Олімпія II Епірська
| Олімпія II Епірська | |
|---|---|
| грец. Ολυμπιάδα | |
| Народилася |
3 століття до н. е. Епір |
| Померла |
3 століття до н. е. ·отрути |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | королева-консорт |
| Посада | регент |
| Батько | Пірр Епірський |
| Мати | Антігона |
| Брати, сестри | Александр II Епірський, Гелен і Птолемей |
| У шлюбі з | Александр II Епірський |
| Діти | Птоломей ΙΙ, Пірр ІІ і Фтія Македонська |
Олімпія ІІ (грецькою мовою Ὀλυμπιά) - королева та регент Епіру. Вона була дочкою Пірра, царя Епіру та його першої дружини Антігони. Одружилася на власному брату по батькові Олександру II.
Не плутати з Олімпією, дружиною Філіпа II Македонського і матір'ю Олександра Македонського.
Правління[ред. | ред. код]
Після смерті чоловіка вона взяла на себе регентство царства від імені своїх двох синів, Пірра II та Птолемея; і щоб зміцнити свої позиції проти Етолійського союзу, вона 239 р. до н.е. одружила доньку Фтію з Деметрієм II Етолійським, царем Македонії. Цим союзом вона забезпечила суверенітету власного царства, яким вона продовжувала керувати, поки її сини не виросли, коли вона віддала його в руки Пірру II.
Але після отримання влади її сини швидко помели і сама Олімпія померла від горя.[1] Так стверджує Юстин. Згідно з іншим свідченням, Олімпія отруїла левкадську дівчинку на ім’я Тигріс, до якої прив’язавс її син Пірр, і сама отруїлася щоб йому помститися.[2]
Епір після смерті Олімпії[ред. | ред. код]
Після переривання царського роду Піррідов по чоловічій лінії в живих залишилися тільки дві родички Олімпії: Нереїда і Деідамія (Юстиніан називає її Лаодамія). Нереїда вийшла заміж за Гелона ІІ, сина сицилійського тирана, і народила згодом сина Гієроніма - останнього царя Сіракуз.[1]
Доля Деідамії за словами Юстина і Поліена, виявилася трагічною: вона була роздерта натовпом народу, очолюваного якимсь Мілоном. Вбивство відбулося біля вівтаря Діани, у якого Деідамія шукала захисту. Після такого святотатства на місто, нібито, обрушилися численні біди - голод, неврожаї, напад ворогів, а сам Мілон зійшов з розуму і на дванадцятий день помер.[3]
Згідно з Павсанієм, у Діадамії не було дітей, тому, перебуваючи при смерті, «вона передала владу народу».
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Justin, Epitome of Pompeius Trogus, xxliii. 3 [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Athenaeus, Deipnosophistae, xiii. 56 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]; Photius, Bibliotheca, cod. 279
- ↑ Афиней. Пир мудрецов, 13. 56. [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.]