Олена Всеволодівна
Олена | ||
| ||
---|---|---|
1185 — 1194 | ||
Народження: | бл. 1170[1] | |
Рід: | Романовичі | |
Батько: | Всеволод Мстиславич | |
Шлюб: | Казимир ІІ |
Оле́на Всеволоді́вна (бл. 1170 — ?) — руська князівна, княгиня Польщі (1185–1194). Представниця дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Донька белзького князя Всеволода Мстиславича[1]. Дружина польського князя Казимира ІІ (1185)[1]. Легендарна засновниця Підгорецького монастиря[1].
Біографія[ред. | ред. код]
За Я. Длугошем, версію якого приймають ряд істориків, Олена вийшла за польського князя Казимира ІІ в 1163 році[2]. Вона вважається донькою белзького князя київського Всеволода Мстиславича, проте у 1163 році він не міг мати дочки, бо він сам народився не раніше 1155 року[1]. Через це О. Бальцер вважав Олену, дружину Казимира, дочкою Ростислава Мстиславича, а М. Баумгартен взагалі не вірив в її існування. С. Кентшинський висунув гіпотезу, що Олена була другою дружиною Казимира, з якою він одружився близько 1185 року[3]. Проти цієї гіпотези виступив Т. Василевський, але повністю її не спростував[4] — на цей час Олена могла мати 14 років, шлюб міг мати політичну вигоду для польсько-белзьких стосунків[1]. За Т. Василевським дружиною Казимира ІІ була чеська принцеса Олена.
Олена вважається засновницею Підгорецького монастиря поблизу Пліснеська[1]. За легендою, вона загинула 1180 року при обороні міста Пліснеська від половців. Ймовірне місце її загибелі у дитинці Пліснеського городища донині має назву «Оленин парк». У сучасній церкві Підгорецького монастиря, що лежить біля городища, збереглась мармурова плита 1706 року з латинським написом «Gelsissima Principissa Helena * M * Ducis Wsewoldi filia * anno 1180 * hoc monasterium primo fundavit…» («Вдячна княжна Олена, дочка князя Всеволода, 1180 року цей монастир вперше заснувала»)[5].
Примітки[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Монографії[ред. | ред. код]
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
Статті[ред. | ред. код]
- Siarczyński, F. Dzieje niegdyś księstwa Belzkiego i miasta Bełza // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich. T.2. Z.3. 1829. S. 14—56.
- Kętrzyński, S. Na marginesie «Genealogii Piastów» // Przegląd Historyczny. T.29, 1931, S.200—209.
- Wasilewski, T. Helena księżniczka znojemska, żona Kazimierza Sprawiedliwego // Przegląd Historyczny. T. 69, Z. l, 1978, S. 115—120.