Олександрівська чоловіча гімназія (Суми)
| Олександрівська чоловіча гімназія | |
|---|---|
 | |
| Тип | гімназія |
| Країна |
 Російська імперія,  СРСР і  Україна |
| Розташування | Суми |
| 50°54′42″ пн. ш. 34°48′39″ сх. д. / 50.91189000002777476° пн. ш. 34.811000000028° сх. д.Координати: 50°54′42″ пн. ш. 34°48′39″ сх. д. / 50.91189000002777476° пн. ш. 34.811000000028° сх. д. | |
| Засновано | 1873 рік |
| Адреса | Суми, вулиця Троїцька, 5 |
| Сайт | alexgymnasia.in.ua |
 | |
 Олександрівська чоловіча гімназія у Вікісховищі | |
Олександрівська чоловіча гімназія — пам'ятка України національного значення, заснована в 1873 році меценатом Павлом Харитоненком у місті Суми по вулиці Троїцька, 5.
Відкриття гімназії[ред. | ред. код]
У серпні 1869 року земська управа за 2 тисячі рублів придбала у купця Гонтарева садибу на вулиці Троїцькій для будинку прогімназії. У 1870 році там розпочалися заняття. Ще через три роки статус навчального закладу підвищили до гімназії і додали ще три вищих класи. Так у 1873 році завдяки підтримці Харитоненка Павла Івановича була заснована чоловіча гімназія, названа на честь імператора Олександра II — Олександрівською.
Розбудова[ред. | ред. код]
Комплекс споруд Олександрівської чоловічої гімназії зводився поступово протягом другої половини XIX сторіччя. У вересні 1873 року було освячено будинок гімназії з домовою Свято-Духівницькою церквою, споруджений коштом Сумського земства за допомогою державної скарбниці. У 80-ті роки XIX сторіччя біля будівлі гімназії для учнів з інших міст був побудований пансіон на 40 чоловік. Полковник І. С. Федоровський пожертвував на його спорудження 116 тис. карбованців. Будинок пансіону має гостроконечні башти, зубці, стрільчатий портал і такі ж вікна. Своїми формами нагадує середньовічний замок.
Історія закладу[ред. | ред. код]
23 червня 1790 року була відкрита докласна казенна школа. 20 грудня 1806 року була перетворена у повітове училище. Влітку 1868 року на зборах Сумського повітового земства голова земської управи М. Д. Кондратьєв виголосив доповідь про перетворення повітового училища у прогімназію.
У серпні 1869 року земська управа за 2 тис. крб. у купця Гонтарєва придбала садибу під назвою для будівництва приміщення прогімназії. 25 лютого 1871 року на надзвичайній сесії земських зборів управа висловилася про необхідність мати в місті гімназію. Було ухвалене рішення про перетворення прогімназії у гімназію. У вересні 1871 року була отримана згода на присвоєння їй найменування «Олександрівської». 27 березня 1873 року Державна Рада ухвалила рішення про перетворення з 1 липня 1873 року Сумської Олександрівської прогімназії на гімназію. У навчальному закладі додатково було введено три вищих класи, які мали відкриватися поступово — по одному класу на рік.
Хлопчиків у гімназії навчали російській та церковнослав'янській мовам, латині, грецькій, французькій, німецькій мовам, логіці, російській та загальній історії, географії, математиці, фізиці, кресленню, малюванню. Закон Божий викладали священики трьох конфесій: православної, римо-католицької та лютеранської. Старостами гімназичної церкви були у 1875—1914 роках П. І. Харитоненко, в роки першої світової війни І. М. Ліщинський. У 80 роках XIX століття і гімназії випускаються одні з перших у місті рукописні журнали «Классик» і «Александровец». У 1925 році в будівлі Сумської Олександрівської гімназії було створено педагогічний технікум.
У 1930 році він перейменувався на інституту соціального виховання і готував вчителів для фабрично-заводських семирічок та сільських шкіл.
У 1933 році заклад реформовано в педагогічний інститут.
У 1953 році засновано перший спеціалізований навчальний заклад — Сумська середня школа № 8 з поглибленим вивченням англійської мови з 1 класу.
15 серпня 1994 року за ініціативою педагогічного колективу і директора школи № 8 Хоменко Майї Георгіївни було створено Сумську класичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови з 1 класу. З того часу гімназія є експериментальним майданчиком Міністерства освіти і науки України по впровадженню Комплексної Програми розвитку дітей «Росток».
25.08.2004 року Сумська класична гімназія з поглибленим вивченням англійської мови з 1 класу перейменована в Сумську класичну гімназію № 2 м. Суми Сумської області.
25.01.2005 року Сумська класична гімназія № 2 перейменована в Сумську класичну гімназію м. Суми Сумської області.
У червні 2007 року гімназії була повернена історична назва — Олександрівська гімназія.
У липні 2017 за рішенням міської ради, була перейменована на «Класичну гімназію».
Попечителі гімназії[ред. | ред. код]
Першим почесним куратором гімназії був один із ініціаторів створення закладу, предводитель дворянства Сумського повіту меценат М. Д. Кондратьєв. Його наступником у 1878 році став власник хотинського маєтку граф П. С. Строганов. Він пожертвував книги для гімназичної бібліотеки і встановив 12 щорічних стипендій по 120 крб. на допомогу найбіднішим гімназистам. У 1886 році попечителем гімназії став дійсний статський радник предводитель дворянства Сумського повіту В. О. Савич. Останнім почесним куратором Олександрівської гімназії був широко відомий своєю благодійною меценатською діяльністю П. І. Харитоненко.
Директори гімназії[ред. | ред. код]
Першим директором гімназії був М. В. Сібільов, якому 8 липня 1899 року за двадцатип’ятирічну плідну педагогічну діяльність було присвоєно звання почесного громадянина м. Сум [1][2]. Другим директором став І. І. Цвєтков, останнім — заслужений викладач древніх мов, педагог — М. О. Лащенков[3].
Випускники гімназії[ред. | ред. код]
- музикант, педагог, музично-громадський діяч Л. П. Кагадєєв (1861—1944);
- літературознавець і критик, активний учасник революційного руху в Сумах 1902—1903 роках, репресований (з 1938 по 1956 рр. перебував у таборах) В. Ф. Переверзєв (1882—1968);
- видатний мовознавець-славіст, автор близько 200 наукових праць славістики, історії вітчизняного мовознавства, російської та української мов, літературознавства і педагогіки, уродженець міста М. К. Грунський (1872—1951);
- учений артилерист І. Дроздов;
- знаний поет-футурист і художник Бурлюк Д. Д. (1882—1967);
- член-кореспондент АН УРСР, талановитий хірург, ортопед і травматолог, директор Українського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології, який носить тепер його ім'я, М. І. Ситенко (1885—1940);
- вчений в галузі термічної переробки палива, член-кореспондент АН УРСР І. Є. Коробчанський (1895—1956);
- український художник, професор, один із засновників Харківської картинної галереї, творець багатьох монументальних полотен О. К. Симонов (1875—1957);
- учений із світовим ім'ям, перший російський агрофізик, один з плеяди вчених, що заклали основи сільськогосподарської науки і працювали разом з М. І. Вавиловим, О. В. Чановим, О. Г. Дояренко (1874—1958);
- відомий літературознавець, дослідник життя і творчості Т. Г. Шевченка, уродженець міста Сум П. І. Зайцев (1886—1956), який будучи в еміграції, здійснив у 1934—1939 рр. повне видання його творів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 1 : (1655—1919). — Суми, 2007. — С. 220.
- ↑ Список почесних громадян міста та зареєстрованих у Державному архіві Сумської області (ДАСО) // Близнюк А. Почесні громадяни міста Суми / Анатолій Близнюк, Надія Подоляка. — Суми, 2015. — С. 157.
- ↑ Суми. Пам’ять старих вулиць : зб. історико-краєзнавчих матеріалів. — Київ : Фолігрант, 2009. — С. 227—228 : фот.
Джерела[ред. | ред. код]
- Власенко В. Про заснування Сумської Олександрівської гімназії / В. Власенко // Сумська старовина : зб. наук. праць. — Суми, 1996. — С. 39—40 : фот.
- Навчальні заклади // Суми. Вулицями старого міста : історико-архітектурний альбом. — Суми : РВО «АС-Медіа», 2003. — С. 166—168 : фот.
- Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 1 : (1655—1919). — Суми, 2007. — С. 214—228, 398—403 : фот.