Ортоскопічний об'єктив
Ортоскопічний об'єктив — об'єктив або оптична система, вільні від дисторсії, або такі, в яких дисторсія знехтовно мала і не впливає на характер зображення[1]. Іншими словами, лінійне збільшення такого об'єктива стале на будь-якій відстані від оптичної осі[2]. Завдяки цьому утворене об'єктивом ортоскопічне зображення зберігає геометричну подібність із зображуваними предметами, строго підкоряючись законам лінійної перспективи[3]. Ортоскопічними можна вважати переважну більшість об'єктивів для фотографія, кінематографу і телебачення, а також майже всі проєкційні. Такі об'єктиви не вносять у зображення спотворень, і прямі лінії відображаються прямими. Протилежними властивостями володіють дисторсійні об'єктиви типу «риб'яче око», які відображають прямі лінії дугами.
Одним з перших об'єктивів з високою ортоскопічністю 1866 року став апланат Далльмеєра симетричної конструкції. Ортоскопічність об'єктива найважливіша у фотограмметрії, оскільки за значної дисторсії точно виміряти за фотографією відстані на знятих об'єктах неможливо. У цифровій панорамній фотографії, одержуваній склеюванням серії знімків, ортоскопічному об'єктиву відповідає «плоска» проєкція, яку англійською позначають словом Rectilinear, що означає «прямолінійний».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фотографическая оптика, 1978, с. 131.
- ↑ Теория оптических систем, 1992, с. 160.
- ↑ Фотокинотехника, 1981, с. 80.
Література[ред. | ред. код]
- Д. С. Волосов. Глава II. Оптические аберрации объективов // Фотографическая оптика. — 2-е изд. — М. : «Искусство», 1978. — С. 91—234. — 543 с.
- Н. П. Заказнов, С. И. Кирюшин, В. И. Кузичев. Глава IX. Монохроматические аберрации оптических систем // Теория оптических систем / Т. В. Абивова. — М. : «Машиностроение», 1992. — С. 141—161. — 448 с. — 2300 прим. — ISBN 5-217-01995-6.
- Е. А. Иофис. Фотокинотехника / И. Ю. Шебалин. — М. : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 80, 81. — 447 с.