Освіта мовами народів Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Освіта мовами народів Росії, відмінними від російської, здійснюється переважно в національних республіках.

Історія[ред. | ред. код]

1905 року в Казанській губернії було 845 мектебів і медресе, де навчалося 34860 хлопчиків і 19599 дівчаток.[1]

У 1920-х — першій половині 1930-х років навчання проводилося 48 мовами корінних народів.

У 1930-х роках в СРСР діяло 12 педагогічних училищ у різних республіках і областях країни (Петровське в Саратовській області, Лукоянівське в Нижньогородській області, Саранське в Мордовії, Стерлітамацьке в Башкортостані і багато інших), в яких готували викладачів ерзянської мови.

Починаючи від 1936-1937 навчального року середня і вища освіта в РРФСР за межами національних утворень мовами, відмінними від російської, згорнули. 1938 року ліквідовано багато національних районів.[2][3][4][5] Освіта національними мовами зберігалася тільки в початкових школах в адміністративно-територіальних утвореннях (АРСР, АО, національних округах), де відповідна мова мала офіційний статус. Від 5 класу (після переходу до трирічної початкової школи — від 4-го) навчання переводилося на російську мову. Ця система проіснувала, в цілому, до кінця радянської влади.[джерело?]

У 1955—1979 роках мови корінних народів у школах Коряцького округу не викладалися, що негативно позначилося на розвитку національних культур і створило певні труднощі для викладання рідних мов[джерело?]. 1988 року 52 % учнів з народностей Півночі вивчали рідну мову (коряцьку, ітельменську, евенську, чукотську). Рідна мова вивчається від нульового до 3-го класу, в 4-му класі — експериментально, в старших класах — факультативно.

У другій половині 1980-х років 9 % дітей неросійського населення РРФСР навчалися в національній школі, де викладались (окрім мов народів союзних республік) 44 рідних мови, 26 мов існували як навчальний предмет. Навчання тієї чи іншої тривалості здійснювалося 18 мовами, причому 11 мов протягом 1-3 років навчання, ще три мови — 4 років. В тій чи іншій мірі збереглися середній і старший ступені школи рідною мовою у башкирів — 11 років, татар — 11 років, якутів — 9 років і тувинців — 7 років.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У Російській Федерації мови, відмінні від російської, використовуються, як правило, на шкільному етапі навчання. При цьому серед дітей корінних нечисленних народів Півночі лише 47 % вивчають рідну мову як самостійний предмет, ще 3 % — факультативно[6]. Як було зазначено 1994 року, тільки башкирською, татарською і якутською мовами шкільне навчання доступне від 1-го до 11-го класу[7].

Середня спеціальна та вища освіта, як правило, здійснюється російською мовою. При цьому федеральний уряд, як зазначено в його звіті 2010 року про права меншин, вважає надання освіти виключно відмінною від російської мовою порушенням принципу рівності можливостей, оскільки, на думку російської влади, діти, що отримали таку освіту, опиняться надалі в нерівному становищі відносно інших (зокрема, під час пошуку роботи), тобто зазнають сегрегації. З цієї причини заборонено, зокрема, функціювання повністю кареломовних ясел у Республіці Карелія.[8].

У Республіці Башкортостан, Татарстані і Якутії прийнято закони, за якими громадяни Росії, які навчаються на території цих регіонів, крім російської мови як державної мови РФ, зобов'язані[9] також вивчати державну мову республіки; при цьому татарське законодавство передбачає вивчення російської та татарської мов у рівному обсязі. Конституційний суд Російської Федерації визнав правомірність подібних вимог у Татарстані, а Верховний суд Росії — в Карачаєво-Черкесії та Дагестані; при цьому в рішенні Конституційного суду обумовлювалося, що вивчення національних мов не може здійснюватися на шкоду вивченню російської мови як державної мови на всій території Російської Федерації, оскільки це мало б негативні наслідки щодо нерозривності навчання в єдиному федеральному освітньому середовищі" і, отже, порушенням принципу рівності можливостей (що на практиці означає, що поряд з російською в школі може вивчатися лише одна з чотирьох державних мов Карачаєво-Черкесії і одна з тринадцяти — Дагестану). У той же час Верховний суд Росії визнав вимогу про обов'язкове вивчення алтайськими дітьми в Республіці Алтай поряд з російською алтайської мови дискримінацією за мовним принципом.[10].

Нині[коли?] регіональний компонент, до якого входить вивчення мов корінного народу в середній школі, переводять на місцеве фінансування, що може погіршити ситуацію з викладанням мов корінних народів.

28 листопада 2008 року Міністерство освіти РФ випустило наказ[11], згідно з яким складання Єдиного державного екзамепну допускалася виключно російською мовою; 2009 року Верховний суд Росії, розглянувши скаргу з Республіки Татарстан, підтвердив правомочність цього розпорядження[12]. Те, що ЄДЕ з немовних предметів можливий тільки російською мовою, призвело до скорочення кількості шкіл, де навчали мовами корінних народів Росії.[13][14][15].

Дошкільна освіта[ред. | ред. код]

Дошкільні установи з мов, на яких ведеться робота в групах за даними Росстату за 2011 рік (без дошкільних установ на капітальному ремонті):

Мови самостійних включно з філіями чисельність народу
Всього дошкільних закладів 44335 46104
- робота ведеться російською 40799 42401
- неросійською мовою 2356 2510
- російською та неросійськими мовами 1180 1193
абазинська 6 6
аварська 80 80
агульська 4 4
алтайська 4 4
англійська 1 1
башкирська 446 476
бурятська 77 77
даргинська 14 14
кабардино-черкеська 15 15
калмицька 44 44
карачаєво-балкарська 8 8
комі 80 80
комі-перм'яцька 5 32
лакська 5 5
лезгинська 47 47
марійська лугова 62 69
марійська гірська 6 6
мокшанська 8 8
мордовська 1 1
ненецька 1 1
ногайська 8 8
осетинська 199 199
російська 41979 43594
татарська 1544 1643
тувинська 160 160
удмуртська 50 60
французька 1 1
хакаська 4 4
чеченська 4 4
чуваська 221 226
евенська 7 7
ерзянська 16 16
якутська 462 462
інші мови 3 3

Середня освіта[ред. | ред. код]

У школах:[16][17][18]

Мова Число шкіл з викладанням мовою чисельність народу в Росії
Рік 1995/96 1997/98 2000/01 2001/02 2002/03 2005/06 2009/10 2011/12 2012/13 2013/14 2002 (перепис)
абазинська 1 1 0 0 0 37 942
агульська 0 0 0 0 0 28 297
аварська 584 592 497 589 537 814 473
адигейська 31 36 35 37 20 128 528
азербайджанська 5 7 6 6 6 621 840
алтайська 63 64 62 65 64 67 239
вірменська 2 6 7 3 7 1 130 491
балкарська 23 17 10 8 5 108 426
башкирська 892 906 884 886 911 1 673 389
бурятська 144 138 146 143 140 445 175
вепська 0 0 0 0 0 8240
грузинська 1 1 1 1 1 197 934
даргинська 233 233 186 188 187 510 156
долганська 0 0 0 0 0 801
іврит 0 0 0 0 0 229 938
їдиш 0 0 0 0 0 229 938
інгуська - - - - 0 413 016
ітельменська 0 0 0 0 0 3180
кабардинська 106 92 86 74 74 519 958
казахська 1 1 1 1 1 653 962
коломацька 42 56 64 66 71 173 996
карачаївська 0 0 0 0 0 192 182
карельська 0 0 0 0 0 93 344
кетська 0 0 0 0 0 1494
комі 0 0 0 0 0 293 406
комі-перм'яцька 0 0 0 0 0 125 235
корейська 0 0 0 0 0 148 556
коряцька 0 0 0 0 0 8743
кумицька 72 91 75 73 71 422 409
лакська 70 74 75 71 79 156 545
латвійська 0 0 0 0 0 28 520
лезгинська 148 122 149 137 148 411 535
литовська 2 0 0 0 0 45 569
мансійська 0 0 0 0 0 11 432
марійська гірська 41 43 39 33 20
марійська лугова 298 283 276 259 258
мордовська (мокша) 137 134 110 113 117
мордовська (ерзя) 101 95 96 97 83
нанайська 0 0 0 0 0 12 160
нганасанська 0 0 0 0 0 834
німецька 1 - 4 4 0 597 212
ненецька 0 0 0 0 0 41 302
нівхська 0 0 0 0 0 5162
новогрецька 0 1 0 0 0 97 827
ногайська 2 0 0 0 0 90 666
осетинська 64 57 58 53 45 514 875
польська 0 0 0 0 0 73 001
рутульська 0 0 0 0 0 29, 929
саамська 0 0 0 0 0 тисячі дев'ятсот дев'яносто одна
селькупська 0 0 0 0 0 4249
табасаранська 71 69 70 57 71 131 785
татарська 2374 2406 2280 2207 2166 1638[19] 1061[20] 852[19] 854[20] 757[21] 5 554 601
татська 0 0 0 0 0 2303
тофаларська 0 0 0 0 0 837
тувинська 150 151 152 151 153 243 442
турецька 3 0 0 0 0 92 415
туркменська 0 0 0 0 0 33 053
удмуртська 56 55 48 44 44 636 906
українська 0 0 0 0 0 2 942 961
фінська 0 0 0 0 0 34 050
хакаська 17 18 10 10 12 75 622
хантийська 0 0 0 0 0 28 678
цахурська 0 0 0 0 0 10 366
черкеська 8 7 7 8 7 60 517
чеченська 20 23 21 18 19 1 360 253
чуваська 628 602 592 593 571 1 637 094
чукотська 0 0 0 0 0 15 767
шорська 0 0 0 0 0 13 975
евенкійська 1 - 6 - 0 35 527
евенська 3 2 2 2 0 19 071
ескімоська 0 0 0 0 0 1750
естонська 1 1 1 1 1 28 113
юкагирська 0 0 0 0 0 1509
якутська 430 419 426 441 445 443 852
Разом 6826 6803 6482 6439 6334 24 809 544
Мова Число шкіл із викладанням мови як предмета чисельність народу в Росії
рік 1995/96 1997/98 2000/01 2001/02 2002/03 2002 (перепис)
абазинська 32 31 32 35 37 942
агульська 24 0 0 0 28 297
Аварська 502 514 586 549 814 473
адигейська 106 123 131 129 128 528
азербайджанська 69 73 65 72 621 840
алтайська 106 115 121 128 67 239
вірменська 34 17 19 16 1 130 491
балкарська 68 78 88 89 108 426
башкирська 838 1222 1424 1426 1 673 389
бурятська 298 347 338 344 445 175
вепська 3 4 5 5 8240
грузинська 2 2 3 4 197 934
даргинська 281 219 290 289 510 156
долганська 12 13 13 13 801
евенкійська 40 43 44 31 35 527
евенська 21 18 26 38 19 071
ескімоська 4 4 3 4 1750
естонська - 1 1 1 28 113
іврит 1 0 0 0 229 938
їдиш 2 3 3 3 229 938
інгуська 92 103 104 111 413 016
ітельменська 2 3 2 2 3180
кабардинська 179 188 208 219 519 958
казахська 107 70 89 92 653 962
коломацька 220 204 196 200 173 996
карачаївська 105 110 107 111 192 182
Карельська 29 32 43 40 93 344
кетська 6 6 8 5 1494
комі 276 366 372 371 293 406
комі-перм'яцька 82 81 77 67 125 235
корейська 4 7 6 8 148 556
коряцька 20 25 21 15 8743
кумицька 175 184 177 176 422 409
лакська 105 107 102 106 156 545
латвійська 2 2 3 28 520
лезгинська 199 215 214 210 411 535
литовська 1 7 6 2 45 569
мансійська 6 13 12 12 11 432
марійська гірська 34 47 40 38
марійська лугова 374 433 433 410
мордовська (мокша) 137 118 127 121
мордовська (ерзя) 134 142 144 154
нанайська 7 13 13 12 12 160
нганасанська 3 0 0 0 834
німецька 63 36 40 31 597 212
ненецька 34 36 39 35 41 302
нівхська 5 4 3 5 5162
новогрецька 5 4 2 2 97 827
ногайська 57 61 63 65 90 666
осетинська 202 160 199 197 514 875
польська 1 3 3 3 73 001
рутульська 17 20 18 17 29, 929
саамська 1 1 1 1 1991
селькупська 5 5 6 5 4249
табасаранська 103 118 123 125 131 785
татарська 2185 2400 2524 2469 5 554 601
татська 5 2 3 1 2303
тофаларська 3 2 2 3 837
тувинська 129 140 142 147 243 442
турецька 2 4 10 3 92 415
туркменська 8 8 7 5 33 053
удмуртська 469 431 464 452 636 906
українська 5 8 4 5 2 942 961
фінська 63 69 62 66 34 050
хакаська 96 96 88 93 75 622
хантийська 18 33 33 34 28 678
цахурська 12 0 0 0 10 366
черкеська 41 43 41 43 60 517
чеченська 52 53 472 482 1 360 253
чуваська 404 439 429 451 1 637 094
чукотська 34 39 35 35 15 767
шорська 5 0 0 0 13 975
юкагирська 2 2 2 2 1509
якутська 75 99 98 94 443 852
Разом 8841 9619 10 608 10 532 24 809 544

2013—2014[ред. | ред. код]

Число освітніх організацій, що здійснюють освітню діяльність за освітніми програм загальної освіти за мовою навчання:

Мова навчання Число закладів за мовою навчання в міських поселеннях Число закладів за мовою навчання в сільській місцевості
абазинська 0 0
аварська 0 491
агульська 0 0
адигейська 3 34
азербайджанська 0 7
алтайська 0 43
вірменська 0 0
балкарська 0 0
башкирська 35 599
білоруська 0 0
бурятська 0 32
вепська 0 0
грецька 0 0
грузинська 0 0
даргинська 0 215
долганська 0 0
єврейська (ідиш) 0 0
інгуська 0 0
ітельменська 0 0
кабардинська 0 0
казахська 0 0
коломацька 13 51
карачаївська 0 0
карельська 0 0
кетська 0 0
китайська 0 0
комі 0 0
комі-перм'яцька 0 0
корейська 0 0
коряцька 0 0
кримськотатарська 0 0
кумицька 0 60
лакська 0 46
латвійська 0 0
лезгинська 0 120
литовська 0 0
мансі 0 0
марійська гірська 0 7
марійська лугова 0 66
мордовська мокша 0 54
мордовська ерзя 1 37
нанайська 0 0
негідальська 0 0
німецька 0 0
ненецька 0 0
нівхська (двома діалектами) 0 0
новогрецька 0 0
ногайська 0 0
ороцька (уйльта) 0 0
осетинська 0 9
польська 0 0
російська 16183 44735
рутульська 0 0
саамська 0 0
селькупська 0 0
табасаранська 0 68
татарська 171 1269
татська 0 0
тофаларська 0 0
тувинська 26 147
турецька 0 0
туркменська 0 0
удмуртська 0 21
удегейська 0 0
українська 0 0
ульцька 0 0
фінська 0 0
хакаська 0 19
хантийська (трьома діалектами) 0 0
цахурська 0 0
черкеська 0 0
чеченська 0 9
чуваська 0 380
чукотські 0 0
шорська 0 0
евенкійська 0 0
евенська 0 0
енецькі 0 0
ескімоська 0 0
естонська 0 0
юкагирська 0 0
якутська 33 390
телеутська 0 0
сойотська 0 0
Разом 16465 48909

Мордовські мови[ред. | ред. код]

За результатами перепису населення РФ 2002 року:

Мови нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу[ред. | ред. код]

Чисельність дітей з числа корінних нечисленних народів Півночі в ЯНАО, які вивчають рідні мови, за даними Департаменту освіти, становить на 1 січня 2009 року 4965 осіб (53,4 % від загальної кількості учнів). За даними перепису, 2002 року рідною мовою в окрузі володіють 80,4 % від загального числа корінних народів Півночі, при цьому у ненців — 85,5 %, у хантів — 68,6 %, у селькупів — 62,7 %.

Вища освіта[ред. | ред. код]

Кадри готують в Інституті народів Півночі.

Татарстан[ред. | ред. код]

2004 року з 22 державних зво Татарстану в 15 тою чи іншою мірою було організовано навчання татарською мовою[22].

Повна освіта татарською проводиться тільки на факультетах татарської філології[23], зокрема на філологічному, юридичному факультеті та на факультеті журналістики Казанського державного університету, педагогічних інститутів та училищ, в Казанській консерваторії і Казанському державному інституті мистецтва і культури[джерело?], в Казанському державному архітектурно-будівельному університеті[24]. У ряді звоТатарстану діють окремі татарські групи з частковим викладанням татарською мовою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Обзор Казанской губернии за 1905 год, ведомость № 13., см. Татарское просвещение в зеркале истории (дооктябрьский период) Амирханов Р. У. [Архівовано 2013-10-21 у Wayback Machine.]
  2. ↑ § 4. Завершение «культурной революции» и патриотическая подготовка населения к войне — YourLib.net
  3. ↑ Русский язык в межнациональном общении — Русский язык
  4. ↑ Русские в 20. веке — Aleksandr Ivanovich Vdovin — Google Книги
  5. ↑ https://gedenkbuch.rusdeutsch.ru/upload/files/Issledovania/004.pdf[недоступне посилання]
  6. ↑ Васильева Л. Н. Совершенствование законодательства в области использования языков народов России // Журнал российского права. — 2006. — № 3. — С. 5-8.
  7. ↑ Ахиезер А. Культурные основы этнических конфликтов // Общественные науки и современность. — 1994. — № 4. — С. 121.
  8. ↑ Federica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 82-83.
  9. ↑ SakhaNews
  10. ↑ Federica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 79-81.
  11. ↑ Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации (Минобрнауки России) от 28 ноября 2008 г. N 362 «Об утверждении Положения о формах и порядке проведения государственной (итоговой) аттестации обучающихся, освоивших основные общеобразовательные программы среднего (полного) общего образования»
  12. ↑ Federica Prina. Linguistic Rights in a Former Empire: Minority Languages and the Russian Higher Courts // European Yearbook of Minority Issues. — Volume 10 (2013). — PP. 81-82.
  13. ↑ Газета АиФ Казань. Госсовет РТ: в республике становится меньше школ с татарским языком обучения 21/03/2013 «в 2009 году их было 1061, а в 2012 — только 854. Количество учащихся-татар, которые получают знания на родном языке, также сократилось — с 48,4 % в 2009 году до 43,6 % в 2012»
  14. ↑ Статья на татарском на сайте радио «Азатлык», 2011-11-01 «в прошлом году на татарском учили в 966-и школах, в этом в 852-х»
  15. ↑ Статья на татарском языке, Ватаным Татарстан № 216 | 18.12.2013 «757 татарских школ»
  16. ↑ 4.17. Число общеобразовательных учреждений с обучением на языках народов и народностей России. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2021.
  17. ↑ 4.18. Число общеобразовательных учреждений, в которых родной (нерусский) язык изучается как предмет. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2021.
  18. ↑ Доклад по Российской Федерации [Архівовано 2012-05-21 у Wayback Machine.] стр. 43: Количество школ с обучением на языках народов и народностей России(на начало 1997/1998 учебного года)
  19. ↑ а б Татар тілі үз җірендә үгі хәлендә.
  20. ↑ а б Держрада РТ: в республіці стає менше шкіл з татарською мовою навчання.
  21. ↑ у Татарстані Ватанен Татарстан № 216 18.12.2013
  22. ↑ Л. М. Мухарямова, И. Б. Моренко, Р. Г. Петрова, Л. Н. Салахатдинова. Проблема доступности высшего образования для учащихся национальных школ: этносоциальные аспекты // Социологические исследования, № 3 (2004), с.58-66.
  23. ↑ Языковая ситуация в Республике Татарстан
  24. ↑ Казанский государственный архитектурно-строительный университет. Обучение на татарском языке [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.].

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Освіта_мовами_народів_Росії&oldid=40830665