Овсієвський Анатолій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анатолій Леонідович Овсієвський (16.03.1896 р., с. Сокиринці Прилуцького повіту Полтавської губернії) — сотник Армії Української Народної Республіки.

Син сокиринського священника Леоніда Овсієвського, настоятеля церкви Св. Петра і Павла. Закінчив Полтавську гімназію та колегію П. Галагана, навчався в Петербурзькому та Київському університетах. Служив у 1-ій Туркестанській гарматній бригаді. Учасник Першої світової війни.

В Українському війську – від 06.04.1918 р., вартовий охорони Військового міністерства, пізніше старший осавул начальника канцелярії Військового міністерства УНР. Протягом липня 1920 — липня 1923 рр перебуває у списку старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених рангів: Овсієвський Анатолій, поручник, піхота — сотник[1].

По завершенні збройної боротьби інтернований у Польщу. Станом на 30.01.1922 р. навчався у Варшавському університеті на філологічному факультеті.

Література[ред. | ред. код]

  • Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. «Подєбрадський полк» Армії УНР. – К., 2017. – Т. 2. – С. 220-221.
  • Моренець В. Земляки Миколи Міхновського в боротьбі за Українську державність. – К., 2012. – С. 98-99.
  • Учасники української революції: 600 біографій. Генерали, старшини, козаки. - Довідник. - 312 с.

Примітки[ред. | ред. код]