Орден Військових заслуг
| Орден Військових заслуг фр. Ordre du Mérite militaire | ||||
 | ||||
 | ||||
| Девіз | Pro Virtute Bellica | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 , Французьке королівство | |||
| Тип | Орден | |||
| Вручається: | офіцерам не католицького віросповідання | |||
| Статус | скасований 1830 році | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 10 березня 1759 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
| Відповідає | Орден Святого Людовіка | |||
 Орден Військових заслуг у Вікісховищі | ||||
Орден Військових заслуг (фр. Ordre du Mérite militaire) — орден (організація) Королівства Франція, започаткований за часів Старого порядку 10 березня 1759 року. Був затверджений Людовиком XV, для некатолицьких офіцерів.
Історія появи ордена[ред. | ред. код]
З 1693 року у Франції існував військовий орден Святого Людовіка, яким могли нагороджувати тільки католиків, оскільки до католицької церкви належала більшість населення Франції, включаючи й короля.
У XVIII столітті, у зв'язку з появою у французькій армії великої кількості найманців-протестантів, зокрема, німців, і, особливо, швейцарців, виникла необхідність заснувати для них окрему нагороду.
Такою нагородою став Орден Військових заслуг, заснований 10 березня 1759 року королем Людовіком XV.
Опис відзнак ордена[ред. | ред. код]
Орденська стрічка була синього кольору (в Ордена Святого Людовіка — червоною), знак ордена також мав вигляд мальтійського хреста, прикрашеного ліліями королівської династії Бурбонів, проте мав інше зображення в центральному медальйоні. Якщо в центрі хреста ордена Святого Людовіка, знаходився сам патрон ордену — Людовик IX Святий, то на медальйоні в центрі відзнаки ордена Військових заслуг знаходилося зображення меча.
Структура ордена[ред. | ред. код]
Структура ордену Військових заслуг відповідала структурі ордену Святого Людовіка. Він мав три ступені — Великий хрест, кавалер-командор і кавалер.
Кількість кавалерів було обмежено ще більш жорстко, ніж для ордена Святого Людовіка. Була чітко встановлена кількість Великих хрестів та кавалерів ордену:
- 2 кавалерів Великого Хреста
- 4 кавалерів командорів ордена
- кількість лицарів (кавалерів) не обмежувалася
 | ||||
| Відзнака ордена | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Орденська стрічка | ||||
|
|
| ||
Орден після падіння Французького королівства[ред. | ред. код]
У 1791 році, під час революції, орден Військових заслуг і орден Святого Людовіка спочатку були об'єднали в одну нагороду (фр. Decoration Militaire), а потім — скасовані.
Після Реставрації Бурбонів, орден був відновлений і проіснував ще 15 років (1815—1830). При цьому, стрічка ордена замість синьої стала червоною.
Існуючий у Франції недовгий час в ХХ-му (1957—1963) столітті однойменний орден Військових заслуг не мав ні конфесійного характеру, ні прямого відношення до колишнього ордену.
Члени ордену Військових заслуг[ред. | ред. код]
- Джон Поль Джонс — національний герой США, один із засновників американських ВМС, контр-адмірал російського флоту (1788), командувач вітрильної флотилії Чорного моря, почесний козак Війська Запорозького Низового.
- Ханс Аксель фон Ферзен (1755—1810) — шведський граф, політичний діяч та ріксмаршал Швеції. Брав участь в Війна за незалежність США, очолював штаб Рошамбо.
- Браницький Владислав Григорович (1782—1843) — генерал-майор російської армії, брав участь в Наполеонівських війнах.
- Граф Карл Даніель де Мерон (1738—1806) — був засновником швейцарського найманського полку, який був на службі Голландської Ост-Індійської компанії в Кейптауні та на Цейлоні.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Спаський І. Г. Іноземні та російські ордена до 1917 року. — СПБ: «Дорваль» ТОО «Бриз» спільно з АТ «Ліга», 1993. ISBN 5-8308-0042-x
- Notes sur l'institution du mérite militaire, 1759—1830 (фр.)