Оскар Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Андерсон
нім. Oskar Anderson
Ім'я при народженні нім. Oskar Johann Viktor Anderson
Народився 2 серпня 1887(1887-08-02)[1][2][…]
Мінськ, Російська імперія
Помер 12 лютого 1960(1960-02-12)[1][2][…] (72 роки)
Мюнхен, ФРН[2]
Країна  Німеччина
 Російська імперія
 Третє Болгарське царство
Діяльність математик, економіст, статистик, науково-педагогічний працівник
Галузь математика, математична статистика і економіка
Alma mater Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] (1914)[2]
Науковий ступінь докторський ступінь
Вчителі Alexander Alexandrovich Chuprovd
Знання мов німецька, російська і болгарська
Заклад УАН, Софійський університет Святого Климента Охридського, Кільський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і University of Economics - Varnad
Членство Економетричне товариство[4], Королівське статистичне товариство, Американська статистична асоціація, Інститут математичної статистикиd[5] і AAAS
Батько Ніколай Андерсон
Родичі Gustav Emmanuel Stockenbergd і Wilhelm von Hindenburgd
Брати, сестри Вальтер Андерсон і Вільгельм Андерсон
Діти Oskar Andersond
Нагороди

Оскар Андерсон (Йоганн Віктор Андерсон; 1887(1887), м. Мінськ — †1960, м. Мюнхен Німеччина) — український та болгарський статистик, економіст, математик балто-німецького походження. Син естонського фіноугрознавця Ніколая Андерсона та естонського астрофізика Вільгельма Андерсона.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив казанську гімназію (1906), навчався у Казанському університеті, Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті. Працював у цьому ж інституті (1907—1915).

У 1917 переїхав до Києва, де викладав у Комерційному інституті та був помічником керуючого справами Демографічного інституту УАН (1919).

Після еміграції з окупованої УНР до Угорщини (1920) та Болгарії (1926) — на посадах професора у Комерційному інституті (Варна, Болгарія) (1924—1933), Софійському університеті (з 1935), а під час Другої світової війни — Кільському університеті (1942) та Мюнхенському (1947) університетах (Німеччина).

Створив метод відмінності випадкових величин — метод відділення постійної компоненти від залишкової компоненти, не використовуючи додаткових припущень про тип функції, що лежить в основі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.

Посилання[ред. | ред. код]