Олефір Олександр Павлович
| Олефір Олександр Павлович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
30 вересня 1992 Липовець | ||
| Смерть |
20 січня 2015 (22 роки) Донецьк | ||
| Псевдо | «Борода» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014-2015 | ||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олекса́ндр Па́влович Олефі́р (нар. 30 вересня 1992 — пом. 20 січня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів» донецького аеропорту.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 30 вересня 1992 року в селі Липовець Кагарлицького району Київської області. Закінчив загальноосвітню школу, у 2011 році – Київське обласне вище професійне училище харчових технологій та ресторанного сервісу.
У березні 2014 року пішов служити добровольцем, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади. Двічі був на ротаціях у Донецькому аеропорту.
В другій декаді січня 2015 року мав їхати з летовища на ротацію, однак поступився місцем пораненим. Загинув у Донецькому аеропорту — 20 січня 2015 року після другого вибуху в терміналі зв'язок із Олександром увірвався.
26 березня тіло Олександра було знайдене під завалами. Упізнаний за експертизою ДНК в Дніпропетровську. 7 квітня з військовими почестями похований у селі Острів Київської області.[1][2]
Батько Олександра також був учасником російсько-української війни.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олефір Олександр Павлович («Борода») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Архівний сектор Рокитнянської районної державної адміністрації. rokitne-rda.archives.kiev.ua. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
Посилання[ред. | ред. код]
- Олефір Олександр Павлович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Олефір Олександр Павлович // Український меморіал
- Старший солдат Олефір Олександр Павлович
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 30 вересня
- Народились 1992
- Померли 20 січня
- Померли 2015
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кагарлицького району
- Померли в Донецьку
- Поховані в Рокитнянському районі