Одкровення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Екстаз» — момент одкровення. Картина зібрання Страсбурзького музею нового і сучасного мистецтва.

Одкрове́ння — за релігійними уявленнями — надприродна передача людям «істин, що походять від бога» й виражають його волю.[1][2][3]

Одкровення розглядається більшістю релігій як найважливіше джерело знання, яке надає керівні принципи ставлення людей до бога й один до одного.[1]

У релігійно-ідеалістичній філософії — надчуттєве безпосереднє осягнення істини, доступне лише обраним у момент містичного просвітління.[1]

Одкровенням також називають жанр ранньохристиянської та іудейської літератури (наприклад, Одкровення І. Богослова).[2][4]

Особливості[ред. | ред. код]

Кожна релігія містить своє уявлення про шляхи одкровення:

У православ'ї та католицизмі основними видами одкровення вважають святе письмо та святий переказ, в ісламі — Коран.[2][4]

До одкровень відносять найважливіші з релігійної точки зору положення (догмати), які оголошують недоступними людському розуму та протиставляються науці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Одкровення // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 164-165.
  2. а б в г М. В. Філоненко. Одкровення // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
  3. Одкровення // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  4. а б в Філоненко М. Одкровення [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Джерела[ред. | ред. код]