Омар Ларроса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Омар Ларроса
Омар Ларроса
Омар Ларроса
Омар Ларроса у 2006 році
Особисті дані
Народження 18 листопада 1947(1947-11-18)[1][2] (76 років)
  Ланус, Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 175 см[3]
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1969 Аргентина «Бока Хуніорс» 9 (1)
1969 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 31 (7)
1970 Аргентина «Бока Хуніорс» 6 (0)
1971 Гватемала «Коммунікасьйонес»  ? (?)
1972–1976 Аргентина «Уракан» 228 (42)
1977–1980 Аргентина «Індепендьєнте» 156 (23)
1980 Аргентина «Велес Сарсфілд» 13 (4)
1981 Аргентина «Сан-Лоренсо» 27 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1977–1978 Аргентина Аргентина 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Омар Ларроса (ісп. Omar Larrosa; нар. 18 листопада 1947, Ланус) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), а також національну збірну Аргентини. Чотириразовий чемпіон Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу[4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Бока Хуніорс», але основним гравцем не став, взявши участь у 9 матчах чемпіонату. Через це у 1969 році покинув клуб і виступав за «Архентінос Хуніорс». Команда вилетіла з вищого дивізіону, але Ларроса був найкращим гравцем клубу, через що керівництво «Боки» повернуло його до себе. У 1970 році Омар виграв свій перший кар'єрний успіх — національний чемпіонат, незважаючи на те, що він майже не з'являвся на полі.

Омар Ларроса у складі «Бока Хуніорс»

У 1971 році Омар поїхав до Гватемали, де виступав за клуб «Коммунікасьйонес».

У 1972 році Ларроса став гравцем «Уракана», і за 5 років виступів провів у чемпіонаті 228 матчів, забивши 42 м'ячі. В 1973 році з клубом він виграв чемпіонат Аргентини, а в 1975 та 1976 роках ставав другим.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1977 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди, вигравши з командою ще два національних чемпіонства.

1980 року Ларроса недовго захищав кольори клубу «Велес Сарсфілд», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сан-Лоренсо»[5]. Сезон 1981 року виявився катастрофічним для «Сан-Лоренсо», яке вперше в історії покинуло Перший дивізіон, що призвело до виходу Омара на пенсію у 34-річному віці.

З 2010 року працює асистентом головного тренера в «Бока Хуніорс»[6].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, здобувши того року титул чемпіона світу. На турнірі зіграв у півфіналі і фіналі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Бока Хуніорс»: Насьйональ 1970
«Уракан»: Метрополітано 1973
«Індепендьєнте»: Насьйональ 1977, Насьйональ 1978
Аргентина: 1978

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FBref
  2. BDFA
  3. RSSSF (ред.). World Cup Champions Squads 1930-2006 (англ.). Процитовано 2 aprile 2010.
  4. Argentina —- Record International Players —- LARROSA Omar Rubén. Prepared and maintained by Roberto Mamrud for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 11 березня 2017.
  5. (ісп.) Profile and Statistics. bdfa.com.ar. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  6. (ісп.) Omar Ruben Larrosa —- Historia de Boca Juniors. historiadeboca.com.ar. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]