Олексій Салько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Салько
Народження 17 вересня 1838(1838-09-17)
Смерть 1918
Поховання Саратов
Країна
(підданство)		  Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Саратов, Сердобськ
Найважливіші споруди Міський театр, окружний суд, Князь-Володимирський собор, управління РУЖД
CMNS: Олексій Салько у Вікісховищі


Олексій Маркович Салько (17 вересня 1838–1918) — український архітектор, який зробив великий внесок в архітектуру Саратова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1838 у Полтаві в родині старшого лікарського помічника. Навчався в Полтавській гімназії, потім в Санкт-Петербурзькому будівельному училищі Головного управління шляхів сполучення і публічних будівель[1], яке закінчив у 1862.

Після отримання диплома молодий спеціаліст був призначений архітекторським помічником в Саратовську будівельну та дорожню комісію[2]. У 1863 році його ім'я вперше згадується на сторінках саратовских газет в зв'язку зі зведенням на Театральній площі нового кам'яного будинку міського театру, проект якого був підготовлений архітектором К. В. Тиденом.

У 1866 захистив дисертацію про будову водопроводу і отримав звання інженера-архітектора[2].

У 1870 став міським архітектором і пропрацював на цій посаді аж до виходу на пенсію в 1914. Володіючи крім таланту ще й колосальну працездатність, Салько за час своєї більш ніж півстолітньої діяльності змінив архітектурне обличчя Саратова[2].

У 1892 році був учасником I з'їзду російських архітекторів, що проходив в Санкт-Петербурзі[2].

У 1915 Олексій Маркович тяжко захворів і через три роки помер. Був похований в Саратові, однак місце розташування могили досі невідомо.

Олексій Маркович Салько є автором кількох технічних творів, таких як «Керівництво до пристрою церков», «Пристрій лікарень павільйонної і барачної системи».

Декоративні рішення фасадів у стилі еклектики з великою кількістю дрібних елементів з фігурного цегли отримали прізвисько «салькоко», похідне від прізвища архітектора і назви стилю «рококо»[3].

За проектами А. М. Салько в Саратові були зведені, в тому числі, такі будівлі:

Год Фото Здание Примечания
1865 Міський театр Будівля була реконструйована до повного невпізнання, зараз в ньому розташовується Театр опери та балету
1879 Окружний суд

Нині в будівлі розташовується Ліцей № 4 м Саратова

1885 Покровська церква За радянських часів — гуртожиток Економічного інституту, майстерні спілки художників. У 1992 будівлю повернуто церкві.
1889
Князь-Володимирський собор На Полтавській площі, в 1930 був знесений.
1890 Перше міське Олександро-Маріїнське реальне училище Нині в будівлі розташовується Гімназія № 1 (колишня школа № 19)
1909—1914
Управління Рязано-Уральской железной дороги
Управління Рязано-Уральской железной дороги
 Управление Рязано-Уральської залізниці Зараз в будівлі розташовується управління Приволзької залізниці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Салько А. М. | Саратовская Областная Универсальная Научная Библиотека
  2. ↑ а б в г Алексей Салько: бурная эклектика | Новости Саратова и области — Информационное агентство «Взгляд-инфо»
  3. ↑ Летопись Саратовской губернии.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олексій_Салько&oldid=40119430