Одиничний квадрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одиничний квадрат у дійсній площині

У математиці одиничний квадрат — це квадрат, сторони якого мають довжину 1. Часто, під одиничним квадратом мають на увазі квадрат у декартовій площині, вершини якого розташовані у чотирьох точках (0, 0), (1, 0), (0, 1) та (1, 1).

Декартові координати

[ред. | ред. код]

У декартовій системі координат з координатами (x, y) одиничний квадрат визначається як квадрат, що складається з точок, де x і y лежать у замкнутому одиничному інтервалі від 0 до 1.

Тобто, одиничний квадрат є декартовим добутком I × I, де I позначає замкнутий одиничний інтервал.

Комплексні координати

[ред. | ред. код]

Одиничний квадрат також можна розглядати як підмножину комплексної площини топологічного простору, утвореного комплексними числами. У цьому поданні чотири вершини одиничного квадрата знаходяться у чотирьох комплексних числах 0, 1, i та 1 + i .

Проблема раціональної відстані

[ред. | ред. код]
Нерозв'язана проблема математики:
Чи існує на площині точка для якої відстані від усіх чотирьох кутів одиничного квадрата є раціональними?
(більше нерозв'язаних проблем математики)

Невідомо, чи існує на площині точка з раціональними відстаннями від усіх чотирьох вершин одиничного квадрата[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Guy, Richard K. (1991), Unsolved Problems in Number Theory, Vol. 1 (вид. 2nd), Springer-Verlag, с. 181—185

Посилання

[ред. | ред. код]