Ойген Беєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ойген Беєр
нім. Eugen Beyer
Народився 18 лютого 1882(1882-02-18)[1]
Pohořeliced
Помер 25 липня 1940(1940-07-25) (58 років)
Зальцбург, Австрія
·злоякісна пухлина
Країна  Австрія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Ойген Беєр (нім. Eugen Beyer; 18 лютого 1882, Порліц25 липня 1940, Зальцбург) — австрійський і німецький офіцер, генерал піхоти вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

18 серпня 1902 року поступив на службу в кадетом в 31-й піхотний полк. Пройшов офіцерську підготовку і в 1910 році переведений у генштаб. Учасник Першої світової війни, офіцер Генштабу 17-ї піхотної дивізії. Після війни продовжив службу в австрійські армії, командир 6-ї піхотної дивізії (Інсбрук).

Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 по 5 червня 1940 року — командир 18-го армійського корпусу, одночасно до 26 серпня 1939 року — командувач 18-м військовим округом. Помер від раку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Peter Broucek (Hrsg.): Ein General im Zwielicht. Die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau. Band 1: K.u.k. Generalstabsoffizier und Historiker. Böhlau, Wien 1980, ISBN 3-205-08740-2, S. 193–194.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://biography.hiu.cas.cz/Personal/index.php?curid=41326