Османов Ділявер Ібраїмович
| Османов Ділявер Ібраїмович | |
|---|---|
| Народився |
17 липня 1959 (64 роки) Бекабад, Ташкентська область, Узбецька РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | поет, публіцист, головний редактор |
| Alma mater | Казанська консерваторія (1985) |
| Знання мов | кримськотатарська і російська |
| Членство | СП РТ, Національна спілка журналістів України, Національна спілка театральних діячів України і СКП[d] |
| Нагороди |
  |
Ділявер Ібраїмович Османов (крим. Dilâver Osmanov ; нар. 17 липня 1959, Бекабад, Ташкентська область, Узбекська РСР) — радянський та український поет і публіцист кримськотатарського походження. Головний редактор журналу «Йилдиз» (з 2009 року). Член Спілки письменників Республіки Татарстан (1993), Національної спілки журналістів України та Національної спілки театральних діячів України . Заслужений діяч мистецтв Республіки Татарстан (2003) та АР Крим (2010). Викладач КІПУ. Кандидат історичних наук. Пише кримськотатарською та російською мовами.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 17 липня 1959 року в місті Бекабад Ташкентської області Узбецької РСР в сім'ї робітника. За національністю — кримський татарин[1]. З юнацьких років займався літературною творчістю[2]. У 1966 році почав навчатися у початковій школі, паралельно здобуючи освіту в музичній школі. Закінчивши школу в 1979 році, вступив до Казанського університету культури. На третьому курсі перевівся в Казанську консерваторію, яку закінчив у 1985 році за спеціальністю «народні інструменти»[1][3].
З 1984 по 1989 рік працював у різних музичних закладах Казані. У 1993 році став членом Спілки письменників Республіки Татарстан. 1989 року переїхав до Криму[2].
З 1980-х років публікує нотатки та вірші у пресі. Публікувався в кримськотатарському журналі «Йилдиз», казанських альманаху «Ідел» та журналі «Казан утлари». Після переїзду до Криму друкується у місцевих виданнях. Серед тем його поезії та публіцистичних матеріалів є кримськотатарський національний рух та депортація кримських татар та відновлення прав кримськотатарського народу. Крім того, Османов надає матеріали про життя кримських татар у казанський Татар-інформ[1]. Автор та перекладач п'єс для Кримськотатарського музично-драматичного театру[2].
З 1999 року працює в Кримському інженерно-педагогічному університеті, доцент. Кандидат історичних наук[3][4].
Був секретарем спілки кримськотатарських письменників. Входив до президії НСЖУ, член Національної спілки театральних діячів України. Як секретар був членом комісії з присудження премії імені Ешреф Шем'ї-Заде. Входив до редакційної колегії Рескомнацу у справах депортованих громадян за виданням творів Дженгіза Дагджі[3].
З 2009 року — головний редактор журналу «Йилдиз»[5].
Завдяки ініціативі Османова в Білогірську було встановлено пам'ятний камінь на місці майбутнього пам'ятника Бекіру Чобан-заде, а вулиця Комсомольська була перейменована на честь Чобан-заде[2].
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Заслужений діяч мистецтв Республіки Татарстан (2003)[2]
- Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2010)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Әдипләр: Диләвәр Османов. adiplar.belem.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ а б в г д е Дилявер Осман. Ocabookforum 2017 (рос.). 30 червня 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ а б в Османов Длявер Ибрагимович. КИПУ (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Международная научная конференция «Шигабутдин Марджани: наследие и современность», 15–17 мая 2008 г. tataroved.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Журнал «Йылдыз». mediacentr.org.ru (рос.). 7 липня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 22 травня 2022.