Оробейко Іван Сергійович
Іван Сергійович Оробейко (біл. Іван Сяргеевіч Арабейка; нар. 26 березня 1942, с. Хмелеве, Жабинківський район, Берестейська область, БРСР, СРСР) — білоруський поет.
| Оробейко Іван Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Іван Сяргеевіч Арабейка | ||||
| Народився |
26 березня 1942 (82 роки) Хмелеве, Жабинківський район, Берестейська область, БРСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Білоруський національний технічний університет (1964) | |||
| Заклад | Берестейський державний технічний університет | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1963 — сьогодення | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Батько | Сергій Оробейко | |||
| Родичі | Оробейко Яна Іванівна | |||
| Премії | Літературна премія імені Володимира Колесніка (2012) | |||
|
| ||||
Біографія[ред. | ред. код]
Раннє життя[ред. | ред. код]
Іван Сергійович народився у селі Хмелеве Жабинківського району Берестейської області у селянській родині[1].
Освіта і робота[ред. | ред. код]
1964 р. закінчив хімічно-технологічний факультет Білоруського національного технічного університету. Три роки працював на склозаводі «Нёман». З 1968 р. у Бресті — майстер зміни на заводах збірного залізобетону (1968 — 1969), газової апаратури (1971 — 1973), викладач інженерно-будівничого інституту (1969 — 1970), головний інженер спецкомбінату комунально-побутового обслуговування (1973 — 1975). З 1975 р. — старший експерт Берестейського відділення Ґандльово-промислової палати БРСР. Член Союзу письменників СРСР з 1979 року[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Дебютував з віршем 1963 року. Автор збірок поезії «Услід за сонцем» (1972), «Осінній район» (1978).
Наші дні[ред. | ред. код]
Онука Івана Оробейки Яна Оробейко була затримана 12 листопада 2020 року в межах кримінальної справи за ст. 342 Кримінального кодексу Білорусі разом з 10 іншими активістами студентського руху. Визнана політичною ув'язненою[2][3][4].
Визнання[ред. | ред. код]
Лауреат Літературної премії імені Володимира Колесніка (2012) за книгу віршів «Сказати хочу»[1][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Арабейка Іван Сяргеевіч. lit-bel.org. Союз Білоруських письменників. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ ЗАЯВА ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО НЕЗАКОННО УТРИМУВАНИХ БІЛОРУСЬКИХ СТУДЕНТІВ. АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ МОНІТОРІВ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ «Піша, што трымаецца». Унучка беларускага паэта Івана Арабейкі сустрэне сваё 20-годдзе за кратамі. blstv.eu. БелсатTV. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ У Білорусі на два місяці заарештували представницю Тихановської. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Арабейка Іван Сяргеевіч. bis.nlb.by. Беларусь у асобах і падзеях. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Арабейка Іван // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995. (біл.)
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X (біл.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Арабейка Іван Сергійович [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Союзу Білоруських письменників (біл.)