Орша-Центральна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орша-Центральна
біл. Орша-Цэнтральная
Москва — Берестя,
Вітебськ — Могильов I,
Орша — Лепель,
Орша — Кричів I
Мінське відділення
Білоруська залізниця
станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Білорусь Білорусь
Вітебська область
Адреса 211381, м. Орша, вул. Заслонова, 3-А[1]
Координати 52°53′25″ пн. ш. 30°02′11″ сх. д. / 52.890417° пн. ш. 30.036639° сх. д. / 52.890417; 30.036639
Структура
Лінія(ї) Москва — Берестя,
Вітебськ — Орша — Могильов I,
Орша — Лепель,
Орша — Кричів I
Тип платформ острівні
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні Довідкове бюро Таксофон Кафе Автобус Автостоянка
Історія
Відкрито 1871 (153 роки)
Перебудовано 1912, 1938, 1947, 1953, 1980, 2004
Електрифіковано 1979, 1981(~25 кВ)
Будівля
Архітектор І. І. Струков,
М. І. Туманський
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 166403
Код Експрес-3 2100170
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський 212 км
Вітебськ 83 км
Гомель-Пасажирський 206 км
Могильов I 79 км
Смоленськ-Центральний 119 км
Мапа
Мапа
[[commons:Category:Orša-Centraĺnaja station|Орша-Центральна
біл. Орша-Цэнтральная]] на Вікісховищі

Орша-Центральна (біл. Орша-Цэнтральная) — вузлова залізнична станція Мінського відділення Білоруської залізниці на перетині електрифікованої магістральної лінії Москва — Берестя та неелектрифікованих ліній Вітебськ — Орша — Могильов I, Орша — Лепель, Орша — Кричів I.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1871 року, одночасно з введенням в експлуатацію Московсько-Берестейської залізниці. У тому ж році була побудована перша дерев'яна будівля залізничного вокзалу станції Орша.

У 1902 році відкритий рух поїздів лінією Вітебськ — Орша — Могильов — Жлобин, яка згодом увійшла до складу Ризько-Орловської залізниці[2][3][4].

У 1912 році, на місці старого вокзалу, побудована бетонна двоповерхова будівля (архітектор  — І. І. Струков), яка із західної та східної сторін мала по дві чотиригранні колони з зубчастим парапетом.

10 березня 1926 року завершене будівництво лінії Орша — Лепель.

У середині 1930-х років пасажиропотік через станцію Орша значно збільшився, виникла необхідність в розширенні вокзалу. Був розроблений проєкт його добудови і за три передвоєнні роки виконані деякі роботи щодо внутрішнього планування і обробці, а також зовнішнього облицювавання.

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була частково зруйнована.

У 1944 році почалося відновлення будівлі вокзалу у відповідності з початковим проєктом, і наприкінці 1947 року вокзал був повністю відновлений. За задумом архітектора М. І.  Туманського були внесені значні зміни в його архітектурно-художнє оформлення. На території станції неподалік від будівлі вокзалу встановлено пам'ятник Костянтину Заслонову за проєктом З. І. Азгура.

У 1953 році перебудована будівля вокзалу, на західній і східній сторонах добудований другий поверх.

22 грудня 1976 року розпочато встановлення опор контактної мережі на дільниці Орша-Центральная — Хлусово.

27 грудня 1979 року завершена електрифікація дільниці Орша — Красне з відкриттям руху приміських електропоїздів[5].

  • Північна сторона вокзалу
    Північна сторона вокзалу
  • Південна сторона вокзалу
    Південна сторона вокзалу
  • Електронне табло
    Електронне табло

1 червня 1980 року відкритий рух пасажирських поїздів на електротязі під електровозами ЧС4Т на дільниці Смоленськ — Орша.

2 липня 1981 року завершена електрифікація дільниці Красне — Смоленськ. Під електротягою на дільниці Орша — Смоленськ вирушив перший вантажний поїзд.

18 грудня 1981 року завершена електрифікація дільниці Орша — Борисов[6]. Відкритий рух пасажирських поїздів на електротязі від Москви до Мінська.

У 1980 році вокзал прикрасили нові інтер'єри, виконано часткове перепланування приміщень. Таким вокзал залишався до 2002 року.

Впродовж 2002—2004 років проводилася реконструкція вокзалу, яка в основному торкнулася внутрішнього перепланування та благоустрію території навколо вокзалу.

У 2007 році постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь будівлі залізничного вокзалу Орша-Центральна надано статус історико-культурної цінності.

  • Пам'ятник паровозу серії П-36
    Пам'ятник паровозу серії П-36
  • Меморіальна дошка
    Меморіальна дошка
  • Сучасний вокзал
    Сучасний вокзал

14 січня 2022 року о 16:40 рятувальникам МНС Білорусі надійшло повідомлення, що внаслідок негоди на станції Орша-Центральна відбулося падіння опор, які підтримували теплотрасу та електрокабель. За даними МНС Білорусі, в результаті затримки в русі поїздів не відбулося, а постраждалих вдалося уникнути[7].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

До складу вокзального комплексу входять: пасажирська будівля острівного типу, дві оострівні платформи, пішохідні переходи, багажне відділення, туалети[8].

Будівлі вокзального комплексу обладнані спеціальними пандусами, пішохідними переходами, які розташовані на одному ж рівні між платформами і пероном, для заїзду (проїзду) інвалідів-візочників. На території вокзалу є візуальна інформація, виконана у вигляді інформаційних табличок із зазначенням телефонного номера, за яким пасажир з обмеженими можливостями може звернутися у разі скрутної ситуації, що виникла на території залізничного вокзалу[9].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Поїзд міжнародних ліній
ДР1А-319 на станції Орша-Центральна

Через станцію Орша-Центральна прямують пасажирські поїзди міжнародних та міжрегіональних ліній, а також регіональних ліній бізнес- та економкласу.

Далеке сполучення

Поїзди на станції Орша-Центральна

Поїзди міжнародних ліній сполучають станцію Оршу-Центральну з Москвою, Санкт-Петербургом, Калінінградом, Карагандою, Мурманськом, Новосибірськом, Саратовом; під час курортного сезону — з Анапою, Адлером, Мінеральними Водами.

З березня 2020 року, через карантинні обмеження, що були спричинені поширенням захворювань на COVID-19, був припинений рух поїздів у міжнародному сполученні з Києвом, Харковом, Кишиневом, Варшавою, Вільнюсом, Ніццею, Парижем, Прагою на невизначений термін.

Поїзди міжрегіональних ліній прямують до Мінська, Берестя, Барановичей, Вітебська, Гомеля, Гродно, Коммунарів, Кричева, Могильова, Полоцька, Солігорська.

Приміське сполучення

ЕР9Т-715 регіональних ліній економкласу

Приміське сполучення здійснюється поїздами регіональних ліній економкласу і міських ліній за маршрутами:[10]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вокзал Орша-Центральна
  2. ↑ РГІА, ф. 350, оп. 77, дд. 42-45. «Про будівництво Вітебсько-Жлобинської залізниці 1899—1902 рр.»
  3. ↑ РГІА, ф. 274, оп. 2, д. 505. «Про передачу до експлуатації Вітебсько-Жлобинської лінії Ризько-Орловської залізниці»
  4. ↑ РГІА, ф. 446, оп. 31, д. 7. Доповідь № 27. 17 січня 1903 року «Про відкриття руху на Вітебсько-Жлобинській залізниці»
  5. ↑ Історія електрифікації залізниць (1976—1980). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 14 січня 2022. (рос.)
  6. ↑ Історія електрифікації залізниць (1981—1985). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 січня 2022. (рос.)
  7. ↑ Наслідки негоди на Вітебщині. vitebsl.mchs.gov.by. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. (рос.)
  8. ↑ Довідкова інформація вокзалу. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 2 червня 2018. (рос.)
  9. ↑ Інформація для пасажирів з обмеженими можливостями. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 2 червня 2018. (рос.)
  10. ↑ Розклад руху поїздів регіональних ліній економ-класу і міських ліній. railwayz.info. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 2 червня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орша-Центральна
Відділення
Вузлові станції
Локомотивні депо (ТЧ)
Вагонні депо (ВЧД)
Колійні машинні станції
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орша-Центральна&oldid=40121824