Онега (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онега
рос. Онега

Q4136643?
Герб

Координати 63°55′ пн. ш. 38°05′ сх. д. / 63.917° пн. ш. 38.083° сх. д. / 63.917; 38.083Координати: 63°55′ пн. ш. 38°05′ сх. д. / 63.917° пн. ш. 38.083° сх. д. / 63.917; 38.083

Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Q27540223?[1]
Межує з

сусідні нас. пункти
Онезький муніципальний район ?
Площа 43 км²
Висота центру 20 м
Населення 1173 осіб (1781)[2],
1500 осіб (1856)[3],
1821 осіб (1867)[2],
2592 осіб (1886)[4],
2541 осіб (1897)[3],
4500 осіб (1913)[3],
5613 осіб (1918)[5],
5300 осіб (1926)[3],
12 500 осіб (1931)[3],
15 800 осіб (1939)[3],
21 306 осіб (1959)[6],
25 000 осіб (1967)[3],
25 047 осіб (1970)[7],
24 986 осіб (1979)[8],
26 070 осіб (1989)[9],
26 100 осіб (1992)[3],
26 200 осіб (1995)[3],
25 800 осіб (1996)[3],
25 900 осіб (1997)[3],
25 400 осіб (1998)[3],
24 800 осіб (2000)[2],
24 500 осіб (2001)[3],
23 430 осіб (2002)[10],
23 400 осіб (2003)[3],
22 900 осіб (2005)[3],
22 716 осіб (2006)[11],
22 500 осіб (2007)[3],
22 400 осіб (2008)[12],
22 289 осіб (2009)[13],
21 359 осіб (2010)[14],
21 321 осіб (2011)[15],
21 017 осіб (2012)[16],
20 620 осіб (2013)[17],
20 284 осіб (2014)[18],
20 051 осіб (2015)[19],
19 706 осіб (2016)[20],
19 381 осіб (2017)[21],
19 030 осіб (2018)[22],
18 830 осіб (2019)[23],
18 493 осіб (2020)[24],
16 947 осіб (2021)[25],
16 449 осіб (2023)[26]
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 81839
Поштовий індекс 164840
GeoNames 515246
OSM ↑2075748 ·R (Q27540223)
Офіційний сайт onegaland.ru
Онега. Карта розташування: Росія
Онега
Онега
Онега (Росія)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Онега.

Онега — місто (з 1780) в Архангельській області Росії. Адміністративний центр Онезького району.

Місто обласного значення[27], при цьому в рамках Онезького муніципального району утворює муніципальне утворення Онезьке зі статусом міського поселення як єдиний населений пункт у складі останнього[28].

Географія[ред. | ред. код]

Онега розташована на північному заході Європейської частини Росії в Архангельській області у гирлі річки Онега, за 7 км від Онезької губи Білого моря, навпроти гирла річки Поньга.

Велика частина міста розташовується на правому березі річки Онега (має тут ширину 800-1100 м), менша — на лівому (селища Поньга та Легашевська запань). Місто витягнуть на 7 км уздовж річки, крім зазначених лівобережних селищ, у ньому виділяються селища Лісозавод (ОЛДК), Шалго, Гірський, Далекий. Частина міста з переважно приватною забудовою на схід (вище по річці) від сучасного центру називається Верхів'ям; вона має збережену з дореволюційних часів прямокутне планування, що складається головним чином з трьох паралельних річці проспектів і вулиць що їх перетинають; саме Верхів'я є історичною Онегою (разом з нинішньою центральною частиною, а також з сьогоденним лівобережним лісозаводом у гирлі Поньги), більшість інших частин міста виникли або увійшли до його складу після 1917 року.

Кий-острів, що знаходиться в Білому морі навпроти гирла річки Онега, також у складі міста.

Клімат[ред. | ред. код]

  • Клімат помірний, слабоконтинентальний з частими вторгненнями циклонів і великою кількістю опадів; характеризується помірно-теплим літом (з початку травня по початок жовтня) і помірно-м'якою (для північних широт) зимою. Це обумовлено приморським розташуванням і впливом Атлантики.
  • Стійкий сніговий покрив утворюється в середині листопада і зберігається до третьої декади квітня. Тривалість його залягання в Онезі становить 150-170 днів. Середня висота снігового покриву від 20 см в грудні до 40-45 см в середині зими, максимальних значень - 50-60 см — досягає у березні.
  • Середньорічна температура повітря: +2,2 °C
  • Відносна вологість повітря: 79%
  • Середня швидкість вітру: 2,4 м/с
Клімат Онеги
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 6,1 5,3 13,4 25,9 32,0 32,9 35,8 34,4 27,4 19,8 11,1 7,7 35,8
Середній максимум, °C −8,2 −7 −0,9 5,7 12,8 18,9 22,0 18,6 12,8 5,5 −1,7 −5,6 6,1
Середня температура, °C −11,4 −10,5 −4,8 1,2 7,6 13,6 16,9 13,9 9,0 3,1 −4 −8,5 2,2
Середній мінімум, °C −15 −14 −8,4 −2,7 3,3 8,9 12,4 10,0 5,9 0,9 −6,4 −11,8 −1,4
Абсолютний мінімум, °C −42,1 −42,5 −38,5 −26 −14,6 −3,4 −0,4 −3 −4,9 −19,3 −32,2 −41,2 −42,5
Норма опадів, мм 42 31 31 29 44 60 70 75 69 67 55 46 618
Кількість сонячних годин 21 57 118 188 275 304 308 215 124 58 19 8 1695
Кількість дощових днів 3 2 5 10 17 17 17 18 22 19 9 5 144
Кількість сніжних днів 26 25 21 13 6 1 0 0,03 1 11 23 27 154
Вологість повітря, % 84 83 79 72 69 68 72 78 83 87 88 86 79

Історія[ред. | ред. код]

Поморське село Усть-Онега вперше згадується у новгородських документах XIV століття.[29] В 1699 році воно було визначено як одне з 4 портів Росії, експорт яких до Британії був предметом монополії, якою користується Російська компанія..[30] Він був зафрахтований 19 серпня 1780 р. після того, як Петро Шувалов продав свої права на лісоматеріали англійським промисловцям, які збудували там кілька лісопильних заводів. З 1784 р. Онега був адміністративним центром Онезького повіту.

Транспорт[ред. | ред. код]

Онега — другорядний порт у бухті на Білому морі, який взимку замерзає. Місто також обслуговує залізнична станція Онега залізничної лінії Архангельськ - Мурманськ.

Онега сполучена дорогою з Сєверодвінськом.

Онега судноплавна від села Порог; є регулярна навігація пасажирів. Також в Онезькій бухті є обмежене обслуговування пасажирів.

Онега обслуговується аеропортом Онега, який не має регулярних рейсів. Неподалік від міста є кинуте військове летовище Ватега.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в ЗКТМУ. 185/2016. Північно-Західний ФО
  2. ↑ а б в Поморская энциклопедия : в 5 т. / Адм. Арханг. обл. [и др. (т. 1–3), Правительство Арханг. обл. [и др.] (т. 4, 5) ; гл. ред. Н. П. Лавёров. — Архангельск, 2001–2016. — Загл. парал. рус., англ. Т. 1 : История Архангельского Севера / Помор. гос. ун-т [и др.] ; гл. ред. В. Н. Булатов ; сост. А. А. Куратов. — 2001. — 483 с. : ил., портр., [32] л. ил., карт. — 10 000 экз.]
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Народная энциклопедия «Мой город». Онега (рос.). Процитовано 31 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Справочная книжка и календарь Архангельской губернии на 1888 год. Архангельск, 1888
  5. ↑ Административно - территориальное деление Архангельской губернии и области в XVIII - ХХ веках : Справочник
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  11. ↑ Статус и границы наших территорий изменятся
  12. ↑ Города Архангельской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек) (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  13. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  14. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность по муниципальным образованиям и населенным пунктам Архангельской области
  15. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Архангельской области на 1 января 2011 года (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 4 травня 2014.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  18. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  21. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  22. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  23. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  24. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  25. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  26. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  27. ↑ Обласний закон від 23 вересня 2009 року N 65-5-ОЗ «Про адміністративно-територіальний устрій Архангельської області». Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 18 грудня 2019.
  28. ↑ Обласний закон від 23 вересня 2004 року N 258-внеоч.-ОЗ «Про статус і межі муніципальних утворень Архангельської області». Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 18 грудня 2019.
  29. ↑ Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. с. 329. ISBN 5-7107-7399-9.
  30. ↑ Oddy, J.J. 1807. European Commerce, Shewing New and Secure Channels of Trade with the Continent of Europe: detailing the produce, manufactures, and commerce, of Russia, Prussia, Sweden, Denmark, and Germany; as well as the trade of the rivers Elbe, Weser, and Ems; with a general view of the trade, navigation, produce, and manufactures, of the United Kingdom of Great Britain & Ireland. Philadelphia, PA, USA: James Humphreys. 2 volumes.

Посилання[ред. | ред. код]

Населені пункти:
Онега
Абрамовська • Амосовська • Анда-Кирпічна • Андозеро • Анциферовська • Анциферовський Бор • Велика Фьохтальма • Велике Шарково • Великий Бор • Букобори • Вазенці • Ватега • Великосельська • Верхньоозьорський • Верхов'я • Воймозеро • Вонгуда • Вонгуда • Ворзогори • Глазаниха • Грибаниха • Грибановська • Гріхново • Залізничний роз'їзд 243 км • Залізничний роз'їзд 315 км • Залєсся • Затеззя • Золотуха • Каменне • Канзапельда • Карамино • Карбатово • Каска • Клещево • Ковкула • Кодино • Копиловка • Корельське • Косторучей • Кутованга • Куша • Кушерека • Кялованга • Кянда • Лямца • Макар'їно • Мала Фьохтальма • Мале Шарково • Маложма • Малошуйка • Медведєво • Медведєвська • Мондино • Мудюга • Наволок • Наумовська • Ньормуша • Нижмозеро • Нименьга • Нименьга • Нименьга • Павловська • Павловський Бор • Пачепельда • Пертема • Піяла • Покровське • Поле • Поньга • Порог • Посад • Прилуки • Прошково • Пурнема • П'янтино • Ріменьга • Сільський Бор • Семеновська • Сулозеро • Суха Вичера • Сир'я • Табори • Тамиця • Тесовка • Унежма • Унежма • Усолля • Усть-Кожа • Філява • Хачела • Хаяла • Целягино • Чекуєво • Чеш'юга • Чижиково • Шаста • Шастинський • Шомокша • Шунданець • Юдмозеро
Райони
Міста обласного підпорядкування
Міста окружного підпорядкування
  • у складі Ненецького автономного округу, ° ЗАТУ, ¹ району відповідає муніципальне утворення зі статусом міського округу, ² району відповідає сільське поселення в складі Приморського муніципального району, ³ міськраді відповідає міське поселення Онезького муніципального району
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онега_(місто)&oldid=42304979