Облога Йорктауна
| Облога Йорктауна Siege of Yorktown | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за незалежність США | |||||||
 Капітуляція лорда Корнуолліса внаслідок поразки при облозі Йорктауна, з якої почалися мирні переговори між Великою Британією та Сполученими Штатами | |||||||
| Координати: 37°13′51″ пн. ш. 76°30′09″ зх. д. / 37.23083333336111167° пн. ш. 76.502500000027779947° зх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 США Королівство Франція
|
.svg){kind=small} Велика Британія Лоялісти.svg){kind=small} Німецькі найманці* Гессен-Кассель * Ансбах | ||||||
| Командувачі | |||||||
Джордж Вашингтон Бенджамін Лінкольн Генрі Нокс Александер Гамільтон Фрідріх Вільгельм фон Штойбен Томас Нельсон Мозез Гейзен Генрі Дерборн Жильбер де Лафаєт Жан-Батист де Рошамбо Франсуа Марі Д'Абовіль Маркіз Шуазі Франсуа де Грасс Крістіан Пфальц-Цвайбрюкен
|
 Чарльз Корнуолліс Чарльз О'Хара Банастр Тарлтон Роберт Аберкромбі Томас Дундас Томас Сімондс
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| Американці: 8 000–9 000 о/с[1]
Французи: 10 800 о/с[1] і 29 військових кораблів[2] Загалом: 19 800 о/с (менша частина брала участь) |
Британці: 5 000 о/с[3] | ||||||
| Втрати | |||||||
| 88 загиблих 301 поранений[5] |
142—309 загиблих 326–595 поранених полонених 7 416–7 685 військовополонених[6] | ||||||
Облога Йорктауна (англ. Siege of Yorktown) — вирішальна перемога об'єднаних сил американської Континентальної армії на чолі з генералом Джорджем Вашингтоном за підтримки маркіза де Лафайєта та військ французької армії на чолі з графом де Рошамбо та французьких військово-морських сил під командуванням графа де Грасса над британською армією під командуванням генерал-лейтенанта Чарльза Корнуолліса.
Облога Йорктауна стала останньою великою битвою на суходолі американської війни за незалежність, яка завершилася капітуляцією генерала Корнуолліса та здачею його та його армії в полон. Перемога Континентальної армії під Йорктауном спонукала британський уряд до переговорів про припинення конфлікту.
Історія[ред. | ред. код]
Облога Йорктауна тривала з 28 вересня до 19 жовтня 1781 року і стала вирішальною битвою, яка фактично поклала край великим бойовим діям в американській війні за незалежність. Генерал Джордж Вашингтон, який очолював об'єднані сили військ американської Континентальної армії та французьких союзників, взяв в облогу місто Йорктаун, де оборонялися британці.
Британським гарнізоном командував генерал Чарльз Корнуолліс, який утримував оборонну позицію, сподіваючись на поповнення запасів або підкріплення з боку британського флоту, але французький флот під командуванням адмірала де Грасса успішно заблокував Чесапікську затоку, перемігші Королівський флот у Чесапікській битві, і відрізавши війська Корнуолліса від будь-якої можливості підтримки з моря. Союзні війська побудували облогові лінії і почали бомбардувати британські позиції, через що Корнуоллісу стало дедалі важче утримуватися. Американські та французькі війська методично наближалися до британської оборонної лінії, одночасно їхня артилерія поступово послаблювала здатність британців чинити опір.
14 жовтня Вашингтон наказав атакувати два ключові британські редути, які було успішно захоплено, що дало змогу союзникам розташувати свою артилерію ще ближче до британських позицій. зіштовхнувшись з нестерпною ситуацією, Корнуолліс зробив невдалу спробу прориву і зрештою був змушений домагатися умов капітуляції.
19 жовтня 1781 року британські війська офіційно капітулювали, фактично поклавши край своїй військовій діяльності в Північній Америці. Перемога при Йорктауні мала далекосяжні наслідки; це зламало рішучість Великої Британії продовжувати війну на континенті і призвело до початку мирних переговорів. Паризький договір було підписано 1783 року, за яким Королівство Великої Британії офіційно визнавало Сполучені Штати Америки як незалежну державу.
Див. також[ред. | ред. код]
- Битви під Лексінгтоном і Конкордом
- Північно-західна індіанська війна
- Битва за Квінстон-Гайтс
- Список війн за участю США
- Історія армії США
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Примітки
- ↑ а б в г Tucker, Spencer (2013). Almanac of American Military History (англ.). ABC-CLIO. с. 369. ISBN 978-1-59884-530-3. Архів оригіналу за 19 жовтня 2022. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ а б Lengel p. 337
- ↑ Siege of Yorktown.
- ↑ Lengel p. 330
- ↑ Greene, p. 307
- ↑ Greene, pp. 307—308
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Облога Йорктауна |
- Anderson, Dale (2004). The Battle of Yorktown. Gareth Stevens Publishing
- Grainger, John (2005). The Battle of Yorktown, 1781: a reassessment. Woodbridge: Boydell Press. ISBN 978-1843831372.
- Greene, Jerome A. (2005). The Guns of Independence: The Siege of Yorktown, 1781. New York: Savas Beattie. ISBN 1932714057.
- Morrissey, Brendan (1997). Yorktown 1781: the World Turned Upside Down. London: Osprey. ISBN 978-1855326880.
Посилання[ред. | ред. код]
- SIEGE OF YORKTOWN(англ.)
- Battle of Yorktown(англ.)
- Siege of Yorktown(англ.)
- Americans defeat the British at Yorktown(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Alden, John (1969). A History of the American Revolution. New York: Da Capo Press. ISBN 978-0306803666.
- Ferling, John E (2007). Almost a miracle: the American victory in the War of Independence. New York: Oxford University Press US. ISBN 978-0195181210.
|
