Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка16

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
< Обговорення користувача:Yasnodark
Найсвіжіший коментар: Yasnodark у темі «Джерела» 7 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку 
Жак Дікер[fr] •

«Українська правда» , телеканал «ТВі» , «Білоруський партизан»

"Доповідь из Сахары" [Der meldes fra Sahara] (1953). "Меч чарівника" [Troldmandens sva erd] (1967) "Планеа волоцюг" [Vagabondernes planet] (1970) "місто Акерон" [Akerons porte] (1976) "господарі" [Herskerne] (1970) "Хинсидес Бергенс" [Hinsides Bjergene] (1976і Володимир Михайлович Кучерявий (нар. 28 липня 1992, м.Теребовля) — український поет, прозаїк, історик, громадський активіст[1]. Автор самвидавних збірок прози: «Станція 20» (2012)[2] , «Надто відвертий діалог»[3] , «Для жінок. Про жінок»[4] .

Життєпис

[ред. код]

Народився 28 липня 1992 року. Перший вірш написав та представив у 2002 році в Теребовлянській ЗОШ № 1[5], де і навчався. Був ведучим перших та останніх дзвоників, масових заходів школи, входив до драматичної студії «Барви» при школі.

З 2009 року активно почав публікуватися з проблемно-пуліцистичними темами у Теребовлянській районній газеті «Воля», обласній «Свобода», всеукраїнській «День». Тоді ж став юним журналістом студії «Джерельце» (наставник — Н. М. Бойчук). Завдяки цьому приймав участь у записі радіопередач для Теребовлянського районного радіо, друкувався у виданні студії.

2013 закінчив історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка за спеціальністю — вчитель історії.

Громадська діяльність

[ред. код]

З 2007 року створив власну молодіжну організацію «Майбутнє», до якої входили підлітки з міста Теребовля. Спільними зусиллями було створено «План розвитку міста». Помітивши, що до молодіжних організацій у цей час не прислуховувалися і реальних важелів впливу на міську владу не було, у 2009 входить до громадської організації «Фронт змін», стає заступником начальника штабу організації, приймає участь у позачерговому з'їзді у м. Київ. У 2010 році балотується кандидатом до Теребовлянської міської ради[6] по виборчому округу № 3 та очолює список партії «Фронт змін» у місті.

2014 року був ініціатором та співорганізатором інтернет-конкурсу[7] «Міс Теребовля-онлайн-2014»[8] разом з фотографом Юрієм Бучковським, виданням «Гарний настрій», засновником ресурсу terebovlja.at.ua — першого неофіційного сайту про рідне місто.

У 2014 році працює заступником начальника Теребовлянського окружного виборчого штабу «Радикальної партії».

В 2017 році ініцією звернення[9] до міської влади Тернополя з метою відкладення на рік подорожчанння проїзду у громадському транспорті. Згодом розяснює[10], як можна користуватися диференційованим тарифом тернополянам, не оформлюючи скандальні «Картки тернополянина».

Творчість

[ред. код]

З 2011 року почав писати прозу. Була спроба зверстати збірку, проте невдала. З одним із ессе у 2013 році переміг у конкурсі Тернопільської інтернет-газети «Доба»[11].

2012 розробив макет та зверстав електронну версію прозової збірки «Станція 20»[12] , яка досі у вільному доступі. Отримавши ряд схвальних відгуків, починає писати поезію.

На той момент у соціальній мережі «Вконтакті» створив групу власної поезії та прози «Надто відвертий діалог», який згодом налічував понад 1000 читачів[13]

Вже на той час публікується у Всеукраїнському виданні «Газета гарного настрою», альманасі «За чашкою кави».

Прийняв участь у радіопередачах «Майдан молодих», «На поетичній хвилі» та телепередачі «Ранок з ТТБ» Тернопільської телерадіокомпанії, дав інтерв'ю для Groza music company, виданню «Narod.ua»[14], став співавтором та зявився на шпальтах «Енциклопедичного словника Теребовлянщини» за ред. В. С. Маланюка.

У 2015 створив спільноту у мережі «Фейсбук» «Надто відвертий діалог», чисельність читачів якої понад 5 000.

З 2015 по 2017 був призером та учасником: обласного конкурсу «Чорнила душі» (2014, 2015, 2017), «Галицька дефіляда» (2015), «Обмін речовин» (2016), «Вечір інтимної поезії» (2016,2017), благодійного фестивалю «TeArt», а ще квартирників та посиденьок з читачами і авторами, суддя мистецького вулику фестивалю-ярмарку «Жу-Жу-Жуків» (2016, 2017), автор тексту пісень Оксани Яворської: «Поведи у сни», «Обійми», «Молитва», гурту «Веселі стаканчики»: «Мов ніхто нікого не знає», «Два сонця» та ряду інших.

«Надто відвертий діалог»

[ред. код]

У 2017 році виходить перша самвидавна друкована збірка поезії «Надто відвертий діалог», тиражем 200 примірників[15], до якої увійшли кращі поезії автора.

«Це збірка про чай і каву, емоції, почуття, долі, життя, людей, автора… Кожен може знайти частинку себе і про себе всередині або між рядків. Це спроба вирватися за межі шухляд, соцмереж і радіохвиль.» На 50 сторінках найкращі вірші за останні кілька років, багато з яких вже давно стали улюбленими серед читачів і слухачів." — вказано в анотації.

«Для жінок. Про жінок»

[ред. код]

В січні 2018 року побачила світ нова збірка поезії та прози "Для жінок. Про жінок". Кількість сторінок — 98, наклад: 500прим. Видавництво «ТВОРИ», м. Вінниця. «У цій збірці менше чаю і кави, а ніж у попередній. Вона в цілому дещо інша. Зріліша. Кожен вірш тут — це окремий відтінок, півтон емоцій. Але у них є багато спільного: період написання, зміст, наголоси. Тут же і проза. Уривками, записками. Коли не хочеться римувати, а є емоція на кілька слів — тоді і виникає проза. Для мене все це частинки мозаїки: в кожному з яких маленьке зображення загальної думки, меседжу. Якого? Для кожного він свій. Хтось знаходить його в конкретних словах, уривках, цитатах, а хтось — між рядків. Це не постулат, правило чи, ще гірше, аксіома. Я би сказав — поле для думок. І для кожного, хто читає, межі та кордони цього поля свої: від конкрентої сторінки до безкінечності.» — стверджує автор. 20 та 31 січня відбулися презентації[16] у місті Теребовля та Тернопіль.

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Volodymyr,, Malani︠u︡k,. Ent︠s︡yklopedychnyĭ slovnyk Terebovli︠a︡nshchyny. Ternopilʹ. ISBN 9789664572252. OCLC 904789819.
  2. ↑ Теребовлянський письменник Володимир Кучерявий презентував нову збірку | Новини Тернополя і області — За Збручем. zz.te.ua. Процитовано 18 січня 2018.
  3. ↑ Книга «Надто відвертий діалог». www.livelib.ru. Процитовано 18 січня 2018.
  4. ↑ У Тернополі презентують поезію для жінок і про жінок – Реально. realno.te.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2018.
  5. ↑ "Великі права малої дитини". Опорний заклад Теребовлянська загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів №1. Процитовано 22 січня 2018.
  6. ↑ Кандидат у депутати Теребовлянської міської ради Володимир Кучерявий (не для оцінювання) | Politiko. politiko.ua. Процитовано 22 січня 2018.
  7. ↑ Теребовля шукає найкрасивішу дівчину міста! - Провсе - новини тернополя та області. Провсе - новини тернополя та області (укр.). 21 січня 2014. Процитовано 22 січня 2018.
  8. ↑ Taras Kryshevskyi (23 січня 2014), Промо ролик Міс Теребовля онлайн, процитовано 22 січня 2018
  9. ↑ Тернополяни вимагають ще рік не підвищувати вартість проїзду - Тижневик "Номер один". Тижневик "Номер один" (укр.). Процитовано 22 січня 2018.
  10. ↑ Тернополяни знайшли вихід, як не переплачувати за проїзд. 0352.ua - Cайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 22 січня 2018.
  11. ↑ 2 квитки на Океан Ельзи у Тернополі виграв Володимир Кучерявий. Процитовано 22 січня 2018.
  12. ↑ Станція 20. Issuu (англ.). Процитовано 22 січня 2018.
  13. ↑ Надто відвертий діалог. vk.com. Процитовано 22 січня 2018.
  14. ↑ Володимир Кучерявий: «Щастя – це помічати приємні дрібниці» (укр.). Процитовано 22 січня 2018.
  15. ↑ «Надто відвертий діалог» Володимира Кучерявого :: Гарний настрій. www.nastriy.net (укр.). Процитовано 22 січня 2018.
  16. ↑ Життя, Вільне (19 січня 2018). Володимир Кучерявий — для жінок і про жінок. Вільне життя (укр.). Процитовано 22 січня 2018.

Мальцев В'ячеслав В'ячеславович

[ред. код]
В'ячеслав Мальцев
В'ячеслав Мальцев
В'ячеслав Мальцев
Депутат Саратовської обласної думи
1994 — 2007
Президент Володимир Володимирович Путін
Народився 7.06.1964 (53 року)
Саратов, Саратовська область, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР → Росія Росія
Освіта Саратовська державна академія права — Саратов, Саратовська область, Росія (1981—1987)
Політична партія Єдина Росія (до 2003 року)

Мальцев В'ячеслав В'ячеславович (нар. 7 червня 1964(19640607), м. Саратов, РРФСР, СРСР) — російський опозиційний політик, журналіст та громадський діяч. Ведучий програми Артпідготовка (з 2013 року).

Голова Саратовського регіонального відділення партія Велика Росія, депутат та заступник голови Саратовської обласної думи РФ. (1994 - 2007).Член партії Єдина Росія (до 2003 року).[1]

Президент Саратовської регіональної громадської організації «Екологічна організація „Майбутнє“» та Фонду ім. Фрітьофа Нансена. Автор та ведучий програми «Погані новини» на власному YouTube-каналі Артпідготовка (з 2013). За свої погляди Мальцев систематично піддається гонінням в Росії з боку режиму Володимира Путіна[2].

Біографія

[ред. код]

Народився 7 червня 1964 року в Саратові.

Після закінчення в 1981 році року середньої школи № 8 Саратова працював статистиком у Кіровському райкомі ВЛКСМ і вчився на вечірньому відділенні Саратовського юридичного інституту ім. Д. І. Курського, який закінчив у 1987 році.

З 1982 року по 1985 рік проходив службу в прикордонних військах СРСР.

Після служби в армії продовжив навчання на денному відділенні Саратовського юридичного інституту. У 1987 році закінчив його за спеціальністю «Правознавство» з присвоєнням кваліфікації «Юрист».

З 1987 року по 1989 рік працював дільничним інспектором Заводського РВВС у Саратові, а з 1989 року по 1996 рік — генеральним директором Саратовського розшукового бюро «Алегро» (ССБ «Алегро»).

Політична кар'єра

[ред. код]

У травні 1994 року був обраний депутатом Саратовської обласної Думи[ru] Першого скликання і до квітня 1996 року був головою Комітету з законності, боротьби зі злочинністю, безпеки та захисту прав особистості, у квітні 1996 року був заступником голови Саратовської обласної думи, у серпні 1997 року — депутатом Саратовської обласної Думи другого скликання.

Був членом комітету з бюджетно-фінансової політики, податків і використання власності області, а також членом комітету з питань законності, роботи з територіями та громадськими організаціями, працюючи одночасно директором ЗАТ ССБ «Алегро», а згодом — ЗАТ «Варяг ССБ-ВМ».

З листопада 1999 по квітень 2002 року працював в комітеті з питань законності, роботи з територіями та громадськими організаціями на постійній основі. У квітні 2002 року був обраний секретарем Саратовської обласної думи і працював на даній посаді до закінчення терміну повноважень депутатів Саратовської обласної думи другого скликання. У 2001 році Мальцев разом ще з 30 політиками був серед батьків-засновників партії Єдина Росія, проте, після зміни партійної лінії у 2003 році, вийшов з неї[3].

У вересні 2002 року Мальцев В. В. обраний депутатом Саратовської обласної думи третього скликання, а на першому її засіданні — секретарем обласної думи, на посаді якого працював до грудня 2003 року. З квітня 2005 року — заступник голови обласної Думи.

З листопада 2003 року по березень 2005 року Мальцев — Голова «Комітету по боротьбі з Аяцковим». З 2004 року по теперішній час — лідер «Народного фронту Саратовської області».

З 2006 року — президент Саратовської регіональної громадської організації «Екологічна організація „Майбутнє“».

З 2006 року — президент Фонду ім. Фрітьофа Нансена. З листопада 2006 року по теперішній час — Голова регіонального відділення Конгресу Російських Громад (в якому перебуває з 1995 року).

З травня 2007 року по теперішній час — Голова регіонального відділення партії «Велика Росія».

Погляди. Журналістська та громадська діяльність

[ред. код]

Наприкінці 2013 року заснував опозиційний канал «Артподготовка» на Youtube, де веде зі своїми колегами програму «Плохие новости». Виступає за повалення тоталітарного режиму в РФ. Неодноразово виступав проти політики президента РФ Путіна, зокрема, проти збройної анексії Криму, агресії Росії на Донбасі[4], знищення європейських продуктових виробів, здачі далекосхідних земель у багаторічну оренду КНР тощо.

Світогляд В'ячеслава Мальцева є складною сумішшю націоналістичних, анархічних і комуністичних поглядів.[5]

Водночас, у YouTube з'явився схожий на справжній запис попередніх часів, на якому у 2013—2014 роках Мальцев пропонує анексувати Крим, виступає проти територіальної цілісності України, називає Київ російським містом[6]. Наразі відео у повному первинному вигляді є недоступним для перегляду. Проте, довго залишалося відкритим питання щодо правдивості запису та (або) чому так кардинально змінилися погляди Мальцева щодо України після анексії Криму Путіним та початку збройної агресії Росії проти України.

Пізніше Мальцев пояснював зміст зміст і причини суперечливості своїх поглядів тих часів щодо Криму та війни Росії проти України. Зміну поглядів щодо приєднання Криму до Росії, він зокрема пояснив тим, що його батько був репресований у часи у Хрущова у зв'язку з незгодою про перехід Криму до УРСР. Підтвердив, що визнає Крим українським, заперечує той спосіб захоплення його, у який відбувалася анексія, та агресію РФ на Донбасі і дії проросійських бойовиків. Він також висловився за повну демілітарізацію Криму після приходу до влади та початок перемовин з Україною щодо статусу Крим. Натомість він не каже про негайне повернення Криму Україні.

Судячи з його висловлювань випливає, що майбутнє Криму він бачить як кондомінімум під спільним управлінням двох держав з можливим приєданням до однієї з країн у результаті вільного волевиявлення населення Криму без тиску військових, зокрема урахування думки кримських татар.[7][8] Погляди Мальцева на те, чи мають право голосувати вимушені переселенці з Криму та пришле населення, що не мали українського громадянства на час анексії залишаються невідомими. Також суперечливими є погляди Мальцева у тому, що він припускає можливость використання окремих "прозрілих" бойовиків у майбутньому для повалення путінського режиму під час революції у РФ.

Також Мальцев неодноразо підтримував самовизначення республік Кавказу[9], кажучи "що Кавказ має бути вільним від Росії, а Росії від Кавказу", за необхідність введення візового режиму з цетральноазіатськими республіками та всеохопне співробітництво з Україною та Білоруссю. Головною тезою Мальцева є думка про пряме народовладдя та вирішення більшості питань на віче та референдумах.

Відновлення активної політичної діяльності

[ред. код]

Мальцев прийняв участь у праймеріз опозиційної російської партії «ПАРНАС» (рос. «Партия народной свободы „За Россию без произвола и коррупции“») . Він лідирував до останнього моменту, перемагаючи Михайла Касьянова. Але за нез'ясованих обставин результати голосування було скасовано: офіційною причиною називається витік даних про лідерство Мальцева у результаті викрадення даних. За попередніми даними Мальцев лідирував з результатом 72,5 %.

Прихильники Мальцева вважають причиною зміни результатів те, що впливові політики не очікували перемоги регіонального саратівського блогера. Таку саму думку висловили і Олексій Навальний[10] та Ілля Яшин[11], що раніше зняли свої кандидатури з праймеріз через незгоду з баченням Михайла Касьянова на подальший розвиток партії та РФ в цілому.

Заступник голови партії і голова ЦВК праймеріз Костянтин Мерзликін розповів в інтерв'ю «Незалежній газеті»[ru], що не бачить підстав інтерпретувати результат Мальцева „у дусі МММ“. Він відзначив добре проведену інтернет-кампанію на підтримку праймеріз, назвавши Мальцева давно популярним у Саратові послідовно популістічним політиком, що певною мірою розділяє націоналістичну ідеологію. Та порівняв його з типом політика на кшталт Дональда Трампа або Олексія Навального.[12].

На закиди російського „Антимайдану“[13] Мальцев заявив 30 травня в ефірі власної програми, що не є антисемітом і точно не є фашистом[14]. Та роз'яснив різницю між фашистською та властивою йому націоналістичною ідеологіями.

На з'їді партії „ПАРНАС“ було прийнято рішення щодо врахування попередніх результатів праймеріз. Кандидатура Мальцева була підтримана більшістю, зокрема Касьяновим та Мерзлікіним, проте значна частина делегатів від Москви та Санкт-Петербургу, близьких до Яшина та Ходорковського висловилася проти. Мальцев посів у списку 2-е місце слідом за Касьяновим[15][16][17][18][19]. В ефірі російської радіостанції «Ехо Москви» у програмі «Ганапольське» було проведене опитування, за результатами якого слухачі та глядачі висловилася таким чином: 40 % віддадуть свій голос на виборах до Держдуми за «ПАРНАС», враховуючи те, що під другим номером у ньому йде В'ячеслав Мальцев, проти якого певною мірою висловився ведучий Матвій Ганапольський[20].

Переслідування каналу «Артподготовка»

[ред. код]

Після ефіру 27 січня[21][22] за підозрою росповсюдженні екстремістської інформації було затримано співведучого В'ячеслава Мальцева на каналі «Артподготовка» Леоніда Володимировича Гришина відомого під псевдонімом Сергій Окунєв. Протягом трьох годин до нього не допускався адвокат.[23]. Незабаром після масових звернень громадян, він був відпущений. Вдруге колегу В'ячеслава Мальцева було затримано в ході масових протестів у Саратові 26 березня 2016 року і також відпущено. Спроба затримати самого В'ячеслава Мальцева під час аналогічних масових протестів у Москві не вдалося через натиск учасників протестів. Наступна спроба була також невдалою: Мальцеву вдалося втекти від переслідування. 13 квітня колега Мальцева Андрій Немчинов повідомив, що о 6-й ранку було В'ячеслава Мальцева затримано з численними порушеннями у результаті вторгнення до його квартири у Саратові загону спецпризначенців[24][25][26]. Мальцева було заарештовано на 15 діб у справі побиття поліцейського на мітингу 26 березня під невдалої спроби затримання опозиціонера[27]. Після чого він, за відомостями опозиціонера Леоніда Волкова, пережив серцевий напад. Потім Мальцева етапували до Москви[28][29].

Представляти інтереси В'ячеслава Мальцева в суді буде адвокат Ігор Еліфханов. Про це захисник розповів у телефонній розмові з кореспондентом ІА «Вільні новини». За словами адвоката, зараз у нього немає інформації про стан здоров'я опозиційного політика, так як його не допускають до підзахисного[30]. 13 квітня Мальцев доставлений в ОВД «Лужники» міста Москви. Про це він повідомив телефоном дружині особисто[31].

Також затримано низку соратників опозиціонера. У Саратові в черговий раз було затримано Сергія Окунєва, у Москві затримано Івана Белецького и Юрія Горського[32], в Усурійську затриманий Олексій Граматиков, у селищі Лохіне, звідки велося віщання каналу «Артподготовка» у 2016—2017 роках, були затримані колеги Мальцева — Костянтин Зеленін та Володимир Кузнецов.

Інший відомий опозиціонер Олексій Навальний назвав затримання Мальцева актом залякування. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за трьома статтями Кримінального кодексу Росії: стаття 213 «хуліганство», стаття 317 «посягання на життя працівника правоохоронного органу» і стаття 318 «застосування насильства відносно представника влади»[33][34].

Рішенням суду Мальцева було засуджено до 15-ти діб адмінарешту [35][36]. Після вичерпання терміну Мальцева було звільнено[37]

Див. також

[ред. код]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ http://er.ru/
  2. ↑ Кремлевская хунта взялась за оппозиционера, автора интернет канала «Артподготовка»-Вячеслава Мальцева, 26.01.2015
  3. ↑ Мальцев про свою участь в створенні партії Єдина Росія, «Погані новини», дивитися з часу 59:00:00 3./03/2014
  4. ↑ Думки Мальцева та Бабаджаняна щодо доцільності агресії в Україні у передачі «Погані новини», 21.03 05/11/2015
  5. ↑ Заява Мальцева про свої політичні погляди у передачі «Погані новини», 21.03 05/11/2015
  6. ↑ Фрагмент відео, де Мальцев під час Майдану та початку агреcії РФ закликає до порушення територіальної цілісності України
  7. ↑ Мальцев пояснює свої погляди щодо Криму з 14:40 хв до 17:30 ефіру за 04/03/2016
  8. ↑ Мальцев пояснює свої погляди щодо Криму на радіо "Ехо Москви" з 24:20 хв до 29:20 ефіру за 04/03/2016
  9. ↑ Інтерв'ю Мальцев "Голосу Америки"
  10. ↑ [1]Олексій Навальний: Керівництво ПАРНАС" має піти у відставку і поважати вибір народу
  11. ↑ Критика дій ПАРНАСа Іллею Яшиним
  12. ↑ Зампред ПАРНАСа та голова ЦВК праймеріз Костянтин Мерзликін про результат Мальцева на праймеріз
  13. ↑ Путіністи про перемогу Мальцева
  14. ↑ Мальцев спростовує чутки про себе, як антисеміта та фашиста
  15. ↑ »«ПАРНАС»" оставила в списке победившего в праймериз националиста Мальцева
  16. ↑ Саратовец Вячеслав Мальцев стал вторым в списке "ПАРНАС"а на выборы в Госдуму
  17. ↑ Слабее «Яблока», сильнее «Единой России»: Как «ПАРНАС» выдвигал свой список на выборы в Госдуму: репортаж
  18. ↑ [https://www.vedomosti.ru/politics/articles/2016/07/02/647699-parnas-opredelilsya Демократия «ПАРНАС» определился с кандидатами в депутаты Госдумы. В тройке — председатель партии Михаил Касьянов, блогер Вячеслав Мальцев и историк Андрей Зубов ]
  19. ↑ Националист Белов и скандальный блогер Мальцев раскололи съезд "ПАРНАС"а
  20. ↑ [2]
  21. ↑ В Саратове задержан националист Сергей Окунев
  22. ↑ ЗАДЕРЖАН СЕРГЕЙ ОКУНЕВ
  23. ↑ Затримано Сергія Окунєва
  24. ↑ Затриманий опозиціонер Мальцев
  25. ↑ Арест Мальцева и обыск санкционировал Басманный суд Москвы. Саратов Бизнес Консалтинг. Процитовано 2017-4-14. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  26. ↑ У Росії затримали опозиціонера Мальцева, розпилявши двері його квартири болгаркою. Політик раніше закликав оголосити Путіну імпічмент.
  27. ↑ Оппозиционера Мальцева задержали по делу об избиении полицейского на митинге
  28. ↑ Затриманий опозиціонер Мальцев пережив серцевий напад
  29. ↑ Оппозиционера Мальцева доставили из Саратова в Москву. vesti.ru. Процитовано 13 квітня 2017.
  30. ↑ К Вячеславу Мальцеву не допускают адвоката (рос.). Процитовано 13 квітня 2017.
  31. ↑ ARTPODGOTOVKA (13 квітня 2017). ПЛОХИЕ НОВОСТИ. ЭКСТРЕННЫЙ ВЫПУСК. ЗАДЕРЖАН ВЯЧЕСЛАВ МАЛЬЦЕВ. Процитовано 13 квітня 2017.
  32. ↑ В Москве задержали соратников Вячеслава Мальцева — Радіо «Свобода»
  33. ↑ «Це акт залякування» — Навальний про затримання у Росії опозиціонера Мальцева — Радіо «Свобода»
  34. ↑ Задержание Вячеслава Мальцева и обыск у него дома
  35. ↑ Російського опозиціонера Мальцева арештували на півмісяця
  36. ↑ Суд у столиці Росії ухвалив арештувати опозиціонера В’ячеслава Мальцева на 15 діб
  37. ↑ Опозиціонера Мальцева звільнено з під арешту —

Джерела

[ред. код]
Найсвіжіший коментар: 7 років тому4 коментарі1 особа в обговоренні



Ким і чим він підтверджений? Де його перевіреність з альтернативних джерел. До того ж, навіть первинним джерелом може бути лише повне оригінальне відео ефіру, а не якийсь зкопіпащений уривок невідомо звідки вирізаний, і яким чином та ким озвучений чи змонтований та опублікований під час виборів у РФ двома роками - знайдете повний ефір будь-ласка і виключно разом з сучасними поглядами. То не відео, а уривок з одного з ефірів зими 2013-14, взято з часів до розстрілів на Майдані та вирвано з контексту обговорення. Протягом 40-ка ефірів Мальцев з колегами під час Майдану розглядали різні варіанти розвитку подій. Автентичність фрагменту, що схожий на автентичний, про що сказано було в іншому розділі, через вирваність не є перевіреною та підтвердженою. Хто вам сказав, що то чітко російською мовою говорить Мальцев, а не якийсь кремлівський пранкер-пародист. Прокоментований і названий дублюючий розділ брехливим чином: він жодного відношення не має до часів агресії та реальної війни. Ось позиція Мальцева з цього приводу саме під час війни:https://www.youtube.com/watch?v=6Q3zSD_OfhM Мальцев пояснює свої погляди щодо Криму з 14:40 хв до 17:30 ефіру за 04/03/2016 . Така сама позиція висловлена Мальцевим на "Ехо Москви".

Назва - "Мальцев про війну з Україною" - це нормально?, коли відео - фрагмент з ефіру, записаного за кілька місяців до війни.

Про це кажуть "чули дзвін та не бачили, де він". Цей розділ дублює інформацію розміщену в іншому розділі (Дивіться розділ "Журналістська та громадська діяльність") та є повністю неправдивим та порушує нейтральність статті, бо є вирваним з контексту та записаний до початку агресії. В одному з таких ефірів, він дійсно виловлював думки, як антиукраїнські, проте він є прибічником Народовладдя і мав на увазі влаштування народного майдану у Криму без підтримки військових. Натомість той формат у якому відбувалася анексія він абсолютно не схвалив. Щодо іншого - взагалі підтверджень немає навіть з боку самого Мальцева за останні 3 роки, не кажучи вже про якісь альтернативні незалежні непрокремлівські джерела.

Було сказано "Під час російсько-української війни 2014-го Мальцев підтримував загарбницькі дії РФ" - це повна брехня, під час агресії на Донбасі він підтримував виключно Україну. Навіть якщо це — фрагмент достовірного відео, то це треба чимось підтвердити. Або вказати на це як суперечливу інформацію - що було до нових редагувань. І про жодне цитування як доконаний факт не йдеться, адже Мальцев ніде не підтвердив автентичності тих слів. Так як ніхто інший з опозиційного кола РФ чи незалежних ЗМІ. По-друге важливо не те, що він казав до агресії, а після її початку та показати динаміку, навіть якщо були зміни у поглядах людини. Адже погляди змінюються: наприклад у 2015 році казав, що до завершення Майдану і початку війни він вважав українців та росіян одним народом, і що тепер він так не вважає. Бо поведінка людей відмінна. Він завжди підтримує пряме волевиявлення. Казав, що перше, що зробить після приходу до влади, виведе війська та почне перемовини щодо статусу[1]

Після початку агресії Мальцев неодноразово засуджував дії Кремля та бойовиків та жодного разу не підтримував агресію, натомість неодноразово висловлював підримку Україні. До того ж, навіть свої погляди по Криму він змінив, незважаючи на попередні висловлювання до початку окупації, які робив через через те, що його батько був репресований у часи у Хрущова у зв'язку з незгодою про перехід Криму до УРСР. Той ефір йому доводиться пояснювати ледь не кожного тижня. Якщо людина декілька разів більше 3 років тому висловлювала думки що спонукають до порушення територіальної цілісності України, а потім 1000 разів підтримувала Україну та неодноразово її територіальну цілісність негідно випячувати одну запліснівілу думку та замовчувати сотні свіжих. Це порушує грубо нейтральність. Натомість нагло брехати про те, що що він робив такі заяви під час війни це взагалі нахабне спотворення фактів. Людина може змінювати погляди. Це відео в повному вигляді було вилучене одразу після початку агресії і з'явилося знову з подачі агентів Путіна, коли Мальцев пішов на вибори із вимогами імпічменту Путіна. Не підігруйте Кремлю. Де 20 відео, де Мальцев виступає за свободу Кавказу? Це те саме, як Бродський всерцях написав один антиукраїнський вірш, який заборонив публікувати, і тепер він українофоб - навіки.--Yasnodark (обговорення) 11:33, 16 травня 2017 (UTC)Відповісти

Розширив розділ "Погляди.Журналістська та громадська діяльність", представивши різноманість поглядів без однобічності та випячування старих фрагментів, вирваних з контексту та перекручення інформації.--Yasnodark (обговорення) 13:43, 16 травня 2017 (UTC)Відповісти
На час початку Майдану він дійсно вважав настрої у Криму, зважаючи на погляди своїх знайомих, виключно проросійськими, і зважаючи на особисту історію свого батька - кримського чиновника часів передачі УРСР, він вважав судячи з його пізніх заяв, що Крим мав право на самовизначення та навіть незважаючи на це бачачи реальну воєнну інтервенцію, а не вільне волеявлення, він себе переборов та виступив проти агресії Росії одразу після початку війни.
Я вже казав, що одразу після початку агресії він встав на бік України, і робив виключно офіційні заяви на її захист, той розділ є брехливим від початку до кінця. Його позиція до та в часи Майдану є достеменно невідомою, офіційних відео з тих часів не збереглося, підтвердження, що той уривок є автентичним немає, як жодних джерел, що це підтверджують. Він з'явився у мережі під час виборів завдяки прибічникам Путіна. У розділі "погляди" все викладлено детально багатостороннім чином. Та подавати як цитату слова, яким нема підтвердження не можна. То нафіг не АД, а шмат лайна. Є офіційні заяви Мальцева у його програмі та на "Ехо Москви", що повністю його спростовують і незважажаючи на це я залишив посилання на той змонтований фрагмент задля можливості про нього дізнатися. Ніде він не лає своїх не за те, у карти грали, а за те, що програлися. Послухайте реальні відео з травня 2014 по травень 2017. Я прослухав сотні ефірів під час редагувань вікіпедії для знання реальної ситуації в РФ і обізнаний з його справжніми офіційними поглядами. Почитайте розділ та послухайте наведені повні відео. Ніхто його не відбілює та очорнювати людину, що протягом більше 3 років системно та стійко підтримує Україну у тилу ворога завдяки сумнівному і точно довоєнному відео я не дам. На відео Мальцев та хто його озвучив голосом схожим на Мальцева відповідь відкрита. До того ж, це явно змонтована нарізка, вирвана з контекту і невідомо, що він казав до після уривку та між окремими його частинами, навіть якщо ці фрази дійсно казав він. Розгорнуто вище.
P.S. Мальцев назвав Джона Маккейна другим найрозумнішим політиком світу, а потім сказав, що найрозумнішим є Обама.--Yasnodark (обговорення) 13:48, 17 травня 2017 (UTC)Відповісти
[[Користувач: прошу вас оцінити автентичність, авторитетність та перевіреність цього джерела https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%92%27%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%27%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&oldid=20327538 для можливості його використанння для цитування у вікіпедії.--Yasnodark (обговорення) 13:48, 17 травня 2017 (UTC)Відповісти



















Вітаю [Користувач:Mr.Rosewater з цієї статті було вилучено фото, . Літні олімпі́йські і́гри (грец. οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες) — універсальне пансвітове міжнародне спортивне змагання з багатьох видів олімпійських видів та підвидів спорту за участю атлетів, які представляють національні олімпійські комітети, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету.

Українські спортсмени - учасники Олімпійських ігор 2016 - виключно ті українські спортсмени, що брали участь у змаганнях чи перебували у заявці на найпрестижніших спортивних змаганнях — літніх Олімпійських іграх 2016 року, та мають безпосередній стосунок до України, зокрема власне представники України, а також спортсмени, що представляли інші збірні до прийняття українського громадянства чи після того, як стали громадянами інших держав, уродженці України, що представляли інші національні команди на час участі в Олімпійських іграх, що відбуваються у Ріо-де-Жанейро, Бразилія з 3 по 21 серпня 2016 року, вихованці українського спорту, що народилися поза межами України та уродженці України, що представляли інші національні команди на час участі на цій Олімпіаді, а також етнічні українці та особи українського походження (українськими спортсменами їх можна вважати лише певною мірою, у дуже широкому значенні), що народилися поза межами України та представляли інші збірні.

Перелік українських спортсменів - учасників Олімпійських ігор 2016 у складі національної збірної України

[ред. код]
# Прізвище та ім’я особи Дата народження Дата смерті Місце народження Вид спорту Дисципліни Регіон Найкращий результат(місце) Фото
1 Жан Беленюк 24 січня 1991 Київ, Україна греко-римська боротьба вагова категорія до 85 кг Київ, Запорізька область mini
2 Дімітрій Тимченко 1 квітня 1983 м. Харків, Харківська область, Україна греко-римська боротьба вагова категорія до 98 кг Харківська область
3 Олександр Чернецький 17 лютого 1984 Долина, Івано-Франківська область, Україна греко-римська боротьба вагова категорія до 80 кг Київ,Донецька область
4 Валерій Андрійцев 27 лютого 1987 Київ, Україна вільна боротьба вагова категорія до 97 кг Київ,Київська область
5 Ален Засєєв 10 жовтня 1988 Донецьк, Донецька область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 125 кг Донецька область,Хмельницька область
6 Андрій Квятковський 2 лютого 1990 Калуш, Івано-Франківська область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 65 кг Львівська область, Івано-Франківська область
6 Олександр Хоцянівський 20 липня 1990 Донецьк, Донецька область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 125 кг Донецька область,Хмельницька область
7 Оксана Гергель 20 червня 1994 Іваничі, Волинська область, Україна вільна боротьба вагова категорія до58 кг Львівська область,Волинська область
7 Тетяна Кіт 1 вересня 1994 вільна боротьба вагова категорія до кг Львівська область, Івано-Франківська область 5
8 Аліна Махиня 3 січня 1991 Чита, Забайкальський край, Росія вільна боротьба вагова категорія до 69 кг Донецька область,Хмельницька область
9 Юлія Ткач 26 вересня1998 м. Ковель, Волинська область, Україна вільна боротьба вагова категорія до 63 кг Львівська область, Харківська область
10 Юлія Халваджи 21 лютого 1990 вільна боротьба вагова категорія до53 кг Львівська область
11 Алла Черкасова 5 травня 1989 вільна боротьба вагова категорія до75 кг Львівська область,Хмельницька область
12 Георгій Зантарая 21 жовтня 1987 Галі, Апхацеті, Грузія дзюдо вагова категорія до 66 кг серед чоловіків Київ, Запорізька область mini
13 Кеджау Ньябалі 8 липня 1990 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія до 90 кг серед чоловіків Київ, Кіровоградська область
14 Артем Блошенко 1 лютого 1985 Донецьк, Донецька область, Україна дзюдо вагова категорія до 100 кг серед чоловіків Донецька область, Дніпропетровська область
15 Яків Хаммо 11 червня 1994 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 100 кг серед чоловіків Київ, Донецька область
15 Олександр Гордієнко 21 січня 1991 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 100 кг
16 Марина Черняк 26 березня 1988 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія до 48 кг серед жінок Запорізька область
17 Вікторія Туркс 20 жовтня 1987 дзюдо вагова категорія до 78 кг серед жінок Донецька область,Київ
18 Світлана Ярьомка 9 квітня 1989 [[]], [[]], [[]] дзюдо вагова категорія понад 78 кг серед жінок Київcька область Запорізька область
18 Ірина Ромолданова 25 травня тхеквондо вагова категорія до 49 кг
19 Микола Буценко 20 червня 1991 бокс Вагова категорія 56 кг серед чоловіків Вінницька область, Донецька область
20 Володимир Матвійчук 29 грудня 1982 [[]], [[]], [[]] бокс Вагова категорія 64 кг серед чоловіків Житомирська область
21 Дмитро Митрофанов 8 листопада 1989 бокс Вагова категорія 75кг серед чоловіків Чернігівська область
22 Денис Солоненко 25 жовтня 1995 Полтава, Полтавська область, Україна бокс Вагова категорія 81кг серед чоловіків Вінницька область
22 Геворг Манукян 28 липня 1993 бокс Вагова категорія 91 кг Київська область
23 Тетяна Коб 25 жовтня 1987 бокс Вагова категорія 51 кг серед жінок Волинська область
24 Іван Банзерук 2 вересня 1990 Легка атлетика Ходьба на 50 км Волинська область
25 Ігор Бодров 7 вересня 1987 Легка атлетика біг на 200 м серед чоловіків Харківська область
26 Богдан Бондаренко 30 липня 1989 Легка атлетика Стрибки у висоту Харківська область
27 Сергій Будза 6 грудня 1984 Легка атлетика Ходьба на 50 км Київська область
28 Віталій Бутрим 10 січня 1991 Легка атлетика біг на 400 м серед чоловіків Сумська область
29 Євген Виноградов 30 квітня 1984 Легка атлетика Метання молоту серед чоловіків Київська область, Київ
30 Ігор Главан 25 вересня 1990 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км та на 50 км Київська область,
31 Руслан Дмитренко 22 березня 1986 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км Донецька область
32 Назар Коваленко 9 лютого 1987 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км Київська область
33 Дмитро Косинський 31 березня 1989 Легка атлетика Метання спису серед чоловіків Київська область
34 Микита Нестеренко 15 квітня 1999 Легка атлетика Метання диску серед чоловіків Дніпропетровська область
35 Ігор Олефіренко 14 березня 1990 Легка атлетика Марафонський біг серед чоловіків Київська область
36 Андрій Проценко 20 травня 1988 Легка атлетика Стрибки у висоту Херсонська область
37 Ігор Русс 8 вересня 1988 Легка атлетика Марафонський біг серед чоловіків Київ
38 Олексій Семенов 27 червня 1982 Легка атлетика Метання диску Донецька область
39 Олександр Сітковський [[]] 1978 Легка атлетика Марафонський біг серед чоловіків Донецька область
40 Сергій Смелик 19 квітня 1987 Легка атлетика біг на 100 м Київ, Луганська область
41 Дмитро Яковенко 17 вересня 1992 Легка атлетика Стрибки у висоту Кіровоградська область
42 Марина Бех 18 липня 1995 Легка атлетика Стрибки у довжину серед жінок Хмельницька область
43 Ольга Бібік 5 лютого 1990 Легка атлетика біг на 400 м та Естафета 4 × 400 м серед жінок серед жінок Київ, Чернігівська область
44 Надія Боровська 25 лютого 1981 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км серед жінок Волинська область
45 Єлизавета Бризгіна 28 листопада 1989 Легка атлетика біг на 200 м та Естафета 4 × 100 м серед жінок Луганська область
46 Ганна Гацько-Федусова 3 жовтня 1990 Легка атлетика Метання спису серед жінок Запорізька область
47 Ірина Геращенко 10 березня 1995 Легка атлетика Стрибки у висоту серед жінок Київ
48 Ольга Голодна 14 листопада 1991 Легка атлетика Штовхання ядра серед жінок Київська область
49 Катерина Дерун 24 вересня 1993 Легка атлетика Метання спису серед жінок Київська область
50 Анна Єрмакова-Луньова 1 жовтня 1991 Легка атлетика Стрибки у довжину серед жінок Харківська область
51 Ольга Земляк 16 січня 1990 Легка атлетика біг на 400 м та Естафета 4 × 400 м серед жінок серед жінок Київ, Рівненська область
52 Наталія Золотухіна 4 січня 1985 Легка атлетика Метання молоту серед жінок Черкаська область
53 Ганна Касьянова 24 квітня 1983 Легка атлетика Семиборство Запорізька область,Полтавська область
54 Інна Кашина 27 вересня 1991 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км серед жінок Сумська область
55 Марина Килипко [[]] 1995 Легка атлетика Стрибки з жердиною серед жінок Харківська область
56 Ірина Климець [[]] 1994 Легка атлетика Метання молоту серед жінок Волинська область
57 Олена Колесніченко [[]] 1993 Легка атлетика біг на 400 м з бар'єрами серед жінок Рівненська область, Вінницька область
58 Анна Корнута [[]] 1988 Легка атлетика Стрибки у довжину серед жінок Харківська область
59 Ольга Котовська [[]] 1993 Легка атлетика Марафонський біг серед жінок Рівненська область
60 Юлія Левченко 28 листопада 1997 [Легка атлетика]] Стрибки у висоту серед жінок Київ
61 Наталія Легонькова 27 грудня 1999 [Легка атлетика]] Марафонський біг серед жінок Хмельницька область
62 Аліна Логвиненко 18 липня 1990 Легка атлетика Естафета 4 × 400 м серед жінок Донецька область
63 Наталія Лупу 14 квітня 1987 Легка атлетика біг на 800 м серед жінок Чернігівська область, Житомирська область
64 Ольга Ляхова 18 квітня 1992 Легка атлетика біг на 800 м та Естафета 4 × 400 м серед жінок Полтавська область, Донецька область
65 Тетяна Мельник 2 квітня 1995 Легка атлетика Естафета 4 × 400 м серед жінок Київ, Кіровоградська область
66 Валентина Мирончук 8 жовтня 1994 Легка атлетика Спортивна ходьба на 20 км серед жінок Волинська область
67 Ірина Новожилова 7 липня 1986 Легка атлетика Метання молоту серед жінок Херсонська область
68 Галина Облещук 23 лютого 1989 Легка атлетика Штовхання ядра серед жінок Івано-Франківська область
69 Оксана Окунєва 14 березня 1990 Легка атлетика Стрибки у висоту серед жінок Миколаївська область
70 Юлія Олішевська 2 лютого 1989 Легка атлетика біг на 400 м та Естафета 4 × 400 м серед жінок серед жінок Житомирська область
71 Ганна Плотіцина 1 січня 1987 Легка атлетика біг на 100 м з бар'єрами серед жінок Київська область,Полтавська область
72 Олеся Повх 18 жовтня 1987 Легка атлетика біг на 100 м та Естафета 4 × 100 м серед жінок Запорізька область
73 Наталія Погребняк 19 лютого 1988 Легка атлетика біг на 100 м та Естафета 4 × 100 м серед жінок Харківська область
74 Наталія Прищепа [[]] 1994 Легка атлетика біг на 800 м та на 1500 м серед жінок Рівненська область
75 Марія Рємєнь [[]] 1987 Легка атлетика Естафета 4 × 100 м серед жінок Запорізька область, Донецька область
76 Ольга Саладуха [[]] 1983 Легка атлетика Потрійний стрибок серед жінок Донецька область
77 Наталія Семенова 7 липня 1982 Легка атлетика метання диску серед жінок Донецька область
78 Світлана Станко 13 мая 1976 Легка атлетика Марафонський біг серед жінок Рівненська область
79 Наталія Строгова 26 грудня 1992 Легка атлетика біг на 200 м серед жінок Луганська область
80 Христина Стуй [[]] 1988 Легка атлетика біг на 100 м та Естафета 4 × 100 м серед жінок Київ
81 Анна Тітімець [[]] 1989 Легка атлетика біг на 400 м з бар'єрами серед жінок Дніпропетровська область
82 Вікторія Ткачук [[]] 1994 Легка атлетика біг на 400 м з бар'єрами серед жінок Донецька область
83 Аліна Федорова 31 липня 1989 Легка атлетика Семиборство Київська область
84 Руслана Цихоцька 23 березня 1986 Легка атлетика Потрійний стрибок серед жінок Чернівецька область
85 Марія Шаталова [[]] 1989 Легка атлетика біг на 3000 м з перешкодами серед жінок Київська область
86 Оксана Шкурат 30 липня 1993 Легка атлетика біг на 100 м з бар'єрами серед жінок Сумська область
88 Олена Яновська 15 лютого 1990 Легка атлетика біг на 100 м з бар'єрами серед жінок Вінницька область
88 Ігор Бодров 5 березня 1999 Легка атлетика серед жінок Харківська область
88 Ігор Бодров 5 березня 1999 Легка атлетика серед жінок Харківська область
89 Олександр Пєлєшенко [[]] 1994 Важка атлетика Вагова категорія до 85 кг серед чоловіків Хмельницька область, Луганська область
90 Володимир Гоза 15 квітня 1996 Важка атлетика Вагова категорія до 94 кг серед чоловіків Львівська область
91 Дмитро Чумак [[]] 1990 Важка атлетика Вагова категорія до 105 кг серед чоловіків Херсонська область, Хмельницька область
92 Ігор Шимечко 27 травня 1986 Важка атлетика Вагова категорія понад 105 кг серед чоловіків Львівська область
93 Юлія Паратова 7 листопада 1986 Важка атлетика Вагова категорія до 53 кг серед жінок Одеська область
94 Вероніка Івасюк 5 березня 1999 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Івано-Франківська область
95 Ірина Деха 14 травня 1996 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Харківська область
96 Анастасія Лисенко 2 грудня 1995 Важка атлетика Вагова категорія серед жінок Одеська область
96 Сергій Смелик [[]] [[]] Легка атлетика Харківська область
96 Дмитро Яковенко 5 березня 1999 Легка атлетика Харківська область
99 Артем Почтарьов 24 липня 1993 бадмінтон Індивідуальна першість серед чоловіків Харківська область
100 Марія Улітіна 5 листопада1991 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна бадмінтон Індивідуальна першість серед жінок Дніпропетровська область
101 Тетяна Біленко 23 листопада 1983 Харків, Харківська область, Україна настільний теніс командна та індивідуальна першість серед жінок Харківська область
102 Лей Коу 20 листопада 1987 Пекін, Пекін, Китай настільний теніс командна та індивідуальна першість серед чоловіків Донецька область
103 Маргарита Песоцька 9 серпня 1991 Київ, Україна настільний теніс індивідуальна першість серед жінок
104 Ілля Марченко 8 вересня 1987 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед чоловіків Донецька область
105 Денис Молчанов 6 травня 1987 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед чоловіків Київ
106 Людмила Кіченок 20 липня 1992 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Парна першість серед жінок Дніпропетровська область
107 Надія Кіченок 20 липня 1992 [[]], [[]], Україна Великий теніс Парна першість серед жінок Дніпропетровська область
108 Ольга Савчук 20 вересня 1987 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Донецька область
109 Еліна Світоліна 12 вересня 1994 [[]], Харківська область, Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Харківська область
110 Леся Цуренко 23 листопада 1983 [[]], [[]], Україна Великий теніс Індивідуальна та Парна першість серед жінок Київ
111 Павло Тимощенко 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Сучасне п'ятиборство на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед чоловіків Київ
112 Андрій Федечко 31 січня 1992 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Сучасне п'ятиборство на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед чоловіків Львівська область
113 Анастасія Спас 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна першість серед жінок Київська область, Донецька область
114 Анатолій Герей 31 квітня 1989 фехтування шпага, командна першість Київ, Закарпатська область
115 Дмитро Карюченко 15 січня 1980 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Харківська область
116 Богдан Нікішин 29 травня 1980 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
117 Максим Хворост 15 липня 1982 фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Дніпропетровська область
118 Андрій Ягодка 6 липня 1988 Одеса, Одеська область, Україна фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область
119 Олена Вороніна 5 травня 1990 Нетішин, Хмельницька область, Україна фехтування шабля Хмельницька область, М. Київ

[[Файл:|mini|100px]]

120 Аліна Комащук 24 квітня 1993 Нетішин, [[]], україна|фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Хмельницька область mini
121 Олена Кравацька 22 червня 1992 Чернівці, Чернівці, Україна фехтування шабля, індивідуальна та командна першість Одеська область
122 Олена Кривицька 23 лютого 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Київ [[Файл:|міні|центр|100пкс]]
123 Ольга Лелейко 21 липня 1977 Київ, Україна фехтування рапіра, індивідуальна та командна першість Київ
124 Ксенія Пантелєєва 11 травня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область [[Файл:|міні|центр|100пкс]]
125 Анфіса Почкалова 1 квітня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область [[Файл:|міні|центр|100пкс]]
126 Ольга Харлан 4 вересня 1990 Миколаїв, Миколаївська область, Україна фехтування шабля , індивідуальна та командна першість Миколаївська область
127 Яна Шемякіна 5 січня 1986 Львів, Львівська область, Україна фехтування шпага, індивідуальна та командна першість Львівська область
128 Роман Бондарук 20 червня 1974 Львів, Львівська область, Україна кульова стрільба Львівська область
129 Павло Коростильов 5 листопада 1997 кульова стрільба Пневматичний пістолет, 10 м серед чоловіків Львівська область
130 Сергій Куліш 17 квітня 1993 кульова стрільба Гвинтівка з трьох позицій, 50 м серед чоловіків Черкаська область, Київ
130 Денис Кушніров 12 грудня 1992 кульова стрільба Дніпропетровська область, Україна
131 Олег Омельчук 7 червня 1983 Великі Селища Березнівського району, область, Україна кульова стрільба Рівненська область
132 Юрій Сухоруков 29 березня 1968 Донецьк, Донецька область, Україна кульова стрільба Донецька область
133 Олег Царьков 22 березня 1988 кульова стрільба Пневматична гвинтівка, 10 м Львівська область
135 Наталія Кальниш 2 липня 1974 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна кульова стрільба Гвинтівка з трьох позицій, 50 м серед жінок Дніпропетровська область
136 Олена Костевич 14 квітня 1985 Хабаровськ, Хабаровський край, Російська Федерація кульова стрільба Пневматичний пістолет, 10 м серед жінок Чернігівська область mini
137 Микола Мільчев 3 листопада 1967 Одеса, Одеська область стендова стрільба Скит серед чоловіків Одеська область

у центрі

138 Віктор Рубан 24 травня 1981 м. Харків, Харківська область, Україна стрільба з лука індивідуальна першість серед чоловіків Харківська область mini
139 Вероніка Марченко 3 квітня 1993 [[]], [[]], [[]] стрільба з лука індивідуальна та командна першість серед жінок Львівська область
140 Анастасія Павлова 9 лютого 1995 стрільба з лука індивідуальна та командна першість серед жінок Херсонська область
141 Лідія Січенікова 3 лютого 1993 Чернівці, Чернівецька область, Україна стрільба з лука індивідуальна та командна першість серед жінок Чернівецька область
142 Ульріх Кирхофф 31 січня 1992 [[]], [[]], [[]] Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків Київська область
144 Кассіо Ріветті 31 січня 1992 [[]], [[]], [[]] Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків Київська область
143 Рене Теббель 31 січня 1992 [[]], [[]], [[]] Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків Київ
145 Ференц Центірмай 31 січня 1992 [[]], [[]], [[]] Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальні та Командні змагання з подолання перешкод серед чоловіків Київ
146 Інна Логутенкова 19 листопада 1986 [[]], [[]], Україна Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2016 Індивідуальна виїздка серед жінок Київська область
147 Віталій Буц 24 жовтня 1986 шосейні велогонки mini
147 Марк Падун 6 липня 1996 шосейні велогонки
148 Андрій Гривко 7 серпня 1983 м. Сімферополь, Крим, Україна шосейні велогонки Миколаївська область
149 Олександр Полівода 31 березня 1987 шосейні велогонки не фінішував mini
149 Денис Костюк 13 травня 1982 шосейні велогонки Київ mini
150 Ганна Соловей 31 січня 1992 Луганськ, Луганська область, Україна шосейні велогонки Луганська область
150 Євгенія Висоцька 21 грудня 1986 шосейні велогонки
151 Яна Беломоіна 2 листопада 1992 Луцьк, Волинська область, Україна маунтінбайк крос-кантрі серед жінок Волинська область, Київ mini
152 Ірина Попова 27 травня 1991 маунтінбайк крос-кантрі серед жінок Харківська область mini
153 Любов Басова 6 липня 1988 велотрек Кейрін серед жінок Луганська область mini
154 Іван Іванов 8 січня 1989 Триатлон Полтавська область
155 Юлія Єлістратова 15 лютого 1988 Овруч, Житомирська область, Україна Триатлон
156 Павло Мацуєв 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "470" серед чоловіків
157 Олександр Тугарєв 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "RS: X" серед чоловіків
158 Борис Швець 20 липня 1993 Вітрильний спорт клас "470" серед чоловіків
159 Іван Довгодько 15 січня 1989 Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків Дніпропетровська область, Київ
160 Дмитро Міхай 27 лютого 1990 Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків Херсонська область
161 Артем Морозов]] 29 лютого 1980 Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків Херсонська область
162 Олександр Надтока 6 березня 1991 Академічне веслування Четвірка парна серед чоловіків Запорізька область
163 Олена Буряк 8 лютого 1988 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок Миколаївська область
164 Дарина Верхогляд 22 лютого 1992 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок Київ, Херсонська область
165 Анастасія Коженкова 19 січня 1986 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок Дніпропетровська область
166 Німченко Євгенія 29 вересня 1992 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок Київ, Херсонська область
167 Наталія Довгодько 7 лютого 1991 Академічне веслування Четвірка парна серед жінок Київ, Дніпропетровська область, ]
167 Павло Алтухов 23 грудня 1995 [[]], [[]], Україна Веслування на байдарках та каное C-1 1000 m Полтавська область, Хмельницька область
Файл:XSqp5bzvoV8.jpg
168 Тарас Міщук 22 липня 1995 Львів, Львівська область, Україна Веслування на байдарках та каное С-1 1000м Львівська область
169 Олег Кухарик 25 квітня 1997 м. [[]], ська область, Україна Веслування на байдарках та каное К-1 1000м
170 Віталій Цуркан 9 березня 1984 Веслування на байдарках та каное К-1 1000м Миколаївська область, Житомирська область
171 Юрій Чебан 5 липня 1986 Одеса, Одеська область, Україна Веслування на байдарках та каное С-1 200м
172 Дмитро Янчук 14 листопада 1992 Хмельницький, Хмельницька область, Україна Веслування на байдарках та каное С-2 1000м Полтавська область, Хмельницька область
173 Світлана Ахадова 10 травня 1984 Веслування на байдарках та каное Вінницька область
174 Інна Грищун 29 вересня 1994 Веслування на байдарках та каное Хмельницька область
176 Марія Повх 8 січня 1989 Луцьк, Волинська область, Україна Веслування на байдарках та каное Волинська область
177 Анастасія Тодорова 10 грудня 1993 Білгород-Дністровський, Одеська область, Україна Веслування на байдарках та каное Одеська область
175 Марія Кічасова 20 липня 1993 Веслування на байдарках та каное
178 Вікторія Ус 20 липня 1993 Веслувальний слалом на байдарках та каное Веслувальний слалом на байдарці, 200 м Київ
179 Андрій Говоров 10 квітня 1992 Плавання Дніпропетровська область
180 Любомир Лемешко 19 липня 1992 Плавання Запорізька область
181 Дмитро Оселедець 23 листопада 1994 Плавання м.Київ
182 Михайло Романчук 7 серпня 1996 Плавання Рівненська область
183 Сергій Фролов 4 квітня 1992 Плавання Запорізька область
183 [[]] 11 лютого 1998 Плавання
184 Андрій Хлопцов 10 грудня 1998 Плавання м.Київ
185 Ганна Дзеркаль [[]] [[]] Плавання
185 Дарина Зевіна 1 вересня 1994 Плавання Дніпропетровська область
186 Марина Колесникова 15 лютого 2000 Плавання Харківська область
186 Марія Лівер [[]] [[]] Плавання Дніпропетровська область
187 Дар'я Степанюк 22 травня 1990 Плавання
188 Кваша Ілля 5 березня 1988 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область
189 Долгов Максим 16 червня 1996 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Запорізька область
190 Горшковозов Олександр 18 липня 1991 Стрибки у воду синхронні стрибки з вишки, 10 метрів Луганська область
191 Ганна Красношлик 18 червня 1996 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Луганська область
192 Анастасія Недобіга 20 квітня 1994 Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Луганська область
193 Прокопчук Юлія 23 листопада 1986 Стрибки у воду індивідуальні стрибки з вишки 10 м Київ
194 Федорова Олена 17 березня 1997 Миколаїв, Миколаївська область, Україна Стрибки у воду Індивідуальні стрибки з трампліну 3м Миколаївська область
195 Лоліта Ананасова 9 липня 1992 Синхронне плавання командна першість серед жінок, дуети серед жінок Харківська область
196 Анна Волошина 26 вересня 1991 Синхронне плавання командна першість серед жінок, дуети серед жінок Харківська область
197 Олена Гречихіна 11 липня 1991 Синхронне плавання командна першість серед жінок Донецька-Харківська область
198 Ольга Золотарьова 16 червня 1995 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
199 Олександра Сабада 6 січня 1991 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
200 Катерина Садурська 19 липня 1996 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
201 Ксенія Сидоренко 2 липня 1986 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
202 Дар'я Юшко 5 лютого 1985 Синхронне плавання командна першість серед жінок Харківська область
202 Олег Верняєв 29 вересня 1993 Донецьк, Донецька область, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, вільні вправи, паралельні бруси, поперечина, кінь серед чоловіків Київ mini
205 Владислав Грико 25 січня 1997 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, вільні вправи, паралельні бруси, поперечина, кінь серед чоловіків Харківська область
203 Ігор Радивілов 9 жовтня 1992 Маріуполь,Донецька область, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, кільця, перекладина серед чоловіків Київ, Донецька область mini
204 Максим Семянків 20 січня 1992 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед чоловіків Луганська область
205 Андрій Сєнічкін 5 січня 1991 Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед чоловіків Київ
206 Ангеліна Кисла 15 лютого 1991 Київ, Україна Спортивна гімнастика командна першість, багатоборство, опорний стрибок, вільні вправи, різновисокі бруси, колода серед жінок Київ
207 Анастасія Возняк 9 грудня 1998 Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
208 Євгенія Гомон 25 березня 1995 Запоріжжя, Запорізька область, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
209 Олександра Грідасова 5 липня 1995 Харків, Харківська область, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ-АР Крим
210 Валерія Гудим 1 березня 1995 Київ, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
211 Олена Дмитраш 1 грудня 1991 Біла Церква, Київська область, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, вправи з булавами та обручем серед жінок м.Київ
212 Ганна Різатдінова 15 жовтня 1993 Сімферополь, Крим, Україна Художня гімнастика абсолютна першість, вправи з м`ячем, обручем, стрічкою та булавами серед жінок м.Київ-АР Крим Ганна Різатдінова на Кубку Валентина (2013)
213 Наталія Москвіна 9 червня 1988 Стрибки на батуті індивідуальні та синхронні стрибки на батуті серед чоловіків Харківська область

Перелік українських спортсменів - Олімпійських ігор 2016 у складі зарубіжних збірних

[ред. код]

Таблиця 2. Українські спортсмени - учасники Європейських ігор у складі збірних команд іноземних держав

Позиція Прізвище та ім’я особи Дата народження Дата смерті Місце народження Країна, яку представляв Вид спорту Дисципліни Найкращий результат(місце) Фото
1 Микола Куксенков 2 червня 1989 Київ, Україна Російська Федерація Спортивна гімнастика Командна першість серед чоловіків
2 Олег Степко 23 березня Запоріжжя, Запорізька область, Україна 2015 Азербайджан Спортивна гімнастика Командна першість, багатоборство, кінь mini
3 Петро Пахнюк 26 листопада 1991 Київ, Київ, Україна Азербайджан Спортивна гімнастика Командна першість серед чоловіків

Файл:Petro Paxnyuk.jpg

4 Наталія Синишин 3 липня 1985 Львів, Львівська область, Україна Азербайджан вільна боротьба вагова категорія до
5 Марія Стадник 3 червня 1988 Львів, Львівська область, Україна Азербайджан вільна боротьба вагова категорія до 48 кг
6 Ірина Заріцька 4 березня 1996 Черновидська, [[]], [[]] Азербайджан вільна боротьба
7 Дмитро Овчаров 2 вересня 1988 Київ, Україна Німеччина настільний теніс Індівідуальна та командна першість

у центрі

8 Сергій Ріхтер 23 квітня 1989 [[]], [[]], Україна Ізраїль кульова стрільба стрільба пневматичної гвинтівки з 10 м
9 Валентин Демьяненко 23 жовтня 1983 [[]], [[]], Україна веслування на байдарках та каное веслування на каное-одиночці, 200 м
10 Тарас Матвійчук [[]] [[]] [[]], [[]], Україна Азербайджан Веслування на байдарках та каное
11 Сергій Безуглий [[]] [[]] [[]], [[]], Україна Азербайджан Веслування на байдарках та каное
12 Олексій Купін 19 лютого 1995 [[]], [[]], Україна Азербайджан Веслування на байдарках та каное
13 Влада Косицька 26 вересня 1990 [[]], [[]], Україна Грузія Веслування на байдарках та каное
14 Ростислав Певцов 15 квітня 1987 Харків, Харківська область, Україна Азербайджан Триатлон
15 Ксенія Левковська 13 жовтня 1989 Харків, Харківська область, Україна Азербайджан Триатлон
16 Тарас Сенюк 9 березня 1990 Азербайджан стрільба з лука Індівідуальна та командна першість
17 Ольга Сенюк 23 січня 1991 [[]], [[]], Молдова Азербайджан стрільба з лука Індівідуальна та командна першість 2015-
18 Інна Осипенко-Радомська [[]] [[]], [[]], Україна Азербайджан Веслування на байдарках та каное
19 Надія Семенцова [[]] [[]] вільна боротьба
20 Юлія Лобженідзе 23 серпня, 1977 Львів, [[]], Україна Грузія стрільба з лука Індівідуальна та командна першість
21 Христина Себо [[]] Львів, [[]], Україна Грузія стрільба з лука Індівідуальна та командна першість
22 Ірина Микитюк 19 січня, 1986 Чернівці, Чернівецька область, Україна Грузія Легка атлетика потрійний стрибок
23 Олена Павлишина [[]] Азербайджан велоспорт
24 Максим Аверін [[]] [[]], [[]], Україна Азербайджан велоспорт
25 Марина Дурунда [[]][[]] [[]], [[]], Україна Азербайджан художня гімнастика абсолютна першість, вправи зі стрічкою, з булавами та обручем
26 Яна Раттіген-Стадник [[]][[]] [[]], [[]], Україна Велика Британія вільна боротьба
27 Олег Тарнавський [[]] [[]], [[]], Україна Молдова Веслування на байдарках та каное
28 Руслан Адріано Крістофорі 23 лютого1997 Херсон, Херсонська область, Україна Італія Стрибки у воду Стрибки у воду з трампліна
29 Денис Каліберда 24 червня 1990 Полтава,Полтавська область, Україна Німеччина волейбол Командна першість серед чоловіків
30 Валентина Ляшенко 30 січня 1981 [[]], [[]], Україна Грузія Легка атлетика потрійний стрибок
31 Карина Лихвар 11 грудня 1998 Ромни, Україна Художня гімнастика групи,групові вправи
32 Ганна Князєва-Міненко 25 вересня 1989 Переяслав-Хмельницький, [[]], Україна Ізраїль Легка атлетика потрійний стрибок
33 Євгенія Заболотна-Загинайко 25 вересня 1984 Джанкой, Крим, Україна 2015 Грузія Легка атлетика метання молоту
34 Маргарита Дорожон 4 вересня 1989 Дніпропетроіськ, Дніпропетровська область, Україна Ізраїль Легка атлетика метання спису
35 Віктор Загинайко 25 вересня 1984 Джанкой, Крим, Україна Ізраїль Легка атлетика метання молоту
36 Ганна Скидан 14 травня 1992 Красний Луч, Луганська область, Україна Легка атлетика метання молоту ,метання диску,
37 Анастасія Мучкаєва 18 липня 1991 Ялта, Крим, Україна Ізраїль Легка атлетика штовхання ядра та метання диску

«Отчаяние» (англ. Distress) — научно-фантастический роман 1995 года австралийского писателя Грега Игана.

Сюжет

[ред. код]

В середине 21 века ведутся политические интриги вокруг скорой презентации теории всего на международной конференции по физике. В это же время СМИ сообщают о массовых случаях необъяснимого психического заболевания под названием «Отчаяние». Основное действие разворачивается на искусственном острове Безгосударство, где нашли приют множество компаний специализирующихся на биотехнологиях. На острове не действует международное авторское право, из-за чего крупные мировые корпорации хотят его разрушения.

Повесть начинается с описания рабочих будней Эндрю Уорта — журналиста канала SeeNet (телесеть ВИД). Уорт создает цикл передач, посвящённых биотехнологиям, используя кишечный имплант для записи видео. Расставшись с девушкой, по договорённости с телеканалом, Эндрю оставляет свой проект о новых технологиях и отправляется на остров Безгосударство, чтобы сделать репортаж о конференции, посвящённой прогрессу в области изучения теории всего, где значимое объявление должна сделать 27-летняя Вайолет Мосала — известный южно-африканский физик. Уорт знакомится с островом и его жителями, в частности с Акили Кувале — молодым человеком неопределённого пола. Позже журналист сталкивается с сектой антропокосмологистов, которые считают, что вселенная создана по теории одного человека.

Полагая, что антрокосмологисты хотят убить Вайолет, Эндрю пытается её предупредить об опасности, но безуспешно. Вайолет оказывается зараженной неизлечимый вирусом подброшенной группой сектантов во главе с конкурирующим учёным-физиком

Далее ситуация ухудшается, на остров начинают атаку военные по требованию био-корпораций. Эндрю приходится вести переговоры, что позволить Вайолет Мосале уехать в Южную Африку, где она вскоре умирает. Тем не менее, Вайолет успевает оставить компьютерного клона, который завершает расчёты по теории всего. Эндрю остаётся лишь опубликовать их.

Гендерные роли

[ред. код]

Иган описывает гипотетическое будущее, в котором существует пять новых полов. Один из центральных персонажей романа, Акили Кувале — бесполый человек, удаливший все свои репродуктивные органы. В рамках романа Иган использует специальные местоимения, чтобы обозначить гендерную нейтральность.

Анархизм

[ред. код]

Главной темой, проходящей через роман, является презентация идей футуристического анархизма, иначе называемого «технолиберализм», связанного с освобождением технологии и информации из корпоративного контроля, включая использование передовых технологий в освободительных социальных движениях. Эндрю Уорт встречает художника Манро, который пытается объяснить, как анархия функционирует в Безгосударстве. Грег Иган использует образ Манро для критики австралийской культуры.[джерело не вказане 2874 дні]

Критика и отзывы

[ред. код]

Как пишет обозреватель Look At Me Гриша Пророков,

Иган отбрасывает все правила старого мира, от гендерного разделения до капитализма и размышляет о том, как свобода информации и технологий в конце концов должна привести к свободе в обществе.

Сразу после издания в 1995 году роман получил австралийскую литературную премию «Aurealis»[2] в номинации «Лучший научно-фантастический роман» (англ. Aurealis Award for best science fiction novel)[3][4]. В 1999 году роман был издан на немецком языке и в 2000 году роман получил премию имени Курда Лассвица ((нім.)) в номинации «лучший зарубежный роман»[5]. На русском языке роман издан в 2014 году, переводчики Екатерина Доброхотова-Майкова и Марина Звенигородская. Роман также переведён на французский, румынский, итальянский, польский, японский и иврит.

Примечания

[ред. код]
  1. ↑ Мальцев пояснює свої погляди щодо Криму на радіо "Ехо Москви" з 24:20 хв до 29:20 ефіру за 04/03/2016
  2. ↑ Премия «Aurealis» учреждена австралийским издательством Chimaera Publications и Западноавстралийским обществом научной фантастики (WASFF)
  3. ↑ https://aurealisawards.files.wordpress.com/2014/07/aurealis-1995-2014-complied-xlsx-sheet1-1.pdf
  4. ↑ Aurealis Award
  5. ↑ KLP 2000 Preisträger

Ссылки

[ред. код]

Повесть, Новелла и Рассказ

[ред. код]

Вітаю Infovarius пожалуйста верните мои правки интервики, я проанализировал содержание всех испрвленных статей что имеется ввиду в данных языках, и только по некоторым есть сомнения, а вы так волютаристки уничтожили все правки, на которые ушло полдня, у всех терминов есть эквиваваленты, есть разность понятий, но не уникальность терминов, эквивалентом повести в английском является "novella", эквивалентом новеллы "novelette":

novel - українською роман 40,000 words and up
novella - українською "повість", за міжнародними стандартами це 17,500 words and go up to 40,000
novellette - українською новела або мала повість 7,500 (8,000) -17,500 words
short fiction - українською оповідання under 7,500 (8,000) words за типом оповідань:
Long short story: 4001-7500 (8,000) words - велике оповідання
Short short story: 1001 - 4000 words - мале оповідання
Flash storyy: up to 1000 words - Мініатюра. З повагою. Отже "Серце темряви" аж ніяк не може бути новеллою - це або повість або роман в залежності від середньої кількості слів на цих 150 сторінках, якщо 250 - повість, якщо більше - роман.

Детальніше: http://daringnovelist.blogspot.com/2011/04/novella-novelette-page-count-and-word.html

Вітаю Infovarius будь ласка поверніть мої правки інтервікі, я проаналізував зміст всіх іспрвленних статей що мається на увазі в даних мовах, і тільки за деякими є сумніви, а ви так волютарісткі знищили всі правки, на які пішло півдня, у всіх термінів є еквіваваленти, є різниця понять, але не рідкість термінів, еквівалентом повісті в англійському є "novella", еквівалентом новели "novelette":

https://www.wikidata.org/w/index.php?title=Q149537&action=history 13:31, 17 жовтня 2016‎

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення_користувача:Yasnodark/Чернетка16&oldid=39189362