 1989 году Мальцев основал «Саратовское сыскное бюро „Аллегро“», которое занималось охранной деятельностью, где проработал генеральным директором до 1996 года. С 1994 по 2007 год Мальцев был депутатом Саратовской областной думы — с первого по третий созыв. Каждый раз он избирался как одномандатник. Во время работы первого созыва у Мальцева, по его словам, сложились «очень хорошие отношения» с депутатами — соседями по кабинетам: Валерием Рашкиным (сейчас депутат Госдумы, заместитель председателя ЦК КПРФ) и Вячеславом Володиным (сейчас — первый заместитель руководителя администрации президента). Мальцев был председателем комитета облдумы по законности и борьбе с преступностью, впоследствии секретарем Думы и заместителем ее председателя. Поначалу совмещал работу в думе и бизнес: по его словам, «из принципа не хотел получать денег за депутатское звание». «Если изберусь [в Госдуму], могу железно сказать, что зарплату буду отправлять в благотворительные фонды или просто раздавать, — заявил Мальцев „Медузе“. — Я и так живу на пожертвования от наших сторонников. Вот сейчас я с вами говорю из квартиры, которую мне бесплатно сторонник дал на время выборов — обычная маленькая квартирка рядом с [метро] „Войковской“. Я вообще считаю, что власть так и должна жить — за счет того, что дают этой власти люди. Если власть хорошая — ей и давать будут нормально». В 1999 году, рассказывает Мальцев, Вячеслав Володин предложил ему выдвинуться в Госдуму от блока «Отечество — вся Россия», но пройти в федеральный парламент саратовскому депутату тогда не удалось. В отличие от Володина, избравшегося и покинувшего регион. В 2001 году Мальцев участвовал в создании саратовского отделения «Единой России» (она была создана путем слияния двух блоков — «Единство» и «Отечество — вся Россия»), в 2003 году разочаровался и вышел из нее, а в 2006-м написал «Манифест борьбы с партией „Единая Россия“»; там, кстати, применительно к членам партии уже тогда употреблялись слова «жулики» и «воруют». Враг губернатора «Различные партии я использовал как инструменты своей борьбы с беспределом, — говорит Мальцев в своем блоге. — Но никогда точки зрения не менял и был национал-демократом». Руководитель саратовского отделения «Яблока» Дмитрий Коннычев, который знает Мальцева больше 20 лет, говорил: «Каждый раз находилась платформа, готовая выдвинуть его на выборы, и каждый раз он в очередной партии не оставался. Мальцев не пропускает ни одного выборного цикла, хотя и говорит, что мандат ему не нужен». В ноябре 2003 года Вячеслав Мальцев организовал общественное движение «Фонд борьбы с Аяцковым», поставив целью смещение с должности тогдашнего саратовского губернатора Дмитрия Аяцкова. «Фонд» собирал подписи за отставку главы области, устраивал голодовки под окнами облдумы, а в день рождения губернатора активисты вместе с Мальцевым пикетировали клуб, где Аяцков отмечал свой праздник. Один из антигубернаторских митингов прошел в Москве — напротив здания администрации президента РФ. Мальцев организовал эту акцию, привезя своих сторонников из Саратова на автобусах. Экс депутат облдумы в разговоре с «Медузой» рассказал, что одна из его претензий к Аяцкову в том, что губернатор «задушил его фирму». Также Мальцев заявлял, что во время предвыборной гонки в Госдуму в 2003 году Аяцков «подбросил ему в машину пистолет, наркотики и девушку легкого поведения». За эти высказывания саратовский суд взыскал с Мальцева 100 тысяч рублей в пользу губернатора. Сам Аяцков в разговоре с «Медузой» назвал другую причину конфликта: «Взыграли его самолюбие, политические амбиции, [желание] почувствовать силу, развив борьбу против меня. Это была просто клоунада. Но политических дивидендов ему это не дало». Версию про задушенный бизнес Аяцков назвал «не соответствующей действительности» и добавил, что хотя Мальцев — «талантливый парень», «политических побед у него не было». «Он попал в областную думу [в 2002 году] благодаря моему ресурсу, я ему помог получить мандат», — заключил Аяцков, отказавшись, правда, прояснить характер помощи. В 2005 году Аяцков доработал свой второй губернаторский срок, а на новый назначен не был (в 2004–2012 годах глав субъектов РФ назначали законодательные органы субъектов по представлению президента — прим. «Медузы»). Мальцев уверен, что это его заслуга. Депутат Саратовской областной думы Вячеслав Мальцев, 2001 год Фото: «Коммерсантъ» После 2005 года политик боролся против строительства завода по уничтожению химического оружия в поселке Горном Саратовской области («Системные нарушения [на заводе] были устранены только благодаря мне», — говорит он; сам завод был построен), против запуска производства цианида натрия на принадлежащем ЛУКОЙЛу заводе «Саратоворгсинтез» («Я задержал производство на год и семь месяцев, так что полмиллиарда долларов прибыли у них улетело», — хвастает Мальцев) и добивался установки в Саратове памятника путешественнику и филантропу Фритьофу Нансену, потому что он «спас полтора миллиона человек в Поволжье от голодной смерти — моих земляков, это уникальная личность, я преклоняюсь перед ним». Памятник, правда, так и не поставили. Видеоблогер В 2007 году Мальцев не смог переизбраться в областную думу (не получилось и в 2012 году, когда он шел от КПРФ), а в 2008 году начал осваивать интернет: завел твиттер, где комментировал в основном внешнеполитические события, позже у него появился канал «Артподготовка» на ютьюбе. В июне 2013 года Мальцев выложил первый полноценный выпуск своего видеоблога, до этого на канале существовали лишь несколько нарезок из выступлений политика на ТВ и ролики с его рассуждениями о власти. Выпуски до сих пор выходят почти каждый день. Со временем они обрели формат (полуторачасовой прямой эфир), набор тем (общественно-политическая повестка дня и вопросы зрителей) и название («Плохие новости»), сам Мальцев отрастил бороду. В каждом новом выпуске «Артподготовки» он отсчитывает дни до «начала новой исторической эпохи», которая, по его прогнозу, должна наступить 5 ноября 2017 года. «К этому дню в России случится революция, я абсолютно в этом уверен, — поясняет Мальцев в разговоре с „Медузой“. — Какая она будет — с баррикадами, с танками или просто придут люди к Вове, скажут: „Давай, до свидания…“ Все будет зависеть [от того], сколько людей захотят вернуться в конституционное поле. Сейчас их большинство, я вижу. Да и кто будет кровавые дела какие-то делать? Большая часть народа просто хочет все изменить». Первые выпуски на канале набирали 5–10 тысяч просмотров, сейчас — от 80 до 120 тысяч. Подписано на «Артподготовку» больше 100 тысяч человек. Эта аудитория и обеспечила Мальцеву сенсационную победу на прошедших в мае 2016-го федеральных праймериз партии «Парнас». Председатель незарегистрированной Партии прогресса Алексей Навальный говорил, что остальные участники предварительных выборов просто не озаботились агитацией. «Для того и нужны праймериз — кто-то новый может прийти и разогнать уютный мирок партийной номенклатуры, привыкшей ничего не делать», — писал тогда Навальный. 25 августа 2016-го Навальный сам стал гостем программы «Плохие новости» и сказал, что «планирует содрать» формат передачи, потому что «это дешево, эффективно и можно вести из любого места». Мальцев в свою очередь идею одобрил. Кандидат Хотя праймериз «Парнаса» были признаны несостоявшимися из-за утечки персональных данных проголосовавших пользователей, Вячеслав Мальцев попал в федеральный список партии на выборы в Госдуму сразу на вторую строчку — после председателя Михаила Касьянова и перед доктором исторических наук Андреем Зубовым. В беседе с «Медузой» Мальцев утверждает, что с Касьяновым он общался, еще когда тот был премьер-министром, а после ухода с должности «барьер исчез» — и у политиков сложились «дружеские отношения». Сам Касьянов от комментариев «Медузе» отказался. «Я все время пытался объяснить, что либералу нужно договориться с националистами, чтобы власть Путина не была вечной», — говорит Мальцев. 2 июля он выступил перед партийцами на внеочередном съезде «Парнаса» в Москве и некоторых из них поверг в смятение. «Примерно час мы слушали какой-то безумный поток сознания про „еврейскую мафию в медицине“, „заговор масонов“, „политических терпил“», — написал в тот же день в фейсбуке зампред «Парнаса» Илья Яшин. Пояснить «Медузе» свою нынешнюю позицию Яшин отказался, сославшись на запрет критиковать партию в избирательный период. На съезде Яшина поддержали еще один зампред «Парнаса» Владимир Кара-Мурза и другие члены партии, обвинив Мальцева в том числе в популизме. Мальцев, кстати, не возражал и говорил, что это просто «метод работы». Источник в «Парнасе» говорит «Медузе», что часть членов партии называют попадание Мальцева в федеральный список «предательством Немцова» (убитый в феврале 2015 года Борис Немцов был сопредседателем партии). «Это позор, это недопустимо и оскорбительно для членов партии, ее сторонников и избирателей, — говорит источник. — Это неправильно — сдавать либеральную партию радикальным националистам и ксенофобам». Сам Мальцев говорит, что был в хороших отношениях с Немцовым. В Думу Мальцев идет с одной целью ?— добиться импичмента для президента Путина, об этом он без обиняков заявил на дебатах в эфире телеканала «Россия-1». И хотя дебаты формально были посвящены проблемам экономики России, говорил Мальцев в основном про Путина. «Клоунада, которую он продолжает в отношении президента Российской Федерации, закончится для него печально, — уверен экс-губернатор Аяцков. — Он вступил на тропу очень серьезного конфликта». «Нет никаких оснований полагать, что кто-то вообще кончит хорошо, — парирует Мальцев. — Но мне по барабану. Я люблю вспоминать слова Фридриха Великого к своим солдатам, которые бежали [с поля битвы при Колине]: „Канальи, вы что, хотите жить вечно?!“» Евгений Берг Проект программы 0511 Национальная идея России Люстрации Муниципалитеты СМИ Финансовая система Медицина Образование Культура Армия Сельское хозяйство Транспорт Экология Социальные гарантии, пенсии, льготы Институт семьи и брака Инвалиды Оружие Религия Свобода передвижения Внешняя политика - Немедленное отстранение от власти Путина и его шайки. - Восстановление конституционного режима на всей территории РФ. Отмена всех антиконституционных законов и постановлений. - Немедленное прекращение всех агрессивных войн, развязанных режимом Путина. - Подписание нового мирного договора с Украиной. - Предание трибуналу лиц, причастных к антиконституционному захвату власти в России и многолетнему нарушению Конституции. - Запрет деятельности репрессивных спецслужб на территории России и признание их преступными. - Люстрация. Конфискация награбленного коррупционерами. Создание «Внешвозврат банка». - Национализация незаконно преступно похищенной собственности и всех национальных богатств. - Немедленное повышение пенсий и пособий, в том числе и по безработице, зарплат бюджетникам до уровня развитых европейских стран (за счет конфискации похищенных у народа национальных богатств). - Законодательное закрепление за каждым гражданином его доли национальных богатств. - Полная экономическая амнистия для физических и юридических лиц. Прощение всех долгов по ростовщическим кредитам. - Отмена любых налогов для граждан страны, а также малого бизнеса. - Введение электронных денег с целью предотвращения коррупции. - Передача большей части полномочий местному самоуправлению. - Немедленная безвозмездная передача неиспользуемых земельных участков сельхозназначения в личное пользование земледельцам. - Установление выборной системы для областных и городских прокуроров, судей, начальников местных полиций, всех руководителей местного самоуправления. Ограничение пребывания на выборных должностях не более одного срока и не более 5 лет. - Принятие Конституционного закона о правде и открытости должностных лиц всех уровней. - Открытая работа органов государственной власти и местного самоуправления с онлайн трансляцией в интернет всего происходящего во всех кабинетах учреждений и размещение всех рабочих документов любого органа на общедоступных интернет ресурсах. Немедленное увольнение должностных лиц за ложь, связанную с исполнением служебных обязанностей. - Закон об ответственной власти устанавливающий материальную ответственность должностных лиц за принятые решения. - Введение визового режима со странами средней Азии. - Создание законодательной, информационной и финансовой системы, при которой переход к прямой демократии в России станет необратимым. - Установление в России прямого народовластия. - Введение персональных выплат для лиц и семей пострадавших от преступной власти Национальная идея России - прямое народовластие! Создание системы народовластия: 1.1 Общество всеобщей открытости не имеет права посягать на частную жизнь граждан. Чиновник же должен работать в максимально открытой обстановке. Необходимо немедленно ввести условия для обеспечения открытости власти на законодательном уровне. Принцип открытости власти должен стать основным в деятельности государственных чиновников. 1.2 Все кабинеты чиновников будут оборудованы видеокамерами, все действия чиновников, деятельность которых не связана с государственной тайной, будут доступны в режиме онлайн гражданам государства как в виде видеотрансляции, так и в документальном виде. 1.3 Все претенденты на государственные должности должны будут дать развернутое интервью по определенному перечню вопросов. 1.4 Гражданам должна быть доступной информация о чиновниках, членах их семей, имуществе чиновника и членов их семей, результативность и само содержание деятельности чиновника. 1.5 Психиатрическая, наркологическая экспертиза претендентов на высокие государственные должности будет обязательной процедурой, как и периодическое прохождение психологического и наркологического тестирования с публикацией данных в интернет-контенте. Также будет установлена периодичность обязательного прохождения опроса с применением полиграфа. 1.6 Чиновники любого ранга не будут иметь права решать рабочие вопросы вне рабочего места и за пределами рабочего времени. В случае фиксации таких случаев чиновник должен незамедлительно подать в отставку без права когда-либо занимать государственную должность или с возможностью занятия таковой, по прошествии определенного времени в зависимости от тяжести совершенных нарушений. 1.7 Граждане будут иметь доступ к решению всех вопросов, регламентирующих их жизнедеятельность, на муниципальном уровне путем референдумов, опросов. Все международные договоренности будут открытыми для граждан, никаких тайных для граждан страны переговоров правительство вести не имеет права. 1.8 Все средства связи будут национализированы, доступ к интернету для всех граждан будет бесплатным и гарантированным. Весь документооборот чиновников будет доступным гражданам. 1.9 Все судьи, прокуроры, начальники муниципальных полиций, значимые руководители муниципальных органов власти будут избираемы, а не назначаемы. 1.10 По окончанию полномочий выборного должностного лица в обязательном порядке предоставляется постоянный отчет о деятельности. При получении неудовлетворительной оценки деятельности от граждан ему будет запрещено избираться на государственные должности на срок, на котором пребывал в должности. Мониторинг деятельности чиновника будет вестись в настоящем времени на постоянной основе с установленной периодической отчетностью во время срока исполнения обязательств. 1.11 Ректоры ВУЗов, директора школ и колледжей будут избираться преподавательским составом (и, в случае школ, родительским комитетом) на срок 2 года. В случае успешного выполнения обязанностей допускается переизбрание на повторные сроки. Люстрации: 2.1 Проведение научного анализа и широкого общественного обсуждения причин, условий и последствий узурпации власти режимом Путина 2.2 Организация открытого опроса претендентов на замещение должностей во власти. (Все открыто, в интернете, вебкамеры -раз мы позиционируем открытое общество-, человеку задаются вопросы по литературе, по истории, те же самые тесты, их нельзя будет забить просто в голову и запомнить. Элементарные вопросы, чтобы люди знали, кого они выбирают). 2.3 Введение оценки работы и аттестации судей общественными комитетами по результатам их деятельности. 2.4 Все госорганы прежнего режима, имевшие право на насилие и/или распоряжающиеся имуществом, объявляются преступными организациями. На их сотрудников не распространяется презумпция невиновности. Эти лица должны будут доказать свою непричастность к преступлениям режима, и только тогда они могут быть реабилитированы. 2.5 Осуществление всех необходимых действий по возвращению в страну денег, украденных чиновниками и их аффилированными структурами. (Для чего будут также объявлены не вернувшие деньги должностные лица, приватизаторы и их наследники должниками русского народа на международном уровне с вытекающими последствиями). 2.6 Создание Внешвозвратбанка (ВВБ), который занимается возвращением в страну выведенных за пределы страны средств, приобретенных незаконным путем. 2.7 В случае добровольного возврата, лица незаконно владеющие такими средствами, реабилитируются и уголовные дела против них прекращаются. 2.8 Введение квоты для служащих, пропорционально национальному представительству в правоохранительных органах, в том числе по должностям. 2.9 Введение принципа материальной ответственности чиновников за принятые (или непринятые, вопреки законной необходимости) решения. Все решения чиновников, прямо или косвенно повлекшие материальный или иной ущерб для юридических или частных лиц, нарушение прав собственности, ущерб здоровью - должны иметь соответствующие материальные и процессуальные последствия. (Аналогичные принципы материальной ответственности разработать для работников силовых и правоохранительных органов: граждане и юридические лица должны иметь право на компенсацию убытков в случае, если они понесли ущерб в результате неправомерных действий сотрудников этих структур). 2.10 Введение обязательной процедуры ежеквартальной, полугодовой и годовой отчетности государственных органов и органов местного самоуправления о целевом расходовании бюджетных и внебюджетных средств перед общественными комитетами соответствующего уровня с обязательным опубликованием их в СМИ. 2.11 Введение процедуры досрочного прекращения полномочий избранных органов государственной власти и должностных лиц за ненадлежащее выполнение (невыполнение) ими своих должностных обязанностей путем открытого всенародного голосования. 2.12 Осуществление необходимых действия по возврату ранее уехавших преступников в соответствии с международным законодательством. Муниципалитеты: 3.1 Выборные ответственные муниципальные должности с правом немедленного отзыва. 3.2 Отсутствие управляющих компаний (муниципалитеты должны работать напрямую) . 3.3 Гарантированная зарплата, и добровольный премиальный фонд сверх прибыли за счет пожертвований граждан. 3.4 Приоритет муниципалитетов на строительство домов, хуторов, деревень. Ипотека без процентов. 3.5 Создание открытого земельного кадастра. Электронная муниципальная карта. 3.6 Создание паспортов по муниципалитетам с расчетом антропогенной нагрузки. СМИ: 4.1 Разработать и принять адекватное современное законодательство об Интернете, обеспечивающее свободу слова и политического волеизъявления (вплоть до голосования) граждан в электронных средах. 4.2 Сделать Интернет основной и обязательной формой отчётности государства перед народом по примеру 94ФЗ. Это позволит сократить затраты на публикацию отчётности и сохранить уникальную природу нашей страны за счёт избавления от бумажных носителей. 4.3 Добиться внесения права на свободу в Интернете в список конституционных прав граждан. 4.4 Ввести обязательное народное обсуждение текущих законопроектов для повышения прозрачности законотворческой деятельности и повышения престижа законной власти вообще, стимулирования развития гражданского общества. 4.5 Реализовать проект «Электронная Россия», скорректировав его в соответствии с современными реалиями. 4.6 Добиться повсеместного распространения быстрого Интернета для ускорения роста экономики, формирования гражданского общества, индустрии удалённой разработки, укрепления общественных связей. 4.7 Разработать план мероприятий по расширению присутствия государственного аппарата в сети и повышению прозрачности его работы. 4.8 Создать единую платформу принятия и обработки заявлений граждан через Интернет на основе Портала Госуслуг и системы «одно окно», контактных центров различных федеральных, региональных и муниципальных властей и ведомств. 4.9 Сформировать Интернет-общественную палату для контроля деятельности госорганов и внесения инициатив граждан. 4.10 Сделать Интернет-порталы удобными для граждан с ограниченными возможностями. 4.11 Сделать дешевым и доступным высокоскоростной Интернет в каждой точке страны. 4.12 Обычная, наземная почта для транспортировки физических объектов, должна быть тотально реформирована и доведена до уровня развитых стран, наряду с дальнейшим развитием частных почтовых компаний — прежде всего с вытекающей таможенной реформой. 4.13 Создание Государственного Интернет-портала с теле, текстовой, фото-информацией о нашей стране — «Энциклопедия России». 4.14 Создание самостоятельных патриотических государственных СМИ и площадки для взаимодействия с гражданами. 4.15 Запрещение операторам сотовой связи и интернет провайдерам сотрудничать со спецслужбами и разглашать персональные данные пользователей (только по решению суда). В случае выявления фактов данного запрета лишать таких операторов лицензии на вещание. 4.16 Запрет государственным и муниципальным органам, государственным и муниципальным или с долей государственного и муниципального участия предприятиям, учреждениям и организациям быть учредителями или собственниками печатных, телевизионных, радиовещательных и электронных СМИ, кроме официальных изданий, предназначенных исключительно для публикации их собственных решений и правовых актов. 4.17 Ужесточение ответственности за вмешательство в независимую деятельность СМИ и осуществление цензурных функций. 4.18 Обеспечение информирования граждан о проведения массовых публичных акций. 4.19 Восстановление полноценного доступа СМИ к информации. Принятие нового закона о гарантиях доступа граждан к информации о деятельности органов власти и должностных лиц, ответственности за воспрепятствование доступа к ней – административной и уголовной в случаях, связанных с опасностью для жизней людей. 4.20 Внесение в Уголовный кодекс РФ статьи об ответственности СМИ за сокрытие или искажение информации о реальном положении дел в стране. За введение в заблуждение о проводимых реформах и их последствиях. 4.21 Пропаганда здорового образа жизни в средствах массовой информации, видеофильмы, социальную рекламу и телевизионные передачи. 4.22 Запрет рекламы алкоголя, а также сигарет и других вредных веществ. Финансовая система: 5.1 Поддержание национальной валюты - рубля, в т.ч. электронного рубля - это задача Национального Банка Российской Федерации. 5.2 Главой Национального Банка РФ может быть только гражданин РФ, проживший в РФ не менее последних 5 лет с момента назначения на пост Главы НацБанка РФ. который на момент назначения на должность проживал в стране не менее 5-10 лет постоянно; 5.2.1 Глава НацБанка не должен иметь другого гражданства кроме российского; 5.2.2 Глава НацБанка РФ не должен иметь денежные активы, недвижимость и за пределами РФ; 5.2.3 Глава НацБанка РФ должен иметь высшее экономическое образование и стаж работы в экономических структурах РФ не менее 7 лет. 5.3 Будут пересмотрены (отменены) проценты при предоставлении кредитов, некоторые виды кредитов (на жилье, образование) не должны вообще выдаваться под процент. 5.4 При изменении налоговой системы будет введен мораторий на внесение каких либо изменений сроком на 10 лет. 5.5 Все налоги ( в том числе подоходные ) в России упраздняются. Бизнесы платят только фиксированные сборы за ведение деятельности ( деловая пошлина ). 5.6 Обнуление долгов граждан Российской Федерации (по ЖКХ и прочим налогам и сборам в различные фонды РФ), кредитная амнистия всех должников Российской Федерации перед банками РФ. 5.7 Будет установлен нижний предел заработной платы, исходя из величины социального стандарта потребления, как минимальную почасовую ставку с тремя видами повышающих коэффициентов: региональным, отраслевым, квалификационным. 5.8 Повысить оплату труда бюджетникам (врачам, учителям, ученым, работникам культуры), ликвидировать разрыв в оплате труда и обеспечении социальными гарантиями между ними и госчиновниками. Медицина: «У нас проблемы медицины в том, что у нас нет медицины». «Прогресс в медицине, это прогресс во всех областях человеческой деятельности; Движется медицина – движется все». 6.1 Создание современной системы неотложной скорой помощи. 6.2 Создание современной системы медицинской помощи, ориентированной на оказание качественной медицинской помощи на уровне мировых стандартов. 6.2.1 Обучение медицинских работников за рубежом в лучших медицинских учебных заведениях за счет государства. 6.3 Обеспечение высокого уровня заработных плат в медицине. (Государственная медицина должна финансироваться в первую очередь и иметь достаточное развитие и финансирование, не допускать альтернативы частных медицинских заведений в ущерб развития государственных). 6.4 Пересмотр норм СанПиН. 6.5 Отмена расширения полномочий органов Роспотребнадзора. 6.6 Создание и развитие комплексных медицинских центров, оснащенных современным оборудованием в соответствии с мировыми стандартами. 6.7 Возрождение системы фельдшерско-акушерских пунктов в сельской местности. 6.8 Пересмотр образовательных программ медицинских ВУЗов и колледжей. 6.9 Проведение аттестации желающих продолжать работать в сфере медицины. 6.10 Платное медицинское обслуживание, в рамках государственных дотаций (чтобы человеку хватало на лечение). Помощь государства. 6.11 Проверка условий функционирования частных больниц. 6.12 Предоставление государственной поддержки частной врачебной практике (обеспечение соблюдения процедуры выдачи лицензий) и предоставление возможности гражданам получать медицинскую помощь в частных кабинетах. 6.12.1 Врачи при этом должны обладать всеми теми же правами и необходимыми полномочиями, что и врачи поликлиник (ведение беременности и выдача документов для роддома, оформление листов нетрудоспособности, направление в стационары). 6.13 Создание и расширение сети выездных и патронажных служб по уходу за паллиативными пациентами, инвалидами, престарелыми гражданами, проживающими без опеки родственников и имеющих тяжелые заболевания. 6.14 Создание государственной поддержки социальных инициатив по уходу за лежачими пациентами (развитие института медицинского опекунства в России, можно взять за основу опыт сестер милосердия). 6.16 Разработка и внедрение программ добровольческой работы с лицами БОМЖ (передвижные пункты оказания первой медицинской помощи). 6.17 Открытие пунктов оказания комплексной помощи несовершеннолетним беременным и жертвам насилия. 6.18 Совершенствование системы, в которой на все медицинские манипуляции и процедуры требуется информированное соглашение пациента. 6.18.1 Принуждение пациента к получению медицинских услуг, осмотров и лечения строго преследуется (кроме случаев социально-опасных психических, инфекционных и венерических заболеваний!). 6.18.2 Признание прав пациента распоряжаться своим телом, здоровьем, жизнью. 6.18.3 В тех случаях, когда родители, законные представители несовершеннолетнего ребенка, находящегося в тяжелом состоянии принимают решение, представляющее угрозу его жизни/здоровью (отказ от переливания крови, хирургическое вмешательство, введение препаратов по религиозным мотивам, например) врач в первую очередь обязан руководствоваться необходимостью спасти жизнь ребенку. 6.19 Право пациента получить на руки любые документы, касающиеся его здоровья по первому требованию. 6.20 Рассмотрение случаев нарушения врачебной этики обязательно внутри учреждений, неоднократные нарушения выносятся на “внешнюю” дисциплинарную комиссию и по итогам проверки сотрудник может быть отстранен от работы без права работать в сфере здравоохранения. 6.21.Обязательство всех медицинских организаций и частных врачей оказывать медицинскую помощь в случаях острой боли незамедлительно. 6.21.1 Предоставление права посещения родственниками пациентов в очень тяжелом состоянии (после предварительной беседы с клиническим психологом), независимо от возраста пациентов. Процедура посещения может быть регламентирована во времени. 6.22 Возвращение в Уголовный Кодекс РФ статью за неоказание медицинской помощи. 6.23 Предоставление лекарств паллиативным больным и инвалидам первой группы с минимальными бюрократическими процедурами. 6.23.1 Все лекарственные средства, поступающие в аптеки и стационары будут проверяться на подлинность и безопасность (несколько препаратов из партии на экспертизу). 6.24 Развитие сети геронтологических центров в России (значительно сократится время на получение медицинской помощи в поликлиниках для работающих и учащихся, людей трудоспособного возраста - с одной стороны, а с другой - врачи-геронтологи лучше знают специфику изменений в состоянии здоровья пожилых людей). 6.24.1 Развитие сети педиатрических Центров Здоровья для мониторинга развития детей (все профилактические и плановые осмотры детей, прививки - там, а не в поликлиниках , где больные и здоровые дети сейчас сидят по многу времени в одних коридорах). В случае проблем со здоровьем - в центрах дают направление в поликлиники и больницы на обследование, лечение и т.д. 6.25 Оказание государственной поддержки народной медицине и массовому изучению в системе самообразования человеческого организма и его возможностей. Образование: 7.1 Увеличение приоритета на развитие системы образования, науки и педагогики. 7.2 Финансирование, контроль за расхищением финансов, и нормальный моральный климат. 7.3 По истечению предоставленного срока амнистии проведение ревизии всех научных работ, защищенных в период правления предыдущей власти и люстрацию тех владельцев научных степеней, диссертации которых признаны недействительными. 7.4 Детям с особыми образовательными потребностями (сюда входят не только дети ОВ, но и одаренные дети) предоставление на выбор различных форм обучения (индивидуальное, домашнее обучение или обучение в специализированных заведениях. 7.5 Возвращение классической модели обучения, нацеленной на развитие мышления, речи, памяти, логики, а не решение тестовых заданий в классы с 1 по 9, далее западная модель обучения (защита индивидуальных проектов, наполнение модулями индивидуального плана обучения. Но экзамены на аттестат зрелости в классическом варианте (билеты устно и письменно) плюс защита проекта. 7.5.1 Образовательный процесс в школе будет ориентирован на соблюдение принципов здорового образа жизни. 7.5.2 Обеспечение спортивным инвентарем всех школ страны. 7.5.3 Поступление в ВУЗ осуществляется на основании успешно сданных вступительных экзаменов (устных и письменных). 7.5.4 Программы ВУЗов будут соответствовать мировым стандартам по специальностям. 7.6 Создание экспертного совета при РАН, по каждому направлению жизни общества, в составе лучших специалистов в каждой области (возможно, на выборной основе), для проведения постоянного мониторинга работы профильных министерств, с регулярной публичной оценкой их деятельности. А также для корректировки их работы и внесения соответствующих инициатив, в том числе, законодательных. 7.7 Финансирование за счет государства спортивных секций, как для детей, так и для взрослых. Культура: «Русская культура имеет глубокие и крепкие корни, главное не поливать их путинским дерьмом». Программа «Культура и власть» включает в себя: 8.1 Отделение шоу-бизнеса от государства. (С федеральных ТВ-каналов убрать программы подрывающие нравственность и не несущие смысловой нагрузки. Демонстрировать эти программы по частным каналам.) 8.2 Возвращение в страну всех незаконно вывезенных исторически значимых музейных экспонатов, картин, предметов старины и документов. 8.3 Поддержка культурных и общественных организаций. 8.4 Создание и оформление этикета, для изучения в школах и высших учебных заведениях. 8.5 Создание за рубежом тематических русских культурных центров, музеев (одного события или одного человека). 8.6 Привлечение интернет авторитетов для продвижения русской интернет культуры, лозунги новой киберкультуры «Честность, открытость, информированность и участие». 8.7 Создание независимого профсоюза работников киберпространства. Армия: 9.1 Армия в России должна иметь кадрово-милиционную структуру. После окончания прохождения службы по призыву государство отдаёт бойцу определенное количество единиц оружия с комплектами боеприпаса, формы, которые гражданин хранит по месту жительства. Желающие стать офицерами проходят дополнительные сборы усиленной офицерской подготовки. 9.2 Граждане, проходившие службу в армии и уволенные в запас и находятся в резерве, должны иметь право на хранение по месту жительства амуниции, оружия, за которое он несет ответственность, осуществляет уход и обеспечивает его хранение и функционирование. 9.3 Создание новой системы призыва граждан на обязательную военную службу. Сельское хозяйство: 10.1 Сельскохозяйственные науки в свободной России должны стать приоритетными среди других наук до момента обеспечения продуктовой безопасности страны (не менее 90% продукции должно производится внутри страны и не закупаться за рубежом). 10.2 Установление свободной продажи сельскохозяйственной продукции любыми производителями на муниципальных рынках сельскохозяйственного производства. 10.3 Устранение барьеров, искусственно созданных перекупщиками на рынках. 10.4 Устранение немуниципальных рынков. (Все рынки должны быть муниципальные, где торгуют сельхозпродукцией. Необходимая минимальная ветеринарная экспертиза – и все на продажу.) 10.5 Развитие перерабатывающей промышленности за счет беспроцентных кредитов и привлечения новых технологий. 10.6 Резервирование топлива с натуральной оплатой после урожая, то есть государство выдает топливо селянам для сельхозработ, это также гарантирует долю, приобретаемую государством в оплату за топливо и горюче-смазочные материалы. 10.7 Передача сельскохозяйственной техники с разумной отсрочкой платежа. 10.8 Обязательное создание системы госзакупок по фиксированной цене по крайней мере на первое время после прихода к власти, поскольку сельское хозяйство сегодня находится в состоянии упадка. А с другой стороны это позволит нам защитить фермеров от падения цен на сельхозпродукцию и дать им возможность прокормить семью. 10.9 Безвозмездная передача земельных участков сельскохозяйственного назначения в личное пользование тем гражданам, кто на них непосредственно трудится. (Сады, огороды должны быть переданы в собственность без оплаты государству). 10.10 Стимулирование переезда в сельскую местность и создание развитой инфраструктуры на селе, разумеется с интернетом. 10.11 Бесплатное обучение всем сельскохозяйственным специальностям с обязательной приличной стипендией (средние специальные и высшие учебные заведения). 10.12 В сельскохозяйственных ВУЗах должны быть профессии предназначенные подготовить человека к работе в земледелии, ветеринарии и прочие специальности, ориентированные непосредственно на работу в сельском хозяйстве. 10.13 Создание крупных государственных высокотехнологичных сельхозпредприятий для обеспечения продовольственной безопасности страны и разработки и испытания новых наукоёмких технологических решений. Транспорт: «Строим дороги и дураков в колонну по 4». 11.1 Восстановление водного транспорта, портов, кораблей «река-море». 11.2 Восстановление аэродромов, развитие частной и малой авиации. Создание аэроклубов. 11.3 Создание транспортной беспилотной авиации. 11.4 Демонополизация рынка(оптового, розничного) автомобильного топлива, отмена акцизов. 11.5 Содержание, совершенствование и развитие транспортной системы в стране считать приоритетным, субсидировать пассажирские перевозки для граждан страны для более интенсивного освоения Сибири и Дальнего Востока. 11.6 Создание органа контроля за строительством дорог в стране на всех уровнях. Дорога должна стоять без ремонта не меньше 10 лет. Экология: 12.1 Установка сооружений по очистке воды в каждом городе. 12.1.1 Реализация программы по переработке мусора. 12.2 Стратегическое направление - это развитие газовых, солнечных и ветряных электростанций, а также геотермальных станций. 12.3 Реализация программ по озеленению и возмещению убытков от вырубки леса. 12.4 Пропаганда норм экокультуры, формирование экологической грамотности. 12.5 Реализация выпуска и популяризации экоприборов. 12.6 Понятный экологический кодекс. Привлечение каждого гражданина к проблемам экологии. 12.7 Усиление уголовной ответственности за экологические преступления; 12.7.1 Введение максимальных мер наказания за поджоги и незаконную вырубку лесов, незаконный вылов ценных и редких пород рыбы, за охоту на вымирающие виды животных, за уничтожение вымирающих видов растений, за загрязнение водоемов. 12.7.2 Пересмотр и сравнительные указания, норм Предельно Допустимой Концентрации вредных веществ. 12.8 Информирование местного населения по вопросам промышленной безопасности. 12.9 Проведение национализации рекреационных зон и лесов. 12.10 Продукты будут иметь гарантийные эко паспорт с системой экострахования. 12.11 Поощрение перехода на электромобили и автомобили с пневмодвигателями для физических лиц. Социальные гарантии, пенсии, льготы: 13.1 Прожиточный минимум для нетрудоспособного населения. Пенсии для нуждающихся. 13.2 Соответствие прожиточного минимума всем нормам потребления. 13.3 Пенсии, складывающиеся из долей от использования национальных богатств. 13.4 Пенсии финансируются из доходов работающих взносами в пенсионный фонд, однако имеется возможность замены взноса персональной поддержкой определенного числа пенсионеров, которыми могут быть члены семьи. 13.5 Ветеранам, военнослужащим, пенсионерам, малоимущим и другим установлен­ным законом категориям граждан гарантируются социальные льготы. 13.5.1 Льготы по оплате услуг жилищно-коммунального хозяйства; Льготы по оплате услуг связи; Льготы по оплате электроэнергии, льготы по проезду в транспорте; Льготы по приобретению лекарственных препаратов; Другие льготы, предусмотренные федеральными законами. 13.5.2 Льготы могут предоставляться гражданину как в натуральной форме (бесплатное предоставление льготных товаров и услуг), так и в денежной форме (выплата госу­дарством денежной компенсации за потребление льготных товаров и услуг). Каж­дый гражданин России имеет право выбирать, в какой форме, натуральной или денежной, пользоваться полагающимися ему льготами. Институт семьи и брака: 14.1 Дифференцированность стимулирования рождаемости. 14.2 Создание для детей условий, в которых они росли бы свободными. 14.3 Сохранение беби-боксов. 14.4 Материальная и нематериальная поддержка неполных семей (чтобы мать, воспитывающая детей одна, получала достаточные выплаты от государства, чтобы снять и оплачивать жилье (если не имеет, содержать себя и ребенка, предоставляя ребенку весь необходимый комплекс медицинских и образовательных услуг) 14.5 Информационная открытость (рассмотрение вопроса установки веб-камер и микрофонов в образовательных учреждениях, в том числе в закрытых детских учреждениях интернатах, домах ребенка, детских домах и т.д.). 14.6 Пересмотр процедуры усыновления/удочерения и поддержка семей, принимающих детей на воспитание ( с возможностью для граждан других государств усыновлять/удочерять российских детей при отсутствии желающих среди российских усыновителей). Инвалиды: 15.1 Создание доступной инфраструктуры и среды для инвалидов . 15.2 Квотирование рабочих мест для лиц с ОВЗ: 15.2.1 Налоговые льготы для организаций , предоставляющих рабочие места для инвалидов. 15.2.2 Налоговые льготы для транспортных компаний, предоставляющих транспортные услуги лицам с ОВЗ. 15.2.3 Налоговые льготы для досуговых центров и клубов для лиц с ОВЗ. 15.3 Обеспечение в учреждениях образования всех уровней трансляции программ для лиц с особыми образовательными потребностями. Оружие: 16.1 Граждане, желающие иметь в личном пользовании огнестрельное оружие для личной самообороны будут обязаны проходить курсы по применению и использованию оружия . 16.2 После прохождения курсов, человек получит удостоверение установленного образца, разрешающее ему покупку, ношение и хранение оружия личного пользования. 16.3 Продажа оружия будет осуществляется только в установленных законом специализированных магазинах имеющих специальную лицензию, при предъявлении Удостоверения о прохождении курсов по владению оружием и документа, удостоверяющего личность покупателя. 16.4 Лица, имевшие судимость, осужденные по статьям против здоровья Человека, лица стоявшие на учете у нарколога или на психиатрическом учете, не будут допущены к получению Удостоверения. 16.5 Будет проведено создание в каждом регионе по месту жительства сил самообороны (национальная гвардия) по аналогу Швеции. 16.6 Органы правопорядка будут иметь право ограничивать права граждан на владение оружием, находящимся в его личной собственности, на срок до 1 месяца. Лишить гражданина Права на оружие может только суд. 16.7 Применение оружия к физическим лицам допускается только в случае реальной угрозы жизни и здоровью граждан. Нападение с оружием – тяжкое уголовное преступление. 16.8 Запрещается гражданам продажа и хранения оружия военного назначения. Владеть (хранить) оружие военного назначение (снайперские винтовки, гранатометы, мины, гранаты, тяжелое вооружение) разрешается только членам Национальной гвардии. Религия: 17.1 Российская Федерация является светским государством. Ни одна из исповедуемых на её территории религий не является государственной идеологией. Церковь должна быть отделена от государства, государство не должно влиять на церковь, попытки влиять друг на друга должны быть наказуемыми. Запретить регистрировать на священнослужителей собственность (движимую и недвижимую), чтобы оградить церковь и ее служащих от греха. Церковь не должна быть отделена от общества. На церковь должен действовать закон об открытости, т.е. священнослужители должны отчитываться о собранных и потраченных средствах, бюджет церкви должен быть доступен. 17.2 Любая религиозная организация является юридическим лицом, а значит будет обязана отчитываться о своих доходах и платить налоги в полном объеме. 17.3 Деятельность служителей любых конфессий будет запрещена в учебных заведениях дошкольного, школьного и дополнительного образования. 17.4 Посещение религиозных мест и заведений будет только на добровольной основе, принудительное посещение преследуется по закону. 17.5 Продажа религиозной атрибутики, будет разрешена только на территории религиозных учреждений. 17.6 Церковь полностью отделена от государства. Любое влияние церкви на работу законодательной и исполнительной власти запрещено. Свобода передвижения: отмена института регистрации по месту жительства. 18.1 Каждый человек имеет право на свободу передвижения как внутри государства так и за его пределами. 18.2 Не будет требоваться разрешение на проживание и регистрацию по месту жительства. 18.3 При оформлении документов персональные данные будут вноситься в единый государственный реестр, что позволит любому гражданину обращаться в органы власти, голосовать, трудоустраиваться и получать медицинские, образовательные и иные услуги на всей территории страны. Любая дискриминация по признаку проживания строго преследуется. Внешняя политика: 19.1 Внешняя и внутренняя политика России должна базироваться на принципе мирного сосуществования, что предполагает: отказ от войны как средства решения спорных вопросов между государствами, разрешение спорных вопросов путём переговоров, а также соблюдение других принципов в отношениях между государствами, закреплённых в международно-правовых документах. 19.2 Все национальные республики, входящие в состав Российской Федерации, должны иметь право на самоопределение в результате всероссийского референдума в соответствии с Конституцией РФ. 19.3 Для России не должно быть государств, находящихся в зоне ее влияния, все государства равны. Россия уважает их территориальную целостность, суверенитет, самостоятельность, свободу, право на самоопределение, путь экономического, политического развития. Взаимоотношения должны строиться с учетом факторов, гарантирующих равенство государств. 19.4 Необходимо в первое время при приходе к власти ввести визовый режим и закрыть границы для проведения масштабной проверки всех случаев получения российского гражданства с 1991 года на предмет законности его получения, проверки занятости таких лиц. В случае наличия доказанных фактов ведения незаконной деятельности в РФ (продажа наркотиков и пр.) выходцев из стран ближнего зарубежья провести процедуру лишения российского гражданства с последующей депортаций в страну, из которой такое лицо прибыло. 19.5 Облегчение процедуры получения гражданства для соотечественников, для всех, кто разделяет наши культурные ценности; введение балльной системы при получении вида на жительство или гражданства для остальных категорий мигрантов, экзаменов на знание русского языка 19.6 Организация общественных служб доверия для юридического консультирования и приема заявлений от иностранных граждан о нарушении их прав в области получения гражданства и трудоустройства. 19.7 Для каждой страны-«донора» будет необходимо установить лимит принимаемых рабочих-мигрантов с учетом потребности России в конкретных рабочих специальностях в конкретных регионах. Лимиты должны учитывать все аспекты политических взаимоотношений России со страной-«донором» (ее политическую ориентацию, отношение к русской диаспоре, ответственность за своих граждан и т.д.) 19.8 Разработка стратегии развития приграничных и/или приморских территорий как площадок для интеграции экономики России в глобальной хозяйственной системы и международной торговли. 19.9 Сибирь и Дальний Восток должны иметь особый правовой статус и масштабную долгосрочную федеральную программу освоения и развития. 19.10 Отказ от курса на закрытие Калининградской области и превращение ее в плацдарм сотрудничества между Россией и ЕС, с облегчением ведения хозяйственной деятельности, отменой виз для граждан ЕС; обеспечить развитие региона как в полной мере свободной экономической зоны. 19.11 Прекращение любых военных вмешательств, применение вооруженных сил должно осуществляться строго в соответствии с международными правовыми нормами. 19.12 Все эмигранты из стран бывшего СССР будут пребывать на территорию России на основании краткосрочной визы, которую получат в консульских учреждениях, если иное не предусмотрено международными договорами. 19.13 Будет открыто получение виз на проживание на срок до 2 лет только для тех, кто прошел медицинское освидетельствование и имеет подтвержденное место работы, место жительства и средства к существованию. 19.14 Упорядочивание процесса привлечения трудовых мигрантов в Россию. Разрешение предприятиям формировать персонал на основе установленных законом квот на использование иностранной рабочей силы в зависимости от отраслей и регионов. Переход к выдаче разрешений на работу не в России, а на родине трудовых мигрантов, в том числе в странах СНГ, при сохранении безвизового перемещения для туристов и бизнесменов в рамках пространства СНГ, при поддержке стремления к такому же режиму с максимально большим числом стран мира. https://meduza.io/feature/2016/08/26/samyy-strannyy-pravyy http://lukomore.org/lurk/%D0%92%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5%D0%B2 https://5112017.org/programma https://5112017.org/forum/viewforum.php?f=3 Примітки Те, що літає та пливе То, что летает и плывет Постер до фільму «Ліцензія» Жанр Фентезі Режисер Роман Гончаренко Продюсер Руслан Кабіров Сценарист Роман Гончаренко Композитор Василій Качнов Тривалість 10 хв. Мова Російська Країна  Росія Рік 2016 Кошторис 250 тис. рублів «Те, що літає та пливе» (рос. То, что летает и плывет) — короткометражний фільм українського та російського кінорежисера Романа Гончаренко. Сюжет Історія про маленьку дівчинку, яка зуміла докинути паперовий літачок до Бога. Зйомки Фільм «Те, що літає та пливе» є фіналістом фестивалю Potential 2015. Зйомки тизеру до фільму почнуться у вересні 2015 року. Посилання Тизер(англ.) на сайті TheShort Примітки Категорія:Фантастичні фільми Росії Ліцензія Лицензия Постер до фільму «Ліцензія» Жанр Фантастика Режисер Роман Гончаренко Продюсер Руслан Кабіров Сценарист Роман Гончаренко Композитор Василій Качнов Тривалість 5 хв. Мова Російська Країна  Росія Рік 2014 Кошторис 50 тис. рублів IMDb ID 4842264 «Ліцензія» ([Лицензия] ) — короткометражний фільм російського кінорежисера українського походження Романа Гончаренко. Сюжет Макс встановлює на свій ноутбук програму «Life Editor», яка дозволяє йому редагувати довкілля навколо себе. Та на жаль ліцензія на цю чудо програму завершується у самий незручний момент. Посилання Ліцензія(укр.) на сайті КиноПоиск Yasnodark/Чернетка10 на сайті IMDb (англ.) Ліцензія(англ.) на сайті Ron-TV Ліцензія(англ.) на сайті My-Hit Роман Гончаренко про натхнення при створенні фільму (англ.) Примітки Категорія:Фантастичні фільми Росії 1-ша експедиція до форту Самтер — Спроба доставити до форту Самтер додаткові війська, боєзапаси та продовольство. Для цієї операції був виділений пароплав «Зірка Заходу», в Нью-Йорку на пароплав посадили 200 новобранців під командою 1-го лейтенанта Скотта, 1-го лейтенанта Вебба, 2-го лейтенанта Томаса та асистента хірурга Брюка. Вночі 8 січня вони припливли в Чарльзтаунську бухту і вирішили почекати ранку. Як тільки стало сходити сонце їх помітив патрульний пароплав, який спробував з ними зв'язатись сигналами. Тоді «Зірка Заходу» ринулась вперед. Одначе пропливаючи повз острів Морріс по ним відкрила вогонь добре замаскована батарея, на якій були військові курсанти. Постріли батареї були не надто влучними, більшість снарядів падала з перельотами. Однак все ж пароплав отримав три влучання. Один снаряд влучив в машину, ще один в корму пошкодивши палубу і ледь не позбавивши корабель керма, та один з снарядів зробив пробоїну в носу на 2 фути вище ватерлінії. В результаті обстрілу було вирішено що висадку провести просто не можливо і корабель припинив операцію і після кількагодинного переслідування з боку патрульного пароплава дістався благополучно до Нью-Йорка. Згідно із заповітом Альфреда Нобеля премії присуджують видатним ученим світу за найважливіші відкриття у фізиці, хімії, фізіології та медицині, літературі. Пізніше до цих галузей додали економіку. Серед лауреатів Нобелівської премії поки що немає українців за громадянством. Це зумовлено, з-поміж іншого, і тим, що Україна як самостійна держава існує відносно мало — від 1991 року. Водночас серед всесвітньо відомих нобелівських лауреатів є вчені, письменники, діячі культури, які народилися, зростали чи жили і працювали в Україні чи мали українське походження. Лауреати Народилися в Україні На території сучасної України народилися шестеро майбутніх Нобелівських лауреатів. Ісидор Рабі, Семен Кузнець та Менахем Бегін народилися на українській етнічній території. Ілля Ілліч Мечников (1845—1916) — мікробіолог, ембріолог, зоолог та імунолог україно-єврейсько-молдавського походження. Прізвище Мечников являє собою русифікований варіант українського прізвища Спадаренко (від староукраїнського "спадар" - меч), що носив його прадід. Народився у с. Іванівка-Панасівка Куп'янського повіту на Харківщині, нині с. Мечникове. Емігрував до Франції чрез переслідування імперської влади за українофільські настрої. 1908 року Іллі Мечникову разом із німецьким ученим Паулем Ерліхом було присуджено Нобелівську премію — «за праці з імунітету». Ісидор Рабі (1898—1988) — американський вчений-фізик, що народився на Лемківщині, у місті Риманеві (тепер — Польща). Одержав Нобелівську премію 1944 року «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер» . Зельман Абрахам Ваксман (1888–1973) — американський вчений, вихідець із с. Нова Прилука Липовецького повіту Київської губернії (тепер Вінницька область). Нобелівська премія 1952 року в галузі фізіології та медицини — «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу». Шмуель Йосиф Халеві Аґнон (справжнє прізвище Чачкес) (1888–1970) — народився у місті Бучачі на Тернопільщині, у заможній і освіченій єврейській родині. За два найвідоміші романи — «Весільний балдахін» і «Нічний гість» — 1966 року йому було присуджено Нобелівську премію в галузі літератури (разом із Неллі Закс) — «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу». Семен Кузнець (1901–1985) — виходець із Пінська, що до 1922 року входив до складу України. За національністю навпіл українець. Навчався у Харкові. 1971 року «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку» Саймону Кузнецю було присуджено Нобелівську премію з економіки. Менахем Вульфович Бегін (1913— 1992) — 7-й прем'єр-міністр Ізраїлю (від червня 1977 до 1983), лауреат Нобелівської премії миру 1978. Народився в сім'ї секретаря єврейської громади у Бересті (українська етнічна територія, нині на території Білорусі). Роалд Гоффман (* 1937) — народився в Золочеві в родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Лауреат Нобелівської премії 1981 року «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів. Саме йому належать слова «Україно, обітована земле мого серця!» Георгій Харпак (Жорж Шарпак) (1924-2010) — французький фізик, родом із Дубровиці на Рівненщині (народився в єврейській родині). Його вважають одним із найталановитіших учених-експериментаторів. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 року за «винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери». Світлана Алексієвич (* 1948) — білоруська російськомовна письменниця, народилась у Станіславі в сім'ї білоруса та українки. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року за «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час». Нащадки вихідців з України До списку включено нобелівських лауреатів, що є нащадками вихідців з України - дітьми, онуками, правнуками чи більш давніми нащадками, проте самі народилися поза межами України. Пращури як мінімум 25 нобелівських лауреатів народилися в Україні. Це не враховуючи тих лауреатів, що народилися власне в Україні. Нащадки вихідців з України отримували нобелівські премії з усіх галузей: з літератури, фізики, хімії, фізіології і медицини, економіки, та миротворчої діяльності. Іван Бунін (1901–1985) — російський, український та французький російськомовний письменник, майже 15 років сумарно прожив в Україні де створив значну частину значних творів. Веде родовід від давнього полтавського роду Бунянських. Прихильно ставився до України та її мешканців. Емігрував з УНР до Франції після наступу більшовиків, яких сприймав за азіатські орди. Лауреат Нобелівську премію з літератури 1933 року за строгу майстерність, з якою він розвиває традиції російської класичної прози Полікарп Кущ (англ. Polykarp Kusch; 1911 — 1993) — американський фізик українського походження, виходець з Німеччини. Нащадок вихідців з України. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1955 р. Половина премії «за точне визначення магнітного моменту електрона». Другу половину премії отримав Вілліс Юджин Лемб. Борис Пастернак (1918–2008) — російський письменник, син українських євреїв з Одеси. Нобелівської премії з літератури 1958 року. Ігор Тамм (1895—1971) — український та російський фізик, онук українця та кримської татарки, адже мати Ігоря Тамма – Ольга Михайлівна Давидова по материнській лінії належала до сім'ї Кобилянських, пращур яких – курінний отаман Запорозької Січі одружився з дочкою кримського хана Гірея). Є випускником Єлисаветградської гімназії 1913 року. Викладав у Одеському політехнічному університеті та у Таврійському університеті, у якому також навчався. Отримав Нобелівську премію в галузі фізики 1958 року разом із Іллею Франком та Павлом Черенковим «за відкриття і тлумачення эффекту Вавілова — Черенкова». Михайло Шолохов (1905–1984) — російський письменник, виходець з Донщини, за матір'ю українець. Мати – вихідець з Чернігова. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року. Георг Вальд (Джордж Уолд, Джордж Волд,)(1906 —1997) — вчений у галузі фізіології та медицини, син - вихідця з с. [[]], Львівська область.Лауреат Нобелівської премії (за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока, 1967) разом з Рагнаром Гранітом і Голденом Гартлайном. Маррі Гелл-Ман (1929-) — американський фізик-теоретик єврейського походження. Син вихідців з України: мама Пауліна Райхштайн - з с. Базальтове, Рівненська область, батько - Айсідор Гелл-Ман -з м. Чернівці, Чернівецька область . Лауреат 1969 року «за відкриття системи класифікації елементарних частинок». Олександр Солженіцин (1918–2008) — російський письменник, за матір'ю (Таїсія Щербак) українець. На відміну від Буніна відверто неоднозначно ставився до України. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1970 року. Сол Беллоу (англ. Saul Bellow) (1915 — 2005) — американський письменник, уродженець Канади, син Абрама та Лізи Білоус, які є вихідцями з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з літератури («за глибоко людське розуміння та тонкий аналіз сучасної культури») 1976 року. Петро Леонідович Капиця (1894–1984) — радянський вчений-фізик. Батько вченого, полковник Леонід Капиця, — виходець із Волині, україно-польського походження. Мати походила з українських дворян Стебницьких. Батько матері Ієронім Стебницький - уродженець Житомирської області. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1978 року «за базові дослідження та відкриття у фізиці низьких температур». Мілтон Фрідман (1912–2006) — американський економіст, син єврейських емігрантів Джено Саул та Сари Етель Фрідман, вихідців з містечка Береґсас, Угорщина (нині — містечко Берегове в Закарпатській області, Україна). Лауреат Нобелівської премії з економіки за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики 1979 року . Герберт Чарлз Браун (1912–2004) — американський хімік єврейського походження, син вихідців з Житомира, Україна. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1979 року. Сезар Мільштейн (1927–2002) — аргентинський поет єврейського походження, син вихідців з України. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1984 року «за теорію щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл». Йосип Бродський (1940–1996) — російський та американський поет єврейського походження, нащадок вихідців з України. Як і Солженіцин після отримання незалежності Україною, проявив ознаки різкого несприйняття цього факту. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1987 року. Михайло Горбачов (1931–) — російський політик. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна (1911–1993) - українка. Батько матері - уродженець Чернігівської області. Лауреат Нобелівської премії миру 1990 року. Роберт Фогель (англ. Robert Fogel; нар. 1 липня 1926, Нью-Йорк — пом. 11 червня 2013) — американський економіст. Син вихідців з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року. (разом з Дугласом Нортом) «за відродження досліджень в області економічної історії, завдяки додатку до них економічної теорії і кількісних методів, що дозволяють пояснювати економічні і інституційні зміни». Іцхак Рабин (1922—1995)  ізраїльський політик, прем'єр-міністр Ізраїлю (1974–1977, 1994–1995). Батько політика — Нехемія Рабічов, який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище, - виходець з Києва, народився у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області,. Лауреат Нобелівської премії миру 1994 року. Вальтер Кон (1923-)  — американський фізик-теоретик та хімік, мати народилася в Бродах на Львівщині. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1998 рік (за розвиток теорії функціонала електронної густини). Ерік Кендел (1929-) — австрійський та американський нейробіолог, психіатр, професор біохімії. Син вихідців з України: мама Шарлотта Сімелс - з Коломиї, Івано-франківська область, батько- Герман Кандель - з Олеська, Львівська область. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології за дослідження сигнальної трансдукції у нервовій системі, 2000 року (робота Кендела показала, як медіатори через вторинні посередники та фосфорилювання білків забезпечують формування короткотривалої та довготривалої пам'яті). Роберт Горвиць (англ. H. Robert Horvitz; 1947-) . Бабуся по батькові Циля Горовиць (в дівоцтві Циля Болотіна) іммігрувала в США на початку XIX-го століття з Новгород-Сіверського (Україна), батько матері Горовиця також були єврейськими іммігрантами: Давид Савіт (Давид Савицький) був родом з Остера (нині Україна) і іммігрував до США у 1904 році. Лауреат Нобелівської премії в області медицини та фізіології 2002 року. Девід Гросс (1941-) — американський фізик. Мати вченого - Нора Файн - народилася в Україні, батько - відомий вчений Бертрам Майрон Гросс - син вихідців з Закарпатської області України. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 р. «За відкриття асимптотичної свободи в теорії сильних взаємодій» (спільно з Ф. Вільчеком і Д. Політцером). Гарольд Пінтер (англ. Harold Pinter; 1930— 2008) — британський драматург, поет, режисер та актор єврейського походження, батько матері Пінтера – з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року. Данієль Шехтман (1941-) — ізраїльський фізик і хімік, онук виходця з Білої Церкви. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 2011 рік «за відкриття квазікристалів». Ральф Штайнман (1943 — 2011) — канадський та американський імунолог та цитолог єврейського походження, син Ірвіна Штайнмана - вихідця з с. Старий Остропіль, Хмельницька область. Лауреат нобелівської премії з фізіології та медицини за 2011 рік (спільно з Брюсом Бетлером та Жюлем Гоффманом) «за відкриття дендритних клітин та вивчення їх значення для набутого імунітету». Є третім в історії премії лауреатом, нагородженим посмертно. Серж Арош (фр. Serge Haroche; 1944-) — французький фізик. Мати вченого - Валентина Рубльова - родом з Одеси. Лауреат нобелівської премії з фізики 2012 року (спільно з Девідом Вайнлендом) з формулюванням за «створення проривних технологій маніпулювання квантовими системами». Дивіться також Нобелівські лауреати — вихідці з України. Примітки Джерела Енциклопедичний довідник «Лауреати Нобелівської премії. 1901–2001» / Ред. С.О.Довгий, В.М.Литвин, В.Б.Солоїденко. — К.: ДІА, 2001. — 768 с. Левченко Олександр Степанович. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. — Лілея, 2000. — 280 с.: іл. — ISBN 966-7298-76-0. Віталій Абліцов. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці — День, №191, 4 листопада 2006 http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_origin_chemistry http://www.ukraine.com/forums/history/4444-ukrainian-nobel-prize-winners.html https://www.facebook.com/usdos.ukraine/photos/a.431664811935.225869.43732151935/10151463149691936/?type=3&comment_tracking={%22tn%22%3A%22O%22} http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_ancestry_medicine http://www.aai.org/about/History/Notable_Members/Nobel/Milstein_Cesar.html http://kehilalinks.jewishgen.org/Berehove/ http://www.rummuseum.ru/portal/node/2123 http://chaltlib.ru/articles/resurs/jubilei_goda/k_105-letiju_m_a_sholokhov/nash_sholokhov/ http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/4ac232fe295237de/ http://www.fio-8.vrn.ru/solzhenicin.htm http://www.dissercat.com/content/dialektika-obraza-ukrainy-v-tvorchestve-i-bunina-istoriko-kulturnyi-i-strukturno-poeticheski http://www.free-topic.ru/bunin-ukraina І.Чекман. «Україно, обітована земле мого серця!». Нобелівські лауреати — вихідці з України // Вісник НАН України, 2006, №10.— С. 44-53. http://uainfo.org/blognews/447104-ivan-bunin-o-russkih-i-ukraincah.html http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/hyman/2002/02/yurchenko.pdf http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_with_ukrainian_ancestry_physics http://www.nobelplanet.org/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=0&lang=en http://www.unece.org/fileadmin/DAM/ceci/ppt_presentations/2010/eed/zgurovsky.pdf https://books.google.ru/books?id=J9CwoSxpHXYC&pg=PA5&lpg=PA5&dq=Nobel+Prize+winners+of+Ukrainian+origin:++economics&source=bl&ots=PIWNfFfWHI&sig=tA4oED7CNgrr7BDCqBdejLj3q9o&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi26ePM_4HMAhVEWywKHZCwAQYQ6AEIVTAH#v=onepage&q=Nobel%20Prize%20winners%20of%20Ukrainian%20origin%3A%20%20economics&f=false http://mic.com/articles/67109/which-country-has-won-the-most-nobel-prizes-check-this-map#.D8tc3mmv1 http://www.thebestschools.org/blog/2012/09/30/50-people-deserve-nobel-prize/ http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=99006 http://jewishnews.com.ua/ru/publication/nobelevskie_laureati_ukrainskogo_proishozhdeniya_literatura http://uargument.com.ua/all/gorbachev-vspomnil-svoi-ukrainskie-korni/ http://www.viche.info/journal/764/ Дивіться також Нобелівські лауреати — вихідці з України. Примітки Джерела Енциклопедичний довідник «Лауреати Нобелівської премії. 1901–2001» / Ред. С.О.Довгий, В.М.Литвин, В.Б.Солоїденко. — К.: ДІА, 2001. — 768 с. Левченко Олександр Степанович. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. — Лілея, 2000. — 280 с.: іл. — ISBN 966-7298-76-0. Віталій Абліцов. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці — День, №191, 4 листопада 2006 http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_origin_chemistry http://www.ukraine.com/forums/history/4444-ukrainian-nobel-prize-winners.html https://www.facebook.com/usdos.ukraine/photos/a.431664811935.225869.43732151935/10151463149691936/?type=3&comment_tracking={%22tn%22%3A%22O%22} http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_ancestry_medicine http://www.aai.org/about/History/Notable_Members/Nobel/Milstein_Cesar.html http://kehilalinks.jewishgen.org/Berehove/ http://www.rummuseum.ru/portal/node/2123 http://chaltlib.ru/articles/resurs/jubilei_goda/k_105-letiju_m_a_sholokhov/nash_sholokhov/ http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/4ac232fe295237de/ http://www.fio-8.vrn.ru/solzhenicin.htm http://www.dissercat.com/content/dialektika-obraza-ukrainy-v-tvorchestve-i-bunina-istoriko-kulturnyi-i-strukturno-poeticheski http://www.free-topic.ru/bunin-ukraina І.Чекман. «Україно, обітована земле мого серця!». Нобелівські лауреати — вихідці з України // Вісник НАН України, 2006, №10.— С. 44-53. http://uainfo.org/blognews/447104-ivan-bunin-o-russkih-i-ukraincah.html http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/hyman/2002/02/yurchenko.pdf http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_with_ukrainian_ancestry_physics http://www.nobelplanet.org/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=0&lang=en http://www.unece.org/fileadmin/DAM/ceci/ppt_presentations/2010/eed/zgurovsky.pdf https://books.google.ru/books?id=J9CwoSxpHXYC&pg=PA5&lpg=PA5&dq=Nobel+Prize+winners+of+Ukrainian+origin:++economics&source=bl&ots=PIWNfFfWHI&sig=tA4oED7CNgrr7BDCqBdejLj3q9o&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi26ePM_4HMAhVEWywKHZCwAQYQ6AEIVTAH#v=onepage&q=Nobel%20Prize%20winners%20of%20Ukrainian%20origin%3A%20%20economics&f=false http://mic.com/articles/67109/which-country-has-won-the-most-nobel-prizes-check-this-map#.D8tc3mmv1 http://www.thebestschools.org/blog/2012/09/30/50-people-deserve-nobel-prize/ http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=99006 http://jewishnews.com.ua/ru/publication/nobelevskie_laureati_ukrainskogo_proishozhdeniya_literatura http://uargument.com.ua/all/gorbachev-vspomnil-svoi-ukrainskie-korni/ Вчилися чи працювали в Україні Ігор Тамм (1895—1971) — викладав у Одеському політехнічному університеті та у Таврійському університеті, у якому також навчався. Отримав Нобелівську премію в галузі фізики 1958 року разом із Іллею Франком та Павлом Черенковим «за відкриття і тлумачення эффекту Вавілова — Черенкова». Лев Ландау (1908—1968) — викладав проводив наукові дослідженння у Українському фізико-технічному інституті та у Харківському університеті, де зробив низку відкриттів в області фізики. Отримав Нобелівську премію в галузі фізики 1962 року «за піонерські теорії конденсованих середовищ, особливо теорії рідкого гелію». Номінанти Декількох українців та вихідців з України було номіновано на здобуття Нобелівської премії, але з різних причин нагороду вони не одержали . Процес відбору кандидатур має кілька стадій, але оскільки інформацію про вибір лауреатів відкривають лише через 50 років після нагородження, то на разі неможливо точно встановити, яка з поданих кандидатур реально претендувала на Нобелівську премію. Михайло Тишкевич (1910, 1911, 1927). Був номінованим на Нобелівську премію миру як засновник та президент київського Товариства прихильників миру Номінаторами його виступили С.Сірчинський, Андрій Богуцький (член Державної ради) та Герхард Бонкал (член парламенту Франції) . Ісмаїл Гаспринський (1910) — кримськотатарський культурний діяч, що все життя займався в Криму літературно-просвітницькою діяльністю. 1910 року авторитетна група вчених Франції висунула кандидатуру Ісмаїла Гаспринського на здобуття Нобелівської премії. Їх підтримали відомі письменники з країн мусульманського Сходу. Максим Ковалевський (1912). Його кандидатуру запропонували члени Російської міжпарламентської групи — за громадсько-політичну діяльність, спрямовану на затвердження ідеалів демократії в Росії.. Іван Франко (1916). Його кандидатуру як «великого Провідника свого народу, міжнародного генія», «справді найвизначнішого письменника сучасної Європи» висунув 26 листопада 1915 р. професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Кандидатуру І.Франка підтримав швецький історик Г.Гярне (Уппсальський університет). Дослідники називають дві причини, через які Франко так і не удостоївся цієї премії. Перша — це те, що лист від Застиреця прийшов надто пізно, коли список претендентів уже був затверджений. Друга причина — смерть Франка 1916 року. Освальд Бальцер (1926). Кандидатуру польського професора права, уродженця Ходорова, на Нобелівську премію миру подав факультет права Львівського університету (ініціатор — професор П.Домбковський) . Іван Багряний (1963). Акцію за надання Нобелівської премії письменникові розпочала філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаґо, але письменник невдовзі помер Павло Тичина (1966) та Микола Бажан (1970). Кандидатури цих письменників запропонував Омелян Пріцак, широко відомий у світі український вчений-славіст і тюрколог. Бажан, подякувавши Шведській академії літератури за увагу до його особи та творчості, в надісланому листі висловив сумніви в реальності та своєчасності висунення його кандидатури. Улас Самчук (1980). Після того, як у світ вийшов роман-трилогія «Волинь», кандидатуру Самчука на здобуття Нобелівської премії з літератури висунув російськомовний журнал «Современник» (Торонто). Подати кандидатуру встигли, але для її затвердження не вистачило рекомендації нобелівського лауреата, що у Стокгольмі було одним із визначальних факторів. Василь Стус (1985). Кандидатуру поета висунув нобелівський лауреат Генріх Белль. Того ж року Стус згинув у таборі для політв'язнів, тому його кандидатуру не було розглянуто . Олесь Гончар (1991). Заходи щодо його висунення розпочала українська діаспора, після того, як у 1989 році з'явилося нове видання «Собору» англійською мовою. Віктор Ющенко (2005). Кандидатуру Президента України разом із президентом Грузії Михайлом Саакашвілі подали двоє впливових тоді американських сенаторів — Джон Маккейн та Гілларі Клінтон. У їхньому спільному листі до Нобелівського комітету йшлося, що Ющенко та Саакашвілі «завоювали підтримку народу, відстоюючи демократію, свободу і громадянські права». На відміну від інших українських номінантів, Ющенко претендував на Нобелівську премію миру, а не літератури. Мустафа Джемілєв (2011). Його кандидатуру висунув Світовий конгрес кримських татар, 17 професорів із відомих університетів України та інших держав, а також три чинні парламентарі: депутати з України (Борис Тарасюк), Канади (Борис Вжесневський), а також європарламентар із Литви Юстас Палецкіс . Борис Олійник (2012). Його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунула Національна академія наук України за підписом Бориса Патона . Юлія Тимошенко (2012). Її кандидатуру на Нобелівську премію миру висунула колега по партії Наталя Королевська. Мустафа Джемілєв (2014). Низка громадських організацій Татарстану (серед них Рада старійшин, Татарський громадський центр та Меджліс татарського народу) висунули лідера кримських татар Мустафу Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру. Вони наголосили, що завдяки Джемілєву «кримські татари стали інтегрованою частиною українського суспільства» і «беруть активну участь у державно-політичному будівництві сучасної України». Крім того Джемілєв є активним учасником врегулювання Кримської кризи. Примітки Зал слави фантастики (англ. First Fandom Hall of Fame award) - літературна премія, Зал слави Першого фендому є щорічною нагородою за внесок в області наукової фантастики, що налічує понад 30 років. Вклади можуть бути в ролі фена, письменника, редактора, художника, агента, або будь-якої комбінації з п'яти. Вона вручається першим Фендом і зазвичай представлені на початку Всесвітньої наукової фантастики в рамках церемонії Конвенції премії Г'юго. Дуже тривалий час премія вручалася виключно особам, що були присутніми на першому довоєнному Ковенті фантастики. Лауреати 1996 Джек Вільямсон (1908-2006) Альфред ван Вогт (1912-2000) Джон В. Кемпбелл-молодший (1910-1971) Х'юго Ґернсбек (1884-1967) 1997 Андре Нортон (1912-2005) Arthur C. Clarke (1917-2008) H. G. Wells (1866-1946) Isaac Asimov (1920-1992) 1998 Хол Клемент (1922-2003) H. G. Wells (1919-2013) C. L. Moore (1911-1987) РобертГайнлайн (1907-1988) 1999 Рей Бредбері (1920-2012) Robert Silverberg (1935- ) Julio Verne (1825-1905) Abraham Merritt (1884-1943) 2000 Пол Андерсон (1926-2001) Гордон Діксон (1923-2001) Жуль Верн (1918-1985) Eric Frank Russell (1905-1978) 2001 А Б Октавія Батлер Альфред Бестер Джеймс Бліш Девід Бові Чеслі Боунстел Лі Брекетт В Джек Венс Жуль Верн Конні Вілліс Кейт Вільгельм Джек Вільямсон Альфред ван Вогт Джин Вулф Г Роберт Гайнлайн Рей Гаррігаузен Гаррі Гаррісон Френк Герберт Г'юго Гернсбек Вільям Гібсон Джо Голдеман Ґ Ґарднер Дозуа Ганс Рудольф Ґіґер Д Джеймс Тіптрі-молодший Джин Родденберрі Джоанна Расс Гордон Діксон Семюел Ділейні Е Гарлан Еллісон Ж Жан Жиро (художник) К Джеймс Кемерон Кетрін Люсіль Мур Стенлі Кубрик Л Урсула Ле Гуїн Джордж Лукас М Джудіт Мерріл Енн Маккефрі Абрахам Мерріт Річард Метісон Міядзакі Хаяо Майкл Муркок Н Деймон Найт Андре Нортон О Олаф Стейплдон Браян Олдіс П Фредерик Пол С Стівен Спілберг Теодор Стерджон Т Джон Роналд Руел Толкін У Герберт Уеллс Ф Френк Фразетта Ш Мері Шеллі Jack Vance (1916-2013) Ursula K. Le Guin (1929- ) Alfred Bester (1913-1987) Fritz Leiber (1910-1992) 2002 Samuel R. Delany (1942- ) Michael Moorcock (1939- ) James Blish (1921-1975) Donald A. Wollheim (1914-1990) 2003 Brian W. Aldiss (1925- ) Harry Harrison (1925- ) Mary W. Shelley (1797-1851) E. E. Smith (1890-1965) 2004 Едгар Райс Барроуз (1875-1950) Damon Knight (1922-2002) Wilson Tucker (1914-2006) Kate Wilhelm (1928- ) 2005 Steven Spielberg (1946- ) (cine, televisión y medios) Philip K. Dick (1928-1982) (literatura) Chesley Bonestell (1888-1986) (arte) Ray Harryhausen (1920- ) (abierto, animador de cine) 2006 Frank Kelly Freas (1922-2005) (arte) Anne McCaffrey (1926- ) (abierto) George Lucas (1944- ) (cine, televisión y medios) Frank Herbert (1920-1986) (literatura) 2007 Ed Emshwiller (1925–1990) (arte) Gene Roddenberry (1921–1991) (cine, televisión y medios) George Lucas (1937- ) (cine, televisión y medios) Gene Wolfe (1931- ) (literatura) 2008 Betty Ballantine (1919- ) e Ian Ballantine (1916–1995) (editores) William Gibson (1948- ) (literatura) Richard M. Powers (1921-1996) (arte) Rod Serling (1924-1975) (cine, televisión y medios) 2009 Edward L. Ferman (1937- ) (editor) Michael Whelan (1950- ) (arte) Frank R. Paul (1884–1963) (arte) Connie Willis (1945- ) (literatura) 2010 Octavia E. Butler (1947-2006) Richard Matheson (1926-2013) Douglas Trumbull (1942- ) Roger Zelazny (1937-1995) Enlaces externos http://www.discoveramerica.com/mx/washington/science-fiction-museum-hall-of-fame.html http://www.alt64.org/wiki/index.php/Sal%C3%B3n_de_la_Fama_de_la_ciencia_ficci%C3%B3n 1963 — Е. Е. Сміт 1964 — Х'юго Ґернсбек 1965 — не було присуджено 1966 — Дейвід Г. Келлер (посмертно) 1967 — Едмонд Гемілтон 1968 — Джек Вільямсон 1969 — Маррі Лайнстер 1970 — Вьорджіл Фінлі 1971 — Джон В. Кемпбелл-молодший (посмертно) 1972 — Кетрін Мур 1973 — Кліффорд Саймак 1974 — Форрест Дж. Еккермен Сем Московіц 1975 — Дональд Воллгайм 1976 — Гаррі Бейтс 1977 — Френк Белнеп Лонг 1978 — E. Гоффмен Прайс 1979 — Реймонд З. Ґеллун 1980 — Джордж О. Сміт 1981 — Стентон А. Кобленц 1982 — Вільям Кроуфорд - редактор та видавець 1983 — Менлі Вейд Веллмен 1984 — Горацій Леонард Ґолд 1985 — Вілсон Такер Роберт Блох 1986 — Джуліус Шварц - літературний агент та редактор Дональд Вондрай 1987 — Беатріс Мегеві - редактор 1988 — Артур Ллойд Ешбах Ніл Джоунс Девід Кайл Чарльз Хорніг 1989 — Фредерик Пол Дональд Грант Л. Спрег де Кемп 1990 — Едд Картьє - художник Роберт Е. Медл Алекс Шомбург - художник 1991 — Роберт Лаундс 1992 — Нельсон С. Бонд Дж. Гарві Гаґґард Арт Саха - редактор Артур Л. Віднер-молодший 1993 — Рей Бім 1994 — Еверетт Блейлер - редактор Джеррі Андре Нортон 1995 — Сиріл Корнблат - посмертно Джек Спір — Гаррі Ворнер-молодший — Морт Вайсингер - редактор (посмертно) 1996 — Форрест Дж. Еккермен Рей Бредбері Рей Гаррігаузен Френк К. Келлі Ерл Мелвін Коршак Джуліус Шварц Генрі Каттнер (посмертно) 1997 — Гол Клемент Марк Райнсберг (посмертно) 1998 — Джек Огнєв Джон Балтадоніс Мілтон А. Ротман Томас Шерред (посмертно) Освальд Трэн (посмертно) Крістин Московіц 1999 — Джек Огнєв Артур Ленглі Сирлс Линн Хікмен (посмертно) Форрест Дж. Еккермен 2000 — Теодор Р. Когсвелл Мартін Грінберг Марк Шульцінгер 2001 — Френк М. Робінсон 2002 —Сер Артур Кларк Марта Бек 2003 — Філіп Хосе Фармер Філіп Нолан (посмертно) 2004 — Браєн Олдіс Роберт Петерсон Вільям Л. Хемлінг Джозеф Врзос 2005 — Говард Дево 2006 — Джо Л. Хенслі 2007 — Альгіс Будріс 2008 — Майк Ешлі Айзек Азімов (посмертно) Рей Гаррігаузен 2009 — Волт Догерті (посмертно) Джеймс Ґанн Бен Ідік 2010 —Рей Каммінгс (посмертно) Террі Дживс Джо Мартіно 2011 — Джей Кей Клайн Олівер Саарі 2012 — Рей Бредбері Ларрі Фарсак Клод Хельд Расті Гевелін (посмертно) Джек Робінс 2013 — Сем Бешем Таддеус Е. Дікті (посмертно) Ерл Кемп Лестер Маєр Реймонд А. Палмер (посмертно) Норман Ф. Стенлі 2015 — Джуліен Мей Маргарет Брендедж (посмертно) Брюс Пелз (посмертно) Ф. Орлін Тремейн (посмертно) 2015 — Бен Бова Рой Хант (посмертно) Лью Мартин (посмертно) Олон Віггинс (посмертно) Посилання https://fantlab.ru/award201 http://www.isfdb.org/cgi-bin/awardtype.cgi?21 {{Премії фантастики} [[Категорія:Фантастичні премії США|Г] [[Категорія:Літературні премії США|Г] [[Категорія:Премії наукової фантастики] Джерела І.Чекман. «Україно, обітована земле мого серця!». Нобелівські лауреати — вихідці з України // Вісник НАН України, 2006, №10.— С. 44-53. Енциклопедичний довідник «Лауреати Нобелівської премії. 1901–2001» / Ред. С.О.Довгий, В.М.Литвин, В.Б.Солоїденко. — К.: ДІА, 2001. — 768 с. Левченко Олександр Степанович. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. — Лілея, 2000. — 280 с.: іл. — ISBN 966-7298-76-0. І.Чекман. Американський учений із Золочева.— Вісник НАН України, 2007, №7.— С. 48-50. Юрий Килимник. Украина — родина шести Нобелевских лауреатов — День, №226, 12 декабря, 2003 (рос.) Віталій Абліцов. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці — День, №191, 4 листопада 2006 http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_origin_chemistry http://www.ukraine.com/forums/history/4444-ukrainian-nobel-prize-winners.html https://www.facebook.com/usdos.ukraine/photos/a.431664811935.225869.43732151935/10151463149691936/?type=3&comment_tracking={%22tn%22%3A%22O%22} http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_of_ukrainian_ancestry_medicine http://www.aai.org/about/History/Notable_Members/Nobel/Milstein_Cesar.html http://kehilalinks.jewishgen.org/Berehove/ http://www.rummuseum.ru/portal/node/2123 http://chaltlib.ru/articles/resurs/jubilei_goda/k_105-letiju_m_a_sholokhov/nash_sholokhov/ http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/4ac232fe295237de/ http://www.fio-8.vrn.ru/solzhenicin.htm http://www.dissercat.com/content/dialektika-obraza-ukrainy-v-tvorchestve-i-bunina-istoriko-kulturnyi-i-strukturno-poeticheski http://www.free-topic.ru/bunin-ukraina http://uainfo.org/blognews/447104-ivan-bunin-o-russkih-i-ukraincah.html http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/hyman/2002/02/yurchenko.pdf http://jewishnews.com.ua/en/publication/nobel_prize_winners_with_ukrainian_ancestry_physics http://www.nobelplanet.org/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=0&lang=en http://www.unece.org/fileadmin/DAM/ceci/ppt_presentations/2010/eed/zgurovsky.pdf https://books.google.ru/books?id=J9CwoSxpHXYC&pg=PA5&lpg=PA5&dq=Nobel+Prize+winners+of+Ukrainian+origin:++economics&source=bl&ots=PIWNfFfWHI&sig=tA4oED7CNgrr7BDCqBdejLj3q9o&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi26ePM_4HMAhVEWywKHZCwAQYQ6AEIVTAH#v=onepage&q=Nobel%20Prize%20winners%20of%20Ukrainian%20origin%3A%20%20economics&f=false http://mic.com/articles/67109/which-country-has-won-the-most-nobel-prizes-check-this-map#.D8tc3mmv1 http://www.thebestschools.org/blog/2012/09/30/50-people-deserve-nobel-prize/ Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Нобелівська премія та її лауреати Рекомендаційний список Суми 2013 Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Нобелівська премія та її лауреати Рекомендаційний список Суми 2013 016:06.068НОБЕЛЬ Н72 Н72 Нобелівська премія та її лауреати : рекомендаційний список. – Суми : Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2013. – 66 с. Укладачі : Відповідальний за випуск : О. О. Миколенко І. Є. Булига Т. В. Слабко © Сумський державний університет, 2013 Передмова Будь-який винахід і відкриття залишає у свідомості людей незабутній слід, а це дозволяє сподіватися, що в поколіннях, які прийдуть нам на зміну, буде більше тих, хто здатний змінити культуру, зробити її краще і досконаліше. А.Нобель Альфред Нобель… Людина зі світовим ім’ям, засновник однієї із найпрестижніших міжнародних премій, винахідник за покликанням, «король динаміту». Геніальність та винахідливий розум А. Нобеля дали світу безліч ідей: 355 патентів стануть підґрунтям для тих, хто забажає простежити творчий шлях цього невтомного шукача. Він - один із небагатьох людей, у якого підприємницькі здібності поєдналися з талантом науковця. Бог не дав Альфреду Нобелю дітей, не подарував прямих спадкоємців його багатства і продовжувачів діянь його життя. Проте Бог нагородив Швецію Людиною, що навіки прославила її у світі як державу-мецената, країну міжнародної Нобелівської премії. Нобель заповідав створити особливий фонд з переважної частини його величезної спадщини для присудження коштів у вигляді премії тим діячам інтелектуальної сфери, які протягом року принесли "найбільшу користь людству": - у науковій сфері (фізика, хімія, фізіологія та медицина); -у сфері літератури; - за особливий внесок у справу зміцнення миру. Нобелівська премія користується міжнародним визнанням, а її лауреати - це світова інтелектуальна еліта. Отримати дану нагороду – почесно не лише для самого генія, але й для його нації. Ось так А. Нобеля, людину, яка вважала помилкою свою появу на світ, пам'ятають і поважають через багато років після її смерті. Метою даного рекомендаційного списку є висвітлення питань про життя і діяльність Альфреда Нобеля, історію виникнення Нобелівської премії та лауреатів даної нагороди впродовж усього періоду її існування (1901 – 2013 рр.). Рекомендаційний список включає в себе книги та статті з періодики, які можна знайти у фонді бібліотеки СумДУ. Життя і діяльність Альфреда Нобеля Альфред Бернхард Нобель народився 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У цей рік будинок і майно Нобелів згоріли вщент, і це було знаменням. Життя Альфреда йшло при багряному підсвічуванні всепожираючого полум'я, під акомпанемент вибухів. Батьки Альфреда Нобеля – Іммануіл і Андрієта, були людьми, яким випало все – і успіх, і поразка. Іммануіл Нобель був обдарованим механіком, креслярем, винахідником. Мати Андрієта народила 8 дітей, і Альфред був третім з чотирьох синів, яким судилося вижити. Іммануіл зробив усе можливе, щоб його сини одержали гарну освіту. До сімнадцяти років Альфред міг вільно говорити на п'яти мовах: шведській, російській, англійській, французькій і німецькій. Незабаром юнак виявив свої технічні здібності. Однак він був і великим аматором літературного читання. Коли Альфред зайнявся поезією всерйоз і заявив, що хоче стати письменником, він зустрів протидію з боку батька. У планах Іммануіла Нобеля не було місця сину-літератору: він хотів бачити Альфреда винахідником і технологом. Тривала закордонна подорож – ось та спокуса, проти якого не встояв Альфред. За умовами, виставленим батьком, він зміг відправитися в далекі країни, лише давши обіцянку забути про кар'єру письменника. Альфред побував у державах не тільки Європи, але й Америки. Однак батько так і не зміг погасити той вогонь, що палав у серце сина: Альфред продовжував складати вірші. Але навіть ставши знаменитістю, він не ризикнув обнародувати свої твори і, зрештою, спалив усе, що написав. Лише у віці 63 років Альфред Нобель публікує свою п'єсу "Немесіс". Іммануіл робив експерименти майже з усіма видами вибухових речовин, і Альфред пішов по його стопах. Під час своєї тривалої подорожі по Європі Альфред зустрівся з італійцем Собреро, що декількома роками раніш винайшов речовину з величезними вибуховими якостями: нітрогліцерин. Альфред швидко зрозумів, які можливості таїть у собі ця, на той час ще зовсім не досліджена речовина. Сам Альфред Нобель описує 1860 рік як час, коли він "домігся успіхів з вибухом нітрогліцерину". Альфред Нобель домігся виключного права на виробництво динаміту. Всього лише за кілька років Альфред Нобель і його винахід підкорив увесь світ. Згодом Альфред Нобель став людиною заможною і знаменитою. Він одержував безліч запрошень на різного роду прийоми, але, як правило, відмовлявся від них. У 1893 році йому було присуджене звання почесного доктора Шведського університету в місті Упсала. Ось це він прийняв за честь. Поки ж у Франції Альфред випробував свої "Нобелівські запалювачі" на військових полігонах. Він запропонував Франції придбати права на його новий винахід, але одержав відмову. Зробити це виявила бажання Італія. У результаті Нобель був обвинувачений у державній зраді і був змушений залишити Францію. Останнім місцем його проживання стало італійське місто Сан-Ремо, де 10 грудня, 1896 року Альфред Нобель помер. Історія створення Нобелівської премії Після смерті "динамітного короля" залишився колосальний капітал. Його 93 заводи випускали 66,5 тис. тонн різних вибухових речовин у рік. Великі суми були вкладені в інші підприємства і цінні папери в багатьох країнах світу. Після ліквідації усього, що належить Нобелю, виручена сума склала 31 млн. шведських крон (по інших джерелах, 70 млн.). Альфред Нобель залишив після себе наступний заповіт, в якому зазначено: "Усе реалізоване майно, що залишилося після мене, повинне бути розподілене в такий спосіб: виконувачам духівниці слід звернути капітал у надійні цінні папери й утворити з них фонд, прибуток від який буде щорічно видаватися у виді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Мій рішучий намір полягає в тому, щоб премії присуджувалися поза залежністю від національної приналежності кандидатів; лауреатом повинен ставати самий гідний, не залежно від того, скандинав він чи ні". Отже, один з найбільших станів кінця XIX століття заповідалося людству, потомству. П'ять років продовжувалися у свій час судові розгляди, зв'язані з заповітом, що А. Нобель склав і підписав у Шведсько-норвезькому клубі в Парижі в урочистій обстановці й у присутності великого числа свідків. Причина затримки полягала в тому, що спадщина виявилася надзвичайно великою (до моменту смерті Нобеля його капітал складав 1 млрд. доларів). За заповітом спадщина повинна була піти на виплату п'яти щорічних міжнародних премій по трьох розділах науки (фізика, хімія, медицина і фізіологія), за діяльність на користь миру, а також по літературі (при чому спеціально обмовлялося, що література повинна мати ідеалістичну спрямованість). Нобелівські премії вручаються з 1901 року. Першу Нобелівську премію з економіки було вручено 1969 р. У період 1940-1942 рр. через воєнні події в Європі, спричинені Другою світовою війною, Нобелівська премія не присуджувалася. Імена нових лауреатів оприлюднюються щороку 21 жовтня – у день народження Альфреда Нобеля. На церемонію вручення премії Нобелівський фонд запрошує лауреатів і членів їхніх родин до Стокгольма і в Осло 10 грудня – у день смерті засновника Фонду. Дипломи й золоті медалі Нобелівських лауреатів в галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури й економіки вручаються в Концертному залі королем Швеції після короткої інформації про досягнення лауреата представником відповідного комітету, що затвердив його кандидатуру. Вручення конверта з чеком на ім'я лауреата відбувається в Стокгольмі в історичному будинку Нобеля, де нині розташований головний офіс Нобелівського фонду. Кошти, що одержує лауреат, підлягають оподаткуванню відповідно до законів тієї країни, громадянином якої він є. Якщо перші лауреати одержували чек на суму близько 40 тис. американських доларів, то сьогодні розмір грошової премії досягає 1 млн. доларів США. Велика заслуга в цьому належить працівникам Нобелівського фонду, які захищають від інфляцій матеріальну частину спадщини Нобеля й врятовують тим самим його духовне надбання. Альфред Бернхард Нобель 1. Динамит : в 1867 году Нобель взял патент на открытое им соединение, которое назвал динамитом // 100 великих изобретений / К. В. Рыжов. – М. : ВЕЧЕ, 2005. – С. 157–161. – (100 великих). 2. Довбенко, М. Меценат світової науки / М. Довбенко // Науковий світ. – 2001. – № 12. – С. 6–9. 3. Зарабатывайте умом! : вошедший в историю как изобретатель динамита Альфред Нобель был ярым пацифистом // Панорама. – 2012. – № 49. – 28 ноября–5 декабря. – С. 14А. 4. Іржавий, Ф. Європейський геній Альфреда Нобеля / Ф. Іржавий // Персонал плюс. – 2006. – 15–21 вересня. – С. 10. 5. Левченко, Ф. Вплив соціально-політичних поглядів Альфреда Нобеля на заснування Нобелівської премії / Ф. Левченко // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 64–80. 6. Нобель Альфред Бернхард (1833-1896), шведский промышленник, инженер-химик // Энциклопедия Мира / А. С. Капто. – М. : Книга и бизнес, 2002. – С. 319–320. – (На нашу и вашу безопасность). 7. Нобель Альфред (1833–1896) // 500 знаменитых людей планеты. – Х. : Фолио, 2006. – С. 547–548. 8. О Людвиге и его братьях : Нобели // Инженер. – 2005. – № 4. – С. 3. 9. Чекман, І. С. Великий швед Альфред Нобель / І. С. Чекман // Ваше здоров'я. – 2007. – № 48. – 14 грудня. – С. 15. 10. Чекман, І. С. Родина Нобелів / І. С. Чекман // Світогляд. – 2007. – № 6. – С. 10–11. 11. Чекман, І. С. Творчість рятувала від самотності (Динаміт, премія і особисте життя Альфреда Нобеля) / І. С. Чекман // Вісник Національної академії наук України. – 2008. – № 12. – С. 55–59. Нобелівська премія 12. 500 знаменитых людей планеты. – Х. : Фолио, 2006. – 991 с. 13. Лауреати Нобелівської премії. 1901-2001 : енциклопедичний довідник / С. О. Довгий, В. М. Литвин, В. Б. Солоіденко. – Видання ювілейне. – К. : ДІА, 2001. – 768 с. 14. Лишевский, В. П. Рассказы об ученых / В. П. Лишевский. – М.: Наука, 1986. – 168 с. – (История науки и техники). 15. Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – 315 с. 16. Рыжов, К. В. 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2000. – 656 с. – (100 великих). 17. Самин Д. К. 100 великих ученых. – М. : Вече, 2004. – 592 с. – (100 великих). 18. Сергійчук, В. Що дала Україна світові / В.Сергійчук. – К. : ПП Сергійчук М.І., 2008. – 288 с. 19. Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – 447 с. 20. Соколовская З. К. 400 биографий ученых. – М.: Наука, 1988. – 510 с. 21. Уилсон М. Американские ученые и изобретатели / под ред. Н. Треневой; пер. с англ. В. Рамзеса – 2-е изд. – М. : Знание, 1975. – 136 с. 22. Шендеровський, В. Нехай не гасне світ науки / В. Шенде-ровський ; за ред. Е. Бабчук. – К. : Рада, 2003. – 416 с. 23. Абліцов, В. Премія Нобеля. Виноград, якого так хотілося лисиці: документи, факти й коментарі до теми "Світові престижні премії й вітчизняні інтелектуали" / В. Абліцов // Світогляд. – 2007. – № 6. – С. 12–19. 24. Блиев, Ю. Портрет лауреата в зеркале статистики : 100 лет Нобелевской премии / Ю. Блиев // Медицинская газета. – 2001. – № 93. – 7 декабря. – С. 15. 25. Боровський, О. Як у граді у Стокгольмі "Нобелі" вручали : 10 грудня, в річницю смерті Альфреда Нобеля, в Стокгольмі та Осло вручать премії його імені / О. Боровський // Україна молода. – 2009. – № 231. – 10 грудня. – С. 16. 26. Брюсель привітав європейських лауреатів Нобелівської премії // Євробюлетень. – 2007. – № 10. – С. 21. 27. Гречаник, А. Нобелевская неделя – 2009 : скандал, сенсация и рекорды / А. Гречаник // Украинская техническая газета. – 2009. – № 42. – 20 октября. – С. 12. 28. Гречаник, А. Тиждень імені Нобеля / А. Гречаник // Всеукраїнська технічна газета. – 2007. – № 42 –43. – 25 жовтня. – С. 10. 29. Калашников, Б. Нобелевские парадоксы / Б. Калашников // Знание - сила. – 2007. – № 10. – С. 121–125; № 11. – С. 118–125. 30. Коваленко, О. Чи міг Нобель уявити? : розпочалася процедура визначення цьогорічних лауреатів Нобелівської премії / О. Коваленко // Освіта України. – 2013. – № 41. – 14 жовтня. – С. 16. 31. Ковтун, Г. Визнання – 2007: Нобілівські премії / Г. Ковтун // Світогляд. – 2007. – № 6. – С. 2–9. 32. Ковтун, Г. Нобелівські лауреати – 2006 / Г. Ковтун // Вісник НАН України. – 2006. – № 10. – С. 39–43. 33. Кокурина, Е. Пасьянс не сложился : Нобелевскому комитету все труднее принимать правильные решения? / Е.Кокурина // Поиск. – 2008. – № 44. – 31 октября. – С. 23. 34. Кудрявцев, Ю. Что нужно для того, чтобы украинец получил Нобелевскую премию? / Ю. Кудрявцев // Зеркало недели. – 2008. – № 18. – 17–23 мая. – С. 16. 35. Лауреати Нобелівської премії 2008 року // Науково-технічна інформація. – 2008. – № 4. – С. 67. 36. Лідери наукового пошуку : хто отримав Нобелівську премію 2008 року // Вісник Національної академії наук України. – 2008. – № 12. – С. 52–54. 37. Медаль имени Нобеля возрождается! // Инженер. – 2005. – № 4. – С. 2–3. 38. Нікольська, Л. В. Нобелівська премія – 2007 : особистості в науці / Л. В. Нікольська, Т. І. Невежина // Науково-технічна інформація. – 2008. – № 2. – С. 64–66. 39. "Нобель" знайшов своїх героїв // Світ. – 2007. – № 39–40.- жовтень. – С. 1. 40. Новини науки. Нобелівська премія — 2012 // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 12. – С. 89–95. 41. Поляков, М. Нинішні нобеліанти й 40 років фактичного пріоритету / М. Поляков, В. Скалозуб // Проблеми науки. – 2005. – № 6. – С. 22–23. 42. Прядко, І. Дарунок Нобеля нащадкам : Нобелівська премія / І. Прядко // Молодий журналіст. – 2004. – № 8. – С. 5. 43. Список Нобелівських лауреатів // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 290–315. 44. Столетие Нобелевских премий // Наука и жизнь. – 2002. – № 1. – С. 12–15. 45. Тютюнник, В. Лауреати Нобелівських премій : наукометричні дослідження / В. Тютюнник // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол.: М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 24–63. 46. Феррис Драб. В честь нобелевских лауреатов : выдержки из статей некоторых удостоенных высшей награды ученых, когда-то напечатанных в журнале "В мире науки" / Феррис Дабр // В мире науки. – 2011. – № 8. – С. 30–39. Нобелівська премія в галузі фізики 47. Алферов, Ж. И. История и будущее полупроводниковых гетероструктур / Ж. И. Алфе-ров // Физика и техника полупроводников. – 1998. – Т. 32, № 1. – С. 3–18. 48. Бор, Н. Атомная физика и человеческое познание / Н. Бор. – М. : Изд-во иностранной л-ры, 1961. – 151 с. 49. Гинзбург, В. Л. О теории относитель-ности : сборник статей / В. Л. Гинзбург. – М. : Наука, 1979. – 238 с. 50. Гинзбург, В. Л. О физике и астрофизике : статьи и выступления / В. Л. Гинзбург. – М. : Наука, 1985. – 400 с. – (Наука. Мировоззрение. Жизнь). 51. Капица, П. Л. Научные труды. Электроника больших мощностей и физика плазмы / П. Л. Капица. – М. : Наука, 1991. – 403 с. 52. Капица, П. Л. Эксперимент, теория, практика : статьи, выступления / П. Л. Капица. – 3-е изд., доп. – М. : Наука, 1981. – 495 с. – (Наука, Мировоззрение. Жизнь). 53. Ландау, Л. Д. Квантовая электродинамика. / Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц. – 4-е изд., испр. – М. : Наука, 1989. – Т. 3, 4. 54. Ландау, Л. Д. Молекулы / Л. Д. Ландау, А. И. Китайгородский. – 5-е изд., испр. – М. : Наука, 1982. – 208 с. – (Физика для всех ; Кн. 2). 55. Ландау, Л. Д. Собрание трудов. Т. 1–2 / Л. Д. Ландау ; под ред. Е. М. Лифшица. – М. : Наука, 1969. 56. Ландау, Л. Д. Теоретическая физика. Механика / Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц. – 2-е изд., испр. – М. : Наука, 1965. – Т. 1. – 204 с 57. Ландау, Л. Д. Теоретическая физика. Теория поля / Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц. – 5-е изд., испр. и доп. – М. : Наука, 1967. – Т. 2. – 460 с. 58. Ландау, Л. Д. Теоретическая физика. Теория упругости / Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Наука, 1965. – Т. 7. – 202 с. 59. Ландау, Л. Д. Физика для всех. Движение. Теплота / Л. Д. Ландау, А. И. Китайгородский. – 3-е изд., стереотип. – М. : Наука, 1974. – 391 с. 60. Ландау, Л. Д. Физика для всех. Физические тела / Л. Д. Ландау, А. И. Китайгородский. – 4-е изд., исправ., доп. – М. : Наука, 1978. – Кн. 1. – 207 с. 61. Ландау, Л. Д. Физические тела / Л. Д. Ландау, А. М. Китай-городский. – 4-е изд., испр. – М. : Наука, 1978. – 208 с. 62. Майкельсон, А. Об эфирном ветре / А. Майкельсон, Э. Морли // Классики физической науки / Г.М. Голин, С. Р. Филонович. – М. : Высшая школа, 1989. – С. 512-523. 63. Новое направление подготовки – "нанотехнология" / Ж. Алферов, Ю. Таиров, М. Астахов и др. // Высшее образование в России. – 2004. – № 6. – С. 82–90. 64. Тамм, И. Е. Основы теории электричества : учеб. пос. / И. Е. Тамм. – 10-е изд., исправ. – М. : Наука, 1989. – 504 с. 65. Эйнштейн, А. Эволюция физики. Развитие идей от первоначальных понятий до теории относительности и квант / А. Эйнштейн, Л. Инфельд ; пер. С. Г. Суворов. – 4-е изд. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 267 с. 66. Эйнштейн, А. Собрание научных трудов : в 4-х т. Т. І–IV / А. Эйнштейн; под ред.: И. Е. Тамма, Я. А. Смородинского, Б. Г. Кузнецова. – М. : Наука, 1965–1967. – (Классики науки). 67. Эйнштейн, А. Сущность теории относительности / А. Эйнштейн. – М. : Изд-во иностранной л-ры, 1955. – 159 с. 68. Эйнштейн, А. Физика и реальность : сборник статей / А. Эйнштейн. – М. : Наука, 1965. – 159 с. 69. Болотовский, Б. М. Свечение Вавилова-Черенкова / Б. М. Боло-товский. – М. : Наука, 1964. – 93 с. 70. Гернек, Ф. Альберт Энштейн / Ф. Гернек. – М. : Мир, 1984. – 128 с. 71. Голин, Г.М. Классики физической науки (с древнейших времен до начала ХХ в.) : справочное пособие / Г. М. Голин, С. Р. Филонович. – М. : Высшая школа, 1989. – 576 с. 72. Голованов, Я. К. Этюды об ученых / Я. К. Голованов. – 3-е изд., доп. – М. : Молодая гвардия, 1983. – 415 с. 73. Данин, Д. С. Вероятностный мир / Д. С. Данин. – М.: Знание, 1981. – 208 с. – (Жизнь замечательных идей). 74. Данин, Д. С. Неизбежность странного мира / Д. С. Данин. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 376 с. – (Эврика). 75. Зелиг, К. Альберт Эйнштейн / К. Зелиг. – М.: Атомиздат, 1966. – 231 с. 76. Зрелов, В. П. Излучение Вавилова-Черенкова и его применение в физике высоких энергий / В.П.Зрелов. – М. : Атомиздат, 1968. – Ч. 1. – 274 с. 77. Кедров, Ф. Б. Жолио-Кюри / Ф. Б. Кедров. – М.: Атомиздат, 1975. – 160 с. 78. Кемоклидзе, М. П. Квантовый возраст / М.П. Кемоклидзе. – М. : Наука, 1989. – 272 с. 79. Кордун, Г. Г. Історія фізики : навч. посіб. / Г. Г. Кордун. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Высшая школа, 1993. – 280 с. 80. Кудрявцев, П. С. Курс истории физики / П. С. Кудрявцев. – М. : Просвещение, 1974. – 312 с. 81. Кудрявцев, С. П. Д. Д. Томсон / С. П. Кудрявцев. – М.: Просве-щение, 1986. – 80 с. 82. Кузнецов, Б. Г. От Галилея до Эйнштейна / Б. Г. Кузнецов. – М. : Наука, 1966. – 518 с. 83. Кузнецов, Б. Г. Развитие физических идей от Галилея до Эйнштейна в свете современной науки / Б. Г. Кузнецов ; 2-е изд. – М. : Наука, 1966. – 518 с. 84. Кюри, Е. Мария Кюри / Е. Кюри. – 4-е изд. – М. : Атомиздат, 1976. – 328 с. 85. Ланцош, К. Альберт Эйнштейн и строение космоса : шесть лекций, прочитанных весной 1962 г. в Мичиганском университете / К. Ланцош ; пер. В. Г. Угаров. – М. : Наука, 1967. – 156 с. 86. Ливанова, А. Л. Д. Ландау / А. Ливанова. – М. : Знание, 1978. – 192 с. 87. Львов, В. Жизнь Альберта Эйнштейна / В. Львов. – М. : Молодая гвардия, 1958. – 320 с. – (Жизнь замечательных людей. Серия биографий). 88. Льоцци, М. История физики / М. Льоцци; пер. с итал. Э. Л. Бурш-тейна. – М. : Мир, 1970. – 430 с. 89. Лятиль, П. Энрико Ферми / П. Лятиль ; пер. с фр. Н. Е. Гон-фринкель, А. Н. Соколовой. – М. : Просвещение, 1965. – 146 с. 90. Нильс Бор и наука 20 века : сборник научных трудов / Н. Бор. – К. : Наукова думка, 1988. – 232 с. 91. Пайс, А. Научная деятельность и жизнь Альберта Эйнштейна / А. Пайс ; под ред. А. А. Логунова. – М. : Наука, 1989. – 566 с. 92. Паркер, Б. Мечта Эйнштейна : в поисках единой теории строения Вселенной / Б. Паркер ; под ред. Я. А. Смородинского ; пер. В. И. Ма-царский, О. И. Мацарский. – М. : Наука, 1991. – 222 с. 93. Поль Дирак и физика 20 века. – М. : Наука, 1990. – 222 с. 94. Пути в незнаемое : Писатели рассказывают о науке : сборник 20. – М. : Советский писатель, 1986. – 480 с. 95. Сегре, Э. Энрико Ферми – физик / Э. Сегре. – М. : Мир, 1973. – 324 с. 96. Уилер, Дж. А. Предвидение Эйнштейна / Дж. А. Уилер ; под ред. К. П. Станюковича ; пер. В. Г. Лапчинский. – М. : Мир, 1970. – 112 с. 97. Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – 485 с. 98. Хофман, Б. Альберт Эйнштейн творец и бунтарь / Б. Хофман. – М. : Прогресс, 1983. – 215 с. 99. Черенковские детекторы и их применение в науке и технике / отв. ред. А. М. Балдин. – М. : Наука, 1990. – 432 с. 100. Юбилеи науки. 1990–1991. – К. : Наукова думка, 1991. – 188 с. 101. Альберт Майкельсон (1852–1931) // Американские ученые и изобретатели / М. Уилсон. – М. : Знание, 1975. – С. 75–84. 102. Альберт Эйнштейн : "Работать – значит думать" // Этюды об ученых / Я. К. Голованов. – М. : Молодая гвардия, 1983. – С. 372–381. 103. Андроникашвили, Э. Вспоминая Ландау / Э. Андроникашвили // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 46–55. 104. Бессараб, М. "Никогда не думал, что у меня такая сила воли" : [Лев Давидович Ландау] / М. Бессараб // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 56–77. 105. Болотовский, Б. Эйнштейн и современная картина мира / Б. Болотовский // Наука и жизнь. – 2006. – № 4. – С. 96–105. 106. Вернский, Л. Этюды о судьбе [Игорь Евгеньевич Тамм] / Л. Вернский // Наука и жизнь. – 1995. – № 7. – С. 20–26. 107. Визгин, В. П. 75 лет общей теории относительности : [Альберт Эйнштейн] / В. П. Визгин // Юбилеи науки. 1990-1991. – К. : Наукова думка, 1991. – С. 76–85. 108. Вильгельм Рентген (1845–1923) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 334–338. – (100 великих). 109. Головко, О. Нобелівський тиждень називає лауреатів : нобелівські лауреати 2013 року з фізики, з фізіології та медицини / О. Головко // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 184. – 9 жовтня. – С. 3. 110. Горелик, Г. Все мы немножко лошади – или кентавры : [воспоминания о Петре Леонидовиче Капице] / Г. Горелик // Знание – сила. – 2007. – № 9. – С. 117–124. 111. Горелик, Г. Ученый раб, свободный духом / Г. Горелик // Знание – сила. – 2008. – № 5. – С. 113–123. 112. Данин, Д. Свидетельства времени и души [Петр Леонидович Капица] / Д. Данин // Пути в незнаемое : Писатели рассказывают о науке : сборник 20. – М. : Советский писатель, 1986. – С. 441–444. 113. Довгий, Я. Корифей сучасної електроніки : до 100-річчя від дня народження двічі лауреата Нобелівської премії Джона Бардіна / Я. Довгий // Світогляд. – 2008. – № 3. – С. 18–22. 114. Жданов, Г. С. 100 лет со дня рождения английского физика Л. Брэгга / Г. С. Жданов // Юбилеи науки. 1990–1991. – К. : Наукова думка, 1991. – С. 71–75. 115. Закиянов, Д. Нобеля по физике дали за оптику: Нобелевскую премию присудили трем физикам, благодаря работам которых родились оптоволоконные сети передачи данных и цифровые камеры / Д. Закиянов // Экономические известия. – 2009. – № 178. – 7 октября. – С. 6. 116. Зеленина, Е. Как сквозь магический кристалл... : объявлено о присуждении Нобелевской премии по физике 2013 года британцу Питеру Хиггсу и бельгийцу Франсуа Энглеру / Е. Зеленина // Украинская техническая газета. – 2013. – № 42. – 22 октября. – С. 11. 117. Игорь Евгеньевич Тамм – строки биографии // Наука и жизнь. – 1995. – № 7. – С. 27–29. 118. Игорь Евгеньевич Тамм (1895–1971) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 518–524. 119. Його народила Волинська земля : [Георгій Харпак] // Нехай не гасне світ науки / В. Шендеровський ; за ред. Е. Бабчук. – К. : Рада, 2003. – С. 365–372. 120. Капица Петр Леонидович // Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – С. 75–80. 121. Кедров, Ф. Капица : жизнь и открытия / Ф. Кедров // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 7–45. 122. Коваленко, О. Велике відкриття найменшого : "Нобелівка" з фізики дісталась ученим, які заявили про існування частинки Бога / О. Коваленко // Освіта України. – 2013. – № 46. – 18 листопада. – С. 14. 123. Ландау Лев Давидович // Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – С. 414–423. 124. Лев Давидович Ландау (1908–1968) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 570–576. 125. Лев Ландау // 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2000. – С. 277-284. – (100 великих). 126. Лев Ландау : "Физика – это высокое наслаждение" // Этюды об ученых / Я. К. Голованов. – М. : Молодая гвардия, 1983. – С. 219–227. 127. Лемыш, А. Истина где-то здесь : Нобелевский комитет определил лауреатов самой престижной ежегодной премии в области физикию Ими стали Питер Хиггс и Франсуа Энглер / А. Лемыш // Украинская техническая газета. – 2013. – № 42. – 22 октября. – С. 10. 128. Лесина, Ю. Звезда академика Тамма : в истории науки его имя стоит в одном ряду с Энштейном, Бором, Резерфордом, Дираком, Шредингером, Ландау... / Ю. Лесина, Л. Гриневич // Ваш шанс. – 2012. – № 20. – 16–23 мая. – С. 28А. 129. Мария Кюри-Склодовская (1867–1934) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 436–442. 130. Нобелевская премия по физике // Квант. – 2004. – № 1. – С. 7. 131. Нобелевская премия по физике присуждена за нанотехнологию // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3, № 6. – С. 38. 132. "Нобель" : чим нас вразили фізики : лауреатами Нобелівської премії 2009 року з фізики стали : Чарльз Као, Віллард Бойлі і Джордж Сміт // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 185. – 8 жовтня. – С. 3. 133. Писаренко, Д. В. Гинзбург: "Нам недодали две Нобелевки" : российскому физику В. Гинзбургу вручена Нобелевская премия 2003 г. / Д. Писаренко // АиФ. Украина. – 2003. – № 50. – С. 19. 134. Радянські фізики, удостоєні звання лауреата Нобелівської премії // Історія фізики : навч. посіб. / Г. Г. Кордун. – К. : Высшая школа, 1993. – С. 275. 135. Райхель, Ю. Науке нужна свобода : Нобелевские лауреаты не хотят работать на исторической родине – в России / Ю.Райхель // День. – 2010. – № 184. – 12 октября. – С. 3. 136. Райхель, Ю. У глибину квантового світу і стволових клітин : Шведська академія наук представила лауреатів Нобелівської премії 2012 року з фізики і медицини / Ю.Райхель // День. – 2012. – № 183. – 11 жовтня. – С. 9. 137. Роберт Милликен (1868–1953) // Американские ученые и изобретатели / М. Уилсон. – М. : Знание, 1975. – С. 85–98. 138. Скоренький, Ю. Нобелівська премія з фізики 2009 року / Ю. Скоренький // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / ред. кол.: М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 281–284. 139. Смирнов, С. Век XX. Чем завершится тысячелетие... / С.Смирнов // Знание - сила. – 2007. – № 9. – С. 84-89. 140. Софроний, В. В. Лев Давидович Ландау : к 100-летию гения / В. В. Софроний // Universitates. Наука и просвещение. – 2008. – № 1. – С. 60–73. 141. Стапановський, Ю. Айнштайн : теорія відносності і теорія вітлових квантів (серйозно і не дуже) / Ю. Стапановський // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 4–15. 142. Степановский, Ю. П. Нобелевские премии по физике 2000 года и столетие Нобелевских премий / Ю. П. Степановский // Universitates. Наука и просвещение. – 2001. – № 1. – С. 4–12. 143. Тамм Игорь Евгеньевич // Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – С. 214–217. 144. Транковский, С. Нобелевские премии 2004 года : асимптотическая свобода и конфайнмент / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2005. – № 1. – С. 23. 145. Транковский, С. Нобелевские премии 2003 года : cверх-проводимость и сверхтекучесть / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2004. – № 2. – С. 2–7. 146. Транковский, С. Нобелевские премии 2005 года : квантовая оптика и сверхточная лазерная спектроскопия / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2006. – № 1. – С. 45. 147. Транковский, С. Пятое состояние вещества : Нобелевские премии 2001 года – биологам, физикам и химикам / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2002. – № 1. – С. 15–16. 148. Тырнов, В. Физическая тройка : 10 декабря, в день смерти Альфреда Нобеля, король Швеции вручит в Стокгольме Нобелевские премии. Нобелевским комитетом уже объявлены имена лауреатов-физиков / В.Тырнов // Украинская техническая газета. – 2009. – № 41. – 13 октября. – С. 2. 149. Франк Илья Михайлович // Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – С. 424–429. 150. Цимбалюк, Є. Поліський родовід Нобелівського лауреату : Лауреат Нобелівської премії у галузі фізики Георгій Харпак (Жорж Шарпак) / Є. Цимбалюк, О. Юркова // Голос України. – 2009. – № 56. – 28 березня. – С. 11. 151. Шиманський, О. Нобелівські "контактери": премії з фізики отримали троє вчених, винаходи яких стали основою сучасних глобальних комунікацій / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – №185. – 7 жовтня. – С. 6. 152. Шиманський, О. Хіггс і його "нобелівський" бозон : лауреатами найпрестижнішої премії з фізики стали вчені, які передбачили існування "цеглинки" Бога (Петер Хіггс, Франсуа Енглер) / О. Шиманський // Україна молода. – 2013. – № 146. – 9 жовтня. – С. 5. 153. Штанов, Ю. В. Всесвіт, що розширюється з прискоренням : Нобелівська премія в галузі фізики / Ю. В. Штанов // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 1. – С. 28–40. 154. Шуйский, И. Лев Ландау : "1937 год – стихийное бедствие. Меня оно тоже коснулось, но, к счастью, я остался жив" / И. Шуйский // Зеркало недели. – 2008. – № 21. – 7–13 июня. – С. 11. 155. Энрико Ферми (1901–1954) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 531–536. Нобелівська премія в галузі фізіології і медицини 156. Мечников, И. И. Академическое соб-рание сочинений / И. И. Мечников ; ред. А. Д. Некрасов. – М. : Гос. изд-во мед. л-ры, 1955. – Т. 3, 5, 8, 9, 12. 157. Мечников, И. И. Невоспріимчивость въ инфекціонныхъ болезняхъ / И. И. Меч-ников. – С.-Петербургъ : Изданіе К. Л. Риккера, 1903. – 611 с. : съ 45 раскрашенными рисунками въ тексте. 158. Мечников, И. И. Этюды оптимизма / И. И. Мечников. – Х. : Литера Нова, 2013. – 304 с. 159. Павлов, И. П. Избранные произведения / И. П. Павлов ; под ред. Х. С. Коштоянца. – М. : Гос. изд-во полит. л-ры, 1949. – 568 с. 160. Павлов, И. П. Лекции по физиологии / И. П. Павлов ; под ред. И. П. Разенкова. – М. : Изд-во АМН СССР, 1952. – 331 с. 161. Павлов, И. П. Полное собрание сочинений / И. П. Павлов. – 2-е изд., доп. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1951–1952. – Т. 1–6. 162. Павлов, И. П. Труды по физиологии пищеварения / И. П. Павлов. – М. : Весть, 2002. – Т. I. – 541 с. – (Антология истории русской хирургии). 163. Павлов, І. П. Вибрані твори / І. П. Павлов ; за ред. Є. Б. Бабського. – К. : АН УРСР, 1949. – 403 с. 164. Астарян, Э. А. Павлов Иван Петрович : 1849-1936 гг. / Э. А. Аста-рян. – М. : Наука, 1974. – 456 с. 165. Бабский, И. П. И. П. Павлов / И. П. Бабский. – 2-е изд., расши-ренное. – М. : Гос. учеб.-педагог. изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1959. – 160 с. 166. Богач, П. Г. Іван Петрович Павлов (1849–1936) / П. Г. Богач. – К. : Рад. школа, 1953. – 104 с. 167. Витте, Н. К. Учение И. П. Павлова о физиологии высшей нервной деятельности : в помощь самостоятельно изучающим труды И. П. Павлова / Н. К. Витте. – К. : Гос. мед. изд-во УССР, 1954. – 136 с. 168. Иванов-Смоленский, А. Г. Учение И. П. Павлова и патологическая физиология (статьи и доклады 1949–1951 гг.) / А. Г. Иванов-Смоленский. – М. : Изд-во акад. мед. наук СССР, 1952. – 148 с. 169. Кветной, И. Вездесущие гормоны / И. Кветной. – М. : Молодая гвардия, 1988. – 190 с. – (Эврика). 170. Коштоянц, Х. С. Повесть из жизни академика И. П. Павлова : о работах в области физиологии пищеварения / Х. С. Коштоянц. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1938. – 144 с. 171. Летопись жизни и деятельности академика И. П. Павлова. Т. 1. 1849–1917 / сост. : Н. М. Гуреева, Н. А. Чебышева. – Л. : Наука, 1969. – 224 с. 172. Могилевский, Б. Жизнь Пирогова. Илья Мечников : повести / Б. Могилевский. – М. : Детская литература, 1979. – 527 с. 173. Моруа, А. Жизнь Александра Флеминга / А. Моруа ; пер. с фр. И. Эрбурга. – М. : Молодая гвардия, 1964. – 336 с. – (Жизнь замечательных людей. Серия биографий ; Вып. 4 (379)). 174. Пішак, В. П. Медицина ХХ століття в постатях. До 100-річчя Нобелівської премії : біографічний довідник / В. П. Пішак, С. С. Бачок, Б. С. Кушнір. – Чернівці : БДМА, 2001. – 192 с. 175. Поповский, А. Павлов / А. Поповский. – М. : Молодая гвардия, 1946. – 256 с. – (Жизнь замечательных людей. Серия биографий). 176. Розенталь, И. С. Павлов / И. С. Розенталь. – М. : Гос. изд-во мед. лит-ри, 1963. – 148 с. 177. Снегиревъ, Ю. В. Матеріалы къ ученію Павлова объ условныхъ рефлексахъ : cпеціализація условнаго звукового рефлекса у собаки / Ю. В. Снегиревъ. – С-Петербургъ : Изд. журнала "Практическая Медицина", 1911. – [383 с.]. 178. Сорокина, Т. С. История медицины : учебник / Т. С. Сорокина ; 5-е изд., перераб., доп. – М. : Академия, 2006. – 560 с. 179. Тараканов, Н. Г. И. П. Павлов – великий русский мыслитель-материалист / Н. Г. Тараканов ; под. ред. П. К. Анохина. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1960. – 88 с. 180. Фролов, Ю. П. Иван Петрович Павлов : Воспоминания / Ю. П. Фролов. – 2-е изд., доп. – М. : Из-во АМН, 1953. – 288 с. 181. "Нобель" – дослідникам хромосом : Нобелівська премія з медицини присуджена трьом американським дослідникам // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 184. – 7 жовтня. – С. 3. 182. Аурин, Л. И. Патологоанатомы – лауреаты Нобелевской премии / Л. И. Аурин // Архив патологии. – 2010. – № 3. – С. 37–44. 183. Балла, О. Иван Павлов / О.Балла // Знание – сила. – 2004. – № 5. – С. 90–99. 184. Бондаренко, В. М. Идеи И. И. Мечникова и современная микро-экология кишечника человека / В. М. Бондаренко, В. Г. Лиходеде // Журнал микробиологии эпидемиологии и иммунобиологии. – 2008. – № 5. – С. 23–29. 185. Гаташ, В. "Этюды оптимизма" – взгляд спустя столетие : тема старения человека в научных исследованиях И. И. Мечникова / В. Гаташ // Зеркало недели. – 2007. – № 48. – 15–21 декабря. – С. 15. 186. Гершензон, С. М. Герман Джозеф Меллер : к 100-летию со дня рождения / С. М. Гершензон // Юбилеи науки. 1990–1991. – К. : Наукова думка, 1991. – С. 122–126. 187. Головач, І. Ю. Нобелівський лауреат Філіп Шоуолтер Хенч. Початок ери глюкокортикоїдів / І. Ю. Головач // Український ревматологічний журнал. – 2011. – № 4. – С. 93–95. 188. Головко, О. Нобелівський тиждень називає лауреатів / О. Головко // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 184. – 9 жовтня. – С. 3. 189. Грандо, О. І. І. Мечніков очима О. М. Мечникової / О. Грандо, О. Стоян // Агапіт. – 2000. – № 12. – С. 60–64. 190. Гречаник, Л. В контексте судьбы : 110 лет со дня рождения Лауреата Нобелевской премии американского биохимика А. Сент-Дьёрдьи / Л. Гречаник // Всеукраїнська технічна газета. – 2003. – 18 вересня. – С. 11. 191. Двойнин, Л. Отечественный дом академика Павлова / Л. Двойнин // Наука и жизнь. – 2009. – № 2. – С. 74–76. 192. Закиянов, Д. За секрет молодости дали "Нобеля": первая Нобелевская премия за 2009 год в области медицины присуждена трем американским ученым за открытие механизма защиты хромосом теломерами, которое может помочь в решении проблемы старения и лечении раковых заболеваний / Д. Закиянов // Экономические известия. – 2009. – № 177. – 6 октября. – С. 6. 193. Иван Павлов // 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2000. – С. 271-277. – (100 великих). 194. Иван Петрович Павлов (1849–1936) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 351–357. – (100 великих). 195. Илья Ильич Мечников (1845–1916) // 100 великих учених / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 339–345. – (100 великих). 196. Ілля Мечников (1845–1916 рр.) // 100 видатних українців. – К. : Арій, 2006. – С. 245–248. 197. Каткевич, В. Нобелівський лауреат 5-ї Одеської гімназії: лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1952 рік) [Соломон Ваксман] / В. Каткевич // Всеукраїнська технічна газета. – 2007. – № 30. – 26 липня. – С. 10. 198. Коваленко, О. Пояснення таємниці транспорту : лауреати Нобелівської премії-2013 в галузі медицини і фізіології / О. Коваленко // Освіта України. – 2013. – № 47. – 25 листопада. – С. 15. 199. Ковальчук, Л. В. Учение о воспалении в свете новых данных : развитие идей И. И. Мечникова / Л. В. Ковальчук // Журнал микробиологии эпидемиологии и иммунобиологии. – 2008. – № 5. – С. 10–15. 200. Ковтун, Г. Ліки Іллі Мечникова : до 100-річчя "Етюдів оптимізму" / Г. Ковтун // Всеукраїнська технічна газета. – 2007. – № 45. – 15 листопада. – С. 14. 201. Котенко, К. Присуждена Нобелевская премия в области медицины 2008 года / К. Котенко // Здоров'я України. – 2008. – № 19.- жовтень. – С. 21. 202. Крышова, Н. А. Иван Петрович в нервной клинике : [Иван Петрович Павлов] / Н. А. Крышова // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 327–330. 203. Кущ, О. Українські корені найвидатнішого відкриття XX сторіччя (до 80-річчя лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини 1962 р. Джеймса Вотсона) / О. Кущ, В. Петров // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / ред. кол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 255–257. 204. Лозовская, Е. Клеточный цикл : универсальный механизм для дрожжей и человека : Нобелевские премии 2001 года – биологам, физикам и химикам / Е. Лозовская // Наука и жизнь. – 2002. – № 1. – С. 13–15. 205. Марьянович, А. Т. Кому и за что были присуждены Нобелевские премии по медицине (1901–2000) / А. Т. Марьянович // Российский семейный врач. – 2002. – № 3. – С. 49–57. 206. Названы лауреаты Нобелевской премии в области физиологии и медицины 2011 года // Новости медицины и фармации. – 2011. – № 17. – октябрь. – С. 12. 207. Нобелевская премия в области медицины и физиологии 2010 года // Новости медицины и фармации. – 2010. – № 17. – октябрь. – С. 22. 208. Нобелевская премия за "генетический нокаут" // Медицинская газета. Medicus Amicus. – 2007. – № 8. – С. 32. 209. Нобелевская премия по медицине за 2006 г. // Врач. – 2006. – № 12. – С. 40. 210. Нобелевскую премию по медицине и физиологии получили работы по стволовым клеткам и клонированию // Новости медицины и фармации. – 2012. – № 16. – сентябрь. – С. 25. 211. Нобелівський комітет вразили віруси // Голос України. – 2008. – № 191. – 8 жовтня. – С. 5. 212. Павлов (1849–1936) // 400 биографий ученых / З. К. Соколовская. – М. : Наука, 1988. – С. 213. – (Научно-биографическая литература). 213. Перші в когорті Нобелівських лауреатів // Що дала Україна світові / В. Сергійчук. – К. : ПП Сергійчук М. І., 2008. – С. 392–404. 214. Роберт Кох (1843–1910) // 100 великих ученых / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 322–326. – (100 великих). 215. Романюк, С. І. Імунітет : що змушує його працювати?: Нобелівська премія з фізіології та медицини / С. І. Романюк, С. В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 1. – С. 49–54. 216. Романюк, С. І. Стовбурові клітини та рецептори, пов'язані з G-протеїнами – знову на передовій науки : [лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини в 2012 році стали британець Джон Гердон і японець Шінія Яманака за "відкриття можливості перепрограмування диференційованих клітин в плюрипотентні"] / С. І. Романюк, С. В. Комісаренко // Український біохімічний журнал. – 2013. – № 1. – С. 96–106. 217. Романюк, С. І. Що нового у дослідженні стовбурових клітин, або чи можна з клітини шкіри отримати новий організм? / С. І. Романюк, С. В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 1. – С. 52–58. 218. Сагакянц, А. Б. Некоторые аспекты исторического становления теории фагоцитоза (к 100-летию присуждения И. И. Мечникову Нобелевской премии) / А. Б. Сагакянц, Р. М. Хаитов // Иммунология. – 2008. – № 4. – С. 196–201. 219. Сепиашвили, Р. И. От теории клеточной патологии Р. Вирхова к фагоцитарной теории И. И. Мечникова / Р. И. Сепиашвили // Фізіологічний журнал. – 2011. – № 5. – С. 16–22. 220. Скрипник, В. Неточність в енциклопедіях : Нобелівський лауреат Зельман Ваксман повертається на свою малу Батьківщину / В. Скрипник // Голос України. – 2012. – № 73–74. – 21 квітня. – С. 15. 221. Смирнов, С. Век XX. Чем завершится тысячелетие... / С. Смирнов // Знание – сила. – 2007. – № 9. – С. 84–89. 222. Титаренко, Л. «До останнього продиху кохав тебе...» : історія кохання Іллі Мечникова / Л. Титаренко // Голос України. – 2008. – № 29. – 14 лютого. – С. 7. 223. Фрейдлин, И. С. Современные представления о фагоцитарной теории. 100 лет тому назад нашему гениальному соотечественнику Илье Ильичу Мечникову была присуждена Нобелевская премия за открытие клеточного иммунитета / И. С. Фрейдлин // Журнал микробиологии эпидемиологии и иммунобиологии. – 2008. – № 5. – С. 3–10. 224. Фролов, Ю. В среду, у Павлова : [Иван Петрович Павлов] / Ю. Фролов // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 331–346. 225. Шиманський, О. Пізнати механізми старіння : медичний Нобель дістався трьом американським ученим / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – № 184. – 6 жовтня. – С. 6. 226. Шиманський, О. Про медиків, "фабрики" і "посилки" : "Нобеля" отримали вчені, що відкрили систему транспортування субстанцій у клітині (Ротман, Шекман, Зюдов) / О. Шиманський // Україна молода. – 2013. – № 145. – 8 жовтня. – С. 11. 227. Шубич, М. Г. Фагоцитарная революция в медицине (к 100-летию присуждения И. И Мечникову Нобелевской премии, 1908 г.) / М. Г. Шубич, И. В. Тивкова // Морфология. – 2009. – № 1. – С. 70–75. Нобелівська премія в галузі хімії 228. Семенов, Н. Годы, которых не забыть : немного истории / Н. Семенов // Советские учёные. – М. : Изд-во Агенства печати Новости, 1982. – С. 294–309. 229. Семенов, Н. Н. Наука и общество : cтатьи и речи / Н. Н. Семенов. – М. : Наука, 1973. – 480 с. 230. Волков, В. А. Выдающиеся химики мира : биографический справочник / В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова ; под ред. В. И. Кузнецова. – М. : Высшая школа, 1991. – 656 с. 231. Джуа, М. История химии / М. Джуа ; под ред. С. А. Погодина ; пер. Г. В. Быков. – М. : Мир, 1966. – 452 с. 232. Кедров, Ф. Б. Ирен и Фредерик Жолио-Кюри : взгляды, идеи, эксперименты : от прошлого к будущему / Ф. Кедров. – 2-е изд., доп. – М. : Атомиздат, 1975. – 160 с. 233. Кедров, Ф. Б. Эрнест Резерфорд. Рождение ядерной физики / Ф. Б. Кедров. – М. : Знание, 1980. – 128 с. – (Творцы науки и техники). 234. Ковтун, Г. О. Про хіміків / Г. О. Ковтун. – К. : Академперіодика, 2006. – 264 с. 235. Кюри, Е. Мария Кюри / Е. Кюри. – 4-е изд. – М. : Атомиздат, 1976. – 328 с. 236. Манолов, К. Великие химики : в 4-х т. Т. 1-2 / К.Манолов. – М. : Мир, 1977. 237. Головко, О. Хіміків оцінили за комп'ютеризацію елементів : лауреатами Нобелівської премії-2013 у галузі хімії стали троє науковців: професори Мартін Карплюс, Майкл Левитт та Ар'є Воршел / О. Головко // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 185. – 10 жовтня. – С. 3. 238. Гольданский, В. Академик Семенов – предтеча атомной эры / В. Гольданский // Наука и жизнь. – 1996. – № 4. – С. 10–14. 239. Гофман, P. Роздуми лауреата Нобелівської премії з хімії / P. Гофман // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 264–276. 240. Давыдов, М. Судьба одарила его по-царски [Николай Николаевич Семенов] / М. Давыдов // Наука и жизнь. – 1996. – № 4. – С. 15. 241. Закиянов, Д. Нобеля по химии дали біологам : Нобелевскую премию по химии дали трем ученым за изучение структуры и функций рибосомы, считывающей информацию с ДНК и синтезирующей белки / Д. Закиянов // Экономические известия. – 2009. – № 179. – 8 октября. – С. 6. 242. Ирвинг Лангмюр (1881–1957) // Американские ученые и изобретатели / М. Уилсон. – М. : Знание, 1975. – С. 121–131. 243. Ковтун, Г. Нобелівська премія з хімії – 2005. Метатезис / Г. Ковтун // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 30–33. 244. Мільман, Ю. В. Квазікристали – нова атомна структура твердого тіла і матеріали з комплексом незвичайних властивостей : Нобелівська премія в галузі хімії / Ю. В. Мільман, М. О. Єфімов // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 1. – С. 41–48. 245. Николай Николаевич Семенов (1896-1986) // 100 великих учених / Д. К. Самин. – М. : Вече, 2004. – С. 525–530. 246. Нобелевскую премию по химии получили сразу трое ученых // Голос Украины. – 2010. – № 187. – 7 октября. – С. 8. 247. Премія дослідження рибосом : Нобелівську премію з хімії отримали вчені, які визначили структуру і функції рибосом – молекулярних "машин", що забезпечують синтез білку в клітинах // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 186. – 9 жовтня. – С. 3. 248. Радиоактивность и новые понятия об элементах [Мария Кюри] // История химии / М. Джуа. – М. : Мир, 1966. – С. 395–397. 249. Романюк, С.І. Навіщо потрібні рецепторні протеїни на мембранах клітин, або як різні клітини організму сприймають навколишнє середовище? / С. І. Романюк, С. В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 2. – С. 32–37. 250. Рыбников, С. Назад в будущее : к столетию Нобелевской премии Вильгельма Фридриха Оствальда / С. Рыбников // Украинская техническая газета. – 2009. – № 22. – 26 мая. – С. 12. 251. Семенов Николай Николаевич // Физики о себе / под ред. В. Я. Френкеля. – Л. : Наука, 1990. – С. 81–92. 252. Сергеев, Г. Академик Н. Н. Семенов – человек, опередивший время / Г. Сергеев // Наука и жизнь. – 1996. – № 4. – С. 2–6. 253. Сергеев, Г. Нанокриохимия : от ракетного топлива к лекарствам [Николай Николаевич Семёнов] / Г. Сергеев // Наука и жизнь. – 2006. – № 4. – С. 72–75. 254. Фролов, Ю. Левая, правая где сторона : Нобелевские премии 2001 года – биологам, физикам и химикам / Ю. Фролов // Наука и жизнь. – 2002. – № 1. – С. 17. 255. Хіміки – лауреати Нобелівської премії // Про хіміків / Г. О. Ковтун. – К. : Академперіодика, 2006. – С. 86–89. 256. Шилов, А. Семенов занялся физикой, чтобы понять химию [Николай Николаевич Семенов] / А. Шилов // Наука и жизнь. – 1996. – № 4. – С. 6–10. 257. Шиманський, О. Комп'ютерна фізика хімії : Нобелівську премію в галузі хімії присуджено за моделювання процесів реакції Мартіну Карплюсу, Майклу Левітту та Аріє Уоршелу / О. Шиманський // Україна молода. – 2013. – № 147. – 10 жовтня. – С. 5. 258. Шиманський, О. Нобель за ключ до рибосом : названо лауреатів премії з хімії / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – № 186. – 8 жовтня. – С. 6. 259. Якоб Генрик Вант-Гофф (1852–1911) // Великие химики / К. Манолов. – М. : Мир, 1977. – Т. 2. – С. 260–291. Нобелівська премія Миру 260. Горбачев, М. С. Нобелевская лекція : 5 июня 1991 г. в Осло / М. С. Горбачев. – М. : Политиздат, 1991. – 16 с. 261. 100 великих мореплавателей / Авт.-сост. : Е. Н. Авадяева, Л. И. Зданович. – М. : Вече, 2000. – 512 с. – (100 великих). 262. Кертман, Л. Е. Джозеф Чемберлен и сыновья / Л. Е. Кертман. – М. : Мысль, 1990. – 541 с. 263. О них говорят : 20 политических портретов. – М. : Политиздат, 1991. – 432 с. – (Политические портреты зарубежных деятелей). 264. Пасецкий, В. М. Фритьоф Нансен : 1861-1930 / В. М. Пасецкий ; ред. Е. И. Толстиков. – М. : Наука, 1987. – 336 с. – (Научно-биографическая литература). 265. Уткин, А. И. Теодор Рузвельт : Политический портрет / А. И. Ут-кин. – Свердловск : Урал. ун-та, 1989. – 192 с. 266. Андрей Сахаров // 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2000. – С. 328-335. – (100 великих). 267. Барак Обама отримав Нобелівську премію миру // Профспілкові вісті. – 2009. – № 41. – 16 жовтня. – С. 2. 268. Васильєва, А. С. Мати Тереза – видатний менеджер ХХ століття / А. С. Васильєва // Магістр медсестринства. – 2010. – № 1–2. – С. 27–29. 269. Вітович, І. Нагорода за підлітковий бунт : Нобелівську премію миру отримали двоє борців за права дітей. Одна з них – наймолодша лауреатка в історії / І. Вітович // Україна молода. – 2014. – № 151. – 14 жовтня. – С. 7. 270. Головко, О. Заборона хімічної зброї варта премії від хіміка : Норвезький нобелівський комітет оголосив лауреатом Нобелівської премії миру за 2013 рік Організацію із заборони хімічної зброї / О. Головко // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 187. – 12 жовтня. – С. 3. 271. Горелик, Г. Две параллели между тремя перпендикулярами : Андрей Сахаров, Роберт Оппенгеймер, Эдвард Теллер / Г. Горелик // Знание – сила. – 2001. – № 9. – С. 56–67. 272. Горелик, Г. О науке и свободе – в книге об А. Д. Сахарове и за ее пределами / Г. Горелик // Знание - сила. – 2001. – № 1. – С. 119–126. 273. Закиянов, Д. Премия авансом : Президент США Барак Обама получил Нобелевскую премию мира, скорее, за будущие заслуги / Д. Закиянов // Экономические известия. – 2009. – № 181. – 12 октября. – С. 6. 274. Іващук, Л. А. Премія миру в контексті гендерної рівності / Л. А. Іващук, В. М. Удовик // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 1. – С. 69–72. 275. Капитонов, К. "Я кое-что сделал в жизни..." : [Шимон Перес] / К. Капитонов // О них говорят : 20 полит. портретов. – М. : Политиздат, 1991. – С. 81–93. – (Политические портреты зарубежных деятелей). 276. Коваленко, О. Як воно, отримати Нобелівську премію? : Нобелівська премія миру дісталася Організації із заборони хімічної зброї / О. Коваленко // Освіта України. – 2013. – № 45. – 11 листопада. – С. 14. 277. Кулистиков, В. Гибкий человек из железа : [Лех Валенса] / В. Кулистиков // О них говорят : 20 полит. портретов. – М. : Политиздат, 1991. – С. 193–208. – (Политические портреты зарубежных деятелей). 278. Кущ, Л. Премію миру отримав... Євросоюз / Л. Кущ // Голос України. – 2012. – № 193. – 13 жовтня. – С. 7. 279. Медведев, Р. Андрей Сахаров и Александр Солженицын / Р. Медведев // Наука и жизнь. – 2002. – № 3. – С. 44–55. 280. Низамутдинов, А. Нобелевский лауреат живет в Гималаях : [Далай-лама Тензин Гьятсо] / А. Низамутдинов // О них говорят : 20 полит. портретов. – М. : Политиздат, 1991. – С. 265–284. – (Политические портреты зарубежных деятелей). 281. Нобелевская премия мира теряет престижность // Ваш шанс. – 2008. – № 42. – 15 октября. – С. 3А. 282. Нобелевскую премию мира отправят в китайскую тюрму : лауреатом Нобелевской премии мира за 2010 год стал китайский диссидент Лю Сяобо, в настоящее время находящийся в тюрьме // Голос Украины. – 2010. – № 189. – 9 октября. – С. 1, 9. 283. Нобелівська лекція лауреата Нобелівської премії миру 2005 року Мохаммеда ель-Барадеї, Генерального директора МАГАТЕ // Світогляд. – 2007. – № 2. – С. 38–42. 284. Нобелівську премію миру поділили Альберт Гор і група ООН // Голос України. – 2007. – № 185. – 13 жовтня. – С. 5. 285. Премія миру – президенту США : Президент Сполучених Штатів Барак Обама став лауреатом Нобелівської премії миру 2009 року // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 187.- 10 жовтня. – С. 3. 286. Прусс, И. Без границ : в 1971 году группа французких врачей и журналистов основали международную общественную некоммерческую ассоциацию "Врачи без границ". Сегодня она действует боле чем в 60 странах мира / И. Прусс, М. Розанов // Знание – сила. – 2008. – № 11. – С. 62–72. 287. Рейхель, Ю. Нагорода за права дітей і любов до Обами : Нобелівську премію миру одержали індійський активіст і пакистанська правозахисниця / Ю. Рейхель // День. – 2014. – № 191. – 14 жовтня. – С. 9. 288. Райхель, Ю. Неоднозначне нагородження : чому Нобелівська премія миру викликала дискусії? / Ю. Райхель // День. – 2013. – № 186. – 15 жовтня. – С. 9. 289. Решетняк, Н. Архитектор новой ЮАР : [Фредерик де Клерк] / Н. Решетняк, Б. Богданов // О них говорят : 20 политических портретов. – М. : Политиздат, 1991. – С. 388–407. – (Политические портреты зарубежных деятелей). 290. Фритьоф Нансен // 100 великих мореплавателей / Авт.-сост. : Е. Н. Авадяева, Л. И. Зданович. – М. : Вече, 2000. – С. 454–458. – (100 великих). 291. Цирфа, Ю. Нобелівський скандал – премія миру : 10 грудня вручатимуть премії Альфреда Нобеля / Ю.Цирфа // Віче. – 2008. – № 23. – С. 14–15. 292. Челышев, В. На уровне судьбы : размышления после торжеств по случаю 90-летия со дня рождения Андрея Дмитриевича Сахарова / В. Челышев // Журналист. – 2011. – № 6. – С. 10–11. 293. Четырежды Герой : [Андрей Дмитриевич Сахаров] // Охотники за истиной : рассказы о творцах науки / В. П. Лишевский ; отв. ред. С. С. Григорян. – М. : Наука, 1990. – С. 263–276. 294. Шимановський, О. Не з хімії, та за "хімію" : Нобелівську премію миру отримала Організація із заборони хімічної зброї / О. Шиманський // Україна молода. – 2013. – № 149. – 15 жовтня. – С. 6. 295. Шиманський, О. Не пощастило з Олімпіадою, поталанило з Нобелем : цьогорічним лауреатом Нобелівської премії миру став президент США Барак Обама / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – № 188. – 10 жовтня. – С. 6. Нобелівська премія в галузі економіки 296. Алле, М. Экономика как наука / М. Алле ; пер. с фр. И. Е. Егорова. – М.: Наука для общества, 1995. – 168 с. – (Современная экономическая мысль). 297. Канторович, Л. В. Оптимальные ре-шения в экономике / Л. В. Канторович, А. Б. Горстко. – М. : Наука, 1972. – 232 с. – (Современные тенденции развития наук). 298. Клейн, Л. Р. Устойчивость эконо-мического подъема в США / Л. Р. Клейн // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 2. – С. 13–16. 299. Манделл, Р. Эволюция международной валютной системы / Р. Манделл // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 1. – С. 44-48; № 2. – С. 17–22. 300. Остром Елінор. Керування спільним. Еволюція колективної дії / Е.ліонор Остром ; Пер. з англ. Тетяна Монтян. – К. : Наш Час, 2012. – 398 с. 301. Прескотт, Э. Некоторые соображения по поводу Великой депрессии / Э. Прескотт // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 3. – С. 6–11. 302. Самуэльсон, П. Экономика / П. Самуэльсон. – М. : Алгол; Машиностроение, 1994. – Т. 1, 2. 303. Стиглиц, Дж. Ю. В тени глобализации / Дж. Стиглиц // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 2. – С. 17–19. 304. Стиглиц, Дж. Ю. Как реформировать глобальную финансовую систему / Д. Стиглиц // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 1. – С. 6–12. 305. Стиглиц, Дж. Ю. Экономика государственного сектора / Дж. Ю. Стиглиц ; пер. с англ. Г. М. Куманина. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 720 с. 306. Тобин, Дж. Теорема о "невидимой руке" должна быть модифицирована : фрагменты статьи "Вызовы и возможности" / Д. Тобин // Российский экономический журнал. – 2002. – № 3. – С. 42–45. 307. Хикс, Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс ; под ред. Р. М. Энтова. – М. : Прогресс, 1993. – 488 с. – (Экономическая мысль Запада). 308. Шарп, У. Инвестиции : учебник / У. Шарп, Г. Александер, Бэйли ; пер. с англ. А. Н. Буренина, А. А. Васина. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 1028 с. 309. Вихованці Харківського університету : біобібліографічний довідник. – Х. : Авто-Енгергія, 2004. – 250 с. 310. Довбенко, М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія) : навч. посіб. / М. В. Довбенко. – К. : Академія, 2005. – 336 с. – (Альма-матер). 311. Економічна наука в Харківському університеті : колективна монографія / відпов. ред. В. В. Глущенко. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – 332 с. 312. Андрефф, В. Постсоветская приватизация в свете теоремы Коуза (трансакционные издержки и управленческие затраты ) / В. Андрефф // Вопросы экономики. – 2003. – № 12. – С. 122–136. 313. Бахтарі, Е. А. Р. Коуз : особливості методів дослідження / Е. А. Бахтарі // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия Экономическая. – 2005. – № 89/2. – С. 104-107. 314. Белянин, А. Дэниел Канеман и Вернон Смит : экономический анализ человеческого поведения (Нобелевская премия за чувство реальности) / А.Белянин // Вопросы экономики. – 2003. – № 1. – С. 4–23. 315. Гаташ, В. Харків'янин Семен Кузнец : лауреат Нобелівської премії з економіки / В. Гаташ // Всеукраїнська технічна газета. – 2007. – № 17. – 26 квітня. – С. 14. 316. Глибицька, С. Б. Кузнець Семен Абрамович (Саймон Сміт) : лауреат Нобелівської премії, економіст / С. Б.Глибицька // Вихованці Харківського університету : Бібліотечний довідник. – Х. : Авто-Енгергія, 2004. – С. 106–107. 317. Довбенко, М. Базова теорія економічної політики : [Я. Тінберген, Р. Лукас] / М. Довбенко // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 82–86. 318. Довбенко, М. Дебре Джеральд (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2001. – № 10. – С. 85–87. 319. Довбенко, М. Кліометрія в економічному дослідженні : [Р. В. Фогель, Д. С. Норт] / М. Довбенко // Економіка України. – 2005. – № 11. – С. 86–91. 320. Довбенко, М. Кругман Пол Робін (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2009. – № 7. – С. 86–93. 321. Довбенко, М. Макроекономіка : ефект позитивних очікувань : Нобелівська премія з економіки / М. В. Довбенко // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 1. – С. 55–62. 322. Довбенко, М. Манделл Роберт Александер (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 83–85. 323. Довбенко, М. Нобеліанти та економічна наука / М. Довбенко // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 80–84. 324. Довбенко, М. Нобелівська нагорода за розробку теорії асиметричної інформації : [Дж. Ейкерлоф, М. Спенс, Дж. Стігліц] / М. Довбенко // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 86–90. 325. Довбенко, М. Нобелівська оцінка практичності теорії ігор / М. В. Довбенко // Економічна теорія. – 2013. – № 1. – С. 78–85. 326. Довбенко, М. Рональд Гаррі Коуз (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 71–73. 327. Довбенко, М. Скоулз Мюрон Самюел (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2001. – № 5. – С. 85–87. 328. Довбенко, М. Стігліц Джозеф Юджин (США) / М. Довбенко // Економіка України. – 2003. – № 5. – С. 82–85. 329. Довбенко, М. Сучасна теорія портфельних інвестицій : [Г. Марковіц, У. Шарп] / М. Довбенко // Економіка України. – 2005. – № 4. – С. 81–92. 330. Довбенко, М. Теорема Коуза, Кіотський протокол та екологічні інвестиції для України / М. Довбенко // Економіка України. – 2009. – № 11. – С. 65–75. 331. Довбенко, М. Теорема неможливості Ерроу / М. Довбенко // Економіка України. – 2006. – № 11. – С. 89–93. 332. Довбенко, М. Теорія перспектив : лауреати Нобелівської премії [М. Алле, Д. Канеман] / М. Довбенко // Экономика Украины. – 2004. – № 6. – С. 87–91. 333. Довбенко, М. Теорія раціональних очікувань : [Р. Лукас] / М. Дов-бенко // Економіка України. – 2008. – № 6. – С. 88–93. 334. Довбенко, М. Ховельмо Трюгве Магнус (Норвегія) / М. Довбенко // Економіка України. – 2001. – № 12. – С. 82–85. 335. Зинченко, Я. В. Роль институтов в экономической истории : анализ подхода Нобелевского лауреата Д. Норта / Я. В. Зинченко // Экономическая теория. – 2009. – № 4. – С. 44–47. 336. Зубченко, Л. А. Нобелевские лауреаты о будущем мировой экономики и международной роли евро : [М. Фридмен, Р. Манделл] / Л. А. Зубченко // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2003. – № 6. – С. 26–30. 337. Канторович Леонид Витальевич // Советские математики / А. И. Бородин. – К. : Высшая школа, 1978. – С. 32–33. – (Библиотечка физико-математической школы). 338. Канторович, Г. Роберт Энгл и Клайв Гренджер : новые области экономических исследований (Нобелевская премия 2003 года по экономике) / Г. Канторович, М. Турунцева // Вопросы экономики. – 2004. – № 1. – С. 37–48. 339. Корнилюк, Н. Аналітик транзакційних витрат та нобелівський лауреат Олівер Вільямсон / Н. Корнилюк // Фінансовий ринок України. – 2010. – № 5. – С. 38–40. 340. Лауреат не знає, куди вкладе премію : лауреат Нобелівської премії з економіки – американський дослідник з Принстонського університету Пол Кругман – в інтерв'ю Бі-Бі-Сі прокоментував заходи, вжиті урядами західних країн щодо виведення фінансових ринків з кризи // Урядовий кур'єр. – 2008. – № 232. – 10 грудня. – С. 19. 341. Московкін, В. М. Кузнець С. : [харківський період життєдіяльності економіста] / В. М. Московкін // Економічна наука в Харківському університеті : колективна монографія / відпов. ред. В. В. Глущенко. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. 84–100. 342. Нобелевскую премию по экономике дали за анализ теории игр // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2005. – № 19. – С. 30. 343. Околітенко, Н. Парадокс Хайєка / Н. Околітенко // Науковий світ. – 2003. – № 10. – С. 14–16. 344. Осадчая, И. Нобелевская премия по экономике 2004 года [Ф. Кидлэнд, Э. Прескотт] / И. Осадчая // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 3. – С. 18–23. 345. Ромашко, Г. Акції зростають у тих, хто знає собі ціну : оголосили лауреатів Нобелівської премії з економіки, ними стали троє учених : Юджин Фамі, Ларс Петер Хансен та Роберт Шиллер / Г. Ромашко // Урядовий кур'єр. – 2013. – № 188. – 15 жовтня. – С. 3. 346. Світова торгівля і Нобелівська премія : Нобелівська премія з економіки цього року дісталася Полу Кругману з Принстонського університету США // Урядовий кур'єр. – 2008. – № 191. – 14 жовтня. – С. 3. 347. Тибінь, А. Нобелелогія як трансформація парадигми економічної науки / А. Тибінь // Журнал європейської економіки. – 2009. – Т. 8, № 4. – С. 456–460. 348. Трілленберг, В. Особливості премії пам'яті Альфреда Нобеля з економіки / В. Трілленберг // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / ред. кол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 105–109. 349. Устиян, И. П. Самуэльсон о государственном регулировании экономики / И. Устиян // Экономист. – 2001. – № 7. – С. 86–93. 350. Худокормов, А. Амартья Сен – представитель левореформистского направления современной институциональной теории  : (о творчестве индийского экономиста – лауреата Нобелевской премии по экономике) / А. Г. Худокормов // Российский экономический журнал. – 2008. – № 5–6. – С. 45–69. 351. Худокормов, А. Джозеф Стиглиц – лидер "информационной экономики" и "нового кейнсианства" / А. Худокормов // Российский экономический журнал. – 2008. – № 3–4. – С. 45–67. 352. Чернецкий, Ю. А. Присуждение Нобелевской премии по экономике 2000 года : заметки из параллельного мира : [Дж. Хекман, Д. МакФадден] / Ю. А. Чернецкий // Universitates. Наука и просвещение. – 2001. – № 1. – С. 14–16. 353. Шаванс, Б. Типы и уровни правил в организациях, институтах и системах : [Ф. Хайек, Д. Норт] / Б. Шаванс // Вопросы экономики. – 2003. – № 6. – С. 4–21. 354. Шиманський, О. Економіка для простих людей : Нобелівською премією з економіки відзначено двох американських учених / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – № 189. – 13 жовтня. – С. 10. Нобелівська премія в галузі літератури 355. Андрич, И. Проклятый двор : повести и рассказы / И. Андрич. – М. : Художественная литература, 1967. – 547 с. 356. Андрич, И. Травницкая хроника / И. Андрич. – М. : Художественная литература, 1959. – 455 с. 357. Андрич, И. Травницкая хроника. Мост на Дрине / И. Андрич. – М. : Художественная литература, 1974. – Т. 130. – 686 с. – (Библиотека всемирной литературы). 358. Астуриас, М. А. Глаза погребенных : роман / М. А. Астуриас; пер. Ю. Дашкевич. – М. : Прогресс, 1968. – 607 с. 359. Астуриас, М. А. Избранные произведения : в 2-х т. / М. А. Ас-туриас. – М. : Художественная литература, 1988. 360. Астуриас, М. А. Сеньор Президент / М. А. Астуриас. – М.: Гослитиздат, 1959. – 255 с. 361. Белль, Г. Дім без господаря : роман / Г. Белль. – К. : Рад. письменник, 1968. – 264 с. 362. Бёлль, Г. Избранное / Г. Бёлль. – М. : Правда, 1987. – 576 с. 363. Белль, Г. Каждый день умирает частица свободы : художественная публицистика / Г. Белль. – М. : Прогресс, 1989. – 368 с. – (Зарубежная художественная публицистика и документальная проза). 364. Белль, Г. Собрание сочинений : в 5-ти томах. Т. 1–2 / Г. Белль. – М. : Художественная литература, 1989–1990. 365. Белль, Г. Твори : В 2-х т. Т. 1–2 / Г. Белль. – К. : Днiпро, 1989. 366. Бергсон, А. Вступ до метафізики (фрагменти) / А. Бергсон // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. Марії Зубрицької. – 2-е вид., доп. – Львів : Літопис, 2001. – С. 71–83. 367. Бунин, И. А. Антоновские яблоки / И. А. Бунин. – Краснодар : Книжное изд-во, 1979. – 256 с. 368. Бунин, И. А. Жизнь Арсеньева : роман, рассказы / И. А. Бунин. – М.: Молодая гвардия, 1987. – 541 с. – (Библиотека юношества). 369. Бунин, И. А. Избранная лирика / И. А. Бунин. – Ростов на Дону : Феникс, 1998. – 320 с. – (Всемирная библиотека поэзии). 370. Бунин, И. А. Избранное : поэзия, проза / И. А. Бунин. – К. : Вища школа, 1987. – 624 с. 371. Бунин, И. А. Избранные произведения / И. А. Бунин. – М. : Художественная литература, 1956. – 667 с. 372. Бунин, И. А. Собрание починений : в 9-ти т. Т. 5–6 / И. А. Бунин. – М. : Художественная литература, 1988. 373. Бунин, И. А. Собрание сочинений : в 6-ти т. Т.1–4 / И. А. Бунин. – М. : Художественная литература, 1987. 374. Бунин, И. А. Собрание сочинений : в 9-ти т. Т. 2–4 / И. А. Бунин. – М. : Художественная литература, 1965-1966. 375. Бунин, И. А. Стихотворения / И. А. Бунин. – 3-е изд. – М. : Детская литература, 1989. – 111 с. 376. Бунин, И. А. Стихотворения. Рассказы. Повести / И. А. Бунин. – М. : Художественная литература, 1973. – 526 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 140). 377. Бунин, И. А. Темные аллеи : повести и рассказы / И. А. Бунин. – М. : Сов. Россия, 1986. – 208 с. 378. Верхарн, Э. Стихотворения. Зори. Пьесы. / Э. Верхарн, М. Метерлинк. – М. : Художественная литература, 1972. – 607 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 142). 379. Гамсун, К. Избранные произведения : в 2-х т. Т.1 / К. Гамсун. – М. : Художественная литература, 1970. – 487 с. 380. Гамсун, К. Собрание починений : в 6-ти т. Т. 1–2 / К. Гамсун ; пер. с норв. – М. : Художественная литература, 1991. 381. Гессе, Г. Гра в бісер / Г. Гессе. – К. : Дніпро, 1978. – 484 с. – (Вершини світового письменства). 382. Гессе, Г. Избранные произведения / Г. Гессе. – М. : Панорама, 1995. – 480 с. – (Лауреаты Нобелевской премии). 383. Голдинг, У. Дж. Шпиль и другие повести : сборник / У. Дж. Голдинг ; пер. Е. Суриц, В. Хинкис. – М. : Прогресс, 1981. – 448 с. 384. Голсуорси, Дж. Конец главы : трилогия / Дж. Голсуорси. – М. : Правда, 1984. – 800 с. 385. Голсуорси, Дж. Новеллы / Дж. Голсуорси. – М. : Правда, 1981. – 480 с. 386. Голсуорси, Дж. Остров фарисеев / Дж. Голсуорси ; пер. с англ. Т. Кудрявцевой. – Свердловск : Свердловское книжное издательство, 1958. – 196 с. 387. Голсуорси, Дж. Сага о Форсайтах : Т. 1–2 / Дж. Голсуорси. – М. : Художественная литература, 1982. – (Библиотека классики. Зарубежная литература) 388. Голсуорси, Дж. Собрание починений : в 8-ми т. Т. 1–8 / Дж. Голсуорси. – М. : Художественная литература, 1983–1987. 389. Голсуорси, Дж. Темный цветок. Сильнее смерти : романы / Дж. Голсуорси. – К. : Україна, 1992. – 454 с. – (Библиотека любовного романа). 390. Голсуорсі, Дж. Сага про Форсайтів / Д. Голсуорсі ; пер. О. Терех. – К. : Дніпро, 1988. – 847с. 391. Камю, А. Посторонний. Чума. Падение. Рассказы и эссе / А.Камю. – М. : Радуга, 1989. – 464с. 392. Киплинг, Р. Восток есть Восток. Путевые заметки : рассказы, стихи / Р. Киплинг. – М. : Художественная литература, 1991. – 462 с. 393. Киплинг, Р. Рассказы. Стихотворения / Р. Киплинг. – Л. : Художественная литература, 1989. – 368 с. 394. Лагерквіст, П. Маріамна : повісті / П. Лагерквіст. – К. : Дніпро, 1988. – 637 с. 395. Лакснесс, Х. Самостоятельные люди. Исландский колокол / Х. Лакснесс. – М. : Художественная литература, 1977. – 767 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 158). 396. Леклезио, Ж.-М.-Г. Пустыня : Роман / Ж.-М.-Г. Леклезио. – М. : Радуга, 1984. – 416 с. 397. Льюис, С. Бэбби. Эроусмит / С. Льюис. – М. : Художественная литература, 1973. – 779 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 163). 398. Льюис, С. Кингсблад, потомок королей : рассказы / С. Льюис. – М. : Правда, 1989. – 480 с. 399. Манн, Т. Будденброки / Т. Манн. – К. : Дніпро, 1973. – 591 с. 400. Манн, Т. Будденброки. История гибели одного семейства / Т. Манн ; пер. Н. Ман. – М. : Художественная литература, 1969. – 638 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 165). 401. Манн, Т. Иосиф и его братья. Т. 1-2 / Т. Манн. – М. : Правда, 1991. 402. Манн, Т. Собрание починений : в 10-ти т. / Т. Манн. – М. : Художественная литература,1959-1961. 403. Маркес, Г. Г. Полковнику никто не пишет. Сто лет одиночества / Г. Г. Маркес. – М. : Художественная литература, 1992. – 431 с. 404. Мартен, дю Гар, Роже. Семья Тибо. Т. 1–3 / Роже Мартен дю Гар. – М.: Правда, 1987. 405. Махфуз, Н. Пансионат "Мирамар". Любовь под дождем : романы / Н. Махфуз. – М. : Прогресс, 1975. – 272 с. 406. Мілош, Ч. Придорожний песик / Ч. Мілош. – Львів : Літопис, 2001. – 336 с. 407. Мориак, Ф. Жизнь Жана Расина / Ф. Мориак. – М. : Книга, 1988. – 444 с. – В кн. Также : Исповедь Никола / Ж. де Нерваль. Стелло, или синие демоны / А. де Виньи. 408. Неруда, П. Признаюсь: я жил : воспоминания / П. Неруда. – 2-е изд. – М. : Изд-во политической литературы, 1988. – 431 с. 409. О'Нил, Ю. Пьесы : сборник / Ю. О'Нил. – М. : Радуга, 1985. – 800 с. 410. Пастернак, Б. Л. Доктор Живаго : роман / Б. Л. Пастернак. – М. : Кн. палата, 1989. – 431 с. 411. Пастернак, Б. Л. Избранное : в 2-х кн. / Б. Л. Пастернак. – М. : Просвещение, 1991. – (Школьная библиотека). 412. Пастернак, Б. Л. Лирика / Б. Л. Пастернак. – Минск : Харвест, 2004. – 352 с. 413. Пастернак, Б. Л. Собрание сочинений : в 5-ти т. / Б. Л. Пас-тернак. – М. : Художественная литература, 1991. 414. Пастернак, Б. Л. Стихотворения. Поэзии / Б. Л. Пастернак. – К. : Дніпро, 1990. – 189 с. 415. Пиранделло, Л. Новеллы / Л. Пиранделло. – М. : Художественная литература, 1986. – 381 с. 416. Пиранделло, Л. Старые и молодые : роман / Л. Пиранделло. – Л. : Художественная литература, 1975. – 440 с. 417. Рассел, Б. Почему я не христианин : избранные атеистические произведения / Б. Рассел. – М. : Политиздат, 1987. – 334 с. – (Библиотека атеистической литературы). 418. Реймонт, В. Мужики : роман : в 2-х т. / В. Реймонт. – М. : Художественная литература, 1981. 419. Реймонт, В. Селяни : роман. Ч. І-IV / В. Реймонт ; пер. М. Пригара. – К. : Дніпро, 1985. 420. Роллан, Р. Жан-Кристоф : роман: в 4-х т. Т. 1-4 / Р. Роллан. – К. : Музична Україна, 1987–1988. 421. Роллан, Р. Жизнь Рамакришны. Жизнь Вивекананды / Р. Роллан. – К. : Україна, 1991. – 349 с. 422. Роллан, Р. Очарованная душа : роман. Кн.1–4 / Р. Роллан. – К. : Радянська школа, 1989. – 574 с. 423. Роллан, Р. Собрание сочинений в девяти томах. Т. 1–9 / Р. Роллан ; под общ. ред. : Н. М. Любимова, А. И. Пузикова. – М. : Правда; Библиотека "Огонек", 1974. – (Библиотека зарубежной классики). 424. Сартр, Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології / Ж.-П. Сартр. – К. : Основи, 2001. – 854 с. 425. Села, К. Х. Апельсины – зимние плоды : рассказы и очерки / К. Х. Села. – М. : Художественная литература, 1965. –296 с. 426. Сенкевич, Г. Quo vadis : роман / Г. Сенкевич. – М. : Детская литература, 1991. – 560 с. – (Библиотека приключений и научной фантастики). 427. Сенкевич, Г. Куда идеш : роман / Г. Сенкевич. – М. : Правда, 1986. – 608 с. 428. Сенкевич, Г. Новели / Г. Сенкевич. – К. : Дніпро, 1975. – 320 с. 429. Сенкевич, Г. Собрание починений : в 9-ти т. Т. 1–9 / Г. Сенкевич. – М. : Художественная литература, 1983–1985. 430. Синклер, Л. Собрание сочинений : в 10-ти т. Т.4 / Л.Синклер. – М. : Правда, 1965. – 535 с. 431. Синклер, Л. У нас это невозможно / Л.Синклер. – М. : Правда, 1985. – 464 с. 432. Солженицын, А. Архипелаг ГУЛАГ : малое собрание сочинений : Т. 5-7 / А. Солженицын. – М. : ИНКОМ НВ, 1991. 433. Солженицын, А. В круге первом : роман. Кн. 1–2 / А. Солженицын. – М. : ИНКОМ НВ, 1991. – 384 с. 434. Солженицын, А. Один день Ивана Денисовича : повесть / А. И. Солженицын. – Х. : СП "Интербук", 1990. – 103 с. 435. Солженицын, А. Раковый копрус / А. Солженицын. – М. : Инком НВ, 1991. – 464 с. 436. Солженицын, А. Рассказы / А. Солженицын. – М. : Инком НВ, 1991. – 288 с. 437. Стейнбек, Д. Квартал Тортилья-Флэт. Гроздья гнева. Жемчужина / Д. Стейнбек. – М. : Художественная литература, 1977. – 686 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т.183). 438. Тагор, Р. Собрание сочинений : в 12-ти т. Т. 4–12 / Р. Тагор. – М. : Художественная литература, 1963–1965. 439. Тагор, Р. Сочинения : в 12-ти т. Т. 1–8 / Р. Тагор. – М. : Художественная литература, 1955–1957. 440. Тагор, Р. Стихотворения. Рассказы. Гора / Р. Тагор. – М. : Художественная литература, 1973. – 783 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т.184). 441. Фолкнер, В. Крадії та інші твори / В. Фолкнер. – К. : Дніпро, 1972. – 510 с. 442. Фолкнер, В. Непобежденные : роман / В. Г. Фолкнер ; пер. М. Коренева // Богова делянка. – М. : Молодая гвардия, 1976. – С. 296–445. 443. Фолкнер, У. Город : роман / У. Фолкнер. – М. : Художественная литература, 1965. – 342 с. 444. Фолкнер, У. Деревушка : роман / У. Фолкнер. – М. : Худо-жественная литература, 1964. – 391 с. 445. Фолкнер, У. Свет в августе. Особняк / У.Фолкнер. – М. : Художественная литература, 1975. – 686 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 192). 446. Франс, А. Остров пингвинов / А. Франс. – Рига : Латгосиздат, 1950. – 240 c. 447. Франс, А. Преступление Сильвестра Бонара. Остров Пингвинов. Боги жаждут / А. Франс. – М. : Художественная литература, 1970. – 623 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т.193). 448. Франс, А. Собрание сочинений : в 8-ми т. Т. 1–7 / А. Франс. – М. : Художественная литература, 1957–1959. 449. Франс, А. Современная история / А. Франс. – М. : Художественная литература, 1964. – 679 с. 450. Франс, А. Твори : в 5-ти т. Т. 1–5 / А. Франс. – К. : Дніпро, 1977. 451. Хемингуэй, Э. Острова в океане : роман / Э. Хемингуэй. – Одесса : Маяк, 1977. – 444 с. 452. Хемингуэй, Э. По ком звонит колокол. Праздник, который всегда с тобой / Э. Хемингуей. – М. : Правда, 1988. – 592 с. 453. Хемингуэй, Э. Прощай, оружие! Пятая колонна. Старик и море : рассказы / Э. Хемингуэй. – М. : Художественная литература, 1972. – 671 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т.195). 454. Хемингуэй, Э. Старик и море : избранное / Э. Хемингуэй. – Казань : Татарское книжное издательство, 1988. – 352 с. 455. Хемингуэй, Э. Старик и море. Опасное лето. Острова в океане / Э. Хемингуэй. – М. : Правда, 1989. – 576 с. 456. Хемінгуей, Е. Острови в океані : роман / Е. Хемінгуей. – К. : Рад. письменник, 1976. – 384 с. 457. Хемінгуей, Е. Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання / Е. Хемінгуей. – К. : Дніпро, 1974. – 575 с. 458. Хемінгуей, Е. Фієста. По кому подзвін : романи / Е. Хемінгуей. – К. : Вища школа, 1984. 459. Хименес, Х. Р. Стихотворения / Х. Р. Хименес // Испанские поэты XX века. – М. : Художественная литература, 1977. – С. 691–151. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 143). 460. Шолохов, М. А. Из ранних рассказов / М. А. Шолохов. – М. : Современник, 1987. – 188 с. 461. Шолохов, М. А. Они сражались за Родину : главы из романа Судьба человека. Рассказ / М. А. Шолохов. – Днепропетровск : Промінь, 1986. – 239 с. 462. Шолохов, М. А. По велению души : статьи, очерки, выступления, документы / М. А. Шолохов. – М. : Молодая гвардия, 1970. – 400 с. 463. Шолохов, М. А. Рассказы / М. А. Шолохов. – Л. : Художественная литература, 1983. – 304 с. – (Классики и современники. Советская литература). 464. Шолохов, М. А. Собрание починений : в 8-ми т. Т. 1–8 / М. А. Шолохов. – М. : Художественная литература, 1985–1986. 465. Шолохов, М. А. Судьба человека / М. А. Шолохов. – М. : Сов. Россия, 1975. – 32 с. 466. Шолохов, М. А. Тихий Дон : роман : в 4-х кн. / М. А. Шолохов. – М.-Х.-Париж  : Глобус, 2011. – 931 с. 467. Шоу, Б. Пьесы / Б. Шоу. – М. : Правда, 1981. – 352 с. 468. Юнсон, Э. Избранное : сборник / Э. Юнсон. – М. : Радуга, 1988. – 656 с. Літературознавство 469. Абрамов, Ю. А. 100 великих книг / Ю. А. Абрамов, В. Н. Демин. – М. : Вече, 1999. – 478 с. – (100 великих). 470. Богова делянка. – М. : Молодая гвардия, 1976. – 608 с. 471. Васильева, Е. К. 50 знаменитых английских романов / Е. К. Ва-сильева, Ю. С. Пернатьев. – Х. : Фолио, 2004. – 510 с. – (100 знаменитых). 472. Васильева, Е. К. 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – 510 с. – (100 знаменитых). 473. Европейская поэзия ХIX века. – М. : Художественная литература, 1977. – 927 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 85). 474. Испанские поэты XX века. – М. : Художественная литература, 1977. – 718 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 143). 475. Колесников, А. С. Свободомыслие Бертрана Рассела / А. С. Колесников. – М. : Мысль, 1978. – 133 с. – (Из истории свободомыслия и атеизма). 476. Колесников, А. С. Философия Бертрана Рассела / А. С. Колесников. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1991. – 232 с. 477. Коломієць, Л. В. Поетичні твори Т. С. Еліота "The love song of J. Alfred Prufrock" та "The waste land" у перекладах Остапа Тарновського (в зіставленні з іншими українськими перекладами) : до 90-річчя від дня народження Остапа Тарновського (перекладознавчі семінари) / Л. В. Коломієць. – Черкаси : ЧДТУ, 2007. – 88 с. 478. Криворучко, С. К. Еволюція особистості у творчості Андре Жіда / С. К. Криворучко. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – 188 с. 479. Крипалани, К. Рабиндранат Тагор / К. Крипалани ; пер. Л. Н. Асанов. – 2-е изд. – М. : Молодая гвардия, 1989. – 285 с. – (Жизнь замечательных людей ; Вып.4(637)). 480. Кузнецов, В. Н. Жан-Поль Сартр и экзистенциализм / В. Н. Кузнецов. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1969. – 286 с. 481. Литература русского зарубежья : Антология. Т. 1. Кн. 2. – М. : Книга, 1990. – 400 с. 482. Любивы, Я. В. Критический анализ философии культуры Томаса Элиота : монография / Я. В. Любивы ; ред. Н. Г. Гресько. – К. : Наукова думка, 1982. – 108 с. 483. Навозов, А. Шолохов в "Правде" / А. Навозов ; под общей ред. Ю. Б. Лукина. – 2-е изд. испр. и доп. – М. : Правда, 1985. – 104 с. 484. Папоров, Ю. Хемингуэй на Кубе : очерки / Ю. Папоров. – М. : Советский писатель, 1982. – 575 с. 485. Переписка Бориса Пастернака. – М. : Художественная литература, 1990. – 575 с. 486. Поэзия социалистических стран Европы. – М. : Художественная литература, 1976. – 831 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 171). 487. Слово о Шолохове. – М. : Правда, 1973. – 542 с. 488. Тилло, М. Иосиф Бродский : Новаторство в контексте русской литературной традиции / М. Тилло. – Черновцы : Рута, 2001. – 60 с. 489. Тейтельбойм, В. Неруда / В. Тейтельбойм. – М. : Прогресс, 1988. – 680 с. 490. Трухановский, В. Г. Уинстон Черчиль. Политическая биография / В. Г. Трухановский. – М. : Мысль, 1968. – 479 с. 491. Трухановский, В. Г. Уинстон Черчилль / В. Г. Трухановский. – 4-е изд., доп. – М. : Междунар. отношения, 1989. – 456 с. 492. Чумак, Г. В. Поет як критик : шляхи та рівні реалізації літературознавчої концепції Т. С. Еліота в його поетичній творчості : монографія / Г. В. Чумак. – Тернопіль : Медобори, 2007. – 192 с. 493. Шолохов в школе : кн. для учителя / под ред. В. В. Гуры, Т. Ф. Кудрюмовой. – М. : Просвещение, 1986. – 143 с. 494. Александр Исаевич Солженицын // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 361–365. – (100 знаменитых). 495. Алиева, Н. Художественное время в трилогии Джона Голсуорси "Сага о Форсайтах" / Н. Алиева // Філологічні науки. – 2011. – Вип. 9. – С. 67–71. 496. Альберт Камю // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 179–182. – (100 знаменитых). 497. Анатоль Франс // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 446–450. – (100 знаменитых). 498. Андре Жид // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 168–172. – (100 знаменитых). 499. Батько "Анни Кареніної" відмовився від Нобелівської премії : 8 жовтня 1906 року Лев Толстой, довідавшись про те, що Петербурзька академія наук висунула його кандидатом на Нобелівську премію, фактично відмовився від нагороди // Вечірні вісті. – 2010. – № 54. – 9 жовтня. – С. 16. 500. Бондар, А. Нобель для Памука и Букер для дочери : нобелевские лауреаты / А. Бондар // Зеркало недели. – 2006. – 21 октября. – С. 18. 501. Бернард Шоу // 100 знаменитых писателей / Е.К.Васильева, Ю.С.Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 503-507. – (100 знаменитых). 502. Борис Леонидович Пастернак // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 288–292. – (100 знаменитых). 503. Бунин. "Темные аллеи" // 100 великих книг / Ю. А. Абрамов, В. Н. Дёмин. – М. : Вече, 1999. – С. 463-466. – (100 великих). 504. Ворона, Ю. Нобелівську преміюз літератури присудили Еліс Мунро / Ю. Ворона // Бібліотечна планета. – 2013. – № 4. – С. 34. 505. Габриэль Гарсиа Маркес // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 243–247. – (100 знаменитых). 506. Генрик Сенкевич // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 341–344. – (100 знаменитых). 507. Генрих Бёлль // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 57–60. – (100 знаменитых). 508. Герман Гессе // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 113–116. – (100 знаменитых). 509. Головко, О. Перекладайте Мо Яня за квантовим комп'ютером : лауреати Нобелівської премії 2012 року – визнані у своїй царині особистості / О .Головко // Урядовий кур'єр. – 2012. – № 187. – 13 жовтня. – С. 8. 510. Гриневич, Л. Жил не по лжи : великий русский писатель, мыслитель, "совесть России" Александр Исаевич Солженицын / Л. Гриневич // Ваш шанс. – 2008. – № 32. – 6 августа. – С. 22А. 511. Грушко, С. "Новая оптика жизни" : к вопросу о своеобразии творческого метода Томаса Манна / С. Грушко // Південний архів. Філологічні науки. – 2009. – Вип. XLVI. – С. 58–61. 512. Дегтярьова, С. К. Парадигма мистецтва Р. Роллана : монографія / С. К. Дегтярьова. – Х. : Основа, 2000. – 160 с. 513. Джозеф Редьярд Киплинг // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 188–193. – (100 знаменитых). 514. Джон Голсуорси. "Собственник" // 50 знаменитых английских романов / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Х. : Фолио, 2004. – С. 263–272. – (100 знаменитых). 515. Джон Голсуорси // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 128–131. – (100 знаменитых). 516. Джон Стейнбек // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 366–370. – (100 знаменитых). 517. Дроздовський, Д. Нобелівську премію з літератури здобуває Маріо Варгас Льйоса (Перу) / Д. Дроздовський // Всесвіт. – 2010. – № 11–12. – С. 217–218. 518. Дубинянский, М. Три страсти Бертрана Рассела / М. Дубинянский // Зеркало недели. – 2007. – № 44. – 17–23 ноября. – С. 13. 519. Европейская поэзия ХIX века. – М. : Художественная литература, 1977. – 927 с. – (Библиотека всемирной литературы. Т. 85). 520. Жан Поль Сартр // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 336-340. – (100 знаменитых). 521. Иван Алексеевич Бунин // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 87–91. – (100 знаменитых). 522. Иосиф Александрович Бродский // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 76–80. – (100 знаменитых). 523. Кнут Гамсун // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 98–102. – (100 знаменитых). 524. Коваленко, О. На гусячих крилах – до нобелівки : Сельма Лагерльоф стала першою жінкою-письменницею, яка отримала найпрестижнішу премію / О. Коваленко // Освіта України. – 2012. – № 25. – 18 червня. – С. 15. 525. Коваленко, О. Цей ніжний Залізний Редьярд [Редьярд Кіплінг] / О. Коваленко // Освіта України. – 2012. – № 5. – 30 січня. – С. 15. 526. Когут, Т. Роман "Володар мух" В. Голдінга. Трансдиференційний принцип зображення / Т. Когут, У. Гнідець // Вісник Львівського університету. Іноземні мови. – 2011. – Вип. 18. – С. 146–152. 527. Літописець окаянних днів і вічного кохання (Злободенні нотатки на полях про Івана Буніна) // Голос України. – 2008. – № 98. – 24 травня. – С. 6–7. 528. Медведев, Р. Андрей Сахаров и Александр Солженицын / Р. Медведев // Наука и жизнь. – 2002. – № 3. – С. 44–55. 529. Мелащенко, М. Специфика художественного синтеза в сборнике "Второе рождение" Б. Пастернака / М. Мелащенко // Філологічні науки. – 2012. – Вип. 11. – С. 57–69. 530. Мелащенко, М. Черты импрессионизма в ранней лирике Б. Пастернака / М. Мелащенко // Філологічні науки. – 2011. – Вип. 8. – С. 80–87. 531. Мельничук, А. Кундера, Памук та шлях белетристики / А. Мельничук // Критика. – 2012. – № 3. – С. 26–29. 532. Минаков, С. Германия отвоевывает литературные лавры : Нобелевская премия по литературе 2009 г. присуждена немецкой писательнице Герте Мюллер / С. Минаков // Экономические известия. – 2009. – № 180. – 9 октября. – С. 6. 533. Михаил Шолохов // 100 великих россиян / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2000. – С. 405–411. – (100 великих). 534. Моргун, Т. Побачити реальність по-новому : Томас Транстрьомер – лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року / Т. Моргун // Профспілкові вісті. – 2011. – № 44. – 3 листопада. – С. 14. 535. Не мураками : Нобелевская премия по литературе – 2013 с формулировкой "мастеру современного рассказа" присуждена патриарху канадской литературы Элис Мунро // Панорама. – 2013. – № 42. – 16–23 октября. – С. А14. 536. Неочікуваний переможець : німецька письменниця та поетеса Герта Мюллер отримала Нобелівську премію 2009 року з літератури // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 187. – 10 жовтня. – С. 3. 537. Омелаєнко, Г. Д. Філософські передумови виникнення екзистенціальної психології у розбудові психологічних концепцій С. Кіркегора, К. Ясперса і Ж.-П. Сартра / Г. Д. Омелаєнко // Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження. – 2008. – Вип. 20. – С. 337–346. 538. Осауленко, М. Нобелівську премію з літератури присуджено поетові Томасу Транстремеру / М. Осауленко // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2011. – № 5. – С. 111. 539. Пелех, Н. Осмислення минущості та вічності в поезії Віслави Шимборської і Ліни Костенко / Н. Пелех // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 56, Ч. 2. – С. 250–258. 540. Поліщук, Я. Наслухуючи "музику сфер" : поетикальні паралелі творчості Михайла Коцюбинського та Кнута Гамсуна / Я. Поліщук // Слово і час. – 2010. – № 12. – С. 53–67. 541. Положий, Е. Баловень эпох. Несколько часов с классиком. Михалков, Феллини, Бродский, Ельцин, Путин, Чечня (Евгений Евтушенко) / Е. Положий, Е. Суярко // Панорама. – 2008. – № 1. – 2–9 января. – С. А10–А11. 542. Потреба, Н. А. Переводческие интерпретации И. А. Бунина / Н. А. Потреба // Філологічні трактати. – 2010. – Т. 2, № 1. – С. 132–136. 543. Працьовита, Н. Метафора як засіб кодування лінгвістичних концептів (на текстодискурсній базі роману "Прощавай, зброє" Ернеста Хемінгуея) / Н. Працьовита // Вісник Львівського університету. Іноземні мови. – 2008. – Вип. 15. – С. 49–54. 544. Сверстюк, Е. Правда и кривда : ещё раз о Солженицыне / Е. Сверстюк // Зеркало недели. – 2008. – № 29. – 9–15 августа. – С. 12. 545. Сулима, М. Ностальгія за великою літературою (лауреати Нобелівської премії з літератури на сторінках львівських періодичних видань) / М.Сулима // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 128–138. 546. Сэмюэль Беккет // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 53-56. – (100 знаменитых). 547. Сюндюков, И. Пятна на солнце : польско-украинские войны XVII в. у творчестве знаменитого романиста Генрика Сенкевича / И. Сюндюков // День. – 2010. – № 167–168. – 17–18 сентября. – С. 8. 548. Сюндюков, І. Одне слово правди...: до 35-річчя присудження О. І. Солженіцину Нобелівської премії з літератури / І.Сюндюков // День. – 2005.- 8жовтня. – С. 7. 549. Томас Манн // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 142–238. – (100 знаменитых). 550. Триснюк, В. Борис Пастернак, російський поет, Нобелівський лауреат (1890–1960) / В. Триснюк // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 158–163. 551. Уильям Фолкнер // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 442–445. – (100 знаменитых). 552. Фредекинд, А. Две Нобелевские премии, изменившие мир : А. Солженицын, А. Сахаров / А. Фредекинд // Без Цензуры. – 2005. – 21–27 октября. – С. 19. 553. Хамат, Є. Нобелівський лауреат-2012 Мо Янь : коли мовчання – золото / Є. Хамат // Дніпро. – 2012. – № 11. – С. 152–155. 554. Хемингуэй. "По ком звонит колокол" // 100 великих книг / Ю. А. Абрамов, В. Н. Дёмин. – М. : Вече, 1999. – С. 350–354. – (100 великих). 555. Цетлин, М. Иван Бунин. Роза Иерихона / М. Цетлин // Литература русского зарубежья : Антология. – М. : Книга, 1990. – Т. 1, Кн. 2. – С. 358–359. 556. Чернигова, Т. Л. Чудо преображения в философии М. Метерлинка (пьесы "Сестра Беатриса" и "Мария Магдалина") / Т. Л. Чернигова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Теорія культури і філософія науки. – 2012. – № 995, Вип. 46. – С. 78–81. 557. Шиманський, О. Згадали все : "Нобелівський" роман Герти Мюллер присвячено її матері та іншим німцям, вивезеним до СРСР на примусові роботи / О. Шиманський // Україна молода. – 2009. – № 187. – 9 жовтня. – С. 7. 558. Шиманський, О. Лауреат? Мовчи : Нобелівську премію з літератури у 2012 році здобув китайський письменник Мо Янь / О. Шиманський // Україна молода. – 2012. – № 152. – 12–13 жовтня. – С. 6. 559. Шолохов. "Тихий Дон" // 100 великих книг / Ю. А. Абрамов, В. Н. Дёмин. – М. : Вече, 1999. – С. 458–462. – (100 великих). 560. Эрнест Хемингуэй // 100 знаменитых писателей / Е. К. Васильева, Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2003. – С. 459–463. – (100 знаменитых). 561. Югов, В. Убиті пророки (злободенні літературні нотатки на полях про безсмертного поета Бориса Пастернака) / В. Югов // Голос України. – 2009. – № 232. – 8 грудня. – С. 26–27. Нобелівська премія і Україна Лауреати Нобелівської премії, народжені на етнічних українських землях: АГНОН (ЧАЧКЕС) Шмуель Йосип Халеві (08.08.1887, Бучач, нині Тернопільська область, Україна – 17.02.1970, Єрусалим, Ізраїль). Письменник. Перший з-поміж івритомовних авторів відзначений Нобелівською премією (1966) "за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу". БЕГІН Менахем (16.08.1913, Брест-Литовський (давньоруське Берестя – нині Республіка Білорусь) – 9.03.1992, Тель-Авів, Ізраїль). Політик, державний діяч (7-й прем’єр-міністр Ізраїлю, 1977-1983). Нобелівська премія миру за 1978 рік присуджена М. Бегіну (а також президенту Єгипту А. Садату) "в ознаменування спільних заслуг у справі миру на Близькому Сході". ВАКСМАН Зельман Абрахам (22.07.1888, Нова Прилука (нині – Вінницька область), Україна – 16.08.1973, Хайєнісі, США). Мікробіолог, доктор наук, професор. Вперше виділив ряд антибіотиків, зокрема стрептоміцин. 1952 року З. Ваксман удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини "за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного для лікування туберкульозу". ГОФФМАНН Роалд Народився 18 липня 1937 року в Золочеві Львівської області, Україна (нині проживає в США). Хімік (органічна і квантова хімія), доктор наук (1962). Р. Гоффманн (разом з К. Фукуї) удостоєний Нобелівської премії за 1981 рік "за розробку теорії протікання хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного". КУЗНЕЦЬ Саймон (30.04.1901, Харків, Україна – 10.07.1985, Кембридж, Массачусетс, США). Економіст, доктор наук. Нобелівську премію з економіки С. Кузнецю присуджено 1971 року "за емпіричне обґрунтування тлумачення економічного зростання". Навчався у Харківському та Колумбійському університетах (1924). МЕЧНИКОВ Ілля (15.05.1845, Іванівка, Харківщина, Україна – 15.07.1916, Париж, Франція). Біолог, патолог. Разом з П. Ерліхом І. Мечников удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини за 1908 рік "за праці з імунітету", оскільки було покладено початок сучасним дослідженням з "імунології і вагомо вплинуто на весь хід її розвитку". Навчався у Харківському університеті (природниче відділення фізико-математичного факультету, закінчив курс навчання за 2 роки). РАБІ Ісидор Айзек (29.07.1898, Риманів (Лемківщина, Польща) – 11.01.1988, Нью-Йорк, США). Фізик, учасник Манхеттенського ядерного проекту США. 1944 р. І. Рабі "за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер" був нагороджений Нобелівською премією. Як визначив один з колег фізика, метод І. Рабі дозволив встановити радіозв’язок з найменшими частинками речовини, зі світом електронів і атомного ядра. Навчався у Корнельському та Колумбійському університетах. ШАРПАК Жорж (01.08.1924, Дубровиця (нині Рівненська область, Україна) – 29.08.2010, Париж, Франція). Фізик, член Французької академії наук. У мотивації присудження Нобелівської премії за 1992 рік Ж. Шарпаку говориться про його "винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери". Навчався у Паризькому Ліцеї Монтельє, Гірничій Вищій школі, вивчав експериментальну фізику в Колеж де Франс, де слухав лекції Ф. Жоліо-Кюрі. Лауреати Нобелівської премії – вихідці з України: - Беллоу Сол (США, премія з літератури 1976 р., предки з Одеси); - Браун Герберт (США, лауреат з хімії 1979 р., у традиційній нобелівській промові зауважив, що його батьки походять з Житомира); - Гелл-Манн Маррі (США, премія з фізики 1969 р., батьки – емігранти з Чернівців); - Гросс Давид (США, премія з фізики 2004 р., у нобелівській автобіографії вказав, що його мати народилась в Україні); - Горбачов Михайло (СРСР, політик, премія миру 1990 р., предки з Чернігівщини); - Капіца Петро (СРСР, премія з фізики 1978 р., походить з українського дворянського роду Стебницьких); - Кандел Ерік (США, премія з фізіології та медицини 2000 р., у нобелівській автобіографії зазначив, що його мати народилась в Коломиї, а батько в родині, котра походить з Олеськіва, що знаходяться в Галичині); - Кон Уолтер (США, премія з хімії 1998 р., в автобіографії вказав, що його мати народилася в Бродах на Львівщині); - Куш Полікарп (США, премія з фізики 1955 р., предки з України); - Ландау Лев (СРСР, премія з фізики 1962 р., становлення як вченого відбулося в 30-ті роки у Харкові в Українському фізико-технічному інституті); - Пастернак Борис (СРСР, премія з літератури за 1958 р., батьки – одесити); - Пінтер Гарольд (Великобританія, премія з літератури 2005 р., у автобіографії зазначив, що його предки – одесити); - Рабин Іцхак (Ізраїль, політик, премія миру 1994 р., батько – киянин); - Рейхштейн Тадеуш (польсько-швейцарський хімік, премія 1950 р., дитинство пройшло у Києві); - Солженицин Олександр (СРСР, премія з літератури 1970 р., походить з української родини Щербаків); - Тамм Ігор (СРСР, премія з фізики 1958 р., дитинство і юність пройшли у Кіровограді, де вчений закінчив гімназію; як викладач працював у Сімферополі та Одесі); - Уолд Джордж (США, премія з фізіології та медицини 1967 р., батько походив з галицької Перемишльчини); - Фогель Роберт Вільям (США, премія з економіки 1993 р., у нобелівській автобіографії вказав, що батьки з Одеси); - Франк Ілля (СРСР, премія з фізики 1958 р., становлення як вченого відбулося в Криму); - Фрідман Мільтон (США, премія з економіки 1967 р., батьки із закарпатського Берегового); - Хорвіц Роберт (США, премія з фізіології та медицини 2002 р., в біографії вказав про українські корені родини; предки з Новгород-Сіверського та Остра, Чернігівщина); - Шолохов Михайло (СРСР, премія з літератури за 1965 р., мати – вихідець з Чернігова). Номінанти: - Алданов Марк (1886, Київ – 1957, США) – номінант на премію з літератури (1938,1939,1947, 1948, 1949, 1950); - Ахматова Анна (1889, Одеса – 1966, Ленінград, РФ) – на премію з літератури (1964); - Багряний Іван (Лозов'ягін Іван Павлович) (1907, Куземин – 1963, Новий Ульм, ФРН) – на премію з літератури (1963); - Бажан Микола (1904, Кам’янець-Подільський – 1983, Київ) – на премію з літератури (1970); - Бальмонт Костянтин (1867, Володимирська губернія, Росія – 1942, Париж, Франція) – на премію з літератури 1923 р. К. Бальмонт – нащадок херсонського поміщика І. Баламута; - Бальцер Освальд (1858, Ходорів, Львівщина – 1933, Львів; професор права) – претендент на премію Миру (1926); - Бердяєв Микола (1874, Київ – 1948, Кламар – передмістя Парижа; філософ) – на премію з літератури (1942,1943, 1944, 1945, 1946, 1947, 1948); - Бялик Хайм (1877, Житомирщина – 1934, Відень, Австрія ) – на премію з літератури (1933, 1934); - Вейгль Рудольф (1883, Моравія – 1957, Закопане, Польща; львівський медик-академік) – на премію з фізіології та медицини (1939); - Векслер Володимир (1907, Житомир – 1966, Москва, РФ), – на премію з фізики (1948); - Виноградський Сергій (1856, Київ – 1953, Париж, Франція), – на премію з фізіології та медицини (1911, 1921); - Гаспринський Ісмаїл (1851, Улу-Сала, Таврійська губернія – 1914, Бахчисарай) – на премію Миру (1910); - Гончар Олесь (1918, Ломівка, Дніпропетровщина – 1995, Київ) – на премію з літератури (1991); - Гурвич Олександр (1874, Полтава – 1954, Москва, РФ) – на премію з фізіології та медицини (1929, 1932, 1933, 1934, 1938); - Джемілєв Мустафа (1943, Бозкой, Крымская АССР ) – на премію Миру (2011); - Ковалевський Максим (1851, Харків – 1916, Петроград, РФ; юрист, соціолог) – на премію миру (1912); - Мережковський Дмитро (1865, Санкт-Петербург, Росія – 1941, Париж, Франція) – на премію з літератури (1914, 1915, 1930-37). Д. Мережковський – нащадок вихідців із Глухова, мати письменника – з роду волинських князів Курбських; - Олійник Борис (1935, Зачепилівка, Полтавщина) – на премію з літератури (2012); - Самчук Улас (1905, Дермань, Волинь – 1987, Торонто) – на премію з літератури (1980); - Стус Василь (1938, Рахнівка, Вінничина – 1985, Кучино, Пермська обл.) – на премію з літератури (1985); - Тичина Павло (1891, Піски, Чернігівська губернія – 1967, Київ) – на премію з літератури (1966); - Тишкевич Михайло (1857, Андрушівка, Київщина – 1930, Гнезно, Польща; політичний та культурний діяч) – на премію Миру (1919, 1912, 1927); - Філатов Володимир (1875, Саранськ, Росія – 1956, Одеса) – на премію з фізіології і медицини (1950); - Франко Іван (1856, Нагуєвичі, Дрогобицький повіт – 1916, Львів) – на премію з літератури (1916); - Черніховський Саул (1873, Михайлівка на Запоріжжі – 1943, Єрусалим, Ізраїль; поет) – на премію з літератури (1937); - Чирьєв Сергій (1850, Самара, Росія (за іншими даними Вітебськ, Білорусія) –1915, Київ, Україна; фізіолог) – на премію з фізіології та медицини (1905); - Ющенко Віктор (1954, Хоружівка, Сумщина) – на премію Миру (2005). Українські університети, сторінки історії яких пов’язані з вітчизняним Нобелівським рухом: Харківський університет: тут навчалися й викладали 3 нобеліанти: І. Мечников, С. Кузнець, Л. Ландау й номінант М. Ковалевський. Таврійський університет: викладали майбутній Нобелівський лауреат І. Тамм та номінант О. Гурвич. Одеський університет: читав лекції лауреат Нобелівської премії І. Мечников. В Одеському політехнічному університеті викладав нобеліант І. Тамм. Київський університет: навчалися чотири майбутні номінанти на Нобелівську премію: з літератури – М. Алданов та М. Бердяєв, з фізіології і медицини – С. Виноградський; у 1884-1909 рр. викладав номінант на премію з фізіології та медицини С. Чирьєв. Львівський університет: І. Франко навчався, а О. Бальцер викладав у даному ВНЗ. Чернівецький університет: певний період навчався номінант на Нобелівську премію з літератури І. Франко. 562. Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – 315 с. 563. Сергійчук, В. Що дала Україна світові / В.Сергійчук. – К. : ПП Сергійчук М.І., 2008. – 288 с. 564. Шендеровський, В. Нехай не гасне світ науки / В. Шенде-ровський ; за ред. Е. Бабчук. – К. : Рада, 2003. – 416 с. 565. Абліцов, В. Іван Франко претендував на Нобелівську премію разом із Р. Ролланом, А. Франсом, П. Галдосом, Г. Брандесом... і ще 46 номінантами / В. Абліцов // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 139–147. 566. Барштейн, В. Нобелівські лауреати – вихідці з України, у творах матеріальної культури / В. Барштейн // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 110–127. 567. Гриневецький, С. Нобелівська премія миру і Україна / С. Гриневецький // Голос України. – 2014. – № 110. – 11 червня. – С. 4. 568. Кулінич, А. В. М. О. Шолохов і Україна : до 80- річчя від дня народження / А. В. Кулінич. – К. : Знання, 1985. – 48 с. – (Література і мистецтво ; 2 ; VI). 569. Кущ, О. Українські корені найвидатнішого відкриття XX сторіччя (до 80-річчя лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини 1962 р. Джеймса Вотсона) / О. Кущ, В. Петров // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / Нобелівський рух і Україна : збірник праць / редкол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 255–257. 570. Лауреати Нобелівської премії – вихідці з України // Науково-технічна інформація. – 2008. – № 3. – С. 56–59. 571. Лебедько, С. Украина дала миру 28 нобелевских лауреатов / С. Лебедько // Україна і світ сьогодні. – 2008. – № 21–22. – 27 листо-пада–3 грудня. – С. 12. 572. Скрипник, В. Неточність в енциклопедіях : Нобелівський лауреат Зельман Ваксман повертається на свою малу Батьківщину / В. Скрипник // Голос України. – 2012. – № 73–74. – 21 квітня. – С. 15. 573. Фінклер, Ю. Нобелівські лауреати в гуманітарно-комунікаційній сфері та Україна / Ю. Фінклер // Нобелівський рух і Україна : збірник праць / ред. кол. : М. Андрейчин, П. Бубній, М. Довбенко та ін. – Тернопіль : Джура, 2010. – Т. 5. – С. 258–263. 574. Чекман, І. Лауреати Нобелівської премії, що народилися в Україні / І. Чекман // Ваше здоров'я. – 2006. – № 47. – 8 грудня. – С. 14. 575. Чекман, І. "Україно, обітовано земле мого серця!" Нобелівські лауреати – вихідці з України / І. Чекман // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 10. – С. 44–53. Інтернет-ресурси 1. Nobelprize.org : The Official Web Site of the Nobel Prize. – Режим доступу : http://www.nobelprize.org/ 2. Абліцов В. Г. Вчені України – лауреати міжнародних премій і нагород / В.Г. Абліцов. – К.: Академперіодика, 2001. – 190 с. – (Наука України у світовому міжнародному просторі, Вип. 4). – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/27333/01-Ablitsov.pdf?sequence=1 3. Абліцов, В. Український Нобелівський рух (нотатки на тему однойменного інформаційно-просвітницького словника). – Режим доступу : http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=99006 4. Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/%CD%EE%E1%E5%EB%B3%E2%F1%FC%EA%E0_%EF%F0%E5%EC%B3%FF 5. Интересные факты о Нобелевской премии. – Режим доступу : http://thebester.ru/blog/facts/20848.html 6. Лауреаты Нобелевской премии по литературе. – Режим доступу : http://noblit.ru/About 7. Левченко Ф. О. Політичні аспекти Нобелівського руху та його українські реалії // Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2009/110-97-8.pdf 8. Нобелевские лауреаты по литературе, медицине, химии, физике, экономике и мира с 1901 по 2013 год. – Режим доступу : http://www.nobeliat.ru/ 9. Нобелевские лауреаты по литературе, медицине, химии, физике, экономике и мира с 1901 по 2013 год. – Режим доступу : http://www.nobeliat.ru/ 10. Уитмен, О. Альфред Бернхард Нобель (швед. Alfred Bernhard Nobel). – Режим доступу : http://www.calameo.com/link?id=72126702. Персоналії:Україна‏‎]] Нобелівські лауреати за країною]] Нобелівські лауреати — вихідці з України|*]] Списки українських осіб]] {{Етнічна група|	group=Росіяни	image= Дмитро Донський Іван Грозний Петро I Михайло Ломоносов Олександр Суворов Михайло Лазарєв Олександр Пушкін Михайло Глинка Михайло Лермонтов Петро Семенов-Тянь-Шаньський Сергій Боткін Лев Толстой Віктор Васнецов Іван Тургенєв Дмитро Менделєєв Іван Павлов Сергій Дягілєв Сергій Рахманінов Федір Шаляпін Микола Вавилов Анна Павлова Ігор Курчатов Андрій Колмогоров 50x60px Іван Єфремов Олександр Солженіцин Андрій Сахаров Лев Яшин Юрій Гагарін Алла Пугачова Ольга Брусникіна	caption31 = Борис Гребенщиков Алла Пугачёва на съёмках программы ФАКТОР А (2012).jpg Ярослав Мудрый - создатель первого свода законов в Европе и многих династических домов в Европе, княгиня Ольга и Анна Ярославна - первые женщины - правительницы в Европе, Филипп Орлик - автор первой конституции в мире, Евпраксия Мстиславовна - первая женщина-хирург в Европе, Богдан Хмельницкий - создатель первого государственного образования с современным названием, Даниил Галицкий - человек, спасла Европу от монгольского нашествия. Юрий Дрогобыч - первый диагност чумы - смертельной болезни для миллионов, и автор гелиоцентрической концепции мира среди европейцев, першопечатник, Илья Мечников - первый Украинец нобелевский лауреат - автор учения о фагоцитозе, Гальшка Гулевичивна и Петр Могила - создатели первых учебных заведений в Украине, Михаил Максимович - автор теории эволюции, Василий Каразин - инициатор создания сети метеостанций в Европе, Николай Стражеско - першодиагност инфаркта миокарда в мире - смертельной болезни для миллионов, Иван Пулюй - первооткрыватель X-лучей и неонивського излучения, Владимир Даль и Борис Гринченко - создатели первых словарей укр . языка, Юрий Вороной - первый трансплантолог в мире, Николай Лобачевский и Николай Гулак - создатели неевликлидовои геометрии, Иосиф Тимченко - создатель кинематографа Юрий Кондратюк и Сергей Королев - пионеры космонавтики, Игорь Сикорский - создатель вертолета, Николай Миклухо-Маклай - автор теории равенства рас, Георгий Гамов - автор Теории Большого взрыва и концепции генетического кода и т.д., Иван Верхратский - автор первых украиноязычных учебных пособий, Соломия Крушельницкая и Дмитрий Бортнянский - всемирно известные певцы, Николай Леонтович - автор популярного рождественского хита, Максим Березовский - единственный Украинец в Зале славы мировой музыки Марко Вовчок и Милена Рудницкая - пионеры женского движения в Украине, Павел Попович - первый Украинец и первый оперный певец в космосе, Юрий Лисянский - первый украинский капитан, совершивший кругосветное путешествие, Михаил Грушевский - создатель багатомнои истории Украины и первый спикер, Левко Лук "Лукьяненко - автор Декларации Независимости и создатель государства Украина, один из отцов-основателей Украинского Хельсинского союза, Леонид Кравчук - человек, сделавший это возможным, первый Президент Украины, Владимир Вернадский - создатель учения о ноосфере, геохимии и биохимии и первый президент ВУАН, Александр Лейпунский - первый ученый, который смог добиться расщепления атомного ядра искусственно ускоренными частицами, пионер атомной физики, Евгений Патон - пионер современного мистобудуванння, Пантелеймон Кулиш - создатель современного украинского языка, Даниил Заболотный - создатель мировой эпидемиологии, который спас мир от чумы и холеры, Степан Тимошенко - создатель теории упругости и основополождник современной механики, Николай Пирогов - пионер дезинфекции при проведении хирургических операций, Степан Рудницкий - создатель украинской географии, впервые очертил подробно этнические границы Украины, Энди Уорхол - пионер нового изобразительного искусства, Николай Кубийович и Николай Бажан - создатели первых украиноязычных многотомных энциклопедий, Лариса Латынина - рекордсмена по количеству медалей среди женщин в олимпиадах, Михаил Волобуев - автор концепции самостоятельного развития Украины, Василий Сухомлинский и Антон Макаренко - пионеры современной педагогики, Лев Выготский - один из создателей психологии, Виктор Глушков - пионер компьютерной техники, создатель кибернетики, Антон Думанский - один из создателей коллоидная химии, Джек Пэланс и Сергей Бондарчук - первые Украинцы - лауреаты "Оскара" как актер и кинорежиссер, Руслана - первая победительница Евровидения, Павел Вирский и Григорий Веревка - создатели легендарного танцевального коллектива и хора и тому подобное. А что сделали (де-факто, а не на что надеялись) Махно, Петлюра и Шухевич - неудачники политической жизни Украины, сдавших Украины большевикам, полякам и нацистам? А где же Павел Скоропадский, что за год увеличил территорию Украины без ЗУНР до 650 тыс. Км2 и открыл первые украиноязычные университеты и академии наук, Николай Скрипник, что вернул Украинский самосознание (ранее то же самое для интелигеции сделали Тарас Шевченко, Михаил Драгоманов, Николай Костомаров и особенно Иван Франко), сделал украинский литературный язык для миллионов ранее несвичених холопов, и пытался в условиях жесткого тоталитарного режима присоединить к Украине все этнические земли и противостоять Голодомора и репрессиям, а когда не смог - покончил с собой? А вообще, кто придумал число 30, почему не 50? Давайте доведемо статтю до ладу. Я прибрав сумнівні посилання, цитати самих себе і пропоную додати інформацію щодо власників радіо. --Goo3 (обговорення) 20:07, 3 квітня 2016 (UTC) @Yasnodark:, вітаю вас! У прямий ефір дозвонювалися слухачі 12 областей України — вважаю цю інформацію неважливою і пропоную не засмічувати статтю цими даними. Така ж думка про мовлення через інтернет: не варто перелічувати країни, де можна слухати радіо, бо інтернет-радіо можна слухати будь-де. До того ж ви повернули код із явними помилками, хоча б прочитайте його: Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової. Далі: урл твітеру не є лінком, до того ж навіть немає пояснення, чий це твітер. Прошу вас звернути увагу на ці правки і поділитись своєю думкою. Дякую вам! --Goo3 (обговорення) 06:52, 6 квітня 2016 (UTC) Goo3, доброго дня! Географія мовлення. Ці дані показують, не те, де можна теоретично слухати станцію - і повірте - це не зовсім будь-яка точка світу, а де реально її слухають. Для слухачів радіостанції - реальних та потенційних - це вельми важлива та цікава інформація. Стаття створена мною, тож саме мені вважати, що є засміченням. Тож по цьому розділу в мене жорстка позиція - прохання її не чіпати. Водночас, як бачите, я майже не чіпав ваші редагування таблиці, хоча з частиною і не згоден. Проте щодо ваших редагувань верхньої частини статті - складніше, я зовсім не проти вікіфікації та виправлення орфографічних помилок, попрошу робити їх без видалення інформації та переформатування абзаців, бо у такому випадку - мені дуже складно виявити сутність редагувань. Роздроблення абзаців прошу вас робити окремим редагуванням, без вилучення інформації, якщо вам здається, що так краще. Додавати інформацію теж попрошу вас окремим редагуванням, для того, щоб було нескладно зрозуміти, що саме ви додали. Тож я прошу вас не змішувати вас в одне редагуванння додатні, від'ємні та нейтральні (орфографічні, вікіфікаційні та інші важливі та несутнісні редагування). Ще краще - взагалі не робити в один день редагування різного характеру. Щоб не пропадала зроблена вами чорнова частина редагувань, до якої я не маю жодних претензій, проте на виокремлення якої мені варто витратити більше часу, ні ж на те, щоб написати щось нове. У фразі - Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової - мабуть стерлася частина тексту, - можете виправити. Щодо посилань - не зрозумів. З приводу іншого буду вдячний за конкретні пропозиції на моїй сторінці. Сподіваюся, що пысля всього прочитаного у вас не зникло бажання редагувати статті. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 6 квітня 2016 (UTC) @Yasnodark:, дякую за докладну відповідь, я зрозумів вашу точку зору. Робитиму редагування саме таким чином, щоб легше було їх монторити. Підкажіть, що незрозуміло з таблицею? Також в таблиці я пропонував би останній стовпець розділити на два: початок роботи і кінець роботи. Останній заповнювати лише у випадку, якщо людину звільнено з радіо. Щодо посилань: посилання (дослівно) "twitter.com/username" не інтерпретується вікі у посилання, тому я пропонував би додавати саме посилання з цього тексту. Давайте разом доведемо цю статтю до ідеального стану, бо наразі вона видається сирою. Дякую за ваш вклад! --Goo3 (обговорення) 15:42, 6 квітня 2016 (UTC) Вітаю [Користувач:Goo3|Goo3]] та дякую за розуміння. У таблиці я не зовсім зрозумів сенс ваших редагувань стовпця "Місце народження". Якщо ви це зробили з метою зменшення ширини таблиці - то це має певне обміркування. Проте тоді нелогічною виглядає ваша пропозиція щодо розділення останньої колонки на дві. Пропоную виходячи з цієї логіки залишити ваші скороченння у графі "Місце народження" та не розділяти останню на дві. Тим більше ціла низка журналістів, то залишала радіостанцію, то знов поверталася. Пропоную у якомусь стовпці - певно першому - зверху поставити зірочку поряд із прізвищем співробітників, що залишили радіостанцію. Та знизу від таблиці це пояснити.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC) Прибирав, як мені видається, зайве. Наприклад, "Запорізька область, Запоріжжя" замінив на "Запоріжжя", бо ця інформація повна і достатня. Щодо останнього стовпчика: на разі видається, що всі 100% журналістів вже звільнились, бо вказано дату кінця роботи :) --Goo3 (обговорення) 15:36, 7 квітня 2016 (UTC) Остання колонка носить назву "Період роботи", тож її зміст цілком відповідає назві. Щодо виокремлення тих, хто звільнився я запронував свою концепцію..--Yasnodark (обговорення) 14:00, 8 квітня 2016 (UTC) P.S. З іншого приводу: пропоную вам долучитися до боротьби з одним ватним адміном біловікі-наркомівки щодо змісту статті be:Ілья Яфімавіч Рэпін. Адже він видаляє будь-які згадки про українське життя вітчизняного маляра.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 6 квітня 2016 (UTC) А що саме я можу зробити, аби завадити ватному адміну редагувати білоруську вікі? Здається, у мене немає жодних важелів для впливу на нього. --Goo3 (обговорення) 15:42, 6 квітня 2016 (UTC) Goo3 Я вже отримав попередження, тож не можу повертати правки. Зараз останній їх варіант знаходиться на сторінці обговорення статті be:Ілья Яфімавіч Рэпін. Якщо ви згодні допомогти, то прошу вас зкопіювати (саме зкопіювати, а не перенести, щоб у випадку відкату - копія залишилися на сторінці обговорення) цей фрагмент тексту, додавши його знизу до відповідного розділу "Рэпін і Украіна". У випадку чергового відкату, можна буде знову звернутися до іншого адміна. Як то кажуть: крапля камінь точить.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC) Скопіював, щоправда, ця правка видається мені тимчасовою, якщо у опонента є права адміна і інша точка зору :) --Goo3 (обговорення) 15:36, 7 квітня 2016 (UTC) Goo3 Дякую. Ви були праві. Треба подумати.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC) @Yasnodark:, чому «Вісти»? І чому ви незгодні вказувати, що газета «Вісті» є безкоштовною? --Goo3 (обговорення) 13:29, 8 квітня 2016 (UTC) Goo3 «Вісти» - бо так називали станцію українською мовою 9 провідних ведучих - Ганапольський, Туркова, Білецький, Гончарова, Кулініч, Литвиненко тощо. Газета «Вісті» вже давно не є безкоштовною. У Дніпропетровську як мінімум 13 місяців вона виключно продається. Принаймні я не знаю наразі жодного місця безкоштовної її роздачі, на відміну від купи кіосків та розкладок, де вона продається. Та може ви більше обізнані і таке місце підкажете - буду вдячний (там гарні новини спорту, хоча низка політичних оглядачів газети і мали стосунок до тенденційного висвітлення подій. Та не стосується радіо. Пам'ятаю, спочатку була спроба використовувати коресподентів газети як спецкорів - їх швидко вилучили з ефіру через обурення редакції та журналістів, адже переважна більшість їх була активними учасниками Євромайдану на боці протестантів, проте і в газеті не всі такі, треба пам'ятати, що саме коресондент газети «Вісті» Веремій став першою жертвою тітушок і одним з перших у Небесній сотні). Це була початкова стратегія з метою розкрутки. Хоча про Київ та інші міста - я не знаю. --Yasnodark (обговорення) 15:00, 8 квітня 2016 (UTC) @Yasnodark:, думаю, що "вісти" — помилка російськомовних журналістів, як-от Ганапольского. Я й сам з Дніпра, але не слідкую за розвитком газети, дякую за інформацію, я не знав, що вона вже платна. Дивним видається, що різні ЗМІ одного власника по-різному висвітлюють події. Це дуже схоже на ЗМІ, які подають 60% правди, а останні 40 завуальовано подають ту точку зору, за яку платять. Можливо, газета і є цими 40%, але то лише думки. ДЯкую за інформацію, давайте доводити статтю до ладу. --Goo3 (обговорення) 14:09, 9 квітня 2016 (UTC) Скоріше ці журналісти не страждають від дивного української поведінки, роблячи кальку "вєсті". Так прізвище "Палій" росіяни перекладали як "Палей", а ми з комплексом меншовартості та відторгення з російської перекладали як "Палєй". Оці всі "Опитне" та "Пєски" - вбити ладен за подібне. Щодо різної концепції - гадаю, що це сталося випадково, по-перше це було у 2013 році, коли лягытымний вів нас до ЄС, по-друге усі ахметівські СМІ висвітлювали Євромайдан доволі лояльно та помірковано - і ТРК Україна і 34-й канал , по-третє - був розрахунок, що буде достатньо підібрати російськомовних українців та громадян РФ, та у випадку радіо через погляди редакції це не спрацювало, 95% з них підтримали Майдан. Та Ахметов - то Ахметов, що буде за Клименка - невідомо. А поки негативні зміни не дуже суттєві: Литвиненко на керівній посаді - вже українською майже не розмовляє, з`явилися перші ознаки джинси та до "Ери" - ще далеко за цим показником. Стежу уважно - подивимось, піде Калниш та Білецький - це буде показник.--Yasnodark (обговорення) 15:40, 9 квітня 2016 (UTC) Блакіроўка ўдзельніка . Зовнішністю та безстрашною поведінкою він нагадував комісара Корадо Катані, вбитого в італійському серіалі "Спрут" + Останнє інтерв'ю у житті дав Андрію Куликову та його колезі як гість в ефірі "Громадського радіо, де підкреслював важливість спілкування українською та білоруською мовою, говорив про різницю між вимовою на українській, білоруській та російській мові, а також між тарашкевицею та наркомівкою, критикував білоруську владу та розповів про розгін опозиційної молоді на Батьківщині.. Соцмережі порівняли вбивство Павла Шеремета з тими самими лихими 90-тими, про важливість неповернення яких казав Шеремет в останньому прямому ефірі. − − . Звяртаюся да вас з нагоды блакіроўкі мяне удзельнікам Artificial123, і яго дзейнасці у артыкулах украінскай тэматыкі. То я прашу вас зняць блакіроўку і зрабіць што-то з Artificial123|Artificial123, неканструктыўны дзеянні якога ніякім чынам не узгожуеться з палітыкай нейтральнасці вікіпедыі. Ён раней атрымліваў папярэджанне за падобную дзейнасць у артыкулах украінскай тэматыкі. 1. Удзельнік:Artificial123 пераходзіць усе межы і парушае паняцце нейтральнасці ў артыкуле Ілля Яфімавіч Рэпін. Здаецца папярэджанне [Удзельнік:Хомелка("што ён не будзе працягваць падобную дзейнасць у артыкулах украінскай тэматыкі") на яго не падзейнічала. Спадзяюся, што ўжо ўсім відавочна, што яго дзеянні носяць сістэмны антыўкраінскі характар і не з'яўляюцца выпадковымі.--Yasnodark (размовы) 19:18, 25 сакавіка 2016 (MSK) 2.!!! Ён мяне несправядліва заблакаваў за спробу в артыкуле Украінцы замяніць Брэжнева на больш прымальную постаць. Ён адмаўляўся ад любога варыянту замены:Павел Паповіч - першы Украінец і першы оперны спывак ў космасе, Данило Забалотны - сусветна вядомы вучоны-украінец, акадэмік, стваральнік сусветнай эпідэміялогіі, якій выратаваў свет ад чумы і халеры, перший прэзідэнт Украіны Леанід Краўчук. Вось, што ён мне пісаў:"Брэжнева, вядома. Уладар паловы свету, падняў УССР. А ўсялякім Стусам месца якраз у мардоўскіх турмах, нічога годнага яны не напісалі. Калі да Вас дойдзе, што не "патрыётаў" трэба пісаць, а вядомых людзей? --Artificial123 (размовы) 16:12, 31 сакавіка 2016 (MSK)" і гэта пра героя Украіны - які быў намінантам на Нобелеўскую прэмію. У гэты раз ён хацеў - больш вядомага, я замяніў на быльше прымальную постаць для Украінскай нацыі - Міхаіла Гарбачова: Міхаіл Гарбачоў не толькі роўны Брэжневу, але і лаўрэат - Нобелеўскай прэміі, і больш інтэрвікі - 111 супраць 82. Ён обрихуе мяне, прыпісвае мне Ілля Яфімавіч Рэпін і Украінцы упісванне несапраўднай інфармацыі. Аднак я і заўсёды падаю доказы: вось відэа, што я прывёў у доказ таго, што Гарбачоў - украінец, свежае відэа з юбілею 2016 года, калі сам Гарбачоў кажа, што яго маці - Украінка і спявае 2 песні на ўкраінскай мове. Калі Гарбачоў да гэтага часу памятае пра сваё ўкраінскім паходжанні і родную мову маці, то хто ён такі, каб адмаўляць гэта. Хіба ён хоць бы прывёў аналагічныя доказы Брэжневу, дзе ён ва ўзросце 85 гадоў захоўвае памяць пра свае карані і спявае на роднай мове. І ня будзе такога доказы, бо ён зрабіў усё, каб знішчыць украънську мова і патрыётаў Украіны.. Дзякуй за тое, што прачыталі. Чакаю адказу.--Yasnodark (обговорення) 14:04, 13 квітня 2016 (UTC) Among the five greatest historical figures-not a single Ukrainian! All notes / Best notes Go to the first message ← Previous page Page 13 Next page → Go to the last message Netolerantnyy vzk527 Messages: 6928 20:54 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_11.html#1420566566] > Slavs mingled with them and took their features and traditions while introducing svoi.Iz these confusions, and there was a Do not read old historical thought, or do not accept everything uncritically then I said...And then there poverete in fantastic tales of Herodotus about the peoples of Africa Rely on modern scientific understanding of the different fields of knowledge... Before the arrival of the Slavs lands North-Eastern inhabited by various Finno-Ugric tribes, such as the Meria, Murom, Meschera whole, Chud zavolochskaya and others. Many authors dealing with the Slavic colonization of the North-Eastern Russia, there is a low density of the indigenous Finno-Ugric population at settling these lands Slavs. [13] [5] These include researchers such as the AA Spitcin PN Tretyakov NA Makarov and others. The reasons for the small number of local tribes include a low level of social and material culture, in particular hardly developed agriculture, while traditional forms of subsistence were hunting and gathering, fishing and animal husbandry. [5] places where the indigenous population served shores of lakes and rivers, while large areas of land, is located close to the reservoirs were almost deserted. [1] On the other hand, an array of Slavic population already in the XII century recognized very numerous and active. [14] Thus, despite the peaceful nature of colonization and the absence of any military action, we can talk about a fairly rapid numerical predominance of the Slavic element in the North-Eastern Russia.[5] This is confirmed by archaeological data, which resulted in the culture of rural communities, as well as burial mounds of the Volga-Oka rivers rather poorly traced the Finnish tradition [1] [15], some more visible in the northern part of the Rostov-Suzdal. It is also assumed that in some cases had an outflow of the Finno-Ugric population in the east. [15] Volk Volk Messages: 24652 20:55 06.01.2015 Guys, as I understand it, the theme of Svidomo and the level of their intelligence. A simple test, a gruff, true, but is very simple-the number of Nobel Prize laureates. So, among them there is no inhabitant native habitat Svidomo. http://www.politforums.net/crimea/1323247733.html#1323247733 Nobel Prize winners were born in the Ukraine On one of those one of a kind svidomitov stated that okrantsy-people geniuses. Let's see whether this really is. The most objective criterion for the definition of people with a high intellectual level considered that they receive the Nobel Prize. Let us estimate how this situation is on the outskirts. In total, the outskirts born 6 people who have received the Nobel Prize. A roll-over the years laureatstvo: 1908-Ilya Mechnikov, Immunology Research (Kharkiv). 1952-Selman Waksman (microbiologist, USA,,born with. New Priluki, Vinnytsia county) 1966-Shmuel Agnon (writer, Israel, was born in Buczacz, Galicia, Austria-Hungary) 1971-Simon Kuznets (Economist, United States, however, was born in Belarus, but lived in Rovno and Kharkov) 1981-Roald Hoffmann (aka Hofmann, the chemist, the United States, was born in Zlochuv now Lviv region.) 1992-George (George) Charpak (Physics, France, was born in the village of the town Dubrovytsia then-Poland, now-Rivne region). Are some of them at least one Okrainets? Zelman Vaksberg, Shmuel Agnon, Simon Kuznets, Roald Hoffmann-Jews. Here svidomity shout http://www.day.kiev.ua/41088/ " first Slobozhanskiy ancestors wore the name of Ilya Ilyich "Spadarenko» ." Ie Ilya Ilyich is referred to okraintsam. " Nobel laureate George Charpak, whose childhood was spent in Rivne region, became a foreign land one of the most talented scientists and experimenters of our time. He was born August 1, 1924 in Dubrovitsy in Rivne region in the Ukrainian family. " Ie and this respected man svidomity rank to his tribe. Is it so? http://to-name.ru/biography/ilja-mechnikov.htm Rhode nobles Mechnikov connected its origin with the family of Moldavian boyars, among which is known in the 17th century a bright personality Spafari. Spafary nephew, Yuri Stepanovich, who moved to Russia in 1711, held the rank of swordsman; his son took the name of Mechnikov. Father Mechnikov-Ilya Ivanovich, the capital officer epicurean temperament, was an educated man. His mother, Emily L., nee Nevakhovich, came from the merchant class. Her father, a Jew who converted to Lutheranism in his mature years (Lutheranism-the largest Protestant denominations. Founded by Martin Luther in the 16th century), moved to St. Petersburg, retired and took up philosophy and literature. He was well received in the literary circles of the capital, knew Pushkin and Krylov. Consequently, Mechnikov can be called Moldavian Jew, but not okraintsem. Now about Charpak. http://lib.sowa.com.ua/InPor/sharpak.htm Georgіy Charpak narodivsya 1 serpnya 1924 rock in starovinnomu mіstechku Dubrovytsia, todі Sarnenskogo povіtu in єvreyskіy sіm'ї. Єvreyska birthplace Charpak lived at Sarny rozmovlyala on іdіsh. Narodzhuvati svogo pervіstka mother went at Dubrovitsy, de Yak nadіyalis Batko, brand єvreystva Buda Mensch pomіtnim. From the foregoing, we conclude that NO ONE OKRAINTSA among Nobel laureates, simply, NO. But attempts to attribute at least a couple to okraintsam-IS. Svіdomiy Svidomyy Messages: 48437 20:56 06.01.2015 Intolerance (vzk527) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_11.html#1420566413] > Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the message: >> The fact is that those who peresilyalsya deprived of their language, cultural traditsiy.Chto be easier because it looked like a Polish, Ukrainian, Belarusian overpowered by force or voluntarily to the territory of Muscovy in the second generation deprived of their national chert.On became a Great. Hence genes him alone and cultural environment, mentality, education became different, the Great Russian. > > with it as something else can be agreed to speak on the late Middle Age 16-17, but you forget that the mass migration from southern Russia was going in 12-14 century...When there was and there could be no Ukrainians, White Russians or any Great! It was formed in the State Russian Rus...the single, then splits into separate principality.... > > And then, yes...a century of living separately, although contacts and never stopped... No .Migratsii were postoyanno.Idut seychas.Ya and an example of how in the early 20 th century, more than 70% of immigrants in the Far East were ukrantsami.Tam even declared his Ukrainian republic Green klin.Vyhodili newspaper, worked all shkoly.teatr.Bolsheviki This unichtozhili.Ukraintsev recorded russkimi.Kulturu Ukrainian unichtozhili.Teper descendants of Ukrainians do not own movoy.Ivana formidable consider their tsarem.Po genes are Slavs but they are not Ukrainians and Ukrainians velikorossy.Voobsche very well assimilated into velikorossov.no there is another side to the coin .This Russian Ukrainy.oni in arms fighting for Ukrainu.Protiv Girkin kazakov.oni and believe that Ukraine is their homeland -Rus.I though many do not speak for the MOV Move but they fall tear lyubomu.vot this is mental, cultural influence. Dmitriy_32R Dmitry_P Messages: 19121 20:59 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_11.html#1420564398] > Alekseeva TI What for me is your Alekseeva The descendants of the Scythians Zaguglit any German anthropological map of Europe in the early 20th century Central Black Earth reg-northern Pontida The maps designated as N (nordischen rasse) Oh, they were masters of the skull measured Netolerantnyy vzk527 Messages: 6928 21:05 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420567007] > Bolsheviks were all destroyed. Yes, the Bolsheviks and Ukrainians created: Do not argue...we begin Poles and Austrians, but a massive shift in the Ukrainians, the Bolsheviks created a... Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420567007] > It Russian Ukrainy.oni in arms fighting for Ukraine. These unfortunately are. This is the result of the Bolsheviks of effort to the southern and western part of the Russian make Ukrainians and Belarusians, but Russian obeznatsionalit from Great Russian areas.... New Russian authorities did not daelayut to strengthen the Russian national consciousness in Russia and Ukraine in their places of compact residence of... Moreover, they pursue the Russian nationalism and nationalists even more cruel than the Wahhabi ... Svіdomiy Svidomyy Messages: 48437 21:09 06.01.2015 Volk (Volk) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420566923] > guys, as I understand it, the theme of Svidomo and the level of their intelligence. > a simple test, a gruff, true, but is very simple-the number of Nobel Prize laureates. > > so, among them there is no inhabitant native habitat Svidomo. > > http: //www.politforums.net/crimea/1323247733.html#1323247733 > > Nobel Prize winners were born in the Ukraine > > On one of those one of a kind svidomitov stated that okrantsy-people geniuses. > > Let us see whether this really is. > most objective criterion for the definition of people with a high intellectual level considered that they receive the Nobel Prize. Let us estimate how this situation is on the outskirts. > total, the outskirts born 6 people who have received the Nobel Prize. > by name, over the years laureatstvo: > 1908-Ilya Mechnikov, Immunology Research (Kharkiv). > 1952-Selman Waksman (microbiologist, USA,,born with. New Priluki, Vinnytsia county) > 1966-Shmuel Agnon (writer, Israel, was born in Buczacz, Galicia, Austria-Hungary) > 1971-Simon Kuznets (Economist, United States, however, was born in Belarus, but lived in Rovno and Kharkov) > 1981-Roald Hoffmann (aka Hofmann, the chemist, the United States, was born in Zlochuv now Lviv region.) > 1992-George (George) Charpak (Physics, France, was born in the village of the town Dubrovytsia then-Poland, now-Rivne region). > > there any among them at least one Okrainets? > > Zelman Vaksberg, Shmuel Agnon, Simon Kuznets, Roald Hoffmann-Jews. > > Here svidomity shout > http: //www.day.kiev.ua/41088/ > " first Slobozhanskiy ancestors wore the name of Ilya Ilyich "Spadarenko» ." > > Ie. Ilya Ilyich is referred to okraintsam. > > " Nobel laureate George Charpak, whose childhood was spent in Rivne region, became a foreign land one of the most talented scientists and experimenters of our time. > He was born August 1, 1924 in Dubrovitsy in Rivne region in the Ukrainian family. " > > Ie. and this respected man svidomity rank to his tribe. > > Is it true? > http: //to-name.ru/biography/ilja-mechnikov.htm > Rhode nobles Mechnikov connected its origin with the family of Moldavian boyars, among which is known in the 17th century a bright personality Spafari. Spafary nephew, Yuri Stepanovich, who moved to Russia in 1711, held the rank of swordsman; his son took the name of Mechnikov. Father Mechnikov-Ilya Ivanovich, the capital officer epicurean temperament, was an educated man. His mother, Emily L., nee Nevakhovich, came from the merchant class. Her father, a Jew who converted to Lutheranism in his mature years (Lutheranism-the largest Protestant denominations. Founded by Martin Luther in the 16th century), moved to St. Petersburg, retired and took up philosophy and literature. He was well received in the literary circles of the capital, knew Pushkin and Krylov. > > therefore, Mechnikov can be called Moldavian Jew, but not okraintsem. > > now about Charpak. > http: //lib.sowa.com.ua/InPor/sharpak.htm > Georgіy Charpak narodivsya 1 serpnya 1924 rock in starovinnomu mіstechku Dubrovytsia, todі Sarnenskogo povіtu in єvreyskіy sіm'ї. Єvreyska birthplace Charpak lived at Sarny rozmovlyala on іdіsh. Narodzhuvati svogo pervіstka mother went at Dubrovitsy, de Yak nadіyalis Batko, brand єvreystva Buda Mensch pomіtnim. > > From the foregoing, we conclude that NO ONE OKRAINTSA among Nobel laureates, simply, NO. But attempts to attribute at least a couple to okraintsam-IS. That Wolf molodets.A how many winners of Muscovy? That's right there's not a wolf okraintsa because such people are net.Kto okraintsy? Wolf as Putin's Russia has generated laureates? How many of the great writers and poets has created You and the proud winner of this nechem.vash Dontsova.A what else can be a saint for a person like you Wolf? You live in the male razvratnik.Ty wife fuck hos do not understand the intricacies of kohannya.Kakie you have ideals and concepts Wolf.? You kichishsya Orthodoxy and at the same time agrees that sinnest prelyubodeystvuesh.Volk faith is working on his grehami.A you just clatter the language of faith while you consciously go on greh.Volk I would in your place would have said nothing at all about such universal concepts as conscience and poryadochnost.Volk so we went to the Maidan and to ensure that our scientists have had the opportunity to work and do this and that they would be evaluated Nobilevskoy premiey.No shovels until our past and a pack such as Yanukovych Efremov do not give a vozmozhnosti.Imenno why Ukrainians and killed in the Donbas fighting with the aggressor for the future of their children. andkx A4417880 Messages: 20542 21:11 06.01.2015 Cupid (Amour) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_0.html#1420546804] > we list them, actually existing people to make a difference: > 1. Shakyamuni Buddha-Indian. > 2. Plato-Greek. > 3. Alexander the Great-a Greek. > 4. Karl Marx-a Jew. > 5. Vladimir Ilyich Lenin-Russian. > Not a single Ukrainian! A Russian-is. Russian mom by the name form. OKS: andkx A4417880 Messages: 20542 21:12 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420567794] > Volk (Volk) wrote (a) in response to the message: >> guys, as I understand it, the theme of Svidomo and the level of their intelligence. >> a simple test, a gruff, true, but is very simple-the number of Nobel Prize laureates. >> >> so, among them there is no inhabitant native habitat Svidomo. >> >> http: //www.politforums.net/crimea/1323247733.html#1323247733 >> >> Nobel Prize winners were born in the Ukraine >> >> On one of those one of a kind svidomitov stated that okrantsy-people geniuses. >> >> Let us see whether this really is. >> most objective criterion for the definition of people with a high intellectual level considered that they receive the Nobel Prize. Let us estimate how this situation is on the outskirts. >> total, the outskirts born 6 people who have received the Nobel Prize. >> by name, over the years laureatstvo: >> 1908-Ilya Mechnikov, Immunology Research (Kharkiv). >> 1952-Selman Waksman (microbiologist, USA,,born with. New Priluki, Vinnytsia county) >> 1966-Shmuel Agnon (writer, Israel, was born in Buczacz, Galicia, Austria-Hungary) >> 1971-Simon Kuznets (Economist, United States, however, was born in Belarus, but lived in Rovno and Kharkov) >> 1981-Roald Hoffmann (aka Hofmann, the chemist, the United States, was born in Zlochuv now Lviv region.) >> 1992-George (George) Charpak (Physics, France, was born in the village of the town Dubrovytsia then-Poland, now-Rivne region). >> >> there any among them at least one Okrainets? >> >> Zelman Vaksberg, Shmuel Agnon, Simon Kuznets, Roald Hoffmann-Jews. >> >> Here svidomity shout >> http: //www.day.kiev.ua/41088/ >> " first Slobozhanskiy ancestors wore the name of Ilya Ilyich "Spadarenko» ." >> >> Ie. Ilya Ilyich is referred to okraintsam. >> >> " Nobel laureate George Charpak, whose childhood was spent in Rivne region, became a foreign land one of the most talented scientists and experimenters of our time. >> He was born August 1, 1924 in Dubrovitsy in Rivne region in the Ukrainian family. " >> >> Ie. and this respected man svidomity rank to his tribe. >> >> Is it true? >> http: //to-name.ru/biography/ilja-mechnikov.htm >> Rhode nobles Mechnikov connected its origin with the family of Moldavian boyars, among which is known in the 17th century a bright personality Spafari. Spafary nephew, Yuri Stepanovich, who moved to Russia in 1711, held the rank of swordsman; his son took the name of Mechnikov. Father Mechnikov-Ilya Ivanovich, the capital officer epicurean temperament, was an educated man. His mother, Emily L., nee Nevakhovich, came from the merchant class. Her father, a Jew who converted to Lutheranism in his mature years (Lutheranism-the largest Protestant denominations. Founded by Martin Luther in the 16th century), moved to St. Petersburg, retired and took up philosophy and literature. He was well received in the literary circles of the capital, knew Pushkin and Krylov. >> >> therefore, Mechnikov can be called Moldavian Jew, but not okraintsem. >> >> now about Charpak. >> http: //lib.sowa.com.ua/InPor/sharpak.htm >> Georgіy Charpak narodivsya 1 serpnya 1924 rock in starovinnomu mіstechku Dubrovytsia, todі Sarnenskogo povіtu in єvreyskіy sіm'ї. Єvreyska birthplace Charpak lived at Sarny rozmovlyala on іdіsh. Narodzhuvati svogo pervіstka mother went at Dubrovitsy, de Yak nadіyalis Batko, brand єvreystva Buda Mensch pomіtnim. >> >> From the foregoing, we conclude that NO ONE OKRAINTSA among Nobel laureates, simply, NO. But attempts to attribute at least a couple to okraintsam-IS. > > Here Wolf molodets.A how many winners of Muscovy? That's right there's not a wolf okraintsa because such people are net.Kto okraintsy? Wolf as Putin's Russia has generated laureates? How many of the great writers and poets has created You and proud of it nechem.vash winner Dontsova.A that it can still be a saint for a person like you Wolf? You live in the male razvratnik.Ty wife fuck hos do not understand the intricacies of kohannya.Kakie you have ideals and concepts Wolf.? You kichishsya Orthodoxy and thus agree with the the fact that sinning prelyubodeystvuesh.Volk faith is working on his grehami.A you just clatter the language of faith while you consciously go on greh.Volk I would in your place would have said nothing at all about such universal concepts as conscience, and so we went poryadochnost.Volk the Maidan and the fact that our scientists have had the opportunity to work and do this and that they would be evaluated Nobilevskoy premiey.No shovels until our past and a pack such as Yanukovych Efremov do not give a vozmozhnosti.Imenno why Ukrainians and die fighting in the Donbas the aggressor for the future of their children. Wolf and therefore it boots on sapozhi and lies Geraklit Geraklit Messages: 1931 21:15 06.01.2015 Damn I found the words to discuss " ukraina" and " velichie" pishyutsya close only if it is a mania. And there is nothing to talk about. In 13 pages is already unrolled. Svіdomiy Svidomyy Messages: 48437 21:33 06.01.2015 Intolerance (vzk527) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420567545] > Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the message: >> Bolsheviks were all destroyed. > > Yes, the Bolsheviks and Ukrainians have created do not argue...begins Poles and Austrians, but a massive shift in the Ukrainians, the Bolsheviks created a... > No .Ty glupyy.Nu firstly Austrians and Poles could not create something that later banned and what is there then srazhalis.Vy all yell about Volyn massacre each uglu.Skazhi here to me why the Poles and Austrians to create what is not in its Latin language? About the Bolsheviks did you do zagnul.Bolsheviki did not create the Bolsheviks seized what was created before nih.Chitay istoriyu.ty know what the UPR and ZUNR? Bolsheviks to him what side? For Muscovites explain. Ukrainian People's Republic (Ukr. Ukraїnska Narodna Respublіka), UPR-the name (7 (20), November 1917) "Autonomous Ukraine" (the resulting 10 (23) in June 1917 as part of the Russian state); after the proclamation of independence, the leadership of the UNR 9 (22) January 1918-the state. The Bolsheviks at what? Next. Western Ukrainian People's Republic (Ukr. Zahіdnoukraїnska Narodna Respublіka) or ZUNR (January 22, 1919 The Western region of the Ukrainian People's Republic (Ukr. Zahіdnі oblastі Ukraїnskoї Narodnoї Respublіki) or ZOUNR)-a short-lived between the end of 1918 to beginning of 1919 the self-proclaimed Ukrainian state in eastern Galicia, with its capital first in Lviv, then in Ternopil (November 1918 to January 1919), then in Stanislav (now Ivano-Frankivsk). Again, the Bolsheviks did not nablyudayutsya.Dalshe. January 21, 1919 in the Transcarpathian town Hust went Zakarpattia People's Congress, which elected the Central Ukrainian People's Council and the declaration of accession to the UPR Transcarpathia, although the actual connection is not followed. January 22, 1919 in Kiev was solemnly announced to merge the Western Ukrainian People's Republic with the Ukrainian People's Republic (Act Zluka). ZUNR was supposed to be part of the UPR on a broad autonomy, with the result that it is renamed the "Western Region Ukrainian People's Republic" (ZOUNR). Again net.Dalshe Bolsheviks. The League of Nations in its judgment of 23 February 1921 recognized that Eastern Galicia under Polish military occupation and condemned the anti-Ukrainian policy of the Warsaw leadership. look where bolsheviki.ah here they .Polezli like cockroaches. UPR was proclaimed III Universal of the Central Council of 7 (20) in November 1917 as a broad autonomy while maintaining the federal tie with Russia. This was preceded by the declaration of the national autonomy of Ukraine 13 (26) in June 1917 and the signing of Alexander Kerensky protocol on the recognition of the General Secretariat of the Central Rada. According to III, is universal, in the UPR should have been included as "the lands inhabited mainly by Ukrainians," the territory of Kiev, Podolsk, Volyn, Chernihiv, Poltava, Kharkov, Ekaterinoslav, Kherson and Tauride province (without the Crimea). Also we talked about the possibility of solving "through negotiations," the question of the accession of the Kursk land, Kholmsk and Voronezh provinces, as well as other "adjacent areas with a predominantly Ukrainian population." 4 (17) in December 1917 on the initiative of the Bolsheviks in Kiev I was called All-Ukrainian Congress of Soviets of Workers', Soldiers' and Peasants' Deputies. It was supposed to re-elect the Central Rada decision of the Congress and submit to the authority in the UNR Soviets. However, the majority of congress delegates expressed support for the Central Rada [unauthoritative citation needed] The Bolshevik government of Russia to the opening of Congress sent a 4 (17) December 1917 telegram, which announced the Central Rada ultimatum demanding the power to stop the Russian Cossacks and officers who followed through Ukraine to the Don. The ultimatum was rejected by the Central Rada. After the failure of attempts to seize power in Kiev, Bolshevik delegates to the Congress, as well as some of the deputies of the other left-wing parties have left for Kharkov, where 11 (24) -12 (25) in December 1917 held the first All-Ukrainian Congress of Soviets of Workers', Soldiers' and Peasants' Deputies. In its decision the Congress proclaimed the Ukrainian People's Republic Republic of Soviets of workers, peasants, soldiers and Cossacks' Deputies, which in various documents of the time was called the Ukrainian People's Republic of Soviets or the Soviet Ukrainian People's Republic and the Ukrainian People's Soviet Republic or the Ukrainian People's Socialist Republic (UTRAN Ukr.Ukraїnska Narodna Sotsіalіstichna Respublіka). The Congress of Ukrainian Central Rada declared outside the law, elected a Central Executive Committee of the Ukrainian Parliament of the workers, soldiers and peasants deputies (VUTSIK). 17 (30) December 1917 VUTSIK created government-the National Secretariat of the UPR, which the government of Soviet Russia on 19 December 1917 recognized the sole legitimate government of the Ukrainian National Republic In response to an ultimatum and military invasion of the RSFSR Central Council 12 (25) January 1918 his IV Universal of Ukrainian People's Republic, proclaimed full independence from Russia. Central Council appealed to the Central Powers to send troops to Ukraine to protect against this aggression. The delegation of the UPR, to continue to participate in the Brest-Litovsk negotiations, concluded February 9, 1918 a separate peace treaty with the Central Powers. Soon, on March 3, 1918, the Central Powers concluded a peace treaty with Soviet Russia, under article VI Russia undertook to "... immediately conclude peace with the Ukrainian People's Republic" (which, however, has not been signed), "... to recognize the peace treaty between that State and the Powers of the Quadruple Alliance "and stop"...all agitation or propaganda against the Government or the public institutions of the Ukrainian People's Republic. " The boundaries between the Russian and the Ukrainian People's Republic were not identified. As you can see, the Bolsheviks did not create zahvatchikami.I they were just what the Bolsheviks did the invaders? After the defeat of the Central Powers in World War mode Hetmanate lost their external allies, his position became shaky. November 13 former leaders of the Central Council, headed by Vladimir Vinnichenko was established director of the Ukrainian People's Republic, the most influential figure in the future which will be Simon Petlyura. Directory launched an armed struggle against the Hetman. Already 14 December 1918 Directories troops occupied Kiev, the Hetmanate regime fell, the UNR was restored. Since February 1919, following the resignation from the post of chairman of the Vinnichenko Directories, the UPR will become the de facto leader Petliura. Leaders of the UPR established close relationships with other state education Ukrainians-West Ukrainian People's Republic, proclaimed on lands inhabited by Ukrainians of the former Austro-Hungarian Galicia and under pressure from Poland. December 1, 1918, delegates of Directors and signed in the city of ZUNR Fastow preliminary agreement to merge the two Ukrainian republics into a single state. January 22, 1919 in Kiev, the solemn proclamation of the Act, the merger of UNR and ZUNR on a federal basis (Act Zluka). November 17, 1918 in Moscow, to create a temporary workers 'and peasants' government of Ukraine, headed by V. Antonov-Ovseenko, Joseph Stalin and Vladimir Zatonskaya, armed groups which in December 1918 launched an offensive in the Ukraine. January 16, 1919 Directors declared war on Soviet Russia, which was defeated-in February 1919 the Red Army took Kiev.[/B] The Bolsheviks with the Poles staged a second Andrusovo contract. In 1921, the territory of the republic, according to the Riga peace, shared second Rzeczpospolita (Poland) and the Ukrainian Soviet Socialist Republic (SSR). They say that the Bolsheviks sozdali.Net they destroyed the Ukrainian state creating a sham republic comply fully Moskve.Eto in the future led to the deaths of millions ukraintsev.Kstati Bolsheviks created RSFSR.Neponyatnoe education lishivshee their ethnic Russian territory. Svіdomiy Svidomyy Messages: 48437 21:37 06.01.2015 Heraclitus (Heraclitus) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420568140] > Damn I found the words to discuss " ukraina" and " velichie" pishyutsya close only if it is a mania. And there is nothing to talk about. In 13 pages is already unrolled. Soglasen.Kogda write about the greatness of Russia it maniya.Sprosite from Russian Russia's greatness is the greatness of Dagestan and the greatness of the Chukchi? That if you ask a Russian fascist Kalmyks and the Chukchi, or as they say they are great lumps? He says you're crazy sho .but how then that means the greatness of Russia? What is its greatness if its people chocks? Netolerantnyy vzk527 Messages: 6928 21:42 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420569231] > Well firstly Austrians and Poles could not create something that later banned and what then fought. The Austrians did not fight...yeah...the Pole had to experience svidoitskogo monsters on the skin.... Yet Russia and Russian they hate a thousand times more....Small agree to tolerate evil: Netolerantnyy vzk527 Messages: 6928 21:44 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420569231] > tell me that's what the Poles and Austrians to create something not on your Latin? There have been attempts to create in Latin: But then we thought that too is limited vocabulary and...bukovkoy with two points and others. Netolerantnyy vzk527 Messages: 6928 21:47 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) wrote (a) in response to the [post/ukraine/1420546804_12.html#1420569231] > they say that the Bolsheviks sozdali.Net they destroyed the Ukrainian state creating a sham republic comply fully with Moscow And all the other " gosudarstva" Ukrainian this period, the same sham: What Skoropadskiy that Petlyura that Polye that any parish Batko Angel Under the wing of the Bolsheviks only ripe Ukrainians to more serious attempts Snout Sartorius SnoutSartorius Messages: 1891 21:48 06.01.2015 Svіdomy (Svidomo) > How, then, what it means Russia's greatness? Svidomo, then you, Ukrainians, essentially to Russia having no relation at all: what matters to greatness, or vice versa nevelichiya Russia. You all is not of any concern. Користі від номінованого адміна набагато більше, ніж шкоди. Проте бажаю йому бути не обережнішим у блокуваннях користувачів та щодо використання неперевірених джерел.--Yasnodark (обговорення) 15:54, 23 жовтня 2017 (UTC)