Обуда (острів)
| Обуда | |
|---|---|
| угор. Óbudai-sziget | |
 Міст до острова | |
| Географія | |
| 47°33′01″ пн. ш. 19°03′13″ сх. д. / 47.550353000027776318° пн. ш. 19.05364000002778013° сх. д.Координати: 47°33′01″ пн. ш. 19°03′13″ сх. д. / 47.550353000027776318° пн. ш. 19.05364000002778013° сх. д. | |
| Місцерозташування | річка Дунай |
| Акваторія | Дунай |
| Площа | 1,08 км² |
| Довжина | 2,75 км |
| Ширина | 0,5 км |
| Країна | |
 Угорщина | |
| Регіон | Будапешт |
| Адм. одиниця | Обуда-Бекашмедьєрd |
| Населення |
|
  Обуда Обуда (Hungary) | |
 | |
 Обуда у Вікісховищі | |
Обуда (угор. Óbudai-sziget) — річковий острів посеред Дунаю в межах міста Будапешт, столиці Угорщини.
Розташування[ред. | ред. код]
Острів знаходиться ближче до правого берега річки, неподалік залізничного мосту Уйпешт через Дунай. Від берега річки острів відокремлений протокою шириною 60-70 м.
Природа[ред. | ред. код]
Більшу частину острова на сьогодні займає парк. Північний край є відомим у районі місцем зупинки птахів під час їхньої міграції. Тут також гніздяться рибалочка, боривітер звичайний, дятел зелений, сорокопуд, ворона сіра, крижень та голуб. Це робить острів відомим серед орнітологів.
Первісного і дикого вигляду має лише західний берег довжиною 1,5 км, який поріс вербою білою (Salix alba), зустрічаються також тополя чорна (Populus nigra), виноградна лоза (Vitis riparia) та в'яз.
Історія[ред. | ред. код]
Острів утворився із наносів річки Дунай і спочатку являв собою невеликий риф, що складався з двох масивів суходолу. З часом ділянки з'єднались на наросли річковими наносами. В античні часи називався Аквінк, де 89 року розміщувався римський легіон на 6 тисяч осіб. 409 року римляни покинули регіон і острів був закинутим, хоча руїни деяких будівель збереглись і до сьогодні. За часів короля Матвія Корвіна тут знаходились ліси для полювання. У 17 столітті острів перейшов у володіння родини Зічі.
Значення Обуди зросло у 19 столітті, коли граф Іштван Сечені збудував тут корабельню. При будівництві були виявлені стіни римських гарнізонів. Площа суднобудівництва була значною — 69 акрів, інша частина була зайнята під сільське господарство. Перший корабель «Арпад» був спущений на воду 1836 року. 1858 року острів був з'єднаний з містом пішохідним мостом. З часом будівництво кораблів на острові припинилось, на території корабельні було відкрито залишки палацу римського імператора, розкопками якого зараз займаються науковці. 1967 року до острова було збудовано новий залізобетонний міст, а 1973 року закладено парк. В останні роки на острові почалось будівництво готельного комплексу, який повинен стати найбільшим у Європі.
Культура[ред. | ред. код]
Острів є популярним місцем відпочинку містян протягом року, тут створено дитячий парк та тенісні корти. На Обуді щороку у серпні проходить міжнародний фестиваль Сігет, який завдячує своєму утворенню падінню прорадянського комуністичного уряду. Саме тут почали збиратись музиканти заради зустрічей та концертів, і 1993 року ці раути переросли у фестиваль. Спочатку він називався «Студентським островом», у період з 1996 по 2001 роки організатором виступила компанія Pepsi і фестиваль було перейменовано у «Острів Пепсі». І вже з 2002 року і по цей день він називається «Сіґет», тобто просто «Острів»[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 23 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- http://dunaiszigetek.blogspot.hu/2012/02/romai-mernokok-munkaja-hajogyari-sziget.html [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.beszedesparkok.hu/hajogyari_sziget/ [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.szigeteventshall.hu/ [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- http://index.hu/gazdasag/magyar/hjo060316/ [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20140714123416/http://www.dreamisland.hu/
- http://obuda.lap.hu/ [Архівовано 19 березня 2021 у Wayback Machine.]