Олджат-хатун
| Олджат-хатун | |
|---|---|
| Народилася | 13 століття |
| Померла | 14 століття |
| Батько | Абака-хан |
| Мати | Bulujin Egachid |
| Брати, сестри | El Qutlugh Khatund |
| У шлюбі з | Давид VIII і Вахтанг II |
Олджат-хатун (груз. ოლჯათი, нар. бл. 1289 — пом. 1302) — цариця-консорт Грузії, дружина двох царів: Вахтанга II, який правив у 1289—1292 роках, і Давида VIII, який правив у 1292—1311 роках. Вона була дочкою Абаки-хана, монгольського ільхана Ірану.
Походження[ред. | ред. код]
Олджат-хатун була молодшою дочкою Абаки-хана. Її матір'ю була або дружина Абаки-хана Марія Деспіна Монгольська, незаконнонароджена дочка візантійського імператора Михайла VIII Палеолога, або Булуджин-егечі, наложниця. Таким чином, Олджат-хатун була праправнучкою Чингісхана[1][2][3].
Перший шлюб[ред. | ред. код]
В анонімній «Хроніці ста років» XIV століття, що входить до складу «Картліс цховреби», повідомляється, що після смерті Деметра II Самопожертвувача в 1289 році ільхан Аргун-хан послав впливового грузинського вельможу Хутлу-Бугу до Давида I, царя Імереті, дядька страченого монарха, з проханням прислати до нього свого сина Вахтанга, якого він мав намір посадити на грузинський престол і видати за нього свою сестру Олджат-хатун[4]. Царювання Вахтанга II було недовгим, і він раптово помер у 1292 році.
Другий шлюб[ред. | ред. код]
Після смерті свого чоловіка Олджат-хатун стала дружиною, за згодою ільхана, двоюрідного брата Вахтанга і його наступника, Давида VIII, сина Деметра II. Давид VIII незабаром підняв повстання проти гегемонії монголів і закріпився в горах Мтіулеті. У 1298 році Олджат-хатун входила до складу делегації, надісланої Давидом для переговорів з монгольським воєначальником Кутлушахом, який поставився до цариці з особливою пошаною, оскільки вона була монгольською принцесою.
Олджат-хатун були дані гарантії безпеки царя, а також кільце і серветка, причому остання була символом вибачення, в той же час Сибути, син Кутлушаха, був запропонований в якості заручника. Цариця, однак, була затримана і, після того, як Давид VIII відмовився особисто прибути на переговори, відвезена в Іран. Ільхан вирішив, що вона більше не повинна повертатися до свого чоловіка. Коли Давид VIII дізнався про це, він в 1302 році одружився з дочкою Хамад Сурамелі[5].
У середньовічних хроніках немає згадок про дітей від союзу Олджат-хатун і Давида VIII, але відповідно до сучасної версії Мелхіседек і Андронік, князі Аластани XIII століття, відомі з сучасних їм документів, що були їхніми синами[6][7].
Генеалогія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Toumanoff, 1976, с. 125.
- ↑ Thackston, 1999, с. 516.
- ↑ Rybatzki, 2006, с. 177.
- ↑ Howorth, 1888, с. 329—330.
- ↑ Howorth, 1888, с. 423—426.
- ↑ Mikaberidze, 2007, с. 107.
- ↑ Dumin, 1996, с. 38.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Дворянские роды Российской империи. Том 3. Князья (рос.) / Думин С. В.. — Москва: Линкоминвест, 1996.
- Howorth, Henry H. (англ.; рос.). History of the Mongols from the 9th to the 19th century. Part III (англ.). — London: Longmans, Green, And Co, 1888.
- Mikaberidze, Alexander. Historical Dictionary of Georgia (неопр.). — Lanham, Maryland: Scarecrow Press (англ.; рос.), 2007. — ISBN 0-8108-5580-1.
- Rybatzki, Volker. Genealogischer Stammbaum der Mongolen // Florilegia Altaistica: Studies in Honour of Denis Sinor on the Occasion of His 90th Birthday (нім.) / Sinor D.; Boĭkova E.V.; Stary G.. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz Verlag (англ., рос.), 2006. — (Asiatische Forschungen, Volume 149). — ISBN 3-447-05396-8.
- Thackston, Wheeler M. (англ.; рос.). Rashiduddin Fazlullah's Jamiʿu't-tawarikh, A Compendium of Chronicles: A History of the Mongols. Part two (англ.). — Cambridge: Harvard University, 1999.
- Cyril Toumanoff. Manuel de Généalogie et de Chronologie pour l'histoire de la Caucasie chrétienne (Arménie, Géorgie, Albanie) (фр.). — Rome: Edizioni Aquila, 1976
|
