Основні ліки
Основні ліки, офіційно основні лікарські засоби (англ. Essential medicines), за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) — лікарські засоби, які «задовольняють пріоритетні потреби населення в галузі охорони здоров'я»[1]. Це ліки, до яких люди повинні завжди мати доступ у достатній кількості. Їхні ціни мають бути на загальнодоступних рівнях[2].
ВООЗ опублікувала приблизний перелік основних лікарських засобів. Кожній країні рекомендується складати власні списки з урахуванням місцевих коштів. Понад 150 країн опублікували офіційний список основних лікарських засобів[3]. Цей список основних ліків дозволяє органам охорони здоров'я, особливо в країнах, що розвиваються, оптимізувати фармацевтичні ресурси. Список ВООЗ містить основний та додатковий список.
В основному списку перераховуються найефективніші та найбезпечніші ліки для населення країни. Враховується і те, які алергії та які хвороби поширені у людей цієї країни.
Визначення поняття «основні лікарські засоби» змінилося з часом. Початкове визначення ВООЗ 1977 року полягало в тому, що вони були ліками «першої важливості, базовими, незамінними та необхідними для потреб населення в галузі охорони здоров'я»[4]. У 2002 визначення було змінено на: «До основних ліків відносяться ті, які задовольняють пріоритетні потреби населення у сфері охорони здоров'я»[5]. Це й залишається поточним визначенням на 2019 рік[1].
Приблизний перелік ВООЗ основних лікарських засобів оновлюється кожні два роки, починаючи з 1977 р. Поточна 20-та версія була опублікована у березні та доповнена у серпні 2017 року. Кількість ліків у переліку майже подвоїлася з першого видання: з 208 в 1977 році до більш ніж 400 на 2019 рік[6].
Асортимент ліків збільшився за останні роки і тепер включає препарати проти мігрені та пухлин.
З 2007 року публікується також «Приблизний перелік ВООЗ основних лікарських засобів для дітей»[7]. Перше видання містило 450 складів 200 різних ліків[3]. Третій список для дітей, опублікований в 2011 містить 269 ліків[8]. У 2019 році було опубліковано 7-ме видання Переліку для дітей[3][7][9]. Список для дітей був створений для забезпечення потреб дітей, такі як наявність належних фармацевтичних рецептур[3].
Лікарські засоби вибираються як основні на основі того, наскільки поширене те чи інше захворювання, наявності доказів користі, ступеня побічних ефектів та вартості порівняно з іншими варіантами[10]. Економічна ефективність є предметом суперечок між виробниками (фармацевтичними компаніями) та покупцями ліків (національними службами охорони здоров'я). Передбачається, що доступ до основних ліків може врятувати 10 мільйонів людей на рік[11].
Доступ до основних ліків є частиною цілей у сфері сталого розвитку, зокрема, мети 3.8[12]. Ряд організацій, які мають глобальне охоплення, використовують цей список, щоб визначити, які ліки вони поставлятимуть[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Essential medicines. World Health Organization (WHO). Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ The Selection and Use of Essential Medicines (ss 4.2). Essential Medicines and Health Products Information Portal. World Health Organization (WHO). 2003. с. 132.
- ↑ а б в г д Seyberth, Hannsjörg W.; Rane, Anders; Schwab, Matthias. Pediatric Clinical Pharmacology. — Springer Science & Business Media, 2011. — С. 358. — ISBN 9783642201950.
- ↑ Action programme on essential drugs: progress report by the Director-General. — 2019. — 4 June.
- ↑ Trade, foreign policy, diplomacy and health. Essential Medicines. World Health Organization (WHO). 6 грудня 2010.
- ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. — 2019. — 4 June.
- ↑ а б World Health Organization model list of essential medicines for children: 7th list 2019. — 2019. — 4 June.
- ↑ Bansal D., Purohit V. K. Accessibility and use of essential medicines in health care: Current progress and challenges in India // Journal of Pharmacology & Pharmacotherapeutics : journal. — 2013. — Vol. 4, no. 1 (1). — P. 13—8. — DOI:. — PMID 23662019 .
- ↑ ((World Health Organization)). Executive summary: the selection and use of essential medicines 2019: report of the 22nd WHO Expert Committee on the selection and use of essential medicines. — Geneva : World Health Organization, 2019.
- ↑ Kalle, H. Essential Medicines for Children // Clinical Pharmacology and Therapeutics[en] : journal. — 2017. — Vol. 101, no. 6, (2). — P. 718—720. — DOI:. — PMID 28182281 .
- ↑ Zacher, M.; Keefe, Tania J. The Politics of Global Health Governance: United by Contagion. — Springer, 2008. — С. 107. — ISBN 9780230611955.
- ↑ Wirtz V. J., Hogerzeil H. V., Gray A. L., Bigdeli M., de Joncheere C. P., Ewen M. A., Gyansa-Lutterodt M., Jing S., Luiza V. L., Mbindyo R. M., Möller H., Moucheraud C., Pécoul B., Rägo L., Rashidian A., Ross-Degnan D., Stephens P. N., Teerawattananon Y., 't Hoen E. F., Wagner A. K., Yadav P., Reich M. R. Essential medicines for universal health coverage // The Lancet. — Elsevier, 2017. — Vol. 389, no. 10067, (1). — P. 403—476. — DOI:. — PMID 27832874 .