Облога Нарви (1558)
| Облога Нарви | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лівонська війна | |||||||
 Взяття Нарви Іваном Грозним. Б. А. Чоріков, 1836 | |||||||
| Координати: 59°22′44″ пн. ш. 28°12′01″ сх. д. / 59.37916666602777838° пн. ш. 28.20055555502777977° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Лівонська конфедерація
|
.svg){kind=small} Московське царство
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Фохт Шнелленберг | Данило Адашев Олексій Басманов Іван Бутурлін | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомі | невідомі | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомі | невідомі | ||||||
Облога Нарви 1558 — одна з перших військових операцій Лівонської війни, в якій московське військо на чолі з воєводами Данилом Адашевим, Олексієм Басмановим та Іваном Бутурліним осадило Нарву (Ругодів). Гарнізон Нарви перебував під командуванням лицаря Фохта Шнелленберга.
Перебіг воєнних дій[ред. | ред. код]
Штурму міста передували довгі артилерійські перестрілки Нарви та Івангорода. 11 травня було розпочато штурм міста, натхненний виникненням у Нарві сильної пожежі — «загорілося в Ругодіві і почало горіти у багатьох місцях».[1] Завдяки тому, що значна частина гарнізону залишила зміцнення для боротьби з пожежею, військам Івана Грозного вдалося проломити ворота та заволодіти нижнім містом, завдавши лівонцям значних втрат. Як пише літописець, «І голови стрілецькі ворота в них ті взяли та на місто зійшли, і в ті ворота увійшли Олексій та Данило, а в Коливанську Іван Бутурлін, і німець побили багатьох».[1] Після цього, у тому числі із захоплених гармат, був відкритий вогонь по верхньому замку для наступного нападу. Проте обложені, бачачи своє безнадійне становище, здалися за умов вільного виходу з міста. За літописом, було захоплено 230 великих і малих гармат та безліч пищалей. Жителі міста склали присягу на вірність цареві.[1]
Значення та наслідки[ред. | ред. код]
Нарва стала першою великою фортецею, взятою московським військом у Лівонській війні. Опанувавши її, Московія отримала зручну морську гавань, через яку стали можливими прямі зносини із Західною Європою. Також у Нарві почалося створення московського флоту — було обладнано верф, де почали роботи майстри з Холмогорів і Вологди. У гавані Нарви згодом базувалася флотилія з 17 судів під командою німця, данського підданого Кірстена Роде, прийнятого на московську службу.
Іван IV надіслав до Нарви новгородського архієпископа з наказом освятити місто та очолити споруду православних храмів.[1] Нарва залишалася під російським контролем до 1581, коли її завоювала шведська армія на чолі з Понтусом Делагарді.