Оскар-Губерт Деннгардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар-Губерт Деннгардт
нім. Oskar-Hubert Dennhardt
Народився 30 червня 1915(1915-06-30)
Маркранштедт, Лейпциг, Саксонія
Помер 19 червня 2014(2014-06-19) (98 років)
Шмальфельд, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[1]
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Заклад Даймлер
Учасник Друга світова війна
Посада Member of the Landtag of Schleswig-Holsteind[2]
Військове звання Majord
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Християнсько-демократичний союз
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Штурмовий піхотний знак в бронзі
Штурмовий піхотний знак в бронзі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН

Оскар-Губерт Деннгардт (нім. Oskar-Hubert Dennhardt; 30 червня 1915, Маркранштедт19 червня 2014, Шмальфельд) — німецький офіцер, майор вермахту (1 листопада 1943), бригадний генерал бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1934 році вступив в 11-й піхотний полк. З серпня 1939 року — командир 9-ї роти 53-го піхотного полку 14-ї піхотної (з 15 жовтня 1940 року — мотопіхотної) дивізії. Учасник Польської кампанії. Під час Французької кампанії — ад'ютант 1-го батальйону свого полку. З 1 грудня 1940 року — командир 14-ї роти. З червня 1941 року брав участь в Німецько-радянській війні. 24 серпня 1941 року важко поранений. З 25 березня 1942 року — командир 3-го батальйону свого полку. У вересні 1942 року знову поранений. З 1 вересня 1942 року — командир 2-го батальйону 11-го гренадерського полку, а 21 січня 1944 року очолив весь полк. Відзначився у боях під Вітебськом.З липня 1944 року — ад'ютант штабу 561-ї народно-гренадерської дивізії, з 5 лютого по 19 березня 1945 року командував 1143-м гренадерським полком. Відзначився у боях під Кенігсбергом. Був поранений і евакуйований в Шлезвіг, де в шпиталі був взятий в полон британськими військами. 15 грудня 1955 року вступив в бундесвер. 30 червня 1971 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Dörr M. Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1998

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. http://lissh.lvn.ltsh.de/cgi-bin/starfinder/0?path=samtflmore.txt&id=fastlink&pass=&search=ID%3D1388&format=WEBVOLLLANG