Облога Стейнвікхолма (1537)
| Облога Стейнвікхолма | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повстання Олава Енгельбректсона та протестантської Реформації | |||||||
| Координати: 63°32′37″ пн. ш. 10°48′47″ сх. д. / 63.54378055558333216° пн. ш. 10.81320555558333218° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Норвегія(Католики) |
 Данія(Протестанти) | ||||||
| Командувачі | |||||||
_no_crown.svg){kind=small} Диякон Кнуд Педерсон Сканке
|
Торд Роед
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| Невідомо (можливо близько 100) | Невідомо (можливо близько 300—400) | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Невідомо | ||||||
Облога Стейнвікхолма — це облога замку Стейнвікхолм у Стьйордалі між військами католицького диякона Кнуда Педерсона Сканке та титулованого Торда Роеда[1].
Облога[ред. | ред. код]
Облога почалася у квітні після того, як архієпископ Норвегії Олав Енгельбректсон втік з країни[2]. Протестантські війська взяли в облогу замок і здійснили морську блокаду фіорду[3]. Захисники вдень і вночі стріляли з гармат і відмовили в кількох проханнях здатися протестантським військам. Але 17 травня все ж здалися. Причиною стали чутки, що Труїд Ульфстанд прямує до Тронгейма з Данії з армією в 1500 чоловік[3]. Захисники передбачили неминучу капітуляцію; жодного із захисників не було покарано після капітуляції та помилувано за участь у повстанні. Кнуд Педерсон Сканке мав зберегти все своє майно, яке мав у замку, і посаду диякона[3].
Наслідки[ред. | ред. код]
Умови були прийняті обложниками, а також офіційно визнані дворянами Труїдом Ульфстандом і Крістофером Хейтфельдтом 29 травня[4]. Після цього католики були підкорені в Тренделагу та Північній Норвегії. Єдиний опір залишився в північній частині Східної Норвегії. У червні Труїд Ульфстанд вдерлися в цю частину країни й обложив Гамархус[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
- ↑ (норв.) Øystein Rian, «Olav Engelbrektsson», in: Norsk biografisk leksikon, 2. utgave, bind 2, Норвезький біографічний словник, 2-е видання, том 2, за редакцією Джона Гуннара (Осло: Kunnskapsforlaget, Knowledge Publishers, 2000), ISBN 82-573-1004-2.
- ↑ а б в Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
- ↑ Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
- ↑ Willson, op. cit., page 347.
