Омельченко Світлана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Світлана Іванівна Омельченко
Народилася 7 вересня 1928(1928-09-07)
Київ, УРСР
Померла 24 жовтня 2005(2005-10-24) (77 років)
Київ, Україна
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність хімік
Галузь хімія полімерів
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Світлана Іванівна Омельченко (7 вересня 1928, Київ24 жовтня 2005, Київ) — українська науковиця-хімікиня, доктор хімічних наук в галузі хімії високомолекулярних сполук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Світлана Іванівна Омельченко народилася 7 вересня 1928 р. у м. Київ. У 1937 р. разом з батьками переїхала в с. Кийму Есильського району Акмолінської області. Після закінчення десятирічної школи впродовж 1946—1947 рр. вона працювала вчителькою молодших класів середньої школи № 1 1 м. Акмолінська.

З 1947 до 1952 р. С. І. Омельченко — студентка хіміко-технологічного факультету політехнічного інституту імені С. М. Кірова (м. Свердловськ) кафедри технології органічного синтезу. Після закінчення інституту залишилась на цій же кафедрі як аспірантка і у 1956 р. захистила дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук.

3 1956 р. працювала старшим науковим співробітником хімічної лабораторії Свердловського інституту антибіотиків. У 1958 р. за конкурсом перейшла на роботу в Уральське відділення науково-дослідного інституту залізничного транспорту на посаду старшого наукового співробітника лабораторії полімерів.

З 1960 до 1963 р. працювала в м. Донецьку в Українському науково-дослідному інституті пластмас спочатку на посаді начальника лабораторії поліефірних смол, пізніше виконуючим обов'язки заступника Директора з наукової роботи та виконуючим обов'язки директора інституту.

У травні 1974 р. Світлана Іванівна захистила дисертаційну роботу за темою ,,Сложные олигоэфиры и полимеры на их основе" на здобуття вченого ступеня доктора хімічних наук. У 1981 р. їй присуджено наукове звання професора.

Надгробок Світлани Омельченко, Байкове кладовище

З 1963 до 1999 р. С. І. Омельченко працювала в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України старшим науковим співробітником (1963 р.), завідувачкою лабораторії (1965 р.), завідувачкою відділу хімії сітчастих полімерів (1965 р.).

У 1999 році вийшла на заслужений відпочинок. Померла на 78-му році життя 24 жовтня 2005 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 43а).

Науковий доробок[ред. | ред. код]

С. І. Омельченко — відомий вчений-хімік у галузі високомолекулярних сполук, зокрема, провідний фахівець в області антикорозійних покриттів і лакофарбових матеріалів. Її науковій діяльності притаманний комплексний підхід при вирішенні проблем формування сітчастих полімерів, що охоплює синтез вихідної олігомерної сировини, зокрема естерної, епок- сидної і кремнійорганічної природи, вивчення механізму формування полімерних сіток в його хімічному і структурному аспектах, встановлення зв'язку між хімічним складом, структурою і властивостями отриманих плівкотвірних полімерів.

Великий обсяг робіт присвячено встановленню особливостей процесів формування плівкотвірних поліуретанів у тонкому шарі на поверхні різних субстратів і під дією різних факторів, а також їх модифікації органічними та кремнійорганічними сполуками. Велика увага приділялась розробці принципів створення рецептур антикорозійних покриттів і лакофарбових матеріалів для конкретних галузей споживання. При цьому слід відмітити її тісний зв'язок з промисловими підприємствами в плані вирішення їхніх нагальних потреб. З урахуванням тенденції розвитку хімічного виробництва нею зроблено значний внесок у розробку наукових основ створення водних антикорозійних плівкотвірних композицій.

Науково-суспільна діяльність[ред. | ред. код]

С. І. Омельченко брала активну участь у громадській та науково-організаційній діяльності, була членом комісії з прискорення впровадження полімерних матеріалів у народне господарство, заступником голови секції лакофарбових і полімерних покриттів Республіканської Міжвідомчої ради з корозії та антикорозійного захисту металів, членом спеціалізованої ради при ІХВС НАН України з присудження вченого ступеня доктора наук, членом проблемної ради з високомолекулярних сполук при АН УРСР, членом редколегій журналів «Химическая технология», «Композиционые полимерные материалы» та інших наукових видань.

С. І. Омельченко систематично виступала з лекціями та науковими доповідями. Розвиток очолюваного С. І. Омельченко наукового напряму був нерозривно пов'язаний з вихованням кадрів високої кваліфікації. Серед її учнів — 15 кандидатів наук.

Грамоти та нагороди[ред. | ред. код]

За її лекційну діяльність неодноразово була відмічена грамотами Президії АН УРСР і товариства ,,Знання". За високі заслуги та успіхи в науковій роботі Світлана Іваніва Омельченко нагороджена медаллю ,,За доблестный труд" і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Результати впровадження наукових розробок С. І. Омельченко відмічені медалями ВДНХ СРСР та УРСР.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Всього понад 200 наукових робіт і 57 авторських свідоцтв СРСР на винаходи. С. І. Омельченко — автор 4 монографій.

Монографії[ред. | ред. код]

  • 1. Омельченко С. И. Сложные олигомеры и полимеры на их основе.- Киев: Наук. Думка, 1976.- 216 с.
  • 2. Омельченко С. И., Кадурина ТИ. Модифицированные полиуретаны — Киев: Наук. Думка, 1983. 228 с.

Патенти[ред. | ред. код]

  • 3. Спосіб одержання полімерної композиції для електроосадження Омельченко С. І., Несмеянова Т. А., Сирота Л. А., Дейнега Ю. Ф. Патент на винахід

Бюл № 5 2003

  • 4. Поліуретанова емаль Омельченко С. І., Скринченко Р. М., Кадуріна Т. І., Лаєвська Л. І. Авторское свидетельство СССР № 1161528, 23.04.1992 бюл 15
  • 5. Полімерна композиція для покриттів Кадуріна Т. І., Скринченко Р. М., Омельченко С. І. опубл. 30.06.1997 бюл. № 3

Статті[ред. | ред. код]

  • 1. Kadurina, T. I., Prokopenko, V. A., & Omelchenko, S. I. (1992). Curing of epoxy oligomers by isocyanates. Polymer, 33(18), 3858-3864. https://doi.org/10.1016/0032-3861(92)90373-5
  • 2. Kadurina, T. I., Prokopenko, V. A., & Omelchenko, S. I. (1986). Studies of interactions in oligomeric epoxy resin-isocyanate systems. European polymer journal, 22(11), 865—870. https://doi.org/10.1016/0014-3057(86)90062-5
  • 3. Omel'chenko, S. I., Tryhub, S. O., & Laskovenko, N. M. (2001). Prospects of investigation and production of waterborne paintwork materials. Materials Science, 37(5), 790—801. https://link.springer.com/article/10.1023/A:1015004711298 [Архівовано 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • 4. Kuznetsova, V. P., Lemeshko, V. N., & Omel'chenko, S. I. (1998). Polyether-urethanes modified with vinyl copolymer and organosilicon compounds. Russian journal of applied chemistry, 71(3), 494—496.

Джерела[ред. | ред. код]

  • 50 років Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України 1958—2008 Лебедєв Є. В. (головний редактор) УДК 678.54.64