Обухівський Валерій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обухівський Валерій Вікторович
Валерій Обухівський
Народився 20 лютого 1954(1954-02-20) (70 років)
Бишів, Фастівський район, Київська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність краєзнавець
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980)
Посада директор музеюd
Нагороди Відмінник освіти України

Валерій Вікторович Обухівський (нар. 20 лютого 1954, с. Бишів, Макарівський район, тепер — Фастівського району, Київська область) — український історик, краєзнавець та громадський діяч. Член Національної Спілки краєзнавців України, засновник і керівник Бишівського історико-краєзнавчого музею, Відмінник народної освіти (1987).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Бишеві (тепер — Фастівського району) Київської області, є вихованцем місцевої школи. В 1980 році закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював науковим співробітником в Державному історичному музеї. В 1983 році створив і по сьогоднішній день очолює Бишівський історико-краєзнавчий музей, який сертифікований Міністерством освіти та науки України та має звання «Зразковий».

В. Обухівський працює вчителем-методистом історії в Бишівській ЗОШ I—III ступенів. Учасник 6-го з'їзду дослідників голодоморів (керівник — Левко Лук'яненко). Делегат V з'їзду вчителів Української РСР (травень 1987 року) та І Всеукраїнського з'їзду вчителів та працівників освіти (квітень 1992 року). Кілька років поспіль працював по програмі Міністерства освіти «Викладання Голокосту в середній школі», учасник п'яти Міжнародних конференцій з цієї проблематики, стажувався та отримав диплом в Міжнародному інституті Яд Вашем в м. Єрусалим, Ізраїль.

Досліджує історію рідного краю, невідомі та замовчувані факти, зокрема, визвольного руху, репресій, захоплюється археологією, військовою реконструкцією, керує пошуковою групою по виявленню та встановленню імен воїнів та розшуку їх родичів. Брав участь в обласній конференції Центру творчості дітей та юнацтва з питань патріотичного виховання молодого покоління у м. Вишгороді, конференції «Збережемо пам'ять про подвиг», семінарі в музеї-меморіалі «Лютізький плацдарм» с. Нові Петрівці, республіканському фестивалі «Мій рідний край», що проводився на території Києво-Печерської лаври.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Валерій Обухівський — позаштатний кореспондент газети «Макарівські вісті» з 1980-х років. Його статті — про відродження духовності, культури, історичної пам'яті народу. Зокрема, «Замулені джерела», «Ми всі твої діти, моє рідне село», «Історія — великий навчитель», «Моряк трьох флотів», «Життя минає, а пам'ять нетлінна», «Вони були першими», «І в пам'яті і в серці», «На святій землі», «Плекаймо історичні скарби рідного краю», «Лицар волі», «На прикладах історії», «Соловки: далекі і близькі» та багато інших. На початку 1990-х разом з однодумцями започаткував святкування Дня села в Бишеві (храмове свято) та відродження Покровської церкви. Ініціатор відзначення 500-річчя села Бишева.

Валерій Вікторович в складі української делегації двічі брав участь в днях Пам'яті жертв політичних репресій, що проводились в Республіці Карелія та на Соловецьких островах (Біле море).

Член Українського геральдичного товариства (2009), громадської організації «Товариство ветеранів розвідки ВМФ» (2010), Українського фонду пошуку «Пам'ять» (історико-пошуковий загін ім. Д. Погодіна) 2011, Національної спілки краєзнавців України (2011), Київського військово-історичного товариства та «Наша Спадщина» (2012). Також є автором символіки (герб, прапор) Макарівського району та с.  Бишева.

Основні публікації[ред. | ред. код]

Електронна версія книги «Нариси з історії Макарівського району»

Співавтор краєзнавчої літератури:

Джерела[ред. | ред. код]