Облога Галича (1229)
| Облога Галича | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| • Галицько-Волинське князівство | • Угорське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
|
• Данило Романович • Володимир Інгварович • Мирослав • Владислав • Дем'ян |
• королевич Андрій • Судислав | ||||||
| Сили | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Облога Галича (1229) — перше самостійне захоплення Галича Данилом Романовичем в угорців у ході війни за повернення ним батьківської спадщини у 1229 році.
Історія[ред. | ред. код]
У 1227 році ще за життя Мстислава Удатного Галич мирним шляхом був переданий угорському королевичу Андрашу[2], хоча історики[3] іноді використовують термін «заповіт». Після смерті Мстислава у 1228 році Данило Романович і сам став претендувати на Галич. У 1228 році він витримав облогу з боку київських, чернігівських і пінських військ, що були в союзі з угорцями, а союзних їм половців направив грабувати галицьку землю. Пізніше Данило з допомогою поляків провів похід на Київ (а в наступному році надав полякам допомогу у внутрішньополітичній боротьбі). На думку Миколи Костомарова, з цього моменту Володимир Рюрикович київський став союзником Данила.[4]
У 1229 році галичани закликали Данила на князювання, скориставшись від'їздом лояльного до угорців боярина Судислава до Пониззя. Даниловий воєвода, боярин Дем'ян був спрямований на Пониззя проти Судислава, а сам Данило зібрав галицькі і волинські війська під містом. Місто було взято. ЗдійсненийБелою IV після цього похід на Галицьку землю закінчився невдачею.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Грушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ
- ↑ Без врахування невдалого походу угорців на Галич у 1226 році.
- ↑ Греков, И. Б.; Шахмагонов, Ф. Ф. (1988). Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках (рос.). Москва: Молодая гвардия. ISBN 5-235-00702-6.
- ↑ Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей [Архівовано 2015-12-10 у Wayback Machine.]