Оверчук Олексій Логвинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Логвинович Оверчук
Олексій Логвинович Оверчук
Олексій Логвинович Оверчук
Заступник голови уряду Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з 21 січня 2020
Президент Володимир Путін
Прем'єр-міністр Михайло Мішустін
Народився 9 грудня 1964(1964-12-09) (59 років)
Коростишів, Житомирська область, УРСР, СРСР
Відомий як державний службовець
Громадянство Росія Росія
Освіта Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оверчук.

Олексій Логвинович Оверчук (нар 9 грудня 1964 року, Коростишів, Житомирська область, УРСР, СРСР) — російський політичний діяч. Заступник голови уряду Російської Федерації з 21 січня 2020 року.[1] Дійсний державний радник РФ 2-го класу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 грудня 1964 року в місті Коростишів Житомирської області.

У 1986 році закінчив Московську сільськогосподарську академію ім. К. А. Тімірязєва за спеціальністю «економічна кібернетика».

1986—1993 — старший лаборант, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії вдосконалення господарського механізму АПК Московської сільськогосподарської академії ім. Тімірязєва.

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Організація управління кооперативною формою господарювання в АПК» в Московській сільськогосподарській академії імені К. А. Тімірязєва, кандидат економічних наук.

1993—1994 — головний спеціаліст Управління міжнародного співробітництва.

1994—1998 — заступник начальника міжнародного відділу Управління справами Президента РФ.

1998 — начальник відділу державної реєстрації прав на нерухомість управління Державного земельного кадастру та реєстрації нерухомості Державного комітету РФ із земельних ресурсів і землеустрою (Роскомзем).

1998 — начальник інформаційно-аналітичного управління Міністерства РФ із земельної політики, будівництва та житлово-комунального господарства.

1998—1999 — начальник інформаційно-аналітичного управління Державного земельного комітету РФ.

1999—2000 — начальник інформаційно-аналітичного управління Державного комітету РФ із земельної політики.

З серпня 2000 року — заступник керівника Федеральної служби земельного кадастру Росії, з 2004 року перетвореної в Роснедвіжімость. Саме в Роснедвіжімості, пізніше перетвореної в Росреестр, Михайло Мішустін і зайняв свій перший пост керівника держоргану, а в його підпорядкуванні опинився Оверчук[2].

З 2000 по 2007 рік — обирався членом бюро та заступником голови робочої групи з управління земельними ресурсами Європейської Економічної Комісії ООН[3].

У 2007 році став заступником голови Федерального агентства з управління особливими економічними зонами під керівництвом Михайла Мішустіна, координував роботи по залученню інвесторів.

З 2008 по 2010 рік — обіймав керівні посади в групі інвестиційних компаній UFG Capital Management, очолюваної Мішустіним.

З березня 2011 року — заступник керівника Федеральної податкової служби. Координував і контролював діяльність управління стандартів і міжнародного співробітництва. На посаді заступника голови ФНС він, в тому числі, координував роботу з методологічного та організаційного забезпечення роботи відомства і територіальних податкових органів з питань застосування міжнародних договорів Росії про автоматичний обмін інформацією[3].

З 21 січня 2020 року — заступник голови Уряду Російської Федерації. В сферу його відповідальності в уряді буде розвиток інформаційних технологій і телекома. Раніше відповідальним за розвиток ІКТ-галузі і цифрової економіки в уряді з травня 2018 року в ранзі віце-прем'єра виступав Максим Акімов, а до нього — Аркадій Дворкович, який 2018 року став головою ФІДЕ і фонду «Сколково».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (2017);
  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2014).

Санкції[ред. | ред. код]

З 9 червня 2022 року Україна запровадила санкції через вторгнення Росії в Україну.[4]

З 16 грудня 2022 року, внесений до списку санкцій Євросоюза підтримку і реалізацію політики, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.[5]

З 24 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як "еліта і близький соратник режиму".[6]

Також внесений до санкційних списків Австралії, Швейцарії та Нової Зеландії.[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Його батько, Оверчук Логвин Олексійович (народився 7 листопада 1932 року) був секретарем Житомирського обкому КПУ, працював у Всеросійському науково-дослідному інституті економіки сільського господарства, був аташе російського посольства у Вашингтоні по сільському господарству[8].

Його мати, Оверчук Неллі Олександрівна, народилася в квітні 1936 року, працювала у Всеросійському науково-дослідному інституті техніко-економічних досліджень агропромислового комплексу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Оверчук Олексій Логвинович // Уряд Російської Федерації. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  2. ↑ беззмінний заступник і давня колега: віце-прем'єрами стали двоє підлеглих Мішустіна // Московський комсомолець. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  3. ↑ а б новим відповідальним за ІТ в Росії став давній колега нового прем'єра//CNews. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №400/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  5. ↑ Council Decision (CFSP) 2022/2477 of 16 December 2022 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32022D2477, 16 грудня 2022, процитовано 26 березня 2023
  6. ↑ Canada, Global Affairs (28 листопада 2022). Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. GAC. Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  7. ↑ ОВЕРЧУК Олексій Логвинович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  8. ↑ Ю. Н. ВАВИЛОВ в довгому пошуку // Книга про братів Миколу і Сергія Вавилових (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
Голова:
Перший заступник голови:
Заступники голови:
Міністри:
Колокольцев Володимир Олександрович — внутрішніх справ • Олександр Куренков — у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих • Мурашко Михайло Альбертович — охорони здоров'я • Лавров Сергій Вікторович — закордонних справ • Любимова Ольга Борисівна — культури • Фальков Валерій Миколайович — науки й вищої освіти • Шойгу Сергій Кужугетович — оборони • Кравцов Сергій Сергійович — освіти • Козлов Олександр Олександрович — природних ресурсів та екології • Мантуров Денис Валентинович — промисловості та торгівлі • Чекунков Олексій Олегович — з розвитку Далекого Сходу та Арктики • Шадаєв Максут Ігорович — цифрового розвитку, зв'язку та масових комунікацій • Патрушев Дмитро Миколайович — сільського господарства • Матицін Олег Васильович — спорту • Файзуллін Ірек Енварович — будівництва та житлово-комунального господарства • Савельєв Віталій Геннадійович — транспорту • Котяков Антон Олегович — праці та соціального захисту • Сілуанов Антон Германович — фінансів • Решетников Максим Геннадійович — економічного розвитку • Шульгінов Микола Григорович — енергетики • Чуйченко Костянтин Анатолійович — юстиції
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оверчук_Олексій_Логвинович&oldid=39638001