Ольховик Дмитро Сергійович
| Дмитро Ольховик Дмитро Сергійович Ольховик | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 жовтня 1996 м. Суми | |
| Смерть |
7 квітня 2022 (25 років) м. Маріуполь, Донецька область, Україна (Загинув під час боїв за центр Маріуполя) | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Алігатор» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро́ Сергі́йович Ольхови́к (1996—2022) — старший солдат ОЗСП «Азов», учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 25 жовтня 1996 в місті Суми. Виховувала бабуся. Навчався у сумській школі № 7, у профільному музичному класі. Грав у оркестрі. Дев'ятий клас закінчив як музикант, отримав диплом музичний, з 10 по 11 він захопився предметом Захист Вітчизни[1].
Однокласником Дмитра був Щелинський Владислав Олексійович, котрий також помер при обороні Маріуполя 22 березня 2022 воюючи у складі 36 ОБрМП[1].
У 2015, після закінчення школи не захотів вступати на очне навчання, а пішов у військкомат і написав заяву, щоб добровільно піти на війну. У 2016 отримав відзнаку президента.
Фотографія Дмитра, де він йде по розваленому Маріуполю, яку зробив його побратим Кущ Микола, стала обкладинкою пісні Місто Марії гурту Океан Ельзи.
Загинув 7 квітня 2022, захищаючи центр міста Маріуполь[1].
З Дмитром попрощалися 7 квітня 2023 в Києві. У нього не залишилося рідних.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (17.04.2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |