Одліс Борис Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Наумович Одліс
Народився 6 серпня 1926(1926-08-06)
Первомайськ, Першомайська округа, УСРР, СРСР
Помер 24 січня 1997(1997-01-24) (70 років)
Петрозаводськ, Республіка Карелія, Російська Федерація
Поховання Сулажгорське кладовище
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність машинобудування
Alma mater Середньоазійський індустріальний інститут
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів

Бори́с Нау́мович О́дліс (6 серпня 1926 — 24 січня 1997) — радянський інженер-машинобудівник і виробничник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Первомайськ, нині Миколаївської області, в родині службовців.

З початком німецько-радянської війни разом з родиною евакуювався до Узбекистану. У 1943 році закінчив середню школу в місті Каттакурган і вступив до Одеського інституту інженерів водного транспорту, який був евакуйований до Самарканда. Після першого курсу перевівся до Середньоазійського індустріального інституту. Після закінчення інституту у 1948 році був направлений на роботу в Карелію, на Онезький металургійний і машинобудівний завод (з 1956 року — Онезький тракторний завод). Пройшов шлях від технолога машиноскладального цеху до заступника головного інженера заводу. У 1957—1959 роках працював начальником відділу кооперування і міжрайонних зв'язків, головним інженером виробнично-технічного відділу Раднаргоспу Карельської АРСР.

У вересні 1959 року повернувся на Онезький тракторний завод на посаду головного інженера. З серпня 1961 до 1987 року — незмінний директор цього підприємства. У 1979 році закінчив Академію народного господарства при Раді міністрів СРСР.

Під керівництвом Б. Н. Одліса у 1.8 рази збільшено виробничі площі, розпочато будівництво другого майданчика підприємства, здійснено повний перехід від старої моделі трактора ТДТ-40 (40 к.с.) до нової моделі ТДТ-55 (80 к.с.), освоєно виробництво першого в СРСР безчокерного лісозаготівельного трактора з гідроманіпулятором ТБ-1. Випуск тракторів зріс у 2,9 рази. За цей час Онезький тракторний завод був нагороджений орденами Леніна (1974) і Жовтневої революції (1971).

Мешкав у Петрозаводську, де і помер. Похований на Сулажгорському кладовищі міста.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Б. Н. Одліс неодноразово обирався членом Петрозаводського міськкому КПРС і бюро Петрозаводського міськкому КПРС, членом Карельського обкому КПРС, депутатом Петрозаводської міської ради і Верховної Ради Карельської АРСР.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Жовтневої революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1976), «Знак Пошани» (1966), Дружби народів (1981) і медалями.

Присвоєні почесні звання «Заслужений працівник народного господарства Карельської АРСР» (1972) і «Заслужений машинобудівник РРФСР» (1986).

Посилання[ред. | ред. код]