Оркестр морської піхоти США
Оркестр морської піхоти Сполучених Штатів, який зазвичай називають «власним президентським» — оркестр Корпусу морської піхоти США. Був створений актом Конгресу від 11 липня 1798 року і є найстарішою професійною музичною організацією Америки. Оркестр морської піхоти США — єдиний музичний колектив, яка носить титул «Власний президентський», і його місія — виступати перед президентом Сполучених Штатів і комендантом корпусу морської піхоти. Сьогодні до складу «Власного Президентського» входять також камерний оркестр та камерні ансамблі. Гурт відокремлений від дочірнього підрозділу, Drum and Bugle Corps, який зазвичай називають «Власний комендантський».
У Корпусі морської піхоти є дванадцять активних музичних колективів, всі вони складаються з морських піхотинців, які відвідували тренувальний табір, а потім школу «А» при Морській музичній школі в Норфолку.
Власний Президентський — військова частина. Його члени є діючими солдатами, які служать за чотирирічним контрактом у Корпусі морської піхоти, але не проходять навчання з набору морської піхоти[1].
Американський оркестр морської піхоти зробив свій перший фонографічний запис у 1890 році для Columbia — це були мелодії The Washigton Post March[2], The Thunderer і Semper Fidelis[3] . Для цієї ж фірми вони зробили 229 записів між 1890 і 1892 роками[2] .
Наразі 28-м керівником оркестру є кларнетист полковник Джейсон Феттіг, його попередником був гравець на евфоніумі полковник Майкл Колберн (у 2004—1014 рр.).
Музика у виконанні оркестру[ред. | ред. код]
Примітки та посилання[ред. | ред. код]
- ↑ "Why aren’t members sent to recruit training (boot camp)?". Frequently Asked Questions (англ.). United States Marine Band, United States Marine Corps. Архів оригіналу за 22 грудня 2008. Процитовано 1 січня 2008.
- ↑ а б Sullivan, Steve (2013). Encyclopedia of Great Popular Song Recordings (англ.). Т. 1—2. Lanham: The Scarecrow Press. с. 263. ISBN 978-0-8108-8296-6.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Sullivan, Steve (2017). Encyclopedia of Great Popular Song Recordings (англ.). Т. 3—4. Rowman & Littlefield. с. 3. ISBN 978-1-4422-5448-0.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- (англ.) Site officiel
|
